Рішення від 01.08.2018 по справі 911/1087/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2018 р.                                                                                           м. Київ

Справа № 911/1087/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України" до Комунального підприємства Макарівської районної ради "Макарівтепломережа" про стягнення 152672,81грн, без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі – ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України») звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Макарівської районної ради “Макарівтепломережа" (далі – КП МРР «Макарівтепломережа») про стягнення 152 672,81грн (у т.ч. 124 209,01грн втрат від інфляції за період з 01.05.2015 по 30.04.2018 та 28 463,80грн 3% річних за період з 22.05.2015 по 22.05.2018).

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №06/10-2937БО-17 від 27.12.2010 про закупівлю природного газу за державні кошти в частині здійснення оплати у встановлений договором строк (а.с.3-5).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2018 судом відкрито провадження за даним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.1-2).

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі отримана позивачем 18.06.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263954649 (а.с.53).

Копія вказаної ухвали направлена на адресу відповідача, що відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 02.07.2018 (а.с.54-56), що підтверджується конвертом №0103263954460 (а.с.58-59), повернута до суду з довідкою відділення зв'язку м. Макарова, у якій причиною повернення зазначено: «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.57).

Згідно пп. 3, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач у справі – КП МРР “Макарівтепломережа" письмового відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Київської області від 13.06.2018, не надав.

У строк, встановлений ч.7 ст.252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Дослідивши зібрані у справі документи і матеріали, суд встановив наступні обставини.

27.12.2010 між ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (постачальник) та Комунальним підприємством Київської обласної ради “Макарівтепломережа” (назва якого, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, змінена на КП МРР “Макарівтепломережа”) (покупець) укладено договір № 06/10-2937БО-17 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі -договір).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ у обсязі, зазначеному у п. 1.2. договору.

Відносини сторін за вказаним договором стали предметом розгляду у справі Господарського суду Київської області №15/091-12 за позовом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до КП МРР “Макарівтепломережа” про стягнення 362870,47грн.

Так, рішенням Господарського суду від 20.11.2012 у вказаній справі позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 315975,91грн боргу, 23707,67грн пені, 9097,13грн інфляційних втрат, 14089,76грн 3% річних, а також судові витрати.

Під час розгляду відповідної справи суд встановив, що на виконання вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу у січні-квітні 2011 року природний газ у обсязі 282,136тис куб.м на суму 875 819,16грн, а відповідач за поставлений природний газ розрахувався лише частково на суму 5549 843,25грн, допустивши заборгованість у розмірі 315 975,91грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що склад сторін у цій справі та вказаній –тотожний, обставини, встановлені рішення суду у справі №15/091-12, яке набрало законної сили, не потребують доведення знов.

При цьому, оскільки борг у розмірі 315 975,91грн не був погашений, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до КП МРР “Макарівтепломережа” про стягнення 55 753,32грн, з яких 38 549,06грн втрат від інфляції та 17 204,26грн - 3 % річних.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2014 у справі №911/3316/14 стягнуто з відповідача на користь позивача 17 204грн 3% річних (за період 02.10.2012 року по 28.07.2014 року), 38 549,06грн втрат від інфляції (за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року).

Під час розгляду відповідної справи судом встановлено, що борг за поставлений природний газ у розмірі 315 975,91грн не погашений.

Вказане рішення суду набрало законної сили і факти, встановлені таким рішенням, в силу ч.4 ст.75 ГПК України не потребують доведенню знов.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач вказує на те, що борг за поставлений природний газ у розмірі 315 975,91грн на даний час не погашено, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 124 209,01грн втрат від інфляції за період з 01.05.2015 по 30.04.2018 та 28 463,80грн - 3% річних за період з 22.05.2015 по 22.05.2018.

Отже, предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення зобов'язання з оплати поставленого природного газу.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вказаної норми, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав доказів оплати або припинення відповідних зобов'язань в силу інших фактів у спростування тверджень позивача про наявність боргу. Отже, відповідне зобов'язання по оплаті природного газу, строк виконання якого настав, що встановлено рішеннями судів, зазначеними вище, є простроченим.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 124 209,01грн втрат від інфляції за період з 01.05.2015 по 30.04.2018 та 28 463,80грн 3% річних за період з 22.05.2015 по 22.05.2018; відповідні нарахування здійснено позивачем після заявлених вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у справі №911/3316/14.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, у зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача у даній справі про стягнення з відповідача 124 209,01грн втрат від інфляції та 28 463,80грн 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача лише у розмірі 2290,09грн (152672,81/100*1,5), що не позбавляє права позивача звертатись з заявою про порвернення судового збору, сплаченого понад встановлений розмір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства Макарівської районної ради "Макарівтепломережа" (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Гагаріна, буд.1; ідентифікаційний код 24879244) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827) 28 463,80грн 3% річних, 124209,01грн втрат від інфляції, а також 2290,09грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя                               А.Р. Ейвазова