Постанова
від 25.07.2018 по справі 820/1057/18
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : Волошин Д.А.

25 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1057/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Курило Л.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 28.03.2018 (11:08 год., повний текст складено 02.04.18) по справі № 820/1057/18

за позовом Приватного підприємства "Галатек"

до Державної фіскальної служби України

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство "Галатек" (далі по тексту - ПП Галатек , позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - ДФС України, відповідач), в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 559054/35856093 від 16.01.2018 про відмову ПП "Галатек" (код 35856093) в реєстрації податкової накладної № 16 від 20.11.2017 по взаємовідносинам із ПАТ Акціонерний банк "Південний" (код 20953647);

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 16 від 20.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 по справі № 820/1057/18 адміністративний позов Приватного підприємства "Галатек" (пр. Тракторобудівників, буд. 108, м. Харків, 61118, код 35856093) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код 39292197) про скасування рішень - задоволено.

Скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України № 559054/35856093 від 16.01.2018 про відмову ПП "Галатек" (код 35856093) в реєстрації податкової накладної № 16 від 20.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 20.11.2017, подану Приватним підприємством "Галатек".

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Галатек" (пр. Тракторобудівників, буд. 108, м. Харків, 61118, код 35856093) судові витрати в розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код 39292197).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 по справі № 820/1057/18 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що реєстрація направленої позивачем податкової накладної № 16 від 20.11.2017 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки вказана податкова накладна (далі по тексту - ПН) відповідала критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. №567. Надісланою на адресу позивача квитанцією позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" пп. 201.16.1 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. Однак, позивачем не надано документів за вказаним переліком. З огляду на викладене, з посиланням на п.74.2 ст.74, пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, п.2, п.12, п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1246 від 29.12.2010 (далі по тексту - Порядок № 1246), п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, стверджує про правомірність рішення ДФС України № 559054/35856093 від 16.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, для надання відповідачеві часу підготувати додаткові пояснення по справі.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що пояснення відповідача викладені в апеляційній скарзі, беручи до уваги наявність у відповідача можливості подати письмові пояснення до початку судового засідання, відсутність необхідності витребування інших письмових пояснень, з метою дотримання строку розгляду справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватним підприємством "Галатек" подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладну № 16 від 20.11.2017 на загальну суму 148507,94 грн., в тому числі ПДВ - 24751,32 грн., виписану на суму передоплати, отриману від ПАТ Акціонерний банк Південний за договором постачання меблів № 07/03/17 від 07.03.2017 (а.с.14).

Рішенням ДФС України від 14.12.2017 реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України, у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків № 567. Так, у квитанції зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 9401, та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

У зв'язку з блокуванням вищевказаних податкових накладних ПП Галатек направило на адресу ДФС України повідомлення від 11.01.2018 (а.с.51), в якому зазначило, що податкову накладну від 20.11.2017 № 16 було виписано у зв'язку з отриманням передоплати від ПАТ АБ Південний за договором поставки меблів № 07/03/17 від 07.03.2017.

При цьому, до повідомлення від 11.01.2018 позивачем додано пояснення щодо зупинення в реєстрації ПН № 16 від 20.11.2017, банківську виписку, платіжне доручення № 10114 від 20.11.2017, договір № 07/03/17 від 07.03.2017, додаток № 3 до зазначеного договору, договір оренди нерухомого майна № 01/04 від 01.04.2013, договір оренди автомобіля № 06/11 від 06.11.2017, таблицю Інформація про виробничу базу , наказ № 1 від 04.02.2011 (а.с.15-34).

16.01.2018 Державною податковою службою України прийнято рішення № 559054/35856093 про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 20.11.2017.

Як вбачається зі змісту вказаного рішення, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, ПП Галатек звернулось до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування, а також зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ПП Галатек від 20.11.2017 № 16 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наданими позивачем документами повністю підтверджено факт здійснення господарських операцій за податковою накладною № 16 від 20.11.2017, а відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, виданої по вказаній вище господарській операції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування (п.5 Порядку № 1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної ПП Галатек від 20.11.2017 № 16 стала відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. А саме, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 9401.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризику № 567 (в редакції, чинній на час зупинення реєстрації податкової накладної) моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Однак, як у рішенні про зупинення реєстрації, так і в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що спірна податкова накладна відповідає тим критеріям, які наведені у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризику № 567 та є підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідачами не надано до суду першої та апеляційної інстанцій обґрунтованих пояснень стосовно того, в чому саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 9401 та якому виду, визначеному пунктом 6 зазначених Критеріїв, вона відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між Приватним підприємством "Галатек" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Південний" (покупець) укладено договір № 07/03/17 від 07.03.2017, предметом якого є виготовлення та поставка корпусних меблів. Завдання Покупця на виготовлення та поставку товару погоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до додатку № 3 до договору № 07/03/17 від 07.03.2017 - специфікації на постачання комплекту меблів - товару виготовляється та постачається на умовах 100% передоплати (а.с.26).

Згідно з банківською випискою від 20.11.2017 та платіжним дорученням № 10114 від 20.11.2017, копії яких наявні в матеріалах справи, Приватне підприємство "Галатек" отримало від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Південний" передоплату за договором № 07/03/17 від 07.03.2017 у розмірі 148507,94 грн., та у відповідності до п. 187.1 ст.187 ПК України виписало податкову накладну №16 від 20.11.2017.

Факт здійснення господарської операції за договором № 07/03/17 від 07.03.2017 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями специфікації, акту приймання-передачі товару від 06.12.2017, видаткової накладної № РН-0000081 від 06.12.2017 (а.с.25-26, 47, 48).

У надісланих на адресу ДФС України поясненнях, надісланих разом із повідомленням від 11.01.2018, позивач повідомив, що видом діяльності ПП Галатек є виробництво меблів. 07.03.2018 позивачем було укладено договір № 07/03/17 із ПАТ АБ Південний на виготовлення та поставку корпусних меблів. Згідно з платіжним дорученням № 10114 від 20.11.2017 та банківською випискою позивачем 20.11.2017 отримано від покупця передоплату за договором в сумі 148507,94 грн., у зв'язку з чим була виписана ПН № 16 від 20.11.2017. Оплата здійснювалась відповідно до додатку № 3 до договору № 07/03/17 від 07.03.2017 - на умовах 100% від загальної вартості специфікації, ПП Галатек зобов'язується виготовити та поставити меблі протягом 30 календарних днів з дати оплати. Зазначено, що для виготовлення меблів ПП Галатек використовує орендоване приміщення у ХУВП № 3 ХУВО Електросвітло УТОС, для перевезення виробів взято в оренду автомобіль ГАЗ за договором № 06/11 від 06.11.2017. (а.с.15).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що наявними у справі документами, які надавались відповідачеві, підтверджено реальність господарських відносин ПП Галатек та ПАТ "Акціонерний банк Південний та факт отримання від нього передоплати у розмірі 148507,94 грн.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 №190 (далі по тексту - Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в оскаржуваному рішенні комісії ДФС України не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, якого законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Отже, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією рішень про відмову в реєстрації податкової накладної ПП Галатек від 20.11.2017 № 16. Відтак, спірне рішення суб'єкта владних повноважень не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності, що встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність виникнення першої події (отримання передплати) та на те, що такі документи у підтвердження настання першої події були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 16 від 20.11.2017.

У відповідності до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності рішення № 559054/35856093 від 16.01.2018 про відмову ПП Галатек у реєстрації податкової накладної № 16 від 20.11.2017.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення від № 559054/35856093 від 16.01.2018 про відмову ПП Галатек у реєстрації податкової накладної № 16 від 20.11.2017, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для визнання протиправним та скасування даного рішення.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ПП Галатек від 20.11.2017 № 16 в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко передбачено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, та можливості зазначення дати її реєстрації.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 20.11.2017, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ПП Галатек про зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 20.11.2017 №16 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 по справі № 820/1057/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Л.В. Курило С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 31.07.2018.

СудХарківський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.07.2018
Оприлюднено01.08.2018
Номер документу75592080
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/1057/18

Ухвала від 03.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 25.07.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Постанова від 25.07.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 09.07.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 09.07.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 30.05.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 14.05.2018

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Постанова від 28.03.2018

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Волошин Д.А.

Ухвала від 20.02.2018

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Волошин Д.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні