Справа № 629/1277/18
Номер провадження 2/629/756/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якої за доручення представляє ОСОБА_2 до Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в:
Представник позивача звернулася до суду з позовом до Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, посилаючись на те, що 21 січня 2010 року помер ОСОБА_3, який був рідним батьком позивача. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 7,1056 га, кадастровий номер 6323985500:02:000:0192, яка розташована на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області та належала померлому на підставі державного акту про право приватної власності на землю серії Р2 № 765882, виданого 02 січня 2003 року. За життя спадкодавець розпорядився своїм майном, склавши заповіт на ім'я позивача. Позивач в установлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадку до Третьої державної нотаріальної контори м. Севастополя, але на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право власності за заповітом, оскільки територія АРК Крим та Севастополя визначена як тимчасово окупована територія України. На даний час позивач фактично вступила в володіння земельною ділянкою, оскільки здає її в оренду, отримує за рахунок оренди грошові кошти та сплачує податки за землю. В зв'язку з чим просить визнати за позивачем по справі право власності в порядку спадкування на вищевказану земельну ділянку.
02 квітня 2018 року представник позивача подала уточнену позовну заяву в якій просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на земельну ділянку, загальною площею - 7,1056 га, яка знаходиться за адресою: с. Царедарівка, Лозівського району, Харківської області, КСП Жовтень , кадастровий номер 6323985500:02:000:0192.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце справи повідомлялася своєчасно та належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій просила розглянути справу за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просив розглянути дану справу за відсутності представника, позовні вимоги визнають в повному обсязі, заперечень немає.
Перевіривши матеріали справи, суд знаходить уточнений позов таким, що підлягає задоволенню за наступними підставами:
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є громадянкою ОСОБА_4 Федерації, що підтверджується копією паспорту № 45 11 200043, виданого 26.05.2011 року відділенням УФМС Росії по м. Москві по району Бутирський.
Згідно ст. 496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позивач є донькою ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії VІІ-УР № 1099186 від 24.05.1966 року, виданого Севастопольським міським бюро РАЦС, актовий запис № 1212.
21 січня 2010 року в місті Севастополь помер батько позивача ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації смертей відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі зроблено актовий запис № 91 від 22.01.2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І- АС № 030448 від 22 січня 2010 року.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 7,1056 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території Царедарівської сільської ради КСП Жовтень Лозівського району, Харківської області.
Вищезазначена земельна ділянка на праві власності належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 765882, виданого Лозівською районною державною адміністрацією Харківської області 01 січня 2003 року.
Згідно листа Міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозова Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 66/124-18 від 30.03.2018 року вбачається, що станом на 01.01.2018 року нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Харківській області становить 32549 гривень 20 копійок.
З листа в.о. завідуючої Лозівскої державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_5 № 497/01-16 від 20.04.2018 року вбачається, що Лозівською державною нотаріальною конторою Харківської області спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Як вбачається з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 51657986 від 20.04.2018 року 20 квітня 2010 року Третьою Севастопольською державною нотаріальною конторою на підставі заяви позивача заведено спадкову справу №313/2010 щодо майна ОСОБА_3, який помер 21.01.2010 року.
Позивач є єдиним спадкоємцем, який звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини.
На даний час позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності за законом, тому вона звернулася до Міністерства юстиції України з проханням повідомити перебування спадкової справи, заведеної після смерті її батька. Згідно відповіді Міністерства юстиції України № 44088/В-25432/19 від 14.11.2017 року вбачається, що чисельність працівників Головного управління юстиції в Автономній ОСОБА_6 Крим та м. Севастополі була повністю скорочена згідно з розподілом чисельності працівників територіальних органів юстиції на 2014 рік, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 25.04.2014 року № 92/7, але їх повноваження по виконанню обов'язків не були передані іншим органам, в тому числі Третьої державної нотаріальної контори м. Севастополя. В зв'язку з чим було запропоновано звернутися до суду для захисту свого цивільного права.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
З роз'яснень, наданих Постанови Пленуму Верховного суду України за № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що особа яка не має змоги реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку набуває право на звернення до суду у порядку позовного провадження із вимогами щодо визнання права на спадщину.
Оскільки, сільськогосподарська земельна ділянка, розташована на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області, знаходиться на території України, позивач через свого представника, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, звернулася із заявою про прийняття спадщини до Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори в установлений законом строк, але на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право власності за законом, оскільки ОСОБА_6 Крим та місто Севастополь визначений у відповідності до ст. 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначені, як тимчасово окупована територія, суд вважає, що дана позовна заява підсудна Лозівському міськрайонному суду Харківської області.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору щодо спадкування прав на майно, яке знаходиться за кордоном, або за участю іноземця, необхідно з'ясовувати, чи існує договір про правову допомогу з цією країною, і чи в цьому договорі не передбачені інші правила щодо спадкування, ніж в українському законодавстві.
Згідно із ч. 2 ст. 45 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладеної 22 січня 1993 року, підписаної 12 державами-учасницями, в тому числі Росією та Україною, ратифікованої Україною 10 листопада 1994 року, право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.
До питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, до визначення застосовуваного права, застосовується Закон України Про міжнародне приватне право , за ст. 70 якого, з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону, спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.
Відповідно до ст. 38 Закону України Про міжнародне приватне право право власності та інші права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.
Частина 1ст. 39 Закону України Про міжнародне приватне право передбачає, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 71 розділу Х Закону України Про міжнародне приватне право спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
У відповідності до законодавства України спадкування здійснюється на підставі наступних норм права.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Так, спадкоємцем на спадкове майно після смерті спадкодавця ОСОБА_3 є його донька - позивач по справі ОСОБА_1 у відповідності до ст. 1261 ЦК України. Інших спадкоємців не має ні по закону ні по заповіту.
Як вказано в позовній заяві позивач фактично спадок після смерті ОСОБА_3 прийняла, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 51657986 від 20.04.2018 року 20 квітня 2010 року Третьою Севастопольською державною нотаріальною конторою на підставі заяви позивача заведено спадкову справу №313/2010 щодо майна ОСОБА_3, який помер 21.01.2010 року .
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадок, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про це відмову. За таких обставин суд вважає, що позивач ОСОБА_1 фактично спадок прийняла, заяву про відмову не писала, однак на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадок, тому за нею необхідно визнати право власності на відкрите після смерті ОСОБА_3 майно.
Таким чином відповідно до положень ч.ч.1,3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Загальний термін на прийняття спадщини встановлено до вимог ст. 1270 ЦК України у 6 місяців і розпочинається з дня відкриття спадщини. Після закінчення цього терміну у спадкоємця виникає право на отримання свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно згідно ст. 1298 Цивільного кодексу України видається після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які своєчасно прийняли спадщину (подача заяви про прийняття спадщини чи спільне сумісне проживання на момент смерті спадкодавця), жодними строками не обмежується, і звертатися за одержанням свідоцтва про право на спадщину можна будь-коли після закінчення шестимісячного строку.
Як роз'яснив Пленум ВСУ у пункті 23 своєї постанови № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).
Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення у особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.
У постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 81 Земельного кодексу України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Частиною 3 цієї ж статті Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Таким чином, положеннями Земельного кодексу України передбачено набуття іноземними громадянами та особами без громадянства права власності лише на землі несільськогосподарського призначення.
Частиною 4 вищенаведеної статті Земельного кодексу України, передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, отримані в спадщину іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.
Таким чином, за змістом норм Земельного кодексу України, допускається успадкування земель сільськогосподарського призначення іноземними громадянами та особами без громадянства. При цьому, успадковані земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть перебувати у приватній власності осіб без громадянства або іноземних громадян та повинні бути ними відчужені. Зокрема, частиною 1 статті 145 Земельного кодексу України передбачено, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.
Частиною 2 цієї ж статті зазначено, що у випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.
Отже, за відсутності факту добровільного відчуження іноземним громадянином чи особою без громадянства успадкованої земельної ділянки вона підлягає примусовому відчуженню.
Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, суд приходить до висновку про те, що уточнені позовні вимоги позивача необхідно задовольнити, оскільки померлому ОСОБА_3 за життя належало право власності на вищевказане нерухоме спадкове майно, позивач є спадкоємицею за законом, з метою захисту прав позивача на спадкування вищевказаного нерухомого майна, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Водночас, позивач повинна усвідомлювати, що землі сільськогосподарського призначення вона повинна відчужити протягом року з моменту переходу до неї права власності на них.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з позивача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1608(одна тисяча шістсот вісім) гривень 01 копійку.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1258, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 81, 145 Земельного кодексу України, суд,-
в и р і ш и в:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, інтереси якої за доручення представляє ОСОБА_2 до Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, загальною площею 7,1056 га, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323985500:02:000:0192 після смерті батька ОСОБА_3, померлого 21 січня 2010 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1608(одна тисяча шістсот вісім) гривень 01 копійку , отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, номер рахунку 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Севастополь, Кримської області, громадянка ОСОБА_4 Федерації, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2 11 200043, виданий 26.05.2011 року відділенням УФМС Росії по м. Москві по району Бутирський, зареєстрована за адресою: м. Москва, ОСОБА_4 Федерація, вул. Яблочкова, б. 37в, кв. 193.
Представник позивача: ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, паспорт серії МН № 209876, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 03.10.2001 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 15.
Відповідач: Царедарівська сільська рада Лозівського району, Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Лозівський район, с. Царедарівка, вул. Центральна, 1а, код ЄДРПОУ 04399855.
Суддя Н.А. Смірнова
Суд | Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2018 |
Оприлюднено | 01.08.2018 |
Номер документу | 75609583 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Смірнова Н. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні