Ухвала

від 30.07.2018 по справі 826/9969/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9969/18

У Х В А Л А

30 липня 2018 року м.Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІА ПРОДЖЕКТ про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2018 року відмовлено Головному управлінню Державної фіскальної служби у м.Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю ДІА ПРОДЖЕКТ повернуто Головному управлінню Державної фіскальної служби у м.Києві.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Відповідно до ч.5 ст.296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України Про судовий збір з урахуванням змін до вказаного Закону.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривні.

Виходячи зі вказаного, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві повинно було сплатити судовий збір в розмірі 1 762,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст.296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору.

Разом з тим, в апеляційній скарзі міститься клопотання , у якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору зазначивши, що не має можливості здійснити оплату судового збору, у зв'язку з обмеженим фінансуванням.

Відповідно до ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З огляду на вказане колегія суддів зауважує, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст.8 Закону України Про судовий збір , за змістом частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з ч.2 ст.8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначений в статті 8 Закону України Про судовий збір перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Таким чином, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.В. Файдюк