Рішення

від 26.07.2018 по справі 472/500/18

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/500/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2018 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.

за участю секретаря Ставніченко А.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

провівши підготовче судове засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 14 жовтня 2015 року помер його батько ОСОБА_6, про що складено відповідний актовий запис №113 відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 районного управління юстиції у Миколаївській області.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема входить його право на земельні ділянки кадастровий номер 4821755000:01:000:0243 площею 5,2529 га та кадастровий номер 4821755000:01:000:0301 площею 0,1352 га розташовані на території ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області призначенні для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту серії МК №099694, виданого 14.01.2005 року ОСОБА_3 райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №010501000016.

За життя спадкодавець заповіту не склав, тому право на спадкування за законом у першу чергу отримали ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернувся до Приватного нотаріуса ОСОБА_3 нотаріального округу Миколаївської області подавши заяву про прийняття спадщини, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви про відмову від прийняття спадщини, на підставі заяви та наданих документів нотаріусом 18.02.2016 року було заведено Спадкову справу.

Після витоку шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, позивач звернувся до Приватного нотаріуса ОСОБА_3 нотаріального округу Миколаївської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з тим, що оригінал правовстановлюючого документу має необумовлені виправлення, а саме кульковою ручкою внесено виправлення у кадастрові номери земельних ділянок.

Бажаючи оформити свої права власності на спадкове майно, позивач звернувся з відповідним позовом до суду та просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні, просила задовольнити позовні вимоги позивача, та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельні ділянки.

Представник відповідача ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, до суду надійшла заява про визнання позову, щодо задоволення позову не заперечує.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з'явилися до зали судового засідання, надали до суду заяви в яких просили розглядати справу у їх відсутність, не заперечують щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог, та зазначених і доведених обставин, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14 жовтня 2015 року в с. Звенигородка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_6, про що 16 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 районного управління юстиції у Миколаївській області складено відповідний актовий запис за №113, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФП №221885.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос. мовою), серії ІІ-ФП № 474725, де в графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_9, мати - ОСОБА_10 (рос. мовою).(а.с.6).

Виходячи з наведеного підтверджується родинний зв'язок між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (син - батько).

Судом було витребувано від приватного нотаріуса ОСОБА_3 районного нотаріального округу спадкову справу №13/2016 року заведену після смерті ОСОБА_6, померлого 14 жовтня 2015 року, в якій наявна заява ОСОБА_2 від 18.02.2016 року про прийняття спадщини, заява від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 02.04.2016 року про відмову від прийняття спадщини. Крім того наявна довідка ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області №339/02-12 від 15.02.2016 року в якій зазначено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 з 25.02.1981 року по день смерті - 14.10.2015 року. Знятий з реєстраційного обліку, як померлий. На день смерті за цією адресою були зареєстровані і проживали: дружина:ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 25.02.1981 року по сьогоднішній день; син: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 15.10.1997 року по теперішній час; невістка: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, з 14.02.2002 року по теперішній час. В наданій спадковій справі наявне свідоцтво про одруження серії VIII-УР №323153 з якого вбачається, що 05.10.1970 року ОСОБА_9 (рос. мовою) одружився з ОСОБА_12 після чого остання змінила прізвище на ОСОБА_11. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії І-АВ №438028, де в графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_6, мати - ОСОБА_5. Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-ФП №258028 ОСОБА_14 (рос. мовою) уклала шлю з ОСОБА_15 після чого змінила прізвище на Мала . З вище наведеного підтверджується родинний зв'язок між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (батько-донька), ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (чоловік-дружина).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленому статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постановою від 20.03.2018 року приватний нотаріус ОСОБА_3 районного нотаріального округу ОСОБА_16 відмовила у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв'язку з тим, що оригінал правовстановлюючого документу має необумовлені виправлення, а саме кульковою ручкою внесено виправлення у кадастрові номери земельних ділянок (а.с. 13).

Таким чином, в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Відповідно до висновку №042зд-18/1 та №042зд-18/2 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є власністю ОСОБА_6 (померлий) місце знаходження: Миколаївська область Веселинівський район, в межах території ОСОБА_3 селищної ради згідно якої експертна грошова оцінка земельної ділянки становить 101187 грн. та 3749 грн. (а.с.14-15).

Згідно листа ОСОБА_3 відділу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №33/138-18 від 22.03.2018 року ОСОБА_6 на праві власності належать земельні ділянки площею 5,2529 га та 0,1352 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом серії МК №099694.

Згідно Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, ОСОБА_6 на праві власності належали земельні ділянки з кадастровими номерами: 4821755000:01:000:0243 площею 5,2529 та 4821755000:01:000:0301 площею 0,1352 га, документ що посвідчує право власності - Державний акт на право власності на земельну ділянку від 14.01.2005 МК №099694.

Виходячи з наведеного, спадкодавцю ОСОБА_6 на момент смерті належала земельна ділянка площею 5,39 га кадастрові номери 4821755000:01:000:0243 та 4821755000:01:000:0301 .

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Крім того, ст.ст.1218, 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки, позивач прийняв спадщину в установленому законному порядку, то спадщина належить йому з часу її відкриття.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, вищезазначені обставини перешкоджають позивачу оформити право на спадщину в позасудовому порядку, а визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4821755000:01:000:0243 площею 5,2529 га розташованої на території ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 14 жовтня 2015 року в с. Зненигородка Веселинівського району Миколаївської області, право власності якого було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія МК №099694, виданого ОСОБА_3 райдержадміністрацією Миколаївської області 14 січня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4821755000:01:000:0301 площею 0,1352 га розташованої на території ОСОБА_3 селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого 14 жовтня 2015 року в с. Зненигородка Веселинівського району Миколаївської області, право власності якого було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія МК №099694, виданого ОСОБА_3 райдержадміністрацією Миколаївської області 14 січня 2005 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіОСОБА_17

Дата складання повного судового рішення 31.07.2018 року.