Рішення

від 30.08.2010 по справі 2а-3874/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року справа № 2а-3874/10/2370

                                                                      м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Новікової Т.В., при секретарі - Найдьон A.B., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Лисянського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Лисянське АТП 17145» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області з адміністративним позовом від 28.07.2010р. № 05-107 вих. 10 до відкритого акціонерного товариства «Лисянське АТП 17145», в якому просить стягнути заборгованість зі сплати страхових внесків за травень 2010р. у сумі 5 590 грн. 56 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відкрите акціонерне товариство «Лисянське АТП 17145» в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 - IV не виконало обов'язку щодо сплати до УПФУ в Лисянському районі Черкаської області заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне -страхування.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явилися, однак на адресу суду надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВАТ «Лисянське АТП 17145» юридична особа, ідентифікаційний код 03562075, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, відповідно до підпункту 6 пункту 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

В порушення вимог п. З ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України страхувальником в десятиденний термін добровільно не сплачено суми недоїмки.

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійного страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІУ на адресу відповідача було надіслано корінець вимоги від 05.07.2010р. за № Ю1 на загальну суму боргу 5590 грн. 56 коп., станом н 01.07.2010р., однак не сплаченої у встановленому порядку.

Дана вимога ВАТ «Лисянське АТП 17145» не оскаржувалася.

З огляду на викладене та з наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплені обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлена законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійні страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР), збір на обов'язкові державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду Україні в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платникам! збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші: установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне Страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ (далі за текстом - «Закон № 1058-ІУ»),

Статтею 1 Закону № 1058-ІУ визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом № 1058-ІУ (ст.14) встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Зокрема, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.6 ст.14 Закону № 1058-ІУ).

Пунктом шостим статті 20 Закону №1058-ІУ передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Як вбачається з розрахунку узгодженої суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування борг ВАТ «Лисянське АТП 17145» за травень 2010р. становить 5590грн. 56коп.

Дослідивши та проаналізувавши надані суду докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

На підставі ч.З ст.160 КАС України в судовому засіданні 31.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, ч. 2 ст.128, ст.ст. 158-159, ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисянське АТП 17145» (19300, Черкаська область, смт. Лисянка, провул. Бужанський, 52, ідентифікаційний код 03562075) на користь управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області (19300, Черкаська область, м. Лисянка, вул. Леніна, 26) заборгованість зі сплаті страхових внесків за травень на загальну суму 5590 грн. 56коп. (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 56 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 01 вересня 2010р.

Суддя Т.В. Новікова