Рішення

від 26.07.2018 по справі 908/1185/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/69/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2018 Справа № 908/1185/18

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Осоцькому Д.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Фабер» (69118, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41345567)

До відповідача: Товариства з обережною відповідальністю «Єврокомунсервіс» в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомунсерівс» (69041, м.Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 46, поверх 2, код ЄДРПОУ 41298114)

про стягнення 84 068,90 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 09.07.2018р.

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.06.2018р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Фабер» від 20.06.2018 р. (вх. №1269/08-07/18 від 21.06.2018 р.) до Товариства з обережною відповідальністю «Єврокомунсервіс» в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомунсерівс» про стягнення 84 068,90 грн.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2018р. справу № 908/1185/18 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 25.06.2018р. № 908/1185/18 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1185/18, справі присвоєно номер провадження - 5/69/18, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 18.07.2018р. о 12 год. 30 хв.

18.07.2018р. до суду від відповідача надійшло клопотання від 18.07.2018р. у якому відповідач повідомив суд про сплату суми основного боргу заявленої позивачем до стягнення, що підтверджує платіжним дорученням № 1353 від 17.07.2018р. на суму 57 469, 20 грн. та просить відкласти розгляд справи, у зв'язку із відрядженням у м. Дніпрорудний до Дніпрорудненської філії ТОВ «Єврокомунсерівс» провідного юрисконсульта ОСОБА_2

Ухвалою від 18.07.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 26.07.2018р. о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

26.07.2018р. до суду від відповідача надійшла заява в якій відповідач просить суд перенести судове засідання на іншу дату у зв'язку з відпусткою з 23.07.2018-27.07.2018р. провідного юрисконсульта ОСОБА_3 До заяви відповідачем додано розпорядження про надання відпустки та штатний розклад Запорізької філії ТОВ «Єврокомунсерівс» .

26.07.2018р. до суду від позивача надійшла заява від 26.07.2018р. в якій позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив заборгованість по договору субпідряду № 2 від 24.07.2017р. у сумі 57 469, 20 грн. (платіжне доручення № 1353 від 17.07.2018р. на суму 57 469, 20 грн.

На підставі п. 1, ч. 2, ст. 46 ГПК України позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи по договору субпідряду № 2 від 24.07.2017р. в сумі 57 469, 20 грн. та на підставі п. 4, ч. 1 ст. 231 ГПК України просить закрити провадження у справі у цій частині, в іншій частині позов підтримує у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, позивач просить врахувати, що зобов'язання відповідач виконав не у встановлений договором строк, оплата заборгованості здійсненна після відкриття судом провадження у справі та судові витрати покласти у повному обсязі на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 26.07.2018р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

В судове засідання 26.07.2018р. представник позивача підтримав заяву про часткове закриття про провадження у справі, в іншій частині позов підтримав у повному обсязі.

Щодо обставин позову, викладених у позовні заяві від 20.06.2018р., позивач, зокрема, зазначив, що 24.07.2017р. між Запорізькою філією ТОВ «Єврокомунсерівс» (далі - Замовником) та ТОВ «БК Фабер» (далі - Підрядник) укладено договір субпідрядку №2, за умовами якого Підрядник, за дорученням Замовника зобов'язується на власний ризик, з матеріалів Замовника чи власних матеріалів виконувати роботу з поточного ремонту конструктивних елементів - ремонт покрівель у житлових будинках, ремонт фасадів, та інші види робіт згідно Додатку №1 до цього договору. Підрядник у повному обсязі виконав роботи передбачені вказаним договором на суму 107 437,20 грн., що підтверджується відповідними Довідками про вартість виконаних будівлях робіт та Актами приймання виконаних будівельних робіт. Однак, Замовник частково здійснив оплату за проведені підрядні роботи в розмірі 49 968,00 грн., отже заборгованість відповідача складає суму в розмірі 57 469,20 грн. У зв'язку із неналежним виконання відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасного проведення оплати за виконані підрядні роботи, позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 1 733,00 грн., пеню в розмірі 17 203,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7 663,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 530, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 216 Господарського кодексу України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» .

Щодо заяви відповідача про перенесення судового засіданні суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що сторона може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Відповідач у своїй заяві про перенесення судового засіданні не наводить суду обставин, що унеможливлюють розгляд справи без участі представника Запорізької філії ТОВ «Єврокомунсерівс» провідного юрисконсульта ОСОБА_3 та щодо неможливості заміни представника.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

За таких обставин заява відповідача про перенесення судового засіданні задоволенню не підлягає.

Суд враховує, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Наявні матеріали справи дозволяють суду розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 26.07.2018р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.2017р. між Запорізькою філією Товариства з обережною відповідальністю «Єврокомунсерівс» (далі - замовником) та Товариства з обережною відповідальністю «БК Фабер» (далі - підрядник) укладено договір субпідрядку №2, за умовами якого за дорученням Замовника Підрядник зобов'язується на власний ризик, з матеріалів Замовника чи власних матеріалів та за умовами цього договору, виконувати роботи з поточного ремонту конструктивних елементів - ремонт покрівель у житлових будинках, ремонт фасадів, та інші види робіт згідно Додатку №1 до цього договору (п.1.1 договору).

Термін виконання робіт визначено у Додатках № 1, № 2 до цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше - 31.12.2017р.

Згідно п. 3.1 договору (в редакції Додаткової угоди від 14.08.2017р. № 1 до договору субпідряду № 2 від 24.07.2017р.) загальна вартість робіт договору складає 107 437,20 грн.

Відповідно до п. 3.5, 3.6 договору, замовник проводить розрахунки з підрядником за фактично виконані роботи у безготівковій формі. Оплата робіт буде здійснюватися протягом 30 календарних днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Як зазначено у п.п. 5.1.6 п. 5.1 договору, після виконання робіт підрядник в продовж 3 днів повинен надати замовнику: довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3); акт прийому виконаних будівельних робіт (КБ-2В); рахунок на оплату виконаних робіт.

Підпунктом 5.2.3 п. 5.2 договору встановлено, обов'язок замовника провести розрахунки з підрядником за належно виконані роботи у порядку, передбаченому цим договором.

У випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. (п. 6.1. договору).

Згідно п. 7.1 договору, передача-приймання робіт по договору здійснюється актами приймання-передачі робіт.

Позивачем було надано відповідачу роботи визначені у п. 1.1 договору субпідряду № 2 від 24.07.2017р. на загальну суму 107 437,20 грн., що підтверджується наступним документами:

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) № 3-24-02-1-1 та актом № 3-24-02-1-1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за серпень 2017 року;

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) № 3-2-02-1-3 та актом № 3-2-02-1-3 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за серпень 2017 року;

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) № 3-18-02-1-3 та актом № 3-18-02-1-3 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за серпень 2017 року;

довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) № 3-28-02-1-3 та актом № 3-28-02-1-3 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2В) за серпень 2017 року.

Зазначені документи були підписані замовником без зауважень.

На підставі виконаних робіт позивач виставив відповідачу наступні рахунки:

рахунок-фактура № СФ - 0000002 від 31.08.2017р. на суму 15012,00 грн.;

рахунок-фактура № СФ - 0000001 від 31.08.2017р. на суму 24480,00 грн.;

рахунок-фактура № СФ - 0000004 від 31.08.2017р. на суму 49968,00 грн.;

рахунок-фактура № СФ - 0000003 від 31.08.2017р. на суму 17977,20 грн.

Відповідач сплатив за надані позивачем послуги за договором з порушенням визначеного у п. 3.6 договору строку, а саме згідно платіжного доручення № 321 від 02.02.2018р. відповідач оплатив надані позивачем послуги в розмірі 49968,00 грн.

В матеріалах справи містяться претензії 29.12.2017р. та 17.05.2018р. складені позивачем про вимогу до відповідача виконати свої грошові зобов'язання по оплаті отриманих за договором послуг, які, за твердженням позивача, були отримані відповідачем.

Після відкриття провадження у справі 17.07.2018р. платіжним дорученням № 1353 відповідач оплатив позивачу заборгованість за виконані роботи за договором в сумі 57 469,20 грн.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем за надані послуги за договором субпідряду № 2 від 24.07.2017р. відсутній, провадження в частині стягнення заборгованості за виконані роботи по договору субпідряду № 2 від 24.07.2017р. в сумі 57 469, 20 грн. підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи із приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач надав відповідачу послуги за договором субпідряду № 2 від 24.07.2017р. на загальну суму 107 437,20 грн., а відповідач оплатив отримані послуги 02.02.2018р. 49968,00 грн. та 17.07.2018р. 57 469,20 грн.

Згідно п.1, ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Позивач у своїй заяві від 26.07.2018р. відмовився від вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані роботи по договору субпідряду № 2 від 24.07.2017р. в сумі 57 469, 20 грн. та просить суд закрити провадження у справі у цій частині.

Зазначені дії позивача здійсненні із дотриманням вимог чинного законодавства, а тому часткова відмова позивача від позову приймається судом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 17 203,61 грн. пені, 1 733,00 грн. 3 % річних та інфляційні втрати в розмірі 7 663,09 грн.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В підпункті 6.1 договору субпідряду № 2 сторони визначили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством. Порушення зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано пеня за період з 01.10.2017р. 19.06.2018р. у розмірі 17 203,61 грн., розрахунок перевірено судом за допомогою комп'ютерної програми «Законодавство» , він є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 17 203,61 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором субпідряду № 2 сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних за період з 01.10.2017р. 19.06.2018р. у розмірі 1 733,00 грн., розрахунок перевірено судом за допомогою комп'ютерної програми «Законодавство» він є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає 1 733,00 грн. 3 % річних.

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до «Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано за період з 01.10.2017р. 19.06.2018р. 7 663,09 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши за допомогою комп'ютерної програми «Законодавство» розрахунок інфляційних втрат господарський суд зазначає, що він здійснений помилково та належною сумою інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 6650,92 грн.

Суд зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунки суми інфляційних втрат помилково включено до розрахунку період нарахувань за лютий 2018р. від суми боргу 107437,20 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 202, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обережною відповідальністю «Єврокомунсервіс» (03028, м. Київ, вул. Стратегічне шосе, буд. 2 Літ. А, код ЄДРПОУ 39641202) в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомунсерівс» (69041, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 46, поверх 2, код ЄДРПОУ 41298114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Фабер» (69118, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41345567) 17 203 (сімнадцять тисяч двісті три) грн. 61 коп. пені, 1 733 (одна тисяча сімсот тридцять три) грн. 00 коп. 3 % річних, 6650 (шість тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 92 грн. інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В частині стягнення основного боргу в сумі 57 469 (п'ятдесят сім тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. - провадження у справі закрити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено: 01.08.2018р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.