Рішення

від 12.07.2018 по справі 910/4492/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.07.2018 р. Справа № 910/4492/18 За позовом Публічного акціонерного товариства " Державна продовольчо - зернова корпорація України "

До Товариства з обмеженою відповідальністю " КАР СЕРВІС СТО "

Про стягнення 95665,00 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Секретар судового засідання Дімітрова Ю.Ю.

Представники сторін:

Від позивача Михайлик Л.Г. - предст.

Від відповідача не з'явився

Рішення прийняте 12.07.2018 р., оскільки у судовому засіданні 24.05.2018 р. розгляд справи відкладався.

Обставини справи:

Позивач - публічне акціонерне товариство " Державна продовольчо - зернова корпорація України " звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю " КАР СЕРВІС СТО " 95665,00 грн. попередньої оплати за договором про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів № 7 від 23.05.2016 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 р. відкрите провадження у справі № 910/4492/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначення розгляду зазначеної справи на 24.05.2018 р.

Ухвалою від 24.05.2018 р. розгляд справи відкладався до 12.07.2018 р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив і відзив на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В С Т А Н О В И В:

23.05.2016 р. між позивачем ( замовником ) та відповідачем ( виконавцем ) був укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів № 7

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався надати послуги по технічному обслуговуванню та ремонту автомобілів позивача, а останній зобов'язався оплатити вказані послуги.

Згідно п. 4.2 договору вартість послуг виконавця становить 95665,00 грн.

Замовник здійснює оплату наданих виконавцем послуг на підставі отриманого рахунка-фактури, виставленого виконавцем, згідно наряду-замовлення. ( п. 1.4 договору )

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі виставленого відповідачем рахунку від 23.05.2016 р. перерахував останньому кошти в розмірі 95665,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 31.05.2016 р. № 1186.

Натомість, наряд - замовлення на виконання ремонтних робіт узгоджений не був у зв'язку з недоцільністю їх проведення.

20.09.2017 р. відповідач повідомив позивача про відмову у здійсненні ремонтних робіт та зазначив, що автомобіль та перераховані кошти будуть повернуті останньому. ( копія листа знаходиться в матеріалах справи )

Натомість, кошти не були повернути.

Пунктом 5.6 договору № 7 від 23.05.2016 р. передбачено, що у випадку невиконання своїх зобов'язань за цим договором виконавець зобов'язується повернути отримані кошти в повному обсязі протягом 7 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення перерахованих коштів ( вимога від 20.09.2017 р. № 695, вимога від 24.10.2017 р. № 762, вимога від 05.02.2018 р. № 130-1.1-253/2-21/778 )

Вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. ( ст.837 ЦК України )

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст. 611 ЦК України )

Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. ( ч. 1 ст. 612 ЦК України ).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, ст.ст. 236 - 238, ст. 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " КАР СЕРВІС СТО " ( 65098, Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, 30 А, код 40166289 ) на користь Публічного акціонерного товариства " Державна продовольчо - зернова корпорація України " ( 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код 37243279 ) 95665 ( дев'яносто п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять ) грн. 00 коп. попередньої оплати, 1762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанці у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

дата підписання повного тексту рішення 30.07.2018 р.

СуддяВ.І.Пінчук