Рішення

від 31.07.2018 по справі 825/2418/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року Чернігів Справа № 825/2418/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клопота С.Л., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11,Чернігів,14000) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос-Пром" (вул.Кистяківська, 9, м.Чернігів,14030) про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос-Пром" та просить:

- накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-Пром (код ЄДРПОУ 40361457) на суму 27448,46 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках;

- стягнути з рахунків в установах банку Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-Пром (код ЄДРПОУ 40361457) податковий борг в розмірі 27448,46 грн. по податку на додану вартість на р/р 31110029700002 код платежу 14010100; одержувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/ 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 з наступних розрахункових рахунків:

- 26050301037149 Ощадбанк, МФО 353553;

- 26006300037149 Ощадбанк, МФО 353553;

- 26007051418547 КБ Приватбанк , МФО 353586;

- 26048051404383 КБ Приватбанк , МФО 353586.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, відтак, станом на дату звернення до суду підприємство як платник податків має податковий борг.

Ухвалою суду 03.07.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено в письмовому провадженні та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою суду строк відповідач не подав до суду відзив на позов, ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав 05.07.2018. Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос-Пром" (код ЄДРПОУ 40361457) зареєстровано 22.03.2016, в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.06.2018 (а.с.9-10).

За результатами здійснення господарської діяльності, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікос-Пром" має податковий борг в розмірі 27448,46 грн. по податку на'додану вартість, який підтверджується наступними документами:

- податкового повідомлення-рішення від 15.11.2017 № 0033091304 на суму 170,00 грн. (отримано 20.11.2017 );

- податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 № 0028861204 на суму 23505,59 грн. (отримано 26.10.2017);

- декларацією № 9218991740 від 20.10.2017, якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 6230,00 грн.; декларацією № 9047177841 від 18.03.2018, якою самостійно визначена сума податкового зобов'язання в розмірі 1592,00 грн.

Враховуючи переплату в сумі 4051,88 грн., яка обліковувалась за відповідачем на початок виникнення боргу та часткове погашення боргу на суму 1592,00 грн., сума боргу становить 31497,59 - 4051,88 - 1592,00 = 25851,71 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податкового боргу відповідачу нарахована пеня в розмірі 1594,75 грн.

ГУ ДФС у Чернігівській області направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 12.12.2017 № 4501-17, яка отримана відповідачем 15.12.2017 (а.с.19).

Згідно листа ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 26.01.2018 за платником техніка не зареєстрована (а.с. 21 ).

Згідно відомостей територіального сервісного центру № 7441 РСЦ МВС в Чернігівській області від 11.01.2018 за платником право власності на транспортні засоби не зареєстровано (а.с. 22 ).

Згідно реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно відомості про зареєстровані права власності за відповідачем на нерухоме майно відсутні (а.с. 23 ).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1. статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Згідно з підпунктом 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Дані види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає з системного аналізу правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Дані норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 названого Кодексу, саме і визначені підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Вищевикладене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим.

Ця норма та пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одне одного, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме: питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, в специфічній ситуації, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Визначений у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України механізм реалізовується постановою Національного Банку України від 21.01.2004 №22, якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.3 вказаної Інструкції виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень від 15.11.2017 № 0033091304; від 03.11.2017 № 0028861204 та податкової вимоги від 12.12.2017 форми "Ю" № 4501-17 ні в адміністративному, ні в судовому порядку суду не надано, а тому вони є обов'язковими до виконання.

Враховуючи наведене та те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу в сумі 27448,46 грн. та позивачем було дотримано всі вимоги законодавства для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банках боржника, в якого відсутнє майно, тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги та наявність підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-Пром у відкритих рахунках у банках, в межах суми податкового боргу.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-Пром (код ЄДРПОУ 40361457) на суму 27448,46 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках;

- стягнути з рахунків в установах банку Товариства з обмеженою відповідальністю Нікос-пром (код ЄДРПОУ 40361457) податковий борг в розмірі 27448,46 грн. по податку на додану вартість на р/р 31110029700002 код платежу 14010100; одержувач: УК у м.Чернігові/м.Чернігів/ 38054398, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592 з наступних розрахункових рахунків:

- 26050301037149 Ощадбанк, МФО 353553;

- 26006300037149 Ощадбанк, МФО 353553;

- 26007051418547 КБ Приватбанк , МФО 353586;

- 26048051404383 КБ Приватбанк , МФО 353586.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот