Ухвала

від 25.07.2018 по справі 760/7686/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Грін Паллет» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, а саме на речі та документи, які були виявлені та вилучені 21 березня 2018 року в ході проведення обшуку за адресою: Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., с. Білогородка, вул. Компресорна, 3, перелік яких зазначено в клопотанні.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором наведено достатньо підстав вважати, що вище зазначене майно має ознаки речових доказів, а такий ступінь втручання у права і свободи особи як арешт майна виправдовує потреби досудового розслідування.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Грін Паллет» адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що надані стороною обвинувачення матеріали не містять відомостей, які б вказували, що виявлене та вилучене в ході проведення обшуку майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Зокрема представник посилається на те, що більшість вилучених документів не стосується взаємовідносин між ТОВ «Грін Паллет» з іншими товариствами, щодо яких здійснюється кримінальне провадження №32018100090000005, а також на те, що ці документи були виготовлені після того періоду часу, щодо якого здійснюється досудове розслідування. Таким чином, апелянт вважає, що посилання прокурора на те, що вилучене майно могло зберегти на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є безпідставними.

Одночасно, представник ТОВ «Грін Паллет» адвокат ОСОБА_6 ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що арешт майна було оскаржено в порядку ст. 174 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що арешт вказаного майна було оскаржено в порядку ст. 174 КПК України, колегія суддів вважає за можливе поновити строк на оскарження судового рішення, вважаючи його пропущеним з поважних причин.

Що стосується посилань апелянта про відсутність підстав для накладення арешту на майно, то колегія суддів, дослідивши надані їй матеріали, вважає їх безпідставними з огляду на такі обставини.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно, в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Так, Київською місцевою прокуратурою №9 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №32018100090000005 від 16 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, досудове розслідування якого проводиться співробітниками СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, в ході досудового розслідування було встановлено, що ТОВ «Грін Паллет» здійснює діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, а саме: здійснює придбання піддонів (палетів) різних видів та розмірів за готівку у фізичних осіб та юридичних осіб та здійснює виробництво нових піддонів (палети) з придбаної за готівку деревини.

За результатами придбаних за готівку та власно вироблених піддонів (палетів) встановлюється їх точна кількість та вартість після чого службовими особами ТОВ «Грін Паллет» у податковому та бухгалтерському обліках відображається придбання піддонів, євро піддонів та заготівок для піддонів нібито у підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Халбуд», ТОВ «Меридіус», ТОВ «Айлен Альянс», ТОВ «Адвентум-Корп», ТОВ «Астікс», ТОВ «Дженерал трейдінг компані лімітед», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Аеро Констракт Інжиніринг», ТОВ «Ной трейд», ТОВ «Стрендж Сістем» (попередня назва ТОВ «БК «Строй.Ка»), ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Селктон», ТОВ «Грейсмарт», ТОВ «Укрбуд Інвест Компані», ТОВ «Форелл», ТОВ «Селвіш», ТОВ «Карго Солюшн», ТОВ «Інтервел Груп».

Однак, за результатом проведеного огляду податкової звітності, яка міститься в інформаційно-аналітичних базах даних ДФС України, встановлено, що вказані вище СГД з ознаками «фіктивності» не відобразили придбання у постачальників піддонів, євро піддонів та заготівок для піддонів, які у подальшому реалізовані в адресу ТОВ «Грін Паллет», тобто встановлено невідповідність придбаних товарно-матеріальних цінностей до реалізованих (пересорт товару).

Крім того, встановлено, що у ТОВ «Халбуд», ТОВ «Меридіус», ТОВ «Айлен Альянс», ТОВ «Адвентум-Корп», ТОВ «Астікс», ТОВ «Дженерал трейдінг компані лімітед», ТОВ «Фрайм Консалт», ТОВ «Скай Сіті Інжиніринг», ТОВ «Олмофо», ТОВ «Профбуд-2015», ТОВ «Квант Партнер», ТОВ «Бонпассаж», ТОВ «Крайслін», ТОВ «Аеро Констракт Інжиніринг», ТОВ «Ной трейд», ТОВ «Стрендж Сістем» (попередня назва ТОВ «БК «Строй.Ка»), ТОВ «Укр Сервіс Груп», ТОВ «Селктон», ТОВ «Грейсмарт», ТОВ «Укрбуд Інвест Компані», ТОВ «Форелл», ТОВ «Селвіш», ТОВ «Карго Солюшн», ТОВ «Інтервел Груп» відсутні трудові ресурси, офісні, торгівельні та складські приміщення, виробниче обладнання, сировина, матеріали, що вказує на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської діяльності. Відповідно до показників податкової звітності протягом 2015-2017 років суми амортизаційних відрахувань відсутні. На зазначених підприємствах у період 2015-2017 років доходи отримували лише директори підприємств, які також одноосібно займали посади головного бухгалтера та здійснювали реєстрації підприємств, наймані працівники відсутні.

21 березня 2018 року на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 13 березня 2018 року проведено обшук за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Компресорна, 3, в ході якого було виявлено і вилучено речі і документи, які постановою слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у місті Києві ОСОБА_8 від 22 березня 2018 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №32018100090000005.

Звертаючись з клопотанням про арешт вилученого майна, прокурор зазначив, що метою застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження його як речового доказу.

Врахувавши вище зазначені обставини, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для задоволення вказаного клопотання та накладення арешту на зазначене в ньому майно.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Доводи клопотання та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що речі та документи, які були виявлені та вилучені 21 березня 2018 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , перелік яких зазначено в клопотанні, могли бути об`єктом кримінально протиправних дій, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим вони відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника ТОВ «Грін Паллет» адвоката ОСОБА_6 про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2018 року, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме на речі та документи, які були виявлені та вилучені 21 березня 2018 року в ході проведення обшуку за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Білогородка, вул. Компресорна, 3, перелік якого зазначено в клопотанні, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Грін Паллет» адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/3612/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9

Доповідач ОСОБА_1