Ухвала

від 26.07.2018 по справі 759/9013/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3664/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна, адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ «ЛЕОН КОМПАНІ» ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_10 та накладено арешт на об`єкт незакінченого будівництва який розташований на земельній ділянці, розмірами 0,7005 га, кадастровий номер 8000000000:75:316:0086, що за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 3, яка належить Київській міській раді та здана в оренду ТОВ «ЛЕОН КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 38234878) терміном до 14 червня 2018 року, шляхом накладення заборони на його використання та подальшого проведення будівельних робіт.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «ЛЕОН КОМПАНІ» ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її необґрунтованість та незаконність, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про те, що товариство «ЛЕОН КОМПАНІ» орендує земельну ділянку, місцем розташування якої є пр. А. Корольова, 3 у Святошинському районі м. Києва, на якій знаходиться нерухоме майно, а саме приміщення виробничої бази будівельної індустрії, що перебуває у приватній власності товариства, яким отримано дозвіл на виконання будівельних робіт Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на проведення будівництва. Додає, що представником товариства надано слідчому пояснення та копії дозвільних документів на проведення будівельних робіт.

Також апелянт вказує, що суд не врахував та прийшов хибних висновків щодо адреси розташування об`єкту будівництва, літера «А» являється ідентифікуючою ознакою нежитлової будівлі, реконструкція якої проводиться, що знаходиться в комплексі виробничої бази. Зазначає, що ні судом, ні слідчим не враховано, що видача дозвільних документів на будівництво чи реконструкцію не відноситься до повноважень Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

Далі в апеляційній скарзі апелянт стверджує, що об`єкт незавершеного будівництва не є речовим доказом у справі, а санкція статті 356 КК України не передбачає ні спеціальної конфіскації, ні конфіскації майна як виду покарання. Додає про відсутність матеріальних збитків, цивільного позову та правових підстав для накладення арешту на майно.

Одночасно автор апеляційної скарги зазначає, що копію оскаржуваної ухвали отримано апелянтом 05.07.2018 року. Апеляційна скарга подана до суду 06 липня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, копію ухвали слідчого судді отримано апелянтом 05.07.2018 року, апеляційна скарга подана до суду 06.07.2018 року, пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12018100080003155, відомості про яке 18.04.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Слідчий СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_10 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт незакінченого будівництва який розташований на земельній ділянці, розмірами 0,7005 га, кадастровий номер 8000000000:75:316:0086, що за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 3, яка належить Київській міській раді та здана в оренду ТОВ «ЛЕОН КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 38234878) терміном до 14 червня 2018 року, яке ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року задоволено, проте з таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, з огляду на такі обставини.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначені вимоги закону не були дотримані.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення можливого заявленого цивільного позову в рамках кримінального провадження, виконання вироку в частині можливої конфіскації майна та накладення майнових стягнень (а.с. 1-3).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Звертаючись з клопотанням, слідчий чи прокурор мають чітко визначити з якою метою вони просять накласти арешт, навівши обгрунтування цих вимог з наданням відповідних доказів застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, що у цьому випадку зроблено не було.

Представленими в апеляційний суд матеріалами встановлено, що у даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, в тому числі і посадовим особам ТОВ «ЛЕОН КОМПАНІ», що є необхідною умовою при накладенні арешту саме з метою, передбаченою п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, матеріали додані до клопотання, не містять доказів існування у даному кримінальному провадженні цивільного позову, оскільки положення ст. 170 КПК України не містять підстав для накладення арешту з метою забезпечення майбутнього цивільного позову, передбачаючи лише право звертатись з таким клопотанням у разі необхідності забезпечення цивільного позову, який вже подано у кримінальному провадженні.

Накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову, який буде поданий у майбутньому, унеможливлює з`ясування питання співмірності вартості майна, на яке слідчий просить накласти арешт та ціни позову, оскільки він ще не поданий зацікавленою особою. Крім цього, положення ст. 128 КПК України передбачають право пред`явлення цивільного позову лише до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тоді як відсутність цивільного позову позбавляє слідчого суддю можливості перевірити чи підлягає арешту майно особи, про яку йдеться у клопотанні слідчого.

Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні про арешт майна, а слідчий суддя, розглядаючи клопотання органу досудового розслідування на дані порушення уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене у ньому майно.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених порушень КПК України, є передчасними, а тому не заслуговують на увагу у даному судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 про арешт майна, за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власників, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ЛЕОН КОМПАНІ» ОСОБА_8 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 та накладено арешт на об`єкт незакінченого будівництва який розташований на земельній ділянці, розмірами 0,7005 га, кадастровий номер 8000000000:75:316:0086, що за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 3, яка належить Київській міській раді та здана в оренду ТОВ «ЛЕОН КОМПАНІ» (ЄДРПОУ 38234878) терміном до 14 червня 2018 року, шляхом накладення заборони на його використання та подальшого проведення будівельних робіт, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_10 про накладення арешту на майно.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4