Рішення

від 01.08.2018 по справі 2540/2478/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 року                                         Чернігів                     Справа № 2540/2478/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Першого заступника прокурора Чернігівської області до Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

05.07.2018 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області щодо незабезпечення організації проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" та закріплення їх в натурі (на місцевості);

-зобов'язати Ядутинську сільську раду Борзнянського району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протягом більш ніж 17 років Ядутинською сільською радою Борзнянського району не вжито заходів щодо винесення меж гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі заказника невідомо де починаються та невідомо де закінчуються, земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.

Ухвалою від09.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Одночасно, встановлено відповідачу строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, у межах строку встановленого судом, подано відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити та зазначає, що відповідно до Кошторису на виконання робіт, що наданий розробником документацій із землеустрою ПП "Меридіан-М" (код ЄДРПОУ 35583776), орієнтовна вартість робіт розроблення Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" на території Ядутинської сільської ради становить 61680 грн (копія кошторису додається). Натомість, дані фінансові видатки не заплановані в бюджеті Ядутинської сільської ради на 2018 рік. Кошти на виконання цих робіт не можливо передбачити в цьому році: в бюджеті села відсутні вільні залишки такого обсягу, в тому числі не можливим є проведення уточнення бюджету так як його виконання по першому півріччю 2018 року становить всього 99,2 %. Відповідач вважає, що Ядутинська сільська рада наділена повноваженнями щодо регулювання земельних відносин та прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення до яких не належить гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин". Крім того фінансовий ресурс місцевого бюджету Ядутинської сільської ради є недостатнім для проведення даного обсягу робіт із землеустрою в 2018 році. А прийняття рішень сільської ради, стосовно даного об'єкту, може трактуватись як перевищення повноважень та нецільове використання бюджетних коштів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, Указом Президента України від20.08.1996 № 715/96 "Про оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення" на території с. Ядути Борзнянського району Чернігівської області створена гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" площею 40 га.

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища з Чернігівській області з метою охорони та збереження в природному стані озера з рідкісними та реліктовими угрупуваннями водних рослин пам'ятку передано під охорону Ядутинській сільській раді Борзнянського району, про що складено охоронне зобов'язання від 27.04.2001 № 3/30-578.

Відповідно до охоронного зобов'язання від27.04.2001 № 3/30-578 Ядутинська сільська рада Борзнянського району дає зобов'язання провести відмежування заповідного об'єкту в натурі з нанесенням на планово-картографічні матеріали.

Натомість, згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області землевпорядна документація на вказаний об'єкт природно-заповідного фонду по цей час не розроблялась та не затверджувалась. А тому, з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду, позивачем подано даний позов.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів регулюються Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

Статтею 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України), спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від13.03.2013 №159 "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища", Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях (територіальні органи Мінприроди України), припинили виконання своїх повноважень з 17.05.2013, без правонаступника.

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від15.05.2013 №338 "Про збільшення чисельності працівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій" та розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від23.05.2013 №94 в структурі обласної державної адміністрації утворено Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації.

На сьогоднішній день зміни до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо передачі повноважень територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі природно-заповідного фонду не внесені.

Водночас, згідно з ч.2 ст.45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Відповідно до ст.43 Земельного кодексу України, ч.1 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ч.ч.3, 5 ст.53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

Згідно з ст.60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Так, Міністерством екології та природних ресурсів України 21.03.2013 затверджено Положення про гідрологічну пам'ятку природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин", яке погоджено Державним правлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, Департаментом заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України, Борзнянською райдержадміністрацією та Ядутинською сільською радою Борзнянського району.

Згідно п.1.6 Положення межі пам'ятки природи встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали територіальних органів Держземагенства та Землекористувача, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель та землевпорядній документації, обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Пунктом3.4. Положення визначено, що пам'ятка природи охороняється землевласником і утримується за його кошти.

Отже, відповідач у відповідності до зазначеного положення та норм законодавства, несе відповідальність за належний стан і дотримання встановленого режиму території.

Суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

У відповідності до ст.1 "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом. При цьому, з огляду на зміст п."в" ч.2 ст.25 Закону України "Про землеустрій" одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.

Відповідно ст.47 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

За змістом ст.26 Закону України "Про землеустрій" замовникам документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Відповідно до абз.4 ст.47 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природи заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природніх заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтні парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам'яток садів паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянка що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників землекористувачів.

Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.

У статті 47 Закону України "Про землеустрій" вказано, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних з одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

На підставі ст.19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю, впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, координація здійснення землеустрою та контролю за використанням охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи; передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до ст.7 Конституції України в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місце самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч.3 ст.140 Конституції України).

Таким чином, місцеве самоврядування є одним із проявів здійснення народом, у формі територіальної громади, влади, яка, в свою чергу, не належить до жодної із гілок державної влади, що характеризується самостійністю у вирішенні певного кола питань.

Водночас, предметом відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто ті, що пов'язані передусім із життєдіяльністю територіальних громад.

Виходячи з вказаних конституційних положень в їх системному зв'язку з положеннями ст.6 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні від16.04.2009 №7-рп/2009 вказав на те, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Таким чином, для вирішення тих чи інших питань орган місцевого самоврядування повинен бути наділений відповідними повноваженнями Конституцією України та законами України, де Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Конституція України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до п.п.34, 37 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об'єктів тваринного світу.

А отже, з огляду на зміст зазначених норм, на Ядутинську сільську раду Борзнянського району Чернігівської області покладається обов'язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин", а також здійснення контролю за його виготовленням.

Відсутність встановлених меж в натурі гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" фактично унеможливлює збереження в природному стані, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу.

Враховуючи, що припинення повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища в областях (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від13.03.2013 №159) передбачає відсутність органу державної влади, уповноваженого реагувати на порушення закону у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, суд визнає обґрунтованим звернення Прилуцької місцевої прокуратури із даною позовною заявою, яка в свою чергу обумовлена необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність коштів в бюджеті на вказану мету, оскільки органи державної влади та місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання взятих зобов'язань.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Першого заступника прокурора Чернігівської області до Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії належить задовольнити.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач в даній справі виступає, як орган державної влади, уповноважений реагувати на порушення закону у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.12, 72, 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Першого заступника прокурора Чернігівської області (вул.Князя Чорного,9, м.Чернігів, 14000) до Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області (вул.Набережна,39, с.Ядути, Борзнянський район, Чернігівська область, 16424, код ЄДРПОУ 04414974) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Ядутинської сільської ради Борзнянського району Чернігівської області щодо незабезпечення організації проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Зобов'язати Ядутинську сільську раду Борзнянського району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж гідрологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення "Озеро Трубин" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 01 серпня 2018 року.

Суддя                                                                                                               Л.О. Житняк