Рішення

від 01.08.2018 по справі 903/497/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 серпня 2018 р. справа № 903/497/18

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Сердюкової Аліни Олегівни

та за присутності представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго", м. Луцьк

до відповідача: Будинкового комітету "ВІДРОДЖЕННЯ", м. Луцьк

про стягнення 2270,79 грн.

Встановив:

Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" звернулось до господарського суду з позовом №02-12/1444 від 11.07.2018р. про стягнення з Будинкового комітету "ВІДРОДЖЕННЯ" 2270,79 грн., в тому числі 1532,64 грн. пені, 573,97 грн. суми збитків від інфляції та 164,18 грн. трьох процентів річних, нарахованих згідно із ст. 625 ЦК України.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №529-1680000 від 03.01.2007р. про постачання електричної енергії в частині проведення належних та своєчасних розрахунків по оплаті поставленої електричної енергії та нарахування у зв'язку з цим пені, сум збитків від інфляції та відсотків річних.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2018р. відповідну позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 01.08.2018р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні матеріали.

У визначений судом день та час позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, причину неявки представника суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвала суду від 16.07.2018р., згідно поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, була вручена ПрАТ "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії 18 липня 2018 року – а.с. 63).

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причини неявки свого представника в судове засідання суду не повідомив. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.07.2018р. направлялась відповідачу на визначену позивачем у позовній заяві та відображену безпосередньо відповідачем у підписаному між сторонами договорі адресу боржника рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату 18.07.2018р. (поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення – а.с. 64).

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу за відсутності представників сторін та відзиву відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, оцінюючи подані позивачем докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений до відповідача позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

03 січня 2007 року між Луцькою міською філією (що діє на підставі Положення про Луцьку міську структурну одиницю (філію) Публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго", затвердженого рішенням дирекції ПАТ "Волиньобленерго" від 24.03.2015р., протокол № 24.03/2015 (а.с.55-57) від імені Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" (згідно статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Волиньобленерго" від 14.04.2017р., Приватне акціонерне товариство "Волиньобленерго" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго" (протокол №22 від 14.04.2017 р. (а.с.58-60) та Будинковим комітетом "ВІДРОДЖЕННЯ" було укладено договір про постачання електричної енергії за №529-1680000 з додатками (а.с. 20-35).

Згідно розділу 1 договору постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Виходячи із положень пунктів 8.1. та 8.5. розділу 8 договору №529-1680000 від 03.01.2007р. оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника електричної енергії в терміни визначені додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідно до п. 2 котрого за фактично спожиту електричну енергію постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 3 опреаційних днів від дня отримання споживачем рахунку. Остаточний розрахунок по всім платежам згідно цього договору проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків.

Зазначений договір з додатками до нього підписано сторонами та скріплено відтисками печаток суб'єктів господарювання.

На виконання умов договору №529-1680000 від 03.01.2007р. у період з липня 2017 року по квітень 2018 року включно споживачу було відпущено електроенергію, що стверджується надісланими позивачем на адресу відповідача рахунками за активну електроенергію (якими одночасно сторони (позивач-надіславши рахунки на оплату спожитої електричної енергії, а відповідач-отримавши та підписавши останні) змінили і порядок проведення розрахунків по договору №529-1680000 від 03.01.2007р.):

- №529-1680000/7/1 від 16.07.2017р. на суму 7148,40 грн. за липень 2017р. (вручено 19 липня 2017р.), термін сплати рахунку до 17 серпня 2017 року;

- №529-1680000/8/1 від 16.08.2017р. на суму 8920,80 грн. за серпень 2017р. (вручено 18 серпня 2017р.), термін сплати рахунку до 19 вересня 2017 року;

- №529-1680000/9/1 від 15.09.2017р. на суму 8991,36 грн. за вересень 2017р. (вручено 19 вересня 2017р.), термін сплати рахунку до 20 жовтня 2017 року;

- №529-1680000/10/1 від 16.10.2017р. на суму 1990,80 грн. за жовтень 2017р. (вручено 19 жовтня 2017р.), термін сплати рахунку до 17 листопада 2017 року;

- №529-1680000/11/1 від 15.11.2017р. на суму 6980,40 грн. за листопад 2017р. (вручено 17 листопада 2017р.), термін сплати рахунку до 18 грудня 2017 року;

- №529-1680000/12/1 від 16.12.2017р. на суму 6442,80 грн. за грудень 2017р. (вручено 20 грудня 2017р.), термін сплати рахунку до 19 січня 2018 року;

- №529-1680000/1/1 від 16.01.2018р. на суму 7843,92 грн. за січень 2018р. (вручено 17 січня 2018р.), термін сплати рахунку до 16 лютого 2018 року;

- №529-1680000/2/1 від 13.02.2018р. на суму 2872,80 грн. за лютий 2018р. (вручено 19 лютого 2018р.), термін сплати рахунку до 19 березня 2018 року;

- №529-1680000/4/1 від 15.04.2018р. на суму 5334,00 грн. за квітень 2018р. (вручено 17 квітня 2018р.), термін сплати рахунку до 21 травня 2018 року (а.с. 37-50).

Відповідно до п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року).

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, на забезпечення виконання споживачем (Будинковим комітетом "ВІДРОДЖЕННЯ") зобов'язань по оплаті спожитої на підставі договору №529-1680000 від 03.01.2007р. електричної енергії, 23 січня 2018 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ВІДРОДЖЕННЯ" (поручитель), Приватним акціонерним товариством "Волиньобленерго" (кредитор) та Будинковим комітетом "ВІДРОДЖЕННЯ" (боржник) було укладено договір поруки №19/18-4-3П, згідно розділу 1 пункту 1.1 якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором по зобов'язаннях боржника по оплаті за активну електричну енергію спожиту протягом 2018 року та інші нарахування (пеня, реактивна електрична енергія, перевищення договірних величин споживання електричної енергії), що виникли на підставі договору про постачання електричної енергії №529-1680000 від 03.01.2007р. (а.с. 36)

В пунктах 2.1.-2.3. розділу 2 договору поруки сторони визначили, що поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання перед кредитором, встановлені у п.1.1. цього договору, протягом 1 банківського дня з моменту невиконання цих зобов'язань боржником. Поручитель не може передавати свої зобов'язання по цьому договору третім особам без згоди кредитора. Кредитор, після отримання від поручителя платежу, зараховує його в погашення заборгованості боржника.

Згідно п. 4.1. розділу 4 цього договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань.

Зазначений договір підписано сторонами та скріплено відтисками печаток суб'єктів господарювання.

На виконання умов договору поруки №19/18-4-3П від 23.01.2018р., поручителем -Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ВІДРОДЖЕННЯ" було сплачено на користь кредитора - Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" 88 708,93 грн. боргу за активну електричну енергію, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 01.07.2017р. по 01.07.2018р. (а.с. 51-52).

Як вбачається із матеріалів справи, оплата за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії №529-1680000 від 03.01.2007р. здійснювалась з порушенням термінів, визначених сторонами у рахунках за активну електроенергію. Терміни оплати були прострочені.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 527, Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Згідно із ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.2.1 договору позивачем нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а відтак позивач просить стягнути з відповідача 1532,64 грн. пені за період з 21.09.2017р. по 31.05.2018р.

Судом встановлено, що нарахування відповідних сум пені було здійснено:

- по рахунку №529-1680000/7/1 від 16.07.2017р. на загальну суму 61,76 грн.: за період прострочки платежів з 21.09.2017р. по 25.09.2017р. із наявної на той час суми боргу 7148,40 грн. на суму 24,48 грн., за період прострочки платежів з 26.09.2017р. по 26.10.2017р. із наявної на той час суми боргу 1079,20 грн. на суму 22,91 грн., за період прострочки платежів з 27.10.2017р. по 13.11.2017р. із наявної на той час суми боргу 1079,20 грн. на суму 14,37 грн.;

- по рахунку №529-1680000/8/1 від 16.08.2017р. на загальну суму 338,75 грн.: за період прострочки платежів з 21.09.2017р. по 26.10.2017р. із наявної на той час суми боргу 8920,80 грн. на суму 219,96 грн., за період прострочки платежів з 27.10.2017р. по 13.11.2017р. із наявної на той час суми боргу 8920,80 грн. на суму 118,78 грн.;

- по рахунку №529-1680000/9/1 від 15.09.2017р. на загальну суму 507,28 грн.: за період прострочки платежів з 21.10.2017р. по 27.12.2017р. із наявної на той час суми боргу 8991,36 грн. на суму 455,73 грн., за період прострочки платежів з 28.12.2017р. по 09.01.2018р. із наявної на той час суми боргу 4991,36 грн. на суму 51,55 грн.;

- по рахунку №529-1680000/10/1 від 16.10.2017р. на загальну суму 104,46 грн.: за період прострочки платежів з 21.11.2017р. по 09.01.2018р. із наявної на той час суми боргу 1990,80 грн. на суму 76,47 грн., за період прострочки платежів з 10.01.2018р. по 12.02.2018р. із наявної на той час суми боргу 982,16 грн. на суму 27,99 грн.;

- по рахунку №529-1680000/11/1 від 15.11.2017р. на загальну суму 309,82 грн.: за період прострочки платежів з 21.12.2017р. по 12.02.2018р. із наявної на той час суми боргу 6980,40 грн.;

- по рахунку №529-1680000/12/1 від 16.12.2017р. на загальну суму 127,27 грн.: за період прострочки платежів з 21.01.2018р. по 12.02.2018р. із наявної на той час суми боргу 6442,80 грн.;

- по рахунку №529-1680000/1/1 від 16.01.2018р. на загальну суму 50,84 грн.: за період прострочки платежів з 21.02.2018р. по 28.02.2018р. із наявної на той час суми боргу 7249,28 грн.;

- по рахунку №529-1680000/2/1 від 13.02.2018р. на загальну суму 10,61 грн.: за період прострочки платежів з 21.03.2018р. по 25.03.2018р. із наявної на той час суми боргу 2278,16 грн.;

- по рахунку №529-1680000/4/1 від 15.04.2018р. на загальну суму 21,87 грн.: за період прострочки платежів з 21.05.2018р. по 31.05.2018р. із наявної на той час суми боргу 2134,00 грн.;

Розглянувши позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії ПАТ "Волиньобленерго" стосовно стягнення на його користь з відповідача 1532,64 грн. пені, перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цих сум, суд вважає, що останні підставні, є арифметично вірними, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до задоволення у визначеному позивачем розмірі.

Також судом встановлно, що позивачем, крім заявлених до стягнення штрафних санкцій, заявлено вимоги стосовно стягнення з Будинкового комітету "ВІДРОДЖЕННЯ" 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки ПрАТ "Волиньобленерго", спричинені знеціненням грошових коштів, що передбачено нормами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Згідно з представленими розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 573,97 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за період з 21.08.2017р. по 31.01.2018р. по кожному рахунку окремо), а також 164,18 грн. трьох процентів річних (за період прострочки платежів з 21.09.2017р. по 31.05.2018р. по кожному рахунку окремо).

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум інфляційних та процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.

Згідно п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 129 ГПК України в повному об'ємі за рахунок Будинкового комітету "ВІДРОДЖЕННЯ".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Будинкового комітету "ВІДРОДЖЕННЯ" (Волинська область, м. Луцьк, проспект Відродження, 22А, код ЄДРПОУ 34310237) на користь Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512, розрахунковий рахунок 26007312697902, Банк: філія-Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 303398) 1532,64 грн. пені, 164,18 грн. трьох процентів річних, 573,97 грн. суми збитків від інфляції, а всього 2270,79 грн.

3. Стягнути з Будинкового комітету "ВІДРОДЖЕННЯ" (Волинська область, м. Луцьк, проспект Відродження, 22А, код ЄДРПОУ 34310237) на користь Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Луцької міської філії (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512, розрахунковий рахунок 26007312697902, Банк: філія-Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 303398) 1762,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

4. Накази на виконання рішення суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 01.08.2018р.

Суддя                                                                       В. А. Войціховський