Ухвала

від 30.07.2018 по справі 812/113/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 липня 2018 року

Київ

справа № 812/113/18

адміністративне провадження №К/9901/51992/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №812/113/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест до Головного управління ДФС у Луганській області про застосування штрафу та нарахування пені, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018.

05.06.2018 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України та надано відповідачу 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом долучення документу про сплату судового збору.

25.06.2018 на виконання вимог ухвали від 05.06.2018 скаржником усунуто недоліки касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 17.11.2017 №0030111304 про застосування штрафу в розмірі 23 849,19 грн. та нарахування пені в розмірі 4 334,65 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірне рішення податкового органу.

Головне управління ДФС у Луганській області звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №812/113/18, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №812/113/18 є вимога про застосування штрафу та нарахування пені.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 у справі щодо оскарження рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 17.11.2017 №0030111304 про застосування штрафу в розмірі 23 849,19 грн. та нарахування пені в розмірі 4 334,65 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №812/113/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова