Рішення

від 01.08.2018 по справі 905/1136/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2018                     Справа № 905/1136/18                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Містраль», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 14 422,62 грн., з яких 10 034,40 грн. – сума основного боргу, 4 388,22 грн. – пеня.

За участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача: не з'явився

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містраль», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 14 422,62 грн., з яких 10 034,40 грн. – сума основного боргу, 4 388,22 грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань з внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів в період з 10.11.2015 по 10.10.2017 за договором №8 від на тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами від 21.05.2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10 034,40 грн. і виникли підстави для нарахування пені.

Нормативно вимоги обґрунтовано ст.ст.173, 180, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 610, 611, 612, 622, 638, 639, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 12, 13, 15, 29, 54-57, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.16 Закону України «Про рекламу», п.3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1136/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 20.06.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1136/18.

02.07.2018р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання №31.5-31950-315.1 від 25.06.2018р. про проведення судових засідань за відсутності представника.

Представник позивача у судове засідання 16.07.2018р. не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За висновками суду відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 83000, м. Донецьк, пр. Титова, буд. 15. Аналогічна адреса відповідача зазначена в позовній заяві.

У відповідності до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” від 10.02.2016 № 7-14-72 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк у зв'язку з чим ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2014р. між виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (Виконком) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Містраль» (Розповсюджувач) укладено договір №8 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.

За умовами п.1.1 договору встановлено, на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 21.05.2014р. №215, Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до положень п.1.2 договору місця розташування рекламних засобів, які надаються Виконкомом в тимчасове платне користування Розповсюджувачу, зазначені в Додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Місця розташування рекламних засобів являють собою площу зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або території на відкритій місцевості у межах м.Маріуполя, перебувають в комунальній власності територіальної громади м.Маріуполя, управління ними, в тому числі укладання договорів щодо них, здійснюється Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради (п.1.3 договору).

Згідно п.1.4 договору, місця розташування рекламних засобів надаються Розповсюджувачу виключно для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, зазначених в дозволі, виданому на підставі відповідного рішення виконкому міської ради.

Всі необхідні відомості щодо конструкції рекламних засобів, які підлягають встановленню на місцях розташування рекламних засобів, зазначаються у дозволі на розміщення зовнішньої реклами (п.1.5 договору).

Місця розташування рекламних засобів вважаються переданими Виконкомом і прийнятими Розповсюджувачем з моменту укладення цього договору (п.1.6 договору).

У п.п.2.3.2, 2.3.3 договору визначено обов'язок Розповсюджувача отримати у встановленому порядку дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на місця розташування рекламних засобів, надані йому в користування та не розміщувати рекламні засоби на місцях, наданих йому в користування, до отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у встановленому порядку.

Розповсюджувач на підставі п.2.3.15 договору зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями розташування рекламних засобів в порядку та строки, обумовлені цим договором.

За умовами п.3.2. договору розмір плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наданими в користування Розповсюджувачу, становить 418,10 грн. в місяць.

Розрахунок розміру плати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наведений у Додатку 1, який           є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору за п'ять років становить 25 086,25 грн. (п.3.3, п.3.4 договору).

Згідно з п.3.5 договору, внесення плати за тимчасове користування місцями здійснюється Розповсюджувачем: перший платіж – протягом п'яти робочих днів з дня укладання договору; наступні платежі – авансом до 10 числа місяця, що передує місяцю за який здійснюється оплата.

Дія цього договору поширюється на зобов'язання щодо внесення плати за тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів за попередній період.

Згідно з п.3.6 зобов'язання Розповсюджувача щодо внесення плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів вважається виконаним у день зарахування коштів до міського бюджету м. Маріуполя.

Коригування розміру та порядку внесення плати здійснюється шляхом укладання сторонами додаткової угоди до цього договору (п.3.8 договору).

За визначенням п.3.9 договору плата за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів вноситься Розповсюджувачем незалежно від факту встановлення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Внесення плати здійснюється Розповсюджувачем без отримання рахунку, шляхом перерахування грошових коштів до міського бюджету м.Маріуполя (п.3.11 договору).

За приписами п.п.4.1, 4.3 договору місця розташування рекламних засобів повертаються Виконкому на підставі акту приймання-передачі та вважаються повернутими з моменту підписання такого акту сторонами.

Відповідно до розділу 5 «Строк договору» сторони визначили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладання. У випадку отримання Розповсюджувачем дозволу на розміщення зовнішньої реклами на місцях, наданих йому в користування на підставі цього договору, цей договір діє протягом строку, на який видано відповідний дозвіл, але не більше 5 років. Строк цього договору не підлягає автоматичному поновленню.

Згідно п.6.4 договору, за несвоєчасну або неповну сплату платежів за користування місцями розташування рекламних засобів Розповсюджувач сплачує Виконкому пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожень день прострочки.

Договір №8 від 21.05.2014р. з додатками підписано сторонами без розбіжностей.

Згідно додатку №1 «Розрахунок плати до міського бюджету ТОВ «Містраль» за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами» до договору розмір плати за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресою: вул.Кальміуська (район АЗС «ТНК»), габаритами 3,0 х 6,0 у період з 18.03.2014р. по 18.03.2019р. становить 418,10 грн.

У зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань за договором №8 від 21.05.2014р., позивач звернувся до суду з цим позовом, наполягаючи на стягненні заборгованості у розмірі 10 034,40 грн. за період з 10.11.2015р. по 10.10.2017р.

Правовідносини, що склались між сторонами регулюються положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України «Про рекламу», Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р., а також умовами укладеного між ним договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №8 від 21.05.2014р. подібний до договору найму, адже визначає тимчасове платне користування місцями для розміщення рекламних засобів на земельних ділянках комунальної власності.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не були в повному обсязі виконані грошові зобов'язання із сплати за користування місцями розміщення зовнішньої реклами. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач таким, що прострочив відповідне грошове зобов'язання у розумінні ч1. ст.612 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення орендних платежів щомісячно до 10 числа наступного місяця відповідно до п.3.5 договору.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради за договором № 8 від 21.05.2014р. за період з 10.11.2015р. по 10.10.2017р. складає 10 034,40грн. Протилежного відповідачем не доведено належними доказами.

Отже, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за період з 10.11.2015р. по 10.10.2017р. у розмірі 10 034,40 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4388,221 грн. на підставі умов п.6.4. договору, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати лізингових платежів сформульована безпосередньо у п. 8.4. договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Згідно положень ст. 258 зазначеного Кодексу до вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна (скорочена) позовна давність тривалістю в 1 рік, який згідно ст.261 Цивільного кодексу України розпочинає свій перебіг з першого дня прострочення здійснення відповідного платежу.

Таким чином, враховуючи дату надсилання позовної заяви (18.06.2018р. - про що свідчить штам вхідної кореспонденцій на першій сторінці позовної заяви - а.с.3), річний строк позовної давності сплинув відносно вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 01.01.2017р. по 17.06.2017р.

Отже, здійснивши перерахунок пені відносно решти періоду (з 18.05.2017р.), суд встановив, що за вказаний період може бути правомірно (з урахуванням усунення арифметичних помилок) нарахована пеня в сумі 2228,28 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 2228,28 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Містраль», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 14 422,62 грн., з яких 10 034,40 грн. – сума основного боргу, 4 388,22 грн. – пеня - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Містраль» (83048, м. Донецьк, просп. Титова, б.15; код ЄДРПОУ 25110882) на користь виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87501, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Мира, б.70, код ЄДРПОУ 04052784, міський бюджет м.Маріуполя, р/р №31413544700051 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24060300, ЄДРПОУ (37989721), отримувач Маріуп.УК/м.Маріуполь/24060300) заборгованість в розмірі 10 034,40 грн., 2228,28 грн. – пеня, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1911,24 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.           

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

          Суддя О.В. Чернова

          Повний текст рішення складено та підписано 01.08.2018 року.

          Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/