Постанова

від 31.07.2018 по справі 826/23573/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/23573/15 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Аліменка В.О.,

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0004032205 від 16.07.2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 15 березня 2018 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивачем не було надано підтверджуючих документів, які б давали змогу визначити реальність виконання укладених договорів між позивачем та його контрагентом.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що ним було надано достатньо доказів, підтверджуючих протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а саме: договори підряду, акти прийому - передачі робіт, податкові накладні, платіжні доручення, проектні рішення, виписки з банківського рахунку та ін. Також, позивач стверджував, що господарські операції з його контрагентом є реальними, які оформлені належними первинними документами, та безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Бюро інвестиційних проектів - проектний менеджмент з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП Пром-Тех-Снаб (код ЄДРПОУ 38007002) за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складно акт № 3190/26-58-22-07-18/31059394 від 25.06.2015 року (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акту відповідач встановив порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ним показника задекларованого за грудень 2014 року податкового кредиту та внаслідок цього - заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, за звітний період грудень 2014 року на 272 753 грн.

16.07.2016 року відповідач на підставі акту перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення за № 0004032205 (форми Р ), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за порушення вимог п. п. 185.1 ст. 185, п. 198.1 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначив позивачу до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 409 113 грн. (в тому числі за податковим зобов'язанням - 272 753 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 136 377 грн.).

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум податку на додану вартість в ціні субпідрядних робіт, придбаних у ПП Пром-Тех-Снаб , що були віднесені першим до складу податкового кредиту за звітний період грудень 2014 року, та як наслідок про протиправність здійсненого відповідачем нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 16.07.2015 №0004032205.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо правового обґрунтування здійснення відповідачем перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України (в редакції станом на час проведення перевірки) податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку, згідно матеріалів справи, перевірка позивача згідно наказу Головного ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві №776 від 15.06.2015 р. призначена у зв'язку ненаданням повного пакету документів, які були витребувані податковим органом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що формально вимоги пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем дотримано, оскільки на скеровані запити не надано всі витребувані документи.

Щодо оскаржуваних повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 15.10.2014 року між ТОВ БІП-ПМ (в особі генерального директора Камєнєва В.О.), як замовником з однієї сторони, і ПП Пром-Тех-Снаб (в особі директора Бабінчука Р.М.), як підрядником з іншої сторони, був укладений договір підряду на виконання проектних робіт № 708.

За умовами цього договору підрядник бере на себе зобов'язання виконати проектні рішення систем кондиціювання житлових будинків № 4, № 5 (10, 11 черга будівництва), будівлі загального призначення між будинками № 4, № 5 (13 черга будівництва), паркінгу (12 черга будівництва), які входять до складу об'єкту: Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом на проспекті 40-річчя Жовтня, 60 в Голосіївському районі м. Києва на стадії Проект , а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Строк виконання робіт визначений у додатку 1 до договору, та становить - грудень 2014 року.

Замовник здійснює оплату робіт поетапно в строк визначений у додатку 1 до договору (Графік проектування та фінансування), - тобто, 04.12.2014 року, в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника, протягом 5-ти банківських днів після завершення робіт (їх етапу) та підписання сторонами актів здачі-приймання робіт.

Загальна вартість робіт за вказаним договором складає 708 333, 33 грн., крім того ПДВ - 141 666, 67 грн. За результатами передачі підрядником замовнику проектної документації складається акт здачі-приймання проектної документації, який підписується сторонами.

Також, 20.11.2014 року між тими самими сторонами та за участю тих самих представників було укладено договір підряду на виконання проектних робіт № 709, згідно якого ПП Пром-Тех-Снаб , як підрядник, зобов'язується виконати проектні рішення стадії Проект по об'єкту: Соціально-громадський комплекс у складі готелю, офісних будівель, багатофункціонального торговельного центру, паркінгу, об'єкта енергозабезпечення та для влаштування дороги, обмежених бульв. Дружби Народів, вул. Горького, вул. Миколи Грінченка та вул. Панаса Любченка у Голосіївському районі м. Києва (3 черга будівництва) за визначеними у даному договорі розділами, а замовник (позивач) - прийняти та оплатити виконані роботи.

Загальна вартість робіт за цим договором складає 655 430, 83 грн., крім того ПДВ - 131 086, 17 грн. Строк виконання робіт згідно встановленого сторонами графіку проектування та фінансування (додаток № 1 до цього договору) - грудень 2014 року, строк оплати робіт - 16.12.2014 року. За результатами передачі підрядником замовнику проектної документації складається акт здачі-приймання проектної документації, який підписується сторонами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту

За визначенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно акту перевірки № 3190/26-58-22-07-18/31059394 від 25.06.2015 року протягом перевіряємого періоду позивач здійснював господарську діяльність у сфері інжинірингу (код 74.20.1 за КВЕД).

Відповідно до листа Державного комітету статистики України № 14/3-17/170 від 12.03.2011 року, зазначений вид діяльності за КВЕД передбачає консультування у галузі архітектури на попередніх стадіях проектування, архітектурно-проектні роботи, проектування виробничих будівель та споруд, включаючи розміщення машин та устаткування, проектування, управління проектами, інженерно-технічну діяльність, розроблення проектів у галузі кондиціонування повітря холодильної техніки, санітарної техніки та систем контролю за забрудненням навколишнього середовища, будівельної акустики тощо, діяльність технічних консультантів, інші послуги в галузі проектно-конструкторських робіт.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, встановив, що на підтвердження обставин правомірності формування суми податкового кредиту за вказаними вище договорами підряду з ПП Пром-Тех-Снаб та руху активів, позивач надав суду копії наступних документів: актів здачі-приймання робіт № 1 від 16.12.2014 року на суму 786 517 грн. та № 1 від 04.12.2014 року на суму 850 000 грн., підписаного представниками сторін - директорами 12.01.2015 року, - на суму 850 000 грн.; податкових накладних № 16 від 04.12.2014 року і № 91 від 16.12.2014 року; платіжних доручень позивача № 4897 від 04.12.2014 року на суму 850 000 грн. та № 4911 від 16.12.2014 року на суму 786 517 грн.; виписок банку по розрахунковому рахунку позивача за 04.12.2014 року та 16.12.2014 року; копії проектних рішень, виконаних ПП Пром-Тех-Снаб на відповідних об'єктах будівництва та за вказаними розділами.

Позивач, звертав увагу суду на те, що проектні роботи, перелічені у вказаних вище договорах, були виконані ПП Пром-Тех-Снаб за дорученням ТОВ БІП-ПМ у рамках договорів підряду на виконання проектних робіт, які ТОВ БІП-ПМ (як підрядник) уклало з третіми особами-замовниками (а саме: з підприємством, заснованим на власності Київської організації спілки архітекторів України Творча архітектурна майстерня А.Пашенько на підставі договору підряду на виконання проектних робіт № 140110 від 27.01.2014 року та з ТОВ ЕКСКО ПЛЮС на підставі договору генерального проектування № 11060323/1 від 23.03.2006 року).

Додатково на обґрунтування наявності ділової мети при укладенні спірних правочинів позивач надав суду: копію додатку до ліцензії серії АД № 030144 - Перелік робіт, виданої ПП Пром-Тех-Снаб Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; копії довідки з органу статистики відносно ПП Пром-Тех-Снаб , виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП Пром-Тех-Снаб , витягу з Реєстру платників ПДВ стосовно ПП Пром-Тех-Снаб ; копію договорів підряду, укладених ТОВ БІП-ПМ із переліченими вище замовниками проектних робіт.

За результатами дослідження наданих позивачем первинних документів, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ БІП-ПМ на придбання субпідрядних робіт і здійсненням ним основного виду господарської діяльності у сфері проектування об'єктів архітектури.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені у наданих позивачем первинних документах, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Що стосується посилань відповідача на обставини ненадання позивачем до перевірки певних документів (а саме: актів здачі-приймання проектної документації, дозволів, ліцензій, звітів про хід та результати наданих послуг), то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Як убачається з тексту акту перевірки, позивач надавав контролюючому органу копії акту здачі-приймання робіт № 1 від 16.12.2014 на суму 786 517 грн. та податкових накладних № 16 від 04.12.2014 року та № 91 від 16.12.2014 року, оформлених та підписаних сторонами за договорами підряду у грудні 2014 році. При цьому, копія акту здачі-приймання робіт № 1 від 04.12.2014 року на суму 850 000 грн. позивачем до перевірки не надавалася, оскільки даний акт був фактично підписаний сторонами у січні 2015 року, в той час як податковий кредит на суму ПДВ 141 666, 67 грн., відображений у податковій накладній № 16 від 04.12.2014 року, сформований позивачем в порядку п. 198.2 ст. 198 ПК України (тобто, за датою першої події - списання коштів у сумі 850 000 грн. з рахунку ТОВ БІП-ПМ у банку).

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до умов договорів підряду на виконання проектних робіт № 708 і № 709 оформлення ПП Пром-Тех-Снаб звітів про хід та результати наданих послуг не передбачено. Між тим, факт виготовлення проектної документації підтверджується наданими позивачем проектними рішеннями, підписаними керівником ПП Пром-Тех-Снаб .

Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає те, що за даними офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України (www.dabi.gov.ua) ПП Пром-Тех-Снаб отримало ліцензію серії АД № 030144 на право здійснення господарської діяльності, яка пов'язана із створенням об'єктів архітектури, строком дії з 29.02.2012 року по 28.02.2015 року. Згідно додатку до вказаної ліцензії, до переліку робіт, які здійснює підприємство у межах зазначеної господарської діяльності, в тому числі віднесені роботи з проектування об'єктів архітектури. За даними довідки з органу статистики від 04.12.2014 року ПП Пром-Тех-Снаб здійснює такий вид діяльності за КВЕД як: діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, тобто такий, що відповідає характеру спірних господарських операцій. При цьому, обставини щодо необхідності отримання ПП Пром-Тех-Снаб в обов'язковому порядку додаткових дозволів спростовується нормами Закону України Про архітектурну діяльність .

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності ТОВ БІП-ПМ , не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавалися.

В той же час, відсутність у контрагента позивача великого штату працівників не виключає можливості реального виконання ним спірних господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки відповідачем у даному випадку не доведено необхідну кількість трудових ресурсів. Крім того, залучення додаткових працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

При цьому, сам по собі факт недекларування контрагентом позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, на думку суду, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету.

Таким чином, якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 30.01.2018 № К/9901/612/18 і № К/9901/630/18.

Між іншим, у своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи документів, які посвідчують оплату виконаних робіт. Проте, як убачається з матеріалів справи, та як було вказано вище, до адміністративного позову позивачем було додано платіжні доручення № 4897 від 04.12.2014 року та № 4911 від 16.12.2014 року.

Ці платіжні доручення є роздрукованими копіями платіжних доручень, які створені, проведені, акцептовані банком та зберігаються в електронній системі здійснення безготівкових банківських операцій Клієнт-банк . Допустимість складання первинних документів та машиннозчитуваних носіях інформації передбачена п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, в якому вказано, що головна вимога для надання їм юридичної сили та доказовості - наявність обов'язкових реквізитів. Всі ці реквізити в долучених до позову платіжних дорученнях, а також відмітки про проведення їх банком - є. Факт проведення платежів за перевіреною господарською операцією підтверджено безпосередньо в акті перевірки відповідача. Крім того, на вимогу суду першої інстанції позивачем було подано оригінал Виписки з банківського рахунку за грудень 2014 року, про яку вказано в рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про дотримання позивачем законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум податку на додану вартість в ціні субпідрядних робіт, придбаних у ПП Пром-Тех-Снаб .

Доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржуване рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність здійсненого відповідачем нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0004032205 від 16.07.2015 року.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено 31 липня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма