Рішення

від 25.07.2018 по справі 446/1023/17

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1023/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018 м. Кам'янка-Бузька

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді Котормус Т.І.,

секретарів судового засідання Карпа Г.М., Коваль В.А.,

Справа № 466/1023/17

Провадження №2/446/964/17

учасники справи:

позивач Радехівська ;місцева прокуратура

Львівської області

в інтересах держави,

представник прокуратури Сміхура-Скальська Марта Зіновіївна,

позивач Львівська обласна державна адміністрація,

представники позивача Андрухів Євгенія Михайлівна,

Карпин Михайло Іванович,

позивач КамвЂ�янка-Бузький районна державна

Львівської області,

представники позивача Полішко Оксана Богданівна,

Прокуда Оксана Богданівна,

Борис МарвЂ�ян Володимирович,

відповідач КамвЂ�янка-Бузька міська рада

Львівської області,

представники відповідача Павлюк Василь Васильович,

Кравець Юрій Ігорович,

Квасніцький Олег Володимирович,

відповідач ОСОБА_13,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації до Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області, ОСОБА_13 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2017 року до суду надійшла позовна заява керівника Радехівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивачів Львівська обласна державна адміністрація, КамвЂ�янка-Бузька районна державна адміністрація Львівської області до Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області та ОСОБА_13 в якій просить суд

- визнати причини пропуску строків позовної давності поважними та поновити строк позовної давності;

- скасувати рішення Прибужанівської сільської ради "Про надання земельної ділянки в с. Прибужани ОСОБА_13" від 04.06.2004р.;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Прибужанівською сільською радою Кам'янка-Бузького району та ОСОБА_13 02.07.2004р.№2;

- зобов'язати ОСОБА_13 повернути земельну ділянку площею 0,2651 га., яка розташована на АДРЕСА_1, де знаходиться будівля під №55 в розпорядження держави в особі Львівської обласної державної адміністрації за актом прийому-передачі.

- вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за результатами опрацювання діючих договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Кам'янка-Бузького району Львівської області, виявлено договори оренди земельних ділянок, положення яких суперечать вимогам земельного законодавства. Встановлено, що 02.07.2004р. між Прибужанівською сільською радою та ОСОБА_13 було укладено договір оренди землі, а саме ділянки площею 0,2651 га., що розташована по АДРЕСА_1, терміном на 25 років. Вказаний договір було підписано без визначення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, з якої визначалась би орендна плата. Також, спірна земельна ділянка відноситься до земель державної форми власності та перебуває за межами населеного пункту, що вказує на неправомірність розпорядження такою земельною ділянкою органом місцевого самоврядування та порушення інтересів держави. Прокурор також просить поновити строк позовної давності, який пропущено, однак з поважних причин, так як ані обласна, ані районна державні адміністрації не знали про укладення такого договору.

Заперечуючи проти позову відповідачі вказували, що позивач пропустив строк позовної давності, так як КамвЂ�янка-Бузька РДА знала про існування спірного договору, бо технічне завдання на виготовлення технічної документації затверджене начальником земельних ресурсів КамвЂ�янка-Бузької РДА 22.08.2003р., а кадастровий план 31.10.2003р. Сам договір був зареєстрований в ДП ЦДЗК 02.07.2004р. Окрім того, те що про існування договору було відомо КамвЂ�янка-Бузькій РДА свідчить і їх лист від 01.10.2015р.

Відповідачі вказували, що прокурором не доведено в чому саме порушено інтереси держави, а твердження про те, що орган місцевого самоврядування не був наділений повноваженнями щодо розпорядження спірною ділянкою не відповідає дійсності, так як такі законодавчі обмеження не стосувалися передачі земельних ділянок в оренду. Вказують, що в законодавстві на той час, не було визначено процедури проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою судді від 29.06.2017р. відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

22 серпня 2017 року до суду надійшли заперечення Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району, в яких відображено вищенаведену позицію відповідача.

19 лютого 2018 року до суду надійшла заява голови КамвЂ�янка-Бузької РДА, де він просить суд справу розглядати без участі представника РДА, а при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Ухвалою суду від 15.03.2018р. після виходу суду до нарадчої кімнати було поновлено судовий розгляд даної справи.

13 квітня 2018 року до суду надійшли пояснення по справі від голови КамвЂ�янка-Бузької РДА, в яких вказується, що про існування оскаржуваного рішення та договору оренди стало відомо після ознайомлення з позовною заявою прокурора в цій справі.

Ухвалою суду від 22.05.2018р. замінено відповідача по справі, а саме, замість Прибужанівської сільської ради залучено КамвЂ�янка-Бузьку міську раду як правонаступника.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 03.06.2003р., який укладено між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Буг" та ОСОБА_13, а також витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.11.2003р., ОСОБА_13 є власником нежитлової будівлі АДРЕСА_1 (а.с. 100-101).

Рішенням шостої сесії Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 21.08.2003р. вирішено надати дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки для обслуговування столярного цеху в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_13 (а.с. 153).

Рішенням дев'ятої сесії Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 04.06.2004р. вирішено надати ОСОБА_13 земельну ділянку площею 0,2651 га. в оренду строком на 25 років з правом викупу та встановлено орендну плату на рівні 28,12 грн. на місяць, а в рік 337,47 грн. (а.с. 13).

02 липня 2004 року між Прибужанівською сільською радою (орендодавець) і ОСОБА_13 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом КамвЂ�янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л.А. та зареєстровано у КамвЂ�янка-Бузькому відділенні Львівської філії ДП ЦДЗК за №2 від 02.07.2004р. (а.с. 14-19).

Відповідно до умов пункту 1 цього договору орендодавець на підставі рішення Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 04.06.2004р. надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться на АДРЕСА_2. В оренду передається земельна ділянка площею 0,2651 га. У цьому пункті договору також визначено, що грошова оцінка земельної ділянки не була проведена.

Згідно з пунктами 2.2. та 2.3. цього договору, термін оренди складає 25 років, а орендна плата 337,47 грн. в рік.

Як доводиться актом приймання-передачі від 2 липня 2004р. №2, сільський голова Прибужанівської міської ради передав, а ОСОБА_13 прийняв у користування земельну ділянку площею 0,2651 га. на 25 років (а.с. 20).

22 серпня 2008 року між Прибужанівською сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_13 було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 02.07.2004р., якою збільшено розмір орендної плати до 1010,04 грн. в рік. Вказаний договір укладений в простій письмовій формі.

Листом Відділу у КамвЂ�янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23.05.2017р. доводиться, що станом на 01.01.2016р. за землекористувачем ОСОБА_13 на території Прибужанівської сільської ради обліковується земельна ділянка площею 0,2651 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка перебуває в оренді та знаходиться за межами населеного пункту. Нормативна грошова оцінка на момент укладення договору не проводилася (а.с. 28).

Судом також встановлено, що листом КамвЂ�янка-Бузької РДА від 01.10.2015р. №3377/02-21 повідомлено ОСОБА_13, що в результаті проведеного моніторингу діючих договорів оренди встановлено, що орендна плата по земельній ділянці, яка передана в оренду не відповідає вимогам закону, тому для виправлення ситуації запропоновано провести нормативну грошову оцінку землі (а.с. 144).

Розглядаючи даний спір, суд враховує те, що підставою даного позову є два аргументи прокурора, а саме це неправомірне розпорядження органом місцевого самоврядування земельною ділянкою, яка належить до державної форми власності на підставі спірного рішення сільської ради та відсутність нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки під час укладення спірного договору оренди землі.

Так, досліджуючи питання передачі органом місцевого самоврядування земельної ділянки державної форми власності в оренду, суд виходив із наступних мотивів та положень закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельним кодексом України (в редакції чинній на момент прийняття рішення) у частині 2 статті 83 визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент прийняття рішення) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, відповідно до закону.

За приписами статті 4 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент прийняття рішення) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Водночас, Розділом VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про оренду землі" визначено, що частини 2, 3 і 4 статті 4 набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності. До розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених ЗК.

Розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин здійснено на підставі Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", що набув чинності 14.07.2004р., тобто після прийняття оскаржуваного рішення Прибужанівською сільською радою.

Із відповіді Відділу у КамвЂ�янка-Бузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 23.05.2017р. встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту села Прибужани і належить до державної форми власності. Одночасно в листі повідомлено, що на момент укладення договору оренди та станом на поточний 2017 рік зміна меж Прибужанівської сільської ради не проводилась, проект землеустрою щодо зміни меж в місцевому фонді документації із землеустрою відсутній.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що спірна земельна ділянка, як на момент прийняття спірного рішення сільською радою, так і на момент розгляду справи, знаходиться за межами населеного пункту села Прибужани і така належить до державної форми власності, то орган місцевого самоврядування не мав правових підстав для розпорядження такою земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду. Суд вважає, що таким правом були наділені виключно відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених ЗК України.

Посилання сторони відповідачів, що такі обмеження не стосуються орендних правовідносин спростовуються вищенаведеними нормами закону.

Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи те, що рішення Прибужанівської сільської ради від 04.06.2004р. суперечить вимогам закону, який діяв на момент його прийняття, а також те, що таким рішенням порушено право держави, за захистом якого звертається прокурор, то суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання такого рішення незаконним та його скасування.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди суд виходив із наступного.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки оскаржуваний договір оренди земельної ділянки від 02.07.2004р. укладений на підставі протиправного рішення органу місцевого самоврядування від 04.06.2004р., то такий суперечить вимогам цивільного законодавства, а враховуючи те, що такий договір оренди ОСОБА_13 уклав із органом місцевого самоврядування, а не з відповідним органом виконавчої влади, то такий договір вчинено із особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності і його необхідно визнати недійсним з цих підстав.

Щодо відсутності при укладенні спірного договору нормативної грошової оцінки, на яку посилається прокурор, то суд відзначає наступне.

У частині другій статті 792 ЦК України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Аналогічна за змістом норма міститься і в частині 9 статті 93 ЗК України.

Спеціальним законом, який регулює відносини щодо оренди землі є зокрема Закону України "Про оренду землі", який набрав чинності 22.10.1998р.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору) однією із істотних умов договору оренди землі є зокрема орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

А статтею 21 цього Закону визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати.

Водночас, згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р. (в редакції на момент укладення договору) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відтак, вказані норми закону дають підставу для висновку, що здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки є обов'язковою умовою при укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки така істотна умова договору, як орендна плата, визначається виходячи саме із нормативної грошової оцінки земельної ділянки. А тому, відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент укладення договору свідчить про невідповідність умов договору чинному законодавству на момент його укладення.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 08 квітня 2015 року у справі № 3-41гс15, від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15, від 01 липня 2015 року у справі № 3-297гс15, від 11 травня 2016 року № 6-824цс16, а також Верховним Судом у постанові від 27 квітня 2018 року № 923/1394/16.

Судом в межах даної справи беззаперечно встановлено, що при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась взагалі, що доводиться відсутністю визначення вартості землі у характеристиці земельної ділянки, яка є складовою частиною технічної документації, розробленою для укладення такого договору оренди (а.с. 163).

А тому, укладення такого договору суперечило вимогам закону, який був чинний на час його укладення, що як наслідок є самостійною підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч.1 ст. 215 ЦК України.

Доводи сторони відповідачів щодо відсутності можливості для проведення нормативної грошової оцінки землі суд відхиляє, так як встановлення подальшого порядку проведення нормативної грошової оцінки землі на підставі відповідної постанови Кабміну, не свідчить про можливість невиконання вимог закону щодо обов'язкового проведення такої оцінки.

Оскільки суд дійшов висновку про необхідність скасування та визнання недійсним правових актів, які давали право користування ОСОБА_13 спірною земельною ділянкою, то наявні підстави для задоволення позову в частині зобов'язання повернути таку земельну ділянку, що відповідатиме способу захисту цивільного права, який визначений у ст. 16 ЦК (відновлення становища, яке існувало до порушення).

Причому суд враховує, що зобов'язання щодо повернення такої земельної ділянки повинно бути виконано ОСОБА_13 щодо Львівської обласної державної адміністрації, яка в силу положень чинної на момент ухвалення рішення редакції ч. 5 ст. 122 ЗК України є розпорядником даної земельної ділянки.

Отже, позовні вимоги прокурора в інтересах держави є підставними та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Разом з тим, у процесі розгляду справи сторона відповідачів заявила про необхідність застосування строку позовної давності, а прокурор у своєму позові просив поновити такий строк.

Дослідивши дане питання суд вважає, що строк позовної давності не пропущено з огляду на таке.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В межах даної справи судом встановлено, що позивачі а саме, КамвЂ�янка-Бузька РДА та Львівська ОДА, не були сторонами спірного договору оренди та не приймали будь-яких рішень пов'язаних із передачею такої земельної ділянки в оренди, а тому такі позивачі не могли довідатися про порушення їх права.

Судом також встановлено, що про існування такого договору оренди землі КамвЂ�янка-Бузька РДА дізналась лише у 2015 році, що доводиться листом від 01.10.2015р. (а.с. 144). Інших доказів, які б вказували на момент можливої обізнаності сторін позивачів про існування оскаржуваного рішення та договору суду не надано.

Посилання сторони відповідачів на факт обізнаності КамвЂ�янка-Бузької РДА внаслідок погодження технічної документації в 2003 році головним архітектором, суд вважає безпідставним, так як такі дії мали місце до моменту прийняття спірного рішення та укладення договору, а тому не можуть свідчити про початок позовної давності щодо порушеного права, яке виникло пізніше.

Тому, враховуючи, що даний позов пред'явлено до суду 15.06.2017р., то таке звернення за судовим захистом відбулось в межах строку позовної давності. Відтак, вимога прокурора про поновлення такого строку є безпідставною.

Керуючись ст. ст. 4, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Радехівська ;місцева прокуратура Львівської області про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними та поновлення строку позовної давності - відмовити.

Позовні вимоги Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації до Кам'янка-Бузької міської ради Львівської області, ОСОБА_13 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Прибужанівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від04 червня 2004 року "Про надання земельної ділянки в оренду в с. Прибужани ОСОБА_13".

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 02 липня 2004 року між Прибужанівською сільською радою Кам'янка-Бузького району Львівської області та ОСОБА_13, який посвідчений приватним нотаріусом КамвЂ�янка-Бузького районного нотаріального округу Робак Л.А. та зареєстрований в реєстрі за №978.

Зобов'язати ОСОБА_13 повернути земельну ділянку площею 0,2651 га., яка розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер №4622184900:07:000:0001.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь Прокуратури Львівської області сплачений судовий збір у розмірі 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок).

Стягнути з КамвЂ�янка-Бузької міської ради Львівської області на користь Прокуратури Львівської області сплачений судовий збір у розмірі 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 31 липня 2018 року.

Суддя Т.І.Котормус