Рішення

від 02.08.2018 по справі 902/325/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2018 р.          Cправа № 902/325/18

Суддя господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали

за позовом Державного підприємства "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрлекон" (юридична адреса: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8; поштова адреса: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 2)

про стягнення 20881,06 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "Укрлекон" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейд" 20881,06 грн. заборгованості за договором про надання послуг зі зберігання зразка моделі реєстратора розрахункових операцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 09/13/ЗБ-12 від 03.09.2013 р. про надання послуг зі зберігання зразка моделі реєстратора розрахункових операцій.

Керуючись розділом XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р., ухвалою суду від 22.06.2018 р. прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до глави 10 Господарського-процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 17.07.2018 р.

На визначену судом дату представники сторін не з'явилися. Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, шляхом направлення ухвали від 22.06.2018р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

В зв'язку із неявкою представників сторін, ухвалою від 17.07.2018р. судове засідання відкладено на 01.08.2018р.

На визначену судом дату представник позивача не з'явився.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався, визначених ухвалами суду не подав. Ухвала суду від 22.06.2018 р., направлена на адресу відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку без зазначення причини повернення.

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від позивача та відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 78 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.09.2013 р. між Державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового бізнесу, фінансових і фондових ринків «УКРЕЛЕКОН» (позивач, за договором Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОТРЕЙД» (відповідач, за договором Сторона 2) укладено договір на надання послуги з зберігання зразка моделі РРО № 09/13/3Б-12 (далі -Договір).

Згідно з предметом даного Договору Сторона 1 надає послуги з зберігання, а Сторона 2 передає в якості контрольного зразка опломбований випробувальним центром або печаткою виробника зразок моделі РРО – МІКРО.03 з версією ПЗ: 400/ВЗ 04-46 з модемом ХМ-01 (на якому проводилася випробування) та носій програмної пам'яті, а також комплект документів, передбачених зазначеним Порядком на платній основі та зобов'язується підтримувати переданий РРО в робочому стані протягом строку зберігання.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуги зберігання зразка моделі РРО та його документів на один місяць складає 300,00 грн, ПДВ – в т.ч. – 50,00грн.

За надання послуги з зберігання моделі РРО та комплекту документів, визначених в п 1.1 Договору, Стороною 2 впродовж 10 робочих днів після оприлюднення Державного реєстру (з включеною моделлю РРО) та підписання акту приймання-передачі РРО, здійснюється попередня оплата за перші 12 місяців, у розмірі 3600,00 грн., ПДВ в т.ч. – 600,00 грн. Оплата здійснюється за кожні 12 місяців зберігання продовж всього терміну знаходження моделі в Державному реєстрі згідно з виставленим Стороною 1 Рахунком-фактурою (п. 2.2, п. 2.3 Договору).

Сторона 1 після отримання матеріалів, визначених в п. 1.1, передає Стороні 2 Акт здачі-приймання матеріалів, який Сторона 2 повинна підписати та повернути впродовж 3-х днів (п. 3.1 Договору).

За порушення термінів, встановлених п. 2.2 Договору Сторона 2 сплачує Стороні 1 штраф за кожний день у розмірі 0,1 % вартості послуги, але не більше 5% від загальної вартості робіт за цим Договором (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договір укладено на 7 років, а у разі не виключення РРО з Державного реєстру автоматично пролонгується на наступний календарний рік.

Договір припиняє свою дію у разі виключення РРО з Державного реєстру, при цьому сторонами складається акт приймання-передачі РРО та повертається Стороні 2 оплата за невикористаний час зберігання (п. 5.2 Договору) (а.с. 21, т.1).

03.12.2013 р. на виконання Договору Відповідач передав Позивачу наступне обладнання: контрольний зразок модель РРО – СЛОГ-МІКРО.03 з версією ПЗ: 400/ВЗ 04-46, зав. № БЕ 10014482; модем ХМ-01.01, зав. № ХМ 00301231; блок живлення; кабель підключення ПЕВМ, носій програмного забезпечення.

У відповідності до наказу Державної фіскальної служби України від 06.06.2018 р. №362 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» модель СЛОГ-МІКРО.03 з версією ПЗ: 400/ВЗ 04-46 з модемом ХМ-01 перебуває у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій під № 113.

Як вказано в позовній заяві, попередня оплата за перші 12 місяців за надання послуги зі зберігання моделі РРО, носія програмної пам'яті та комплекту документів, визначених в пункті 1.1 Договору, була здійснена ТОБ "ЕКСПОТРЕЙД" у повному обсязі 21 жовтня 2013 року.

На виконання пунктів 1.1 та 3.1 Договору ДП "УКРЕЛЕКОН" та ТОВ "ЕКСПОТРЕЙД" 03 грудня 2013 року підписано Акт приймання-передачі, на підставі якого ТОБ "ЕКСПОТРЕЙД" передано, а ДП "УКРЕЛЕКОН" прийнято відповідний контрольний зразок моделі РРО, носій програмної пам'яті та комплект документів на зберігання (а.с. 22, т.1).

Окрім того, згідно з розділом 5 Договору Договір укладено на 7 років, а у разі не виключення РРО з Державного реєстру автоматично пролонгується на наступний календарний рік. Договір припиняє свою дію у разі виключення РРО з Державного реєстру, при цьому сторонами складається акт приймання-передачі РРО та відповідачу повертається оплата за невикористаний час зберігання.

Як свідчать матеріали справи, Відповідачем було порушено умови Договору та здійснено лише попередню оплату за перші 12 місяців за надання послуги зі зберігання моделі РРО.

В подальшому розрахунки Відповідачем не проводились, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 14400,00 грн., так як в порушення умов укладеного з Договору відповідач - ТОВ "ЕКСПОТРЕЙД" не здійснив:

- попередню оплату у розмірі 3600,00 грн. за наступні 12 місяців зберігання моделі РРО за період з 03 грудня 2014 року по 02 грудня 2015 року відповідно до виставленого ДП "УКРЕЛЕКОН" рахунку-фактури від 01 грудня 2014 року № СФ-0000058;

- попередню оплату у розмірі 3600,00 грн. за наступні 12 місяців зберігання моделі РРО за період з 03 грудня 2015 року по 02 грудня 2016 року відповідно до виставленого ДП "УКРЕЛЕКОН" рахунку-фактури від 04 січня 2016 року № СФ-0000020;

- попередню оплату у розмірі 3600,00 грн. за наступні 12 місяців зберігання моделі РРО за період з 03 грудня 2016 року по 02 грудня 2017 року відповідно до виставлених ДП "УКРЕЛЕКОН" рахунку-фактури від 01 липня 2016 року № СФ-0000099 та повторного рахунку-фактури від 31 жовтня 2017 року № СФ-0000126;

- попередню оплату у розмірі 3600,00 грн. за наступні 12 місяців зберігання моделі РРО за період з 03 грудня 2017 року по 02 грудня 2018 року відповідно до виставленого ДП "УКРЕЛЕКОН" рахунку-фактури від 02 квітня 2018 року № СФ-0000092.

Загальна сума основного боргу за Договором за період з 03 грудня 2014 року по 02 грудня 2018 року становить 14 400,00 грн.

Відповідач листом від 15 квітня 2015 року № 23 повідомив, що у зв'язку із затриманням платежів від контрагентів ТОВ «ЕКСПОТРЕЙД» просить перенести до 01 червня 2015 року термін оплати за послуги зберігання контрольного зразка моделі РРО СЛОГ-МІКРО.03 з версією ПЗ: 400/ВЗ 04-46 з модемом ХМ-01.

Натомість листом від 01 червня 2015 року № 30 Відповідач так само повідомив, що у зв'язку із затриманням платежів від контрагентів ТОВ «ЕКСПОТРЕЙД» просить перенести до 10 серпня 2015 року термін оплати за послуги зберігання контрольного зразка моделі РРО СЛОГ-МІКРО.03 з версією ПЗ: 400/ВЗ 04-46 з модемом ХМ-01.

Суд зважає на наявне в матеріалах справи листування між Позивачем та Відповідачем, в яких Відповідач фактично визнав неналежне виконання зобов'язань за Договором.

Таким чином, суд приходить до висновку про неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг на суму 14400,00 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Виходячи з системного аналізу змісту Договору на надання послуги з зберігання зразка моделі РРО № 09/13/3Б-12 від 03.09.2013р, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є змішаним у розумінні ст. 628 ЦК України, оскільки містить елементи договорів зберігання та надання послуг, а тому відносини між сторонами в частині заявлених позовних вимог підпадають під дію правових норм, що регулюють, як правовідносини у сфері зберігання, так і у сфері надання послуг (виконання робіт) у відповідних частинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 936, ч. 1 ст. 946, ч. 1 ст. 947 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.

Водночас, відповідно до ст. ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 14400,00 грн. за період з 03 грудня 2014 року по 02 грудня 2018 року правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 5620,04 грн. інфляційного збільшення заборгованості та 861,02 грн. три проценти річних.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (надалі Постанова) роз'яснено, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктами 3.1 та 3.2 Постанови визначено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН» правильність проведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх арифметичну правильність, відповідність вимогам умовам Договору.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

03.12.2014 - 31.05.201836001.9683483.587083.58

03.12.2015 - 31.05.201836001.3421232.364832.36

03.12.2016 - 31.05.201836001.197709.274309.27

03.12.2017 - 31.05.201836001.054194.833794.83

Відтак, вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в заявленому розмірі - 5620,04 грн.

Перевіривши за допомогою системи «ЛІГА ЗАКОН» правильність проведеного позивачем розрахунку 3% річних суд дійшов висновку про їх арифметичну правильність, відповідність вимогам умовам Договору:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

360003.12.2014 - 31.05.201812763 %377.26

360003.12.2015 - 31.05.20189113 %269.26

360003.12.2016 - 31.05.20185453 %161.24

360003.12.2017 - 31.05.20181803 %53.26

За таких обставин, вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню в заявленому розмірі - 861,02 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи обставини справи та наявні матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОТРЕЙД» (вул. Пирогова, буд. 2, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 30304680) на користь Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут технологій товарно-грошового бізнесу, фінансових і фондових ринків «УКРЕЛЕКОН» (юридична адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04655; поштова адреса: вул. О. Довженка, буд. 3, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 32253785) 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. заборгованості; 5620 (п'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 04 коп. – інфляційного збільшення заборгованості; 861 (вісімсот шістдесят одну) грн. 02 коп. – 3% річних та 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 02 серпня 2018 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( поштова адреса: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, 3)

3 - відповідачу (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 2)