Ухвала

від 18.07.2018 по справі 333/3661/18

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/3661/18

Провадження №1-кс/333/986/18

УХВАЛА

Іменем України

18липня 2018року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Запорізькоїмісцевої прокуратури№ 2Запорізької області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в заліКомунарського районногосуду м.Запоріжжя,клопотання прокурораЗапорізької місцевоїпрокуратури №2Запорізької області ОСОБА_7 ,про арештмайна тадодані донього матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2018 року прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотан ням про арешт майна.

Клопотанняобґрунтоване тим,що у провадженні СВ Комунарського ВП ДВП ГУ НП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080040000969 від 28.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 Запорізької області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до відомостей отриманих в ході досудового розслідування від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, у 2017 році проводились будівельні роботи житлового будинку та господарських будівель за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дачна, 2. Підставою проведення робіт стало повідомлення про початок виконання робіт за № ЗП062162282175 від 17.08.2016 року.

Крім цього встановлено, що 06.06.2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області замовнику ОСОБА_4 затверджено декларацію «Про готовність об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта», а саме: будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель і споруд.

Слідчим СВ Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.05.2018 року проведено тимчасовий доступ до документів, які перебували у департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області та вилучено в оригіналі повідомлення «Про початок виконання будівельних робіт» за № ЗП062162282175 від 17.08.2016 року та декларацію «Про готовність об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта» № ЗП142171574753 від 06.06.2017 року.

Прокурор вважає, що зі змісту зазначених документів встановлено, що будівництво житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 за № ЗП062162282175 від 17.08.2018 року здійснювалося на підставі будівельного паспорта № НОМЕР_1 виданого Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради 28.07.2016 року.

Згідно з інформацією наданою Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради, будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не реєструвався.

Крім цього, будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 28.07.2016 року № Д-1232 також не реєструвався. В ході досудового слідства після допиту в якості свідка інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_8 , яка пояснила порядок виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466 (в редакції на день реєстрації), у слідства є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 до повідомлення про початок будівельних робіт внесено недостовірні відомості з метою реалізації подальшої самоуправної та незаконної діяльності. Також слідством встановлено, що будівельний паспорт № НОМЕР_1 від 28.07.2016 року містить на собі ознаки підробки або взагалі відсутній.

Також, згідно з інформацією міжрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області встановлено, що земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дачна, 2, кадастровий № 2310100000:03:033:1443 має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлової та громадської забудови та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Крім того, відповідно до інформації наданої Департаментом архітектури та містобудування ЗМР встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 має обмеження містобудівного характеру, а саме санітарно-захисна зона промислових підприємств, а також те, що згідно з інформацією містобудівного кадастру вказаного Департаменту проектну документацію на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Відповідно до рапорту слідчого СВ Комунарського ВП ДВП ГУНП в області ОСОБА_9 встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , фактично знаходиться будівля огороджена парканом із автоматичними воротами: цех або інша споруда, яка фактично використовується для здійснення господарської діяльності в порушення вимог земельного законодавства (цільового призначення).

У ході проведення досудового розслідування, 12.07.2018 року в період часу з 14 год. по 18 год. 06 хв., Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 разом із оперативними співробітниками УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ ГУНП України, на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі № 333/3053/17 проведено обшук території та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки № 2310100000:03:033:1443, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 . В ході проведення обшуку було виявлено та вилучено предмети та речі, які мають суттєве значення для подальшого повного та об`єктивного розслідування даного кримінального провадження є речовими доказами і містять на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.

На підставі зазначеного, прокурор просить задовольнити клопотання та накласти арешт на документи та речі, які вилучені під час проведення обшуку території та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:03:033:1443, а саме: технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 на 6 арк., які зшиті за допомогою картонної папки; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва № 04-08-2015 гр на 29 аркушах, які зшиті за допомогою поліетиленової папки синього кольору; розрахунок-фактуру № 6403U із написом «опытная Василий № 1» із додатками на 5 арк.; чорнові записи із відповідними кресленнями щодо вимірювання та збору меблі, які скріплені скобою на 19 арк.; видаткові накладні щодо діяльності ФОП « ОСОБА_10 » на 35 арк., як скріплені біндером чорного кольору; договір на надання послуг № 04 по встановленню кухонної меблі на 2 арк.; копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП « ОСОБА_10 », по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080040000969 від 28.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, з метою подальшого огляду зазначених предметів, визнання речовими доказами по кримінальному провадженню, проведення відповідних судових експертиз, а також забезпечення схоронності вказаного майна.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного клопотання.

Захисник ОСОБА_5 в судовомузасіданні заперечувавпроти заявленогоклопотання,пояснивши наступне.Згідно ізухвалою слідчогосудді за місцеммешкання ОСОБА_4 було проведенообшук зметою виявленнята вилученняоригіналу будівельногопаспорту № НОМЕР_1 ,виданого Департаментомархітектури та містобудування ЗМР 28.07.2016 року, однак такого документу взагалі не існує, про що ОСОБА_4 повідомила слідчому на його вимогу надати зазначений вище документ. При цьому, обшук було проведено та вилучено документи, які належать її чоловікові, а саме: накладні, креслення, свідоцтво на заняття підприємницькою діяльністю, які належать йому як приватному підприємцю та необхідні йому для здійснення підприємницької діяльності. Дані документи були вилучені, хоча вони не відносять до порушеного кримінального провадження за ст. 356 КК України. Захисник зазначив, що під час обшуку було порушено чинне законодавство, оскільки без ухвали слідчого судді, було вилучено документи, які не зазначені в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку. Адвокат вважає, що не має тих підстав, щоб арештувати майно, а саме документи, які належать чоловікові ОСОБА_10 , бо це буде перешкоджати його професійній діяльності, як фізичної особи підприємця, яка зареєстрована у встановленому законом порядку. Перед проведенням обшуку, ОСОБА_4 надала документи, які в неї були на будинок, але обшук все одно відбувся.

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, оскільки більша кість вилучених документів під час обшуку, належать чоловікові ОСОБА_4 ОСОБА_10 . Також, адвокат повідомив, що він з колегою був присутній при проведені обшуку, та в протоколі зазначили, що вони заперечують проти вилучення вказаного майна, оскільки вказане майно не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення. Проте, земельна ділянка на праві приватної власності та будинок який побудований належить ОСОБА_4 , що підтверджують правовстановлюючими документами. Під час обшуку були вилучені документи, які належать взагалі третій особі ОСОБА_10 , який зареєстрований, як фізична особа підприємець, сплачує податки та немає ніякого відношення до вказаного кримінального провадження.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора, ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.03.2018 року керівник ГО «Антикорупційне об`єднання Запоріжжя» ОСОБА_11 в порядку ст. 214 КПК України, звернувся до керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 з заявою, в якій зазначено, що до їхньої організації звертаються мешканці територіальної громади з приводу незаконних будівельних робіт, нехтування відповідними нормами, стандартами та правилами, комерційної забудови на земельних ділянках, які мають інше цільове призначення з метою найскорішої наживи та без врахування інтересів територіальної громади та мешканців прибудинкових територій, що часто призводить до виникнення конфліктних ситуацій меж забудовниками та пересічними громадянами. ОСОБА_4 у змові із посадовими особами міськради та контролюючих органів під виглядом будівництва житлового будинку, побудувала приміщення площею понад 300 кв.м. для здійснення господарської діяльності. При цьому, фактично використовуючи земельну ділянку не за цільовим призначенням, нею не сплачуються податки та збори, а тарифи для використання електроенергії встановлені як для фізичної особи. Просить внести відомості до ЄРДР за ст. ст. 356, 358, 364, 366 КК України та розпочати досудове розслідування (а.с. 6-7).

Як вбачається, з витягу з кримінального провадження № 12018080040000969 до ЄРДР 28.03.2018 року внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Фабула даного кримінального правопорушення, відомості щодо якого внесені до ЄРДР, викладена наступним чином, зокрема, дослівно:

«27.03.018 року до Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що невідома особа, самовільно, всупереч встановленому закону, проводять будівельні роботи, а саме незаконно всупереч встановленому порядку здійснює господарську діяльність на території Комунарського району м. Запоріжжя (ЄО № 6838 від 27.03.2018 року)» (а.с. 5).

За ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2018 року слідчим СВ Комунарського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, які входять до групи слідчих по кримінальному провадженню, а також прокурорам, Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області, які входять до складу групи прокурорів, надано дозвіл на проведення обшуку території, приміщень та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки № 2310100000:033:1443, яка на праві власності належить ОСОБА_4 з метою пошуку, виявлення та вилучення оригіналу будівельного паспорта № НОМЕР_1 , виданого Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради 28.07.2016 року, документів із вільними зразками підпису ОСОБА_4 , з метою подальшого проведення відповідних судових експертиз, а також з метою фіксації та документування самоуправних дій щодо цільового використання земельної ділянки, а також фіксації інших незаконних дій, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадження (а.с. 39-40).

Відповідно до протоколу обшуку 12.07.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді, було проведено обшук вищевказаної території та вилучено: документи, на які просить накласти прокурор арешт (а.с. 41-48).

Судом встановлено, що прокурор звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, посилалась на необхідність забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, оскільки вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначених уст.98 КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 цієї ж статті, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно достатті 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна має бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати;3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Статтею 173 КПК Українипередбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Однак, суд має сумніви щодо правильної правової кваліфікації органом досудового розслідування виявленого факту заст. 356 КК України, оскільки диспозиція статті передбачає наявність кримінальної відповідальності за самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Так, фабулою є фактична частина обвинувачення, його зміст, юридична форма якого обумовлюється конкретною нормоюКК України. Вона завжди індивідуальна, бо стосується конкретної особи, яка вчинила злочин. Встановлення фактів, що визначають фабулу обвинувачення, і виявлення їх юридичних ознак є передумовою для прав, кваліфікації злочинів, діяльності, а отже, і правильного застосування кримінальної відповідальності за конкретний злочин.

Наведене визначення обвинувачення вперше формулюється у внесених до ЄРДР відомостей, які мають містити три складові: фабулу обвинувачення, тобто реальний зміст інкримінованого обвинувачуваному діяння, та встановлені у справі факти, у яких передбачені ознаки відповідного складу злочину; юридичне формулювання, тобто ті правові ознаки, що притаманні типовому поняттю будь-якого виду злочину; правову кваліфікацію за відповідною статтею (частиною, пунктом) особливої частиниКК України. Саме ці обставини, які утворюють фабулу обвинувачення, і складають предмет доказування під час досудового розслідування.

Згідно з диспозицією ст. 356 КК Україникримінальна відповідальність, передбачена за наступні дії, а саме:самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Положенняст. 214 КПК Україниперебувають у взаємозв`язку з ч. 1ст. 2 КК України, згідно з якою, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченогоКримінальним кодексом України, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Аналіз вказаних норм закону приводить до висновку про те, що відомостями про вчинення кримінального правопорушення, які вносяться в ЄРДР є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Як вбачається з фабули, що внесена до ЄРДР 28.03.2018 року під номером № 12018080040000969, вона не містять об`єктивних даних, які б дійсно свідчили про ознаки злочину, що підтверджують реальність події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), передбаченого ст.356 КК України. Так, у витягу до ЄРДР № 12018080040000969 від 28.03.2018 року не зазначено номер земельної ділянки, за якою адресою вона знаходиться, її власника, кому, у якому розмірі, яка завдана шкода та ін.

При цьому, аналізуючи зміст клопотання, приходжу до висновку, що доводи прокурора на обґрунтування клопотання та фактичні обставини, які слідчий розцінює, як кримінальне правопорушення, наведені у самому клопотанні інші, ніж ті про які йдеться в ЄРДР щодо кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання.

Тобто, виклад фактичних обставин наведених у клопотанні не відповідає фабулі кримінальних правопорушень відомостям щодо якого внесено до ЄРДР, а фабула викладена в ЄРДР по своїй суті не містить складових ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

Слід звернути увагу й на те, що відомості щодо причетності ОСОБА_4 , її чоловіка, як зазначено в клопотанні ФОП ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК Українидо ЄРДР та про здійснення повідомлення йому про підозру в рамках кримінального провадження № 12018080040000969 від 28.03.2018 року не внесено.

Таким чином, ні з фабули кримінального провадження, ні з доданих до клопотання матеріалів не випливає, в чому полягає виправданість потребами слідства у накладені арешту саме на технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 ; містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва № 04-08-2015 гр; розрахунок-фактура № 6403U із написом «опытная Василий АДРЕСА_2 » із додатками; чорнові записи із відповідними кресленнями щодо вимірювання та збору меблі, які скріплені скобою з додаткми; видаткові накладні щодо діяльності ФОП « ОСОБА_10 »; договір на надання послуг № 04 по встановленню кухонної меблі; копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП « ОСОБА_10 », оскільки зі змісту клопотання не випливає, яким чином дані документи можуть бути використані в цілях досудового розслідування відповідно до фабули кримінального правопорушення.

Також, клопотання слідчогомістить формулюванняпідстав імети арештумайна: з метою подальшого огляду зазначених предметів, визнання речовими доказами по кримінальному провадженню, проведення відповідних судових експертиз, а також забезпечення схоронності вказаного майна.

Тобто, не вбачається, що предмет арешту є речовим доказом, або об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, до клопотання не додано постанови про визнання речовим доказом, не обґрунтовано можливість виконати завдання, для виконання якого прокурор звертається із даним клопотанням. Окрім цього в клопотанні не зазначено яким саме чином потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Також, прокурором не було наведено достатніх і переконливих доказів, що майно може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсовано, передано, перетворено чи відчужено, адже жодним чином - існування цих ризиків, які як самі по собі, так і в сукупності становлять завдання накладення арешту на майно, а тому, якщо накладення арешту не відповідає завданням кримінального судочинства, такий арешт на майно не може бути накладений.

Крім того, відповідно до ст. 234 КПК України, до клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Однак, прокурором до клопотання додані документи, які не завірені належним чином (відсутні підпис особи, яка завіряє та печатка). Також, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 03.04.2018 року (а.с. 9-11), Груша від 15.05.2018 року (а.с. 22-25), ОСОБА_12 від 12.07.2018 року (а.с. 49-51), ОСОБА_13 від 12.07.2018 (а.с. 52-54), ОСОБА_14 від 12.07.018 року (а.с. 55-57), кожний окремо оформлений не належним чином, присутні не заповнені графи, які мають бути заповнені, відсутнє посилання на документи, які встановлюють особистість даних свідків, що свідчить про те, що особистість свідків належним чином не встановлена. У зв`язку з чим, слідчий суддя не може взяти до уваги свідчення вказаних свідків.

Враховуючи вищевикладене, та з метою недопущення порушень ст. 8 «Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», у задоволенні клопотання прокурора повинно бути відмовлено у повному обсязі.

У силу ч. 1ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

З цих підстав відсутні законні передумови для повторного звернення з аналогічним клопотанням, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

З цих підстав відсутні законні передумови для повторного звернення з аналогічним клопотанням.

На підставі викладеного керуючись, ст. ст. 167, 170-175, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання клопотання прокурораЗапорізької місцевоїпрокуратури №2Запорізької області ОСОБА_7 ,про арештмайна тадодані донього матеріали залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1