Рішення

від 01.08.2018 по справі 581/303/18

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/303/18

Провадження № 2/581/147/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2018 року сел. ОСОБА_1

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Мазур О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Липоводолинського району Сумської області

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про встановлення факту родинних відносин

в с т а н о в и в :

11 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просить встановити факт того, що ОСОБА_4 була рідною тіткою ОСОБА_2 та просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

Мотивує свої вимоги тим, що 6 січня 2004 року померла її рідна тітка по батьковій лінії ОСОБА_4 На день її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, яка знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради. До дня смерті ОСОБА_4 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 одна. Оскільки вона була одинока та відповідно не мала ні дітей ні чоловіка, на момент смерті спадкоємці 1-4 черг відсутні. Її рідний брат (батько позивача) ОСОБА_5 помер ще 29 вересня 1997 року. На день смерті тітки вона являється єдиним спадкоємцем п'ятої черги. За життя тітка заповіту не складала.

В передбачений законодавством шестимісячний строк вона не подала заяву про прийняття спадщини, оскільки в період з 13 червня по 31 липня 2004 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Липоводолинській ЦРЛ та в подальшому періодично перебувала як на стаціонарному так і амбулаторному лікуванні. Окрім того, оформити спадщину не мала можливості, оскільки неможливо документально підтвердити родинні відносини між нею та померлою тіткою (рідною сестрою її покійного батька) ОСОБА_5 - ОСОБА_4 через зазначення помилково дошлюбного прізвища тітки Шведько , а не Швидько , як зазначено в інших документах.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду спраив повідомлена належним чином.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Від відповідача ОСОБА_3 сільської ради Липоводолинського району надійшла заява, в якій висловлено прохання справу розглянути без участі представника ради, позовні вимоги визнаються.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_6 народилася 8 серпня 1952 року, її батьками згідно свідоцтва про народження зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с. 6).

9 лютого 1974 року ОСОБА_6 уклала шлюб, узявши прізвище чоловіка Патьоха (а.с. 7).

ОСОБА_5, народився 10 березня 1925 року, його батьками згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 8).

Із архівного витягу державного архіву Сумської області № Бм-42 від 27 березня 2018 року та копії запис про нардження вбачається, що ОСОБА_10 народилася 23 вересня 1928 року, її батьками значаться ОСОБА_11 та ОСОБА_12.. (а.с. 9, 55).

Відповідно до витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, дошлюбне прізвище ОСОБА_13 зазначено Білоцерківська (а.с. 10).

Отже батько позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_14 є рідними братом та сестрою.

29 вересня 1997 року в сел. Липова Долина Липоводолинського району Сумської області помер ОСОБА_5 (а.с. 11).

За життя ОСОБА_4 отримала державний акт ІV-СМ № 018350 на право приватної власності на землю площею 4,226 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_3 сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 17).

6 січня 2004 року в с. Яганівка Липоводолинського району Сумської області померла ОСОБА_4 (а.с. 12).

Відповідно до довідки № 10/02-33 від 23 січня 2018 року, виданої ОСОБА_3 сільською радою Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 6 січня 2004 року, з 1928 року до дня смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3 одна. Заповіт від імені ОСОБА_4 цією сільрадою не посвідчувався. Спадкоємцем є племінниця ОСОБА_15 (а.с. 13).

З наданих Липоводолинською райдержнотконторою № 685/01-16 від 30 травня 2018 року відомостей вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, спадкоємці з заявами не звертались, відомостей про прийняття спадщини спадкоємцями, які відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину немає, заповіт від імені ОСОБА_4, відповідно до Спадкового реєстру не посвідчувався (а.с. 33).

На підтвердження поважності причин пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач надала копію виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 1917, виданої Липоводолинською ЦРЛ, в якій підтверджено, що ОСОБА_2 з 13 червня по 31 липня 2004 року перебувала на стаціонарному лікуванні та в подальшому періодично перебувала як на стаціонарному так і амбулаторному лікуванні (а.с. 14-16).

При вирішенні справи суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За приписами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно вимог ст. 1261, 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Ч. 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Встановлення факту родинних відносин необхідне заявнику для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_4

Таким чином, оцінивши в сукупності надані докази, суд вважає, що вони доводять факт того, що ОСОБА_4 є рідною тіткою позивача, що підтверджується письмовими доказами. Суд вважає, що при видачі документів буди допущені помилки при зазначенні прізвища Швидько та Шведько .

Крім того, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за законом п'ятої черги після смерті рідної тітки ОСОБА_4, враховуючи визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, встановивши відсутність можливих спадкоємців після її смерті, позивач не звернулася протягом встановленого для подання заяви про прийняття спадщини строку із причини перебування на стаціонарному лікуванні та відсутності необхідних документів для оформлення спадкових прав, які суд вважає поважними і такими, що дають підстави для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, дотримуючись засад верховенства права, законності та справедливості, суд вважає, що позовна вимога підлягає задоволенню з визначенням позивачу двомісячного додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідної тітки.

Керуючись ст. 2, 12, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4, яка померла 6 січня 2004 року, є рідною тіткою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини як спадкоємцю за законом 5-ї черги після смерті тітки ОСОБА_4, яка померла 6 січня 2004 року, тривалістю два місяці, перебіг якого починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (вул. Полтавська, 124 сел. Липова Долина Сумської області, РНОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_3 сільська рада Липоводолинського району Сумської області (вул. Демченка, 8 с. Яганівка Липоводолинського району Сумської області, ЄДРПОУ 04525308).

Суддя О. В. Кузьмінський