Рішення

від 01.08.2018 по справі 806/3050/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/3050/18

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" про стягнення коштів,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" із позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" податкову заборгованість у розмірі 460 750,39 грн. Стягнення просить здійснити з рахунків у банках, які обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" утворилась заборгованість із: податку на додану вартість у розмірі 372 044,71 грн (основний платіж - 303 565,30 грн; штрафні (фінансові) санкції - 68 471,16 грн; пеня - 8,25 грн), єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 28 041,31 грн (основний платіж - 23 046,94 грн; штрафні (фінансові) санкції - 3 169,14 грн; пеня - 1 825,23 грн); податку на прибуток приватних підприємств в сумі 60 664,37 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, вказані грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Наголошує, що на момент звернення із позовом до суду Приватне підприємство "ЕКОЛІС ЛТД" має податковий борг у загальному розмірі 372 044,71 грн, який відповідачем у добровільному порядку погашено не було.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.06.2007 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у справі призначено на 17.07.2018 об 11:00.

В підготовче судове засідання, призначене на 12.07.2018 о 11:40 прибула представник позивача, перед початком судового засідання подала до відділу документального забезпечення суду клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Подальший розгляд справи просила здійснювати у порядку, визначеному ч.3 ст.194, ст.205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву не надіслав. Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 клопотання Головного управління ДФС у Житомирській області задоволено. Закрито підготовче провадження у адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" про стягнення коштів, призначено справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство "ЕКОЛІС ЛТД" як юридична особа зареєстровано 19.04.2013 Малинською районною державною адміністрацією Житомирської області та як платних податків перебуває на обліку у Малинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 9-10)

Відповідно до матеріалів справи, за ПП "ЕКОЛІС ЛТД" рахується податковий борг на загальну суму 460 750,39 грн.

Так, відповідачем до контролюючого органу подавалися податкові декларації якими самостійно визначено грошове зобов'язання, що не сплачено в строки, визначені Податковим кодексом, а саме: декларація №9243500458 від 15.12.2016 на суму 72 901,30 грн (залишок заборгованості); декларація №9247188691 від 20.12.2016 на суму 52 333 грн; декларація №9267463088 від 24.01.2017 на суму 178 331 грн (а.с. 12-14)

На підставі акта перевірки №133/12-1/38395073 від 09.12.2016 встановлено порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, внаслідок чого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0006731200 від 09.12.2016, яким застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн. (а.с. 15)

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.16)

Актом перевірки №61/12-1/38395073 від 09.12.2016 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання та на підставі ст.126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0006751200 від 09.12.2016 застосовано штрафні санкції в сумі 4 779,39 грн. (а.с. 17)

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (зворот а.с.17)

Також актом перевірки №129/06-30-12-01-27 від 06.02.2017 (а.с. 20 та зворот) встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.54.1 ст.54 та п.57.1 ст.57 та податковими повідомленнями-рішеннями №0002091201 від 22.02.2017 (а.с. 18), №0002061201 від 22.02.2017 (а.с. 19) на підставі ст.126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 23 666,60 грн та 934,14 грн відповідно.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялись відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскального чека та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 21)

На підставі акта перевірки №626/06-30-12-01-27 від 02.03.2017, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначних ст.201 та згідно зі ст.120-1 Податкового кодексу України, податковим повідомленням-рішенням №0000881200 від 22.03.2017 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 35 460,09 грн. (а.с. 22 та зворот)

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними у матеріалах справи копією конверта та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 23)

Актом перевірки №37/06-30-53-12-27/38395073 від 08.11.2017 встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 та згідно зі ст.120-1 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0003385312 від 20.11.2017 були застосовані штрафні санкції в сумі 3 460,94 грн (а.с. 24 та зворот).

Відповідачу відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пені по податку на додану вартість в сумі 8,25 грн. (а.с. 25-27)

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг (грошове зобов'язання) з податку на додану вартість вважається узгодженим.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, за відповідачем також рахується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 28 041,31 грн.

Так, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з єдиного податку третьої групи з юридичної особи №9274025955 від 21.06.2016, згідно якої самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 23 046, 94 грн. (не сплачений залишок) та не сплачено в строки визначені Податковим кодексом України. (а.с. 28 та зворот)

Актом перевірки №170/15-1/38395073 від 15.12.2015 встановлено порушення термінів сплати суми грошового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб (а.с. 30 та зворот), а тому на підставі статті 126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0005001500 від 15.12.2015 нараховано грошове зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 3 000 грн; не сплачений залишок - 1 125 грн. (а.с. 29)

Актом перевірки №204/12-2/38395073 від 22.09.2016 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.57.1 ст.57 та п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України, а тому на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0005361200 від 22.09.2016 застосовано штрафні санкції у сумі 145,19 грн (а.с. 31).

Відповідно до акта перевірки №210/12-2/38395073 від 04.10.2016 встановлене порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.57.1 ст.57, п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України, а тому на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0005541201 від 04.10.2016 застосовано штрафні санкції в сумі 1 519, 64 грн. (а.с. 32)

Також актом перевірки №216/12-2/38395073 від 31.10.2016 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.57.1 ст.57, п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України, а тому на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0005981200 від 31.10.2016 застосовано штрафні санкції в сумі 303,93 грн. (а.с. 33)

На підставі акта перевірки №237/12-3/38395073 від 27.12.2016 та встановлених порушень строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.57.1 ст.57, п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0006891200 від 27.12.2016 застосовано штрафні санкції в сумі 60,79 грн. (а.с. 34).

Актом перевірки №3562/06-30-12-08 від 22.06.2017 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.54.1 ст.54, пунктами 57.1, 57.3 ст.57 та п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковим повідомленням-рішенням №00007231208 від 29.06.2017 застосовано штрафні санкції в сумі 12,16 грн. (а.с. 35 та зворот).

На підставі акта перевірки №7553/06-30-12-08 від 24.10.2017 встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання, визначеного п.54.1 ст.54, п.57.1 ст.57, у відповідності до статті 126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000705312 від 30.10.2017 застосовано штрафні санкції в сумі 2,43 грн. (а.с. 36 та зворот).

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржувались, а тому податковий борг (грошове зобов'язання) з єдиного податку з юридичних осіб вважається узгодженим.

Відповідачу нараховано пеню за статтею 129 Податкового кодексу України по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 1 825, 23 грн. (а.с. 37-40)

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, за відповідачем також рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств осіб на загальну суму 60 664,37 грн.

Так, відповідачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9270427566 від 26.02.2017, якою самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 60 664,37 грн. (залишок) та яке не було сплачено в строки, визначені Податковим кодексом України. (а.с.41-42)

У зв'язку із несплатою відповідачем грошового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, вказані грошове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

Матеріали справи доказів судового оскарження податкових повідомлень-рішень не місять.

Загальний розмір податкового боргу Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" становить 460 750,39 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи зведеним розрахунком заборгованості Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД". (а.с.8)

Оскільки Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" податковий борг у розмірі 460 750,39 грн не погашено, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня,

Відповідно до пп.20.1.24 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.

Головне управління ДФС у Житомирській області є територіальним органом Державної фіскальної служби, підпорядковується ДФС України та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Житомирської області. Відповідно до покладених на нього завдань здійснює, в тому числі, погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не зарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів, звертаються до суду у випадках передбачених законодавством.

Згідно з пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України врегульовано, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного періоду).

Згідно з п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статтею 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Контролюючим органом була вручена відповідачу податкова вимога №475-17 від 06.10.2016 на суму 8 831,08 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги. (а.с. 43).

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Відповідно до п.95.1, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Податковий борг Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Доказів погашення заборгованості в розмірі 460 750,39 грн чи відзиву на адміністративний позов відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не присуджуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003. Код ЄДРПОУ 39459195) до Приватного підприємства "ЕКОЛІС ЛТД" (вул. Огієнка, 53, м. Малин, Житомирська область, 11600. Код ЄДРПОУ 38395073) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "ЕКОЛІС ЛТД", на користь Головного управління ДФС у Житомирській області податковий борг у розмірі 460 750,39 грн (чотириста шістдесят сімсот п'ятдесят гривень тридцять дев'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 01 серпня 2018 року.

Головуючий суддя                               О.Г. Попова