Постанова

від 31.07.2018 по справі 923/1059/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Справа № 923/1059/17 м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Аленіна О.Ю., Будішевської Л.О.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о.керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №647 від 11.06.2018р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018р.)

при секретарі судового засідання Лук'ященко В.Ю.

за участю представників сторін:

від Державної екологічної інспекції у Херсонській області - не з'явився;

від Заготівельно - промислового торгового підприємства Заготпромторг - ОСОБА_1 - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області від 29 березня 2018 року

у справі № 923/1059/17

за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області

до Заготівельно - промислового торгового підприємства Заготпромторг

про стягнення 152413,76грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2

час і місце ухвалення рішення: 29.03.2018р. о 13.18год, м.Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №322

повний текст рішення складений 02.04.2018р.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судовому засіданні17.07.2018р. оголошувалась перерва згідно ст.216 ГПК України.

В судовому засіданні 31.07.2018р. згідно ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

17.11.2017р. Державна екологічна інспекція у Херсонській області (надалі - позивач, Інспекція) звернулась до господарського суду у Херсонській області з позовом до Заготівельно - промислового торгового підприємства Заготпромторг (надалі - відповідач, ЗПТП Заготпромторг ), в якому просила суд стягнути з відповідача збитки, заподіяні державі, внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки, у розмірі 152413,76 грн. та перерахувати цю суму до фонду охорони навколишнього природного середовища Каховської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог Державна екологічна інспекція у Херсонській області зазначила, що Інспекцією 24-25.05.2017р. проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами якої встановлено (Акт №02-11/127), що ЗПТП Заготпромторг в районі свиногодувального комплексу на відкритому грунті розміщено свинячий послід. Крім того, виявлено засмічення земельної ділянки (площа засмічення 7,84кв.м.). За результатами інструментально- лабораторного контролю Інспекції та протоколу вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 12.06.2017р. №17-17 встановлено, що в результаті забруднення земель відповідачем в зразках грунту, відібраного на забрудненій земельній ділянці, вміст марганцю (валового) та хлоридів (подна витяжка) перевищують фонову концентрацію. Внаслідок порушення державі заподіяні збитки у сумі 152413,76грн. (засмічення - 12371,52грн., забруднення - 140042,24грн.; сума збитків розрахована на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171), які підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

З посиланням на норми п. б ст.20, ч.1, п з ч.2, ч.4 ст.68, ч.1 ст.69, чт.56 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , п. в ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, ст.1166 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

11.12.2017р. відповідач подав суду першої інстанції відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що в ході перевірки Інспекцією не було з'ясовано (пояснень не відбиралося), чи являються зазначені у акті речовини відходами. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.07.2014р. основним видом діяльності відповідача за КВЕД є: 10.11-виробництво м'яса, (не вирощування та розведення свиней, а виробництво м'яса). Крім того, позивачем не доведено наявності підстав, до яких законодавець відносить завдання шкоди: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

20.12.2017р. позивач подав місцевому господарському суду відповідь на відзив на позовну заяву.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.03.2018р. (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми п.10 ч.1 ст.35, ст.ст.45, 56 ЗУ Про охорону земель , п. в ч.1 ст.211 Земельного кодексу України ч.1, п. 3 ч.2, ч.4 ст.68, ст.69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , ст.1 ЗУ Про відходи ст.ст.22,1166 ЦК України та вмотивовано наступним. Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що забруднення земельної ділянки відбулось саме внаслідок господарської діяльності (дій) відповідача, а не внаслідок будь-яких інших факторів та дій інших суб'єктів господарювання, а протоколи про адміністративне правопорушення №8066 та №8067 від 24.05.2017р., № 8190 від 11.08.2017 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 - директора ЗПТП «Заготпромторг» лише підтверджують факт виявлення на орендованій відповідачем земельній ділянці відповідних предметів, без зазначення інформації про те, ким саме вказані предмети були розміщені на земельній ділянці. Судом взято до уваги, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності підприємства - відповідача за КВЕД є: 10.11 - виробництво м'яса, а не вирощування та розведення свиней. Крім того, під час здійснення позивачем розрахунку збитків помилково, в порушення вимог п. 5 Методики, застосовано: "Коефіцієнт еколого - господарського засмічення земель" (рядок 8 таблиці - розрахунку), натомість пунктом 5.5 Методики передбачена формула у якій, серед інших, має застосовуватись коефіцієнт: "Еколого-господарського значення земель", значення якого приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2 до Методики. Відповідно до п. 5.8.2, 5.8.3. Методики довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів; довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. У розрахунку позивача відсутнє посилання на довідки територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, щодо віднесення засміченої земельної ділянки до однієї з вказаних категорій (до категорій за цільовим призначенням або до особливо цінних земель).

Не погодившись з рішенням суду від 29.03.2018р., Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Інспекція, крім доводів, наведених у позовній заяві, зазначила наступне. Оскаржене рішення суперечить приписам ст.ст.8, 13, 66 Конституції України, не відповідає вимогам ст.ст.68,69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , ст.56 ЗУ Про охорону земель та підлягає скасуванню. Дії Інспекторів при проведенні перевірки та акт перевірки в судовому порядку відповідачем не оскаржувались. Враховуючи, що факти забруднення та засмічення земельної ділянки підтверджуються матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростовані, то відповідач як винна особа повинен відшкодувати збитки, завдані державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у повному обсязі. При проведенні перевірки Інспекцією проведено ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів, як це передбачено вимогами Закону України "Про охорону земель", а також проведено відбір проб на інструментарно-лабораторні вимірювання. В акті перевірки містяться дані, які підтверджують зазначений в ньому висновок про розміщення відповідачем будівельних відходів саме на відкритому ґрунті. Відповідачем порушено п.10 ч.1 ст. 35 ЗУ Про охорону земель , яким передбачено, що землевласники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання чагарниками, бур'янами та дрібноліссям . За результатами перевірки Інспекторами нараховано шкоду відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства у розмірі 152413,76 грн. Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2018р. (головуючий суддя Лашин В.В., судді Аленін О.Ю., Будішевська Л.О.) відмовлено у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Херсонській області про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 29.03.2018р. у справі № 923/1059/17; апеляційну залишено без руху; зазначено, що Державна екологічна інспекція у Херсонській області має право усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3429,30грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. 29.05.2018р. Державна екологічна інспекція у Херсонській області на виконання вимог ухвали суду надіслала Одеському апеляційному господарському суду докази сплати судового збору у сумі 3429,30грн. (платіжне доручення №288 від 23.05.2018р.); яке надійшло до суду 04.06.2018р.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Лашина В.В., розпорядженням в.о.керівника апарату суду №647 від 11.06.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/1059/17 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді: Аленін О.Ю., Будішевська Л.О.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Херсонській області на рішення господарського суду Херсонської області від 29.03.2018р. у справі №923/1059/17; встановлено іншим учасникам справи строк для подання суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу до 25.06.2018р. згідно з нормами ст.263 ГПК України з наданням з відзивом доказів його направлення іншим учасникам справи; роз'яснено учасникам справи їх право у строк до 25.06.2018р. подати до суду заяви чи клопотання з процесуальних питань (призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо), оформлені відповідно до ст.170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді залишення їх без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2018р. призначено справу до розгляду з повідомленням сторін.

16.07.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення залишити без змін.

В засіданнях суду апеляційної інстанції представник позивача підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Судом першої інстанції встановлені та не оспорюються учасниками справи наступні обставини.

У період часу з 24.05.2017р. по 25.05.2017р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області відповідно до пункту «а» статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ЗПТП Заготпромторг

В ході вищезазначеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області виявлено забруднення та засмічення земель шляхом розміщення обробленого свинячого посліду на земельних ділянках площею: 512м.кв. площа забруднення свинячим послідом земельної ділянки кадастровий номер 6510400000:01:001:1431, та площа засмічення 7,84м2 земельної ділянки кадастровий номер 6510400000:01:001:1431, про що складений відповідний Акт №02-11/127 (а.с.10-13).

24.05.2017р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області був складений Акт відбору проб грунтів №17-17.

При здійсненні інструментально-лабораторного контролю Інспекції від 24.05.2017р. та відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 12.06.2017 року №17-17 Інспекцією було встановлено, що в результаті забруднення земель Заготпромторг Каховського РАЙСТ в зразках ґрунту, відібраного на забрудненій земельній ділянці, вміст марганцю (валовий) та хлоридів (водна витяжка), перевищує гранично - допустиму та фонову концентрацію.

24.05.2017р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області був складений протокол №8067 про адміністративне правопорушення відносно директора ЗПТП Заготпромторг ОСОБА_4, в якому зазначено про порушення правил поводження з відходами під час їх складування та зберігання, а саме: на земельній ділянці, яка знаходиться на території відповідача засмічення промисловими та побутовими відходами площею 7,84кв.м.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області від 24.05.2017р. №03-10/128р. ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП та накладено штраф у розмірі вісімсот шістдесят сім гривень (867грн).

24.05.2017р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області був складений протокол №8066 про адміністративне правопорушення відносно директора ЗПТП Заготпромторг ОСОБА_4, в якому зазначено про порушення природоохоронного режиму використання земель, а саме: на земельній ділянці, яка знаходиться на території відповідача розміщений свинячий послід на відкритій земельній ділянці на площі 512кв.м.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області від 24.05.2017р. №03-10/128 (за наслідками розгляду протоколів про адміністративне правопорушення №№8066, 8067 від 24.05.2017р.) ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1200грн.

Штраф у розмірі 1200грн. був сплачений ОСОБА_4 08.06.2017р.

11.08.2017р. державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Херсонській області був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ЗПТП Заготпромторг ОСОБА_4, в якому зазначено, що відповідно до протоколу вимірюванб показників складу та властивостей грунтів від 12.06.2017р. №17-17 в зразках грунту відібраних на земельній ділянці відповідача встановлено перевищення фонової концентрації по марганцю та хлоридам.

Постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області від 11.08.2017р. №03-10/211 (за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №8190 від 11.08.2017р.) ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП та накладено штраф у розмірі 850грн.

04.09.2017р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 здійснені:

- розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок забруднення земельної ділянки кадастровий номер 6510400000:01:001:1431 свинячим послідом ЗПТП Заготпромторг , за яким розмір шкоди становить 140042,24грн.;

- розрахунок шкоди, завданої внаслідок засмічення відходами земельної ділянки кадастровий номер 6510400000:01:001:1431 ЗПТП Заготпромторг , за яким розмір шкоди становить 12371,52грн.

18.09.2017р. позивач надіслав відповідачу претензію №09-12/44 Про відшкодування шкоди заподіяної державі порушенням земельного законодавства , в якій вимагав сплатити заподіяні державі збитки - за засмічення земельної ділянки - 12371,52грн., за забруднення земельної ділянки - 140042,24грн., а всього - 152413,76грн.

29.09.2017р. відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію, в якій зазначив про порушення позивачем норм ч.2 ст.7 ГК України - до претензії не надано усіх документів, необхідних для її розгляду.

Звертаючись до суду з позовом Інспекція зазначила, що ЗПТП Заготпромторг порушено вимоги чинного природоохоронного законодавства, збитки зазначені у позовній заяві відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані, а отже підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Херсонській області з огляду наступного.

Згідно із п.10 ч.1 ст.35, ст.45 ЗУ Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до п. в ч.1 ст.211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, іх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Згідно із ст.56 ЗУ Про охорону земель юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, п. з ч. 2, ч. 4 ст. 68 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно із ст.69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища... Розмір збитків обчислюється на підставі затверджених у встановленому законом порядку такс та методик.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить завдання шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини цієї особи у розумінні ст.1193 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 18 травня 2016 р. у справах № 3-194гс16, № 3-271гс16).

Збитки є грошовим виразом завданої шкоди.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3, 3.4, 3.6 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, шо підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики. У випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї Методики, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні обґрунтовано звернув увагу на про те, що у складеному державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами №02-11/127 від 24- 25.05.2017 року не зазначено якими саме промисловими та побутовими відходами засмічено земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні відповідача, що унеможливлює віднесення відповідних предметів до відходів .

Згідно із ст.1 ЗУ Про відходи відходами вважаються будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі виробництва чи споживання і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Відходи тваринного походження визначені вказаною нормою як - загиблі тварини, відходи, що утворилися внаслідок виготовлення продукції із тваринної сировини, непридатної для споживання людиною і твариною, а також підлягають обов'язковій утилізації, крім продуктів метаболізму, що використовується для виробництва біогазу або органічних добрив.

Згідно із до п. 3.2 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 5.3. Методики відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров'я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29 (v0029588-99), чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5).

Виходячи з положень Методики, шкоду навколишньому природному середовищу може бути завдано у разі засмічення земель відходами, і таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Щодо протиправної поведінки: як зазначено позивачем у позовній заяві, до основних видів діяльності відповідача за КВЕД віднесено, зокрема, виробництво м»яса. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту протиправної поведінки відповідача під час здійснення зазначеного виду господарської (підприємницької) діяльності, яка б могла привести до заподіяння шкоди (збитків) навколишньому природному середовищу, не зазначено норму права, яка порушена відповідачем під час здійснення господарської діяльності та внаслідок порушення якої відбулось забруднення та засмічення земель шляхом розміщення свинячого посліду на земельних ділянках. Відповідно до довідки Херсонської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» від 20.03.18 № 158-20/03/91 свинячий гній є органічним добривом.

Щодо причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою: підставою для встановлення факту забруднення земель внаслідок господарської діяльності саме підприємства - відповідача могло б стати порівняння виявлених хімічних показників зазначеної у позові земельної ділянки під час проведеної перевірки позивачем з іншими показниками, виявленими за певний період часу до її проведення, а також інших земельних ділянок, які знаходяться поруч, однак матеріали справи не містять порівняння зазначених хімічних показників вказаної у позові земельної ділянки.

Як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і під час апеляційного перегляду справи Інспекцією не надано доказів того, що забруднення земельної ділянки відбулось саме внаслідок господарської діяльності (дій) ЗПТП Заготпромторг , а не внаслідок будь-яких інших факторів та дій інших суб'єктів господарювання, а протоколи про адміністративне правопорушення №8066 та №8067 від 24.05.2017р., № 8190 від 11.08.2017р. про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 - директора ЗПТП «Заготпромторг» лише підтверджують факт виявлення на орендованій відповідачем земельній ділянці відповідних предметів, без зазначення інформації про те, ким саме вказані предмети були розміщені на земельній ділянці.

Належні та допустимі докази того, що внаслідок розміщення на поверхні земельної ділянки свинячого посліду відбулося забруднення землі із перевищенням вмісту марганцю та хлоридів гранично-допустимої та фонової концентрації.

Отже не доведений причинно-наслідковий зв'язок дій відповідача із встановленими в відібраних пробах землі перевищеннями концентрацій вказаних елементів та речовин.

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності підприємства - відповідача за КВЕД є: 10.11 - виробництво м'яса, а не вирощування та розведення свиней.

Також колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно того, що під час здійснення Інспекцією розрахунку збитків помилково, в порушення вимог п.5 Методики, застосовано: "Коефіцієнт еколого - господарського засмічення земель" (рядок 8 таблиці - розрахунку), натомість пунктом 5.5 Методики передбачена формула у якій, серед інших, має застосовуватись коефіцієнт: "Еколого-господарського значення земель", значення якого приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2 до Методики.

Згідно із п. 5.8.2, 5.8.3 Методики довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Під час дослідження розрахунків збитків, здійснених інстанцією судом встановлено, що у розрахунку Інспекції відсутнє посилання на довідки територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, щодо віднесення засміченої земельної ділянки до однієї з вказаних категорій (до категорій за цільовим призначенням або до особливо цінних земель).

Згідно із ч.ч.3,4 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими , речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На переконання суду апеляційної інстанції Інспекцією не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач вчинив протиправні дії, які призвели до забруднення землі, а також не доведено розмір збитків внаслідок засмічення земель.

Доводи апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Херсонській області колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р., акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Посилання скаржника на те, що дії Інспекторів при проведенні перевірки та акт перевірки в судовому порядку відповідачем не оскаржувались підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення слугувати неспроможні, оскільки сам по собі Акт не породжує для відповідача будь-яких правових наслідків, а під час розгляду справи про стягнення збитків, які зафіксовані у тому числі у вищезазначеному акті, судом досліджуються усі докази у сукупності.

На думку колегії суддів, обов'язковою передумовою для стягнення з відповідача збитків, які є предметом розгляду у даній справі є належне встановлення факту забруднення земель внаслідок господарської діяльності саме ЗПТП Заготпромторг шляхом порівняння виявлених хімічних показників зазначеної у позові земельної ділянки під час проведеної перевірки контролюючим органом з іншими показниками, виявленими за певний період часу до її проведення, а також інших земельних ділянок, що знаходяться поруч, чого Інспекцією зроблено не було (доказів зворотнього матеріали справи не містять).

Тобто матеріалами справи не підтверджено, що забруднення земельної ділянки відбулося саме внаслідок господарської діяльності ЗПТП Заготпромторг , а не внаслідок будь-яких інших факторів.

Розмір збитків від забруднення земельної ділянки колегія суддів вважає недоведеним внаслідок неправильного застосування положень Методики, про що вказано вище у тексті постанови.

Доводи апеляційної скарги у своїй сукупності не спростовують висновку суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог Державної екологічної інспекції у Херсонській області.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області від 29.03.2018р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін на підставі ст.276 ГПК України.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 29.03.2018р. у справі №923/1059/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.

Повна постанова складена 01 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Будішевська Л.О.