Рішення

від 19.07.2018 по справі 916/105/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/105/18

Позивач: Фермерське господарство Руснак Іван (60333, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с.Берестя, код ЄДРПОУ 33487557)

Відповідач: Фірма УКРКОНТРАКТ у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м.Одеса, площа Грецька, буд.3/4, оф. 602, код ЄДРПОУ 21031795)

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар судового засідання Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1.- згідно ордеру серія ЧО №07497 від 07.08.2018р

Від відповідача: ОСОБА_2- на підставі довіреності від 15.01.2018р.

Суть спору: Позивач, Фермерське господарство (далі- ФГ) Руснак Іван , звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фірми УКРКОНТРАКТ у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі-Фірма УКРКОНТРАКТ ) про стягнення заборгованості у розмірі 508 200 грн. , пені у розмірі 2 744 грн. 28 коп., інфляційних втрат у розмірі 9 706 грн. 62 коп., 3% річних у розмірі 2 255 грн. 58 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.01.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/105/18 із розглядом за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою господарського суду Одеської області від 19.03.2018р. задоволено погоджену з позивачем заяву відповідача про участь у процедурі врегулювання спору за участі судді у справі №916/105/18, постановлено провести процедуру врегулювання спору за участі судді у справі №916/105/18 у формі спільної наради за участі представників ФГ Руснак Іван та Фірми УКРКОНТРАКТ та зупинено провадження у справі на 30 днів до 18.04.2018р. .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2018р. припинено врегулювання спору за участі судді у справі №916/105/18, провадження у справі поновлено, передано справу на розгляд іншому судді , визначеному в порядку , встановленому ст.32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.04.2018р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/105/18 відповідно до п.4 ст.189 ГПК України , згідно якого справу передано на розгляд судді Рога Н.В. Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2018р. суддею Рога Н.В. прийнято справу №916/105/18 до свого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.07.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/105/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у справі зазначає, що 02.10.2017р. між ФГ Руснак Іван (Продавець) та Фірмою УКРКОНТРАКТ (Покупець) був укладений Договір поставки №О2/10-151 , згідно якого Продавець зобов'язується продати та поставити, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти Товар - соняшник урожаю 2017р., насипом, у відповідності до умов цього Договору. Строк дії Договору -до 31.12.2017р , але у будь-якому разі до повного виконання сторонами його умов. У випадку, якщо зобов'язання сторін виникли під час дії Договору, але на момент припинення його дії залишились не виконаними, такі зобов'язання не припиняються і підлягають виконанню в порядку і на умовах даного Договору (п.11.6).

Відповідно до п.3.2 Договору Продавець зобов'язується поставити загально 75 (+/-5%) метричних тон, згідно графіку поставок за п.5.2 цього Договору, а саме - у строк до 15.10.2017р.

За умовами розділу 4 Договору ціна Товару за цим Договором складає 10 000 грн. (з ПДВ), загальна вартість Товару по цьому Договору складає 750 000 грн. (з ПДВ).

Згідно п.5.1 Договору Товар поставляється автотранспортом на умовах EXW відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 і умовами цього Договору, доставка здійснюється до м.Одеси, надалі пункт поставки може змінюватися при розбіжності показників якості товару.

У розділі 6 Договору сторони також домовилися, що Покупець здійснює оплату Товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару за повну партію продукції, у кількості, визначеній у п.3.2, по факту його отримання у повному обсязі, зазначеному у Договорі, після отримання документів, зазначених у п.6.3 Договору.

Позивач у справі зазначає, що відповідно до умов Договору 10.10.2017р. позивачем було здійснено завантаження товару на транспорт відповідача , видано товарно-транспортні накладні №№4,5,6 від 10.10.2017р. , видаткову накладну №4 від 10.10.2017р. на загальну суму 758 200 грн. та рахунок на оплату №4 від 10.10.2017р. На виконання вимог п.6.3 Договору , повний перелік документів було надіслано на адресу відповідача 14.10.2017р. , що підтверджується експрес-накладною Нової пошти №59000288922952, документи було отримано Покупцем 16.10.2017р.

У період з 24.10.2017р. по 22.11.2017р. Фірмою УКРКОНТРАКТ було оплачено 250 000 грн., у зв'язку з чим заборгованість по оплаті за отриманий товар станом на 23.11.2017р. становить 508 200 грн.

Позивач зазначає, що ним вчинялися дії щодо досудового врегулювання спору шляхом надсилання на адресу відповідача претензії від 28.12.2017р. з пропозицією погасити борг, але відповіді та задоволення отримано не було.

Невиконання відповідачем прийнятих на себе за Договором поставки №О2/10-151 від 02.10.2017р. зобов'язань щодо оплати вартості отриманого Товару позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з Фірми УКРКОНТРАКТ заборгованість у сумі 508 200 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 2 255 грн. 58 коп. та інфляційні втрати у сумі 9 706 грн. 62 коп. за період з 23.11.2017р. по 15.01.2018р,, які також просить суд стягнути з відповідача.

Позивач також зазначив, що відповідно до п.8.3 Договору у разі порушення строків оплати поставленого товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Згідно п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Крім того, відповідно до ч.3 ст.232 цього ж Кодексу вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 2 744 грн. 28 коп., нарахованої за період з 23.11.2017р. по 15.01.2018р.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також на ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно ж ч.2 ст.194 Господарського кодексу України неналежне виконання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених ч.3 ст.193 цього Кодексу .

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що дійсно між сторонами у справі був укладений Договір поставки №О2/10-151 від 02.10.2017р., відповідно до якого Фірма УКРКОНТРАКТ отримала Товар на загальну суму 758 200 грн. За умовами п.6.1 Договору Покупець здійснює оплату Товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару за повну партію продукції, у кількості, визначеній у п.3.2 , по факту його отримання у повному обсязі, зазначеному у Договорі, після отримання документів, зазначених у п.6.3 Договору. Але, відповідно до п.6.2 Договору у разі ненадання зазначених у п.6.3 Договору документів, неповного та несвоєчасного їх надання, або відсутністю розрахунку за товар перед покупцем третьої особи, Покупець має право затримати оплату Товару до повного виконання договірних відносин та розрахунку між сторонами.

Відповідач зазначає, що 22.11.2017р. він уклав з третьою особою договір №12-754 , за умовами якого Фірма УКРКОНТРАКТ зобов'язалася поставити третій особі Товар - соняшник на загальну суму 834 020 грн. Але, третьою особою свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконано не було, у зв'язку з чим станом на даний час існує заборгованість третьої особи перед Фірмою УКРКОНТРАКТ по оплаті за отриманий товар. За таких обставин, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що строк оплати за Договором поставки №О2/10-151 від 02.10.2017р. ще не настав.

Розглянув матеріали справи, на підставі норм чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як встановлено судом і проти чого не заперечують сторони у справі , 02.10.2017р. між ФГ Руснак Іван (Продавець) та Фірмою УКРКОНТРАКТ (Покупець) був укладений Договір поставки №О2/10-151, згідно якого Продавець зобов'язується продати та поставити, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти Товар - соняшник урожаю 2017р., насипом, у відповідності до умов цього Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору Продавець зобов'язується поставити загально 75 (+/-5%) метричних тон, згідно графіку поставок за п.5.2 цього Договору, а саме, у строк до 15.10.2017р.

За умовами розділу 4 Договору ціна Товару за цим Договором складає 10 000 грн. (з ПДВ), загальна вартість Товару по цьому Договору складає 750 000 грн. (з ПДВ).

Згідно п.5.1 Договору Товар поставляється автотранспортом на умовах EXW відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 і умовами цього Договору, доставка здійснюється до м.Одеси, надалі пункт поставки може змінюватися при розбіжності показників якості товару.

У п.6.1 Договору сторони також домовилися, що Покупець здійснює оплату Товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості Товару за повну партію продукції, у кількості, визначеній у п.3.2, по факту його отримання у повному обсязі , зазначеному у Договорі, після отримання документів, зазначених у п.6.3 Договору.

Відповідно до умов Договору 10.10.2017р. позивачем було здійснено завантаження товару на транспорт відповідача, видано товарно-транспортні накладні №№4,5,6 від 10.10.2017р., видаткову накладну №4 від 10.10.2017р. на загальну суму 758 200 грн. та рахунок на оплату №4 від 10.10.2017р. На виконання вимог п.6.3 Договору, повний перелік документів було надіслано на адресу відповідача 14.10.2017р., що підтверджується експрес-накладною Нової пошти №59000288922952, документи було отримано Покупцем 16.10.2017р.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань, у період з 24.10.2017р. по 22.11.2017р. Фірмою УКРКОНТРАКТ було оплачено 250 000 грн., але, у подальшому, відповідач припинив оплату.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною цієї статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення з Фірми УКРКОНТРАКТ заборгованості по оплаті за отриманий товар у сумі 508 200 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву у якості підстав для відмови у позові посилання на п.6.2 Договору, відповідно до якого у разі відсутності розрахунку за товар перед покупцем третьої особи, Покупець має право затримати оплату Товару до повного виконання договірних відносин та розрахунку між сторонами. Адже, відповідачем до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів існування договору №12-754 від 22.11.2017р., укладеного з третьою особою на поставку товару - соняшник на загальну суму 834 020 грн., що унеможливлює будь-яку прив'язку до Договору поставки №О2/10-151. Надані відповідачем до матеріалів справи копії претензій на адресу ТОВ ЮНІК ТРЕЙДІН стосуються декількох договорів та не містять визначення товару, який було поставлено, а також не можуть вважатися належними та допустимими доказами поставки. Крім того, згідно ч.2 ст.194 Господарського кодексу України неналежне виконання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі , крім випадків, передбачених ч.3 ст.193 цього Кодексу .

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором. Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.8.3 Договору у разі порушення строків оплати поставленого товару Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, наявні правові підстави для стягнення з відповідача пені у розмірі 2 744 грн. 28 коп., нарахованої за період з 23.11.2017р. по 15.01.2018р.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми законодавства, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 2 255 грн. 58 коп. та інфляційні втрати у сумі 9 706 грн. 62 коп. за період з 23.11.2017р. по 15.01.2018р., які також підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовна заява ФГ Руснак Іван є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем доказів належного виконання умов Договору до матеріалів справи не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 126,129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Фермерського господарства Руснак Іван до Фірми УКРКОНТРАКТ у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фірми УКРКОНТРАКТ у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м.Одеса, площа Грецька, буд.3/4, оф.602, код ЄДРПОУ 21031795) на користь Фермерського господарства Руснак Іван (60333, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с.Берестя, код ЄДРПОУ 33487557) заборгованість у сумі 508 200 грн., 3% річних у розмірі 2 255 грн. 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 9 706 грн. 62 коп., пеню у розмірі 2 744 грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 843 грн. 60 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 липня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога