Рішення

від 16.07.2018 по справі 805/2561/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2018 р. Справа№805/2561/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Галатіної О.О.,

при секретарі Картавих Г.В.

за участю

представника позивача Жеболенка Г.М.

представника відповідача Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техмаш", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги №800-47 від 23.01.2018 року на суму 50561,12 грн., визнання протиправною та скасування рішення №33 про опис майна у податкову заставу від 01.02.2018 року, зобов'язання вилучити з облікової картки платника податків суму податкового боргу 50561,12 грн., у тому числі орендна плата з юридичних осіб основний платіж - 49082 грн., пеня - 1479,12 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 14.04.2014 року по 08.06.2016 року звільнений від сплати орендної плати за земельну ділянку в силу Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669), що у свою чергу веде до того, що позивачем протиправно прийнято податкову вимогу від 23.01.2018 року № 800-47 на загальну суму 50561,12 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 33 від 01.02.2018 року, оскільки станом на момент його прийняття (з урахуванням звільнення позивача від сплати орендної плати за землю) заборгованість позивача з податку на додану вартість складала лише 1,74 грн., що є нижче від мінімального розміру заборгованості, встановленого абз. 6 п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який дає податковому органу право приймати рішення про опис майна у податкову заставу.

Посилаючись на вказані обставини просить суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23.01.2018 року № 800-47.

- визнати протиправним та скасувати рішення № 33 про опис майна у податкову заставу від 01.02.2018 року.

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області вилучити з облікової картки платника податків ТОВ Техмаш ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32720984 суму податкового боргу 50561,12 грн. у тому числі основний платіж - 49082,00 грн. пеня - 1479,12 грн.

Представник позивача під час судового засідання надав пояснення аналогічні викладені у позовній заяві, на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірні рішення прийняті ним у повній відповідності до норм чинного законодавства України, оскільки станом на 22.01.2018 року у ТОВ Техмаш був наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, а тому податкову вимогу від 23.01.2018 року № 800-47 та рішення № 33 прийнято у межах та у спосіб передбачений діючим законодавством України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХМАШ зареєстровано в якості юридичної (код ЄДРПОУ 32720984, місцезнаходження: 84112, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Горлівська, буд. 59а).

01.02.2012 року між ТОВ ТЕХМАШ та Слов'янської міської ради укладено договір оренди землі, згідно умов договору в оренду передається земельна ділянка (1414100000:01:011:0046) загальною площею 1.2805га, в тому числі 0.6021га - капітальна та двохповерхова забудова, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1158652,74 грн. 90.48 грн. за м2. Сума щомісячної орендної плати становила 5349,73 грн.

Відповідно до акту приймання - передачі об'єкта від 01.02.2012 року ТОВ ТЕХМАШ в особі директора ОСОБА_3 прийнято від Слов'янської міської ради земельну ділянку площею 1.2805га.

17.03.2017 року між ТОВ ТЕХМАШ та Слов'янської міської ради укладено договір оренди землі, згідно умов договору в оренду передається земельна ділянка (1414100000:01:011:0046) загальною площею 1.2805га, 0.1196га - під спорудами, 0.6021га - капітальна та двохповерхова забудова, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2761766,93 грн. Сума щомісячної орендної плати становила 6904,41 грн.

15.02.2017 року Рішенням Слов'янської міської ради № 50-хх-7 договір укладений з ТОВ ТЕХМАШ від 01.02.2012 року поновлено.

10.02.2018 року ТОВ ТЕХМАШ отримало податкову вимогу ГУ ДФС у Донецькій області від 23.01.2018 року №800-47 на загальну суму 50561,12 грн. у тому числі основний платіж 49082,00 грн. пеня - 1479,12 грн. та рішення №33 від 01.02.2018 року про опис майна у податкову заставу.

Позивач не погоджуючись із спірними рішеннями ГУ ДФС у Донецькій області звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Суд застосовує норми права у редакції, що буда чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 14.1.147 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 14.1.72 ст. 14 ПК України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата);

У пункті 288.7 ст. 288 ПК України зазначено про те, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Позивачем було подано відповідачу податкові декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з додатками, відповідно до яких позивач, зобов'язався щомісячно сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що розташована за адресою: вул. Сучасна, 25Б, м. Слов'янськ (площею 1, 2805 га).

Вказана обставина відповідачем не заперечується

Відповідачем було прийнято спірну вимогу, відповідно до якої, станом на 22.01.2018 року податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням з орендної плати за землю становить 50561,12 грн. З яких 49082,00 грн. основний платіж, 1479,12 пеня.

01.02.2018 року ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 33.

Суд зазначає, що для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Разом із цим, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведеного, датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014, станом теперішній час АТО триває.

Статтею 6 вказаного Закону у редакції, яка діяла до 08.06.2016, передбачалось, що під час проведення антитерористичної операції звільняються суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 цього Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить, що звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками, державним та комунальним майном під час проведення АТО має місце за умови, що ці суб'єкти здійснюють діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Селидове, де зареєстрований позивач та знаходяться земельні ділянки, які використовує позивач, а також м. Новогродівка і с. Михайлівка (Михайлівська сільська рада) Красноармійського (Покровського) району, де також знаходяться земельні ділянки, які використовує позивач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших також є вищенаведені населені пункти.

Слід зауважити, що стаття 10 Закону № 1669-VII передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.

Так, щодо вирішення питання обов'язкової наявності в підприємства сертифікату Торгово-промислової палати України у відповідності до статті 10 Закону № 1669-VII, суд зазначає, що стаття 6 Закону № 1669-VII є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 цього Закону, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань (не обов'язково з земельного податку), отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені. Таким чином, Сертифікат ТПП не є принциповою підставою для звільнення від сплати саме за користування земельною ділянкою, що розташована на території проведення АТО, оскільки таке звільнення прямо встановленою нормою статті 6 Закону № 1669-VII.

Враховуючи відсутність у такого платника обов'язку сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в період проведення АТО, то і штраф за його не сплату не підлягає застосуванню незалежно від наявності або відсутності Сертифікату ТПП.

Окрім цього, суд зазначає, що підприємство виконувало свої обозові зі сплати орендної плати за землю з 08.06.2016 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 677 від 28.02.2017; № 693 від 29.03.2017; № 712 від 28.04.2017; № 723 від 30.05.2017; № 740 від 29.06.2017; № 753 від 28.07.2017; № 769 від 30.08.2017; № 787 від 26.09.2017; № 802 від 30.01.2017; № 824 від 30.11.2017; № 842 від 28.12.2017; № 857 від 30.01.2018.

Як вбачається з платіжних доручень, ТОВ ТЕХМАШ сплатило у повному обсязі орендну плату за землю за 2016 рік у загальній сумі 51993,90 грн. за 2017 рік 82853,01 грн. за 2018 рік 13808,84 грн.

Однак, контролюючий орган зараховував оплату за попередні періоди.

Крім того, ТОВ ТЕХМАШ вже зверталося до суду із позовом визнання протиправною та скасування вимоги № 67-23 від 18.02.2016 року та про визнання протиправним та скасування рішення № 3022/10/05-22-23 від 23.02.2016 року про опис майна у податкову заставу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року, яка залишена без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року вирішено: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 67-23 від 18.02.2016 року; визнати протиправним та скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 3022/10/05-22-23 від 23.02.2016 року про опис майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМАШ" у податкову заставу.

Однак, податковим органом не вилучено з облікової картки платника податків суму податкового боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач, у спірному періоді до 08.06.2016 року був звільнений від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: вул. Сучасна, 25Б, м. Слов'янськ (площею 1, 2805га).

Таким чином, враховуючи, що станом на момент винесення рішення № 33 та вимоги № 800-47 заборгованість позивача з орендної плати за землю була відсутньою, вимога та рішення, у частині заборгованості на суму 50561,12 грн. є протиправними та підлягає скасуванню.

Щодо вимог про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5286,00 грн. (платіжне доручення № 898 від 05.04.2018 року; платіжне доручення № 915 від 27.04.2018 року).

Також позивачем надано до суду довідку (акт виконаних робіт та витрат клієнта) адвоката Жеболенко Г.М. (свідоцтво № 4755), згідно якої витрати на правову допомогу (складання позову, копії документів) складають 6300 грн. У довідці визначено, що витрати робочого часу адвоката на підготовку позову, консультації, копій документів склали 9 годин. Сума витрат на правову допомогу сплачена платіжним дорученням № 899 від 05.04.2018 року.

Беручи до уваги наведене та зважаючи на те, що позов задоволено повінстю, суд вважає за необхідне стягнути з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати у сумі 5286,00 грн. судовий збір та 6300,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23.01.2018 року № 800-47.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 33 про опис майна у податкову заставу від 01.02.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області вилучити з облікової картки платника податків ТОВ ТЕХМАШ ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32720984 суму податкового боргу 50561,12 грн. у тому числі основний платіж - 49082,00 грн. пеня - 1479,12 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМАШ (код ЄДРПОУ 32720984) судові витрати 11586 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. з яких: зі сплати судового збору у сумі 5286,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6300,00 грн.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини у судовому засідання 16 липня 2018 року. Повний текст рішення суду виготовлено 26 липня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.