Рішення

від 26.07.2018 по справі 910/4770/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.07.2018Справа № 910/4770/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В.В. , за участі секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л Е О КОМПАНІ"

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України

2. Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Концерн "Військторгсервіс"

про зобов'язання укласти договір оренди та надання згоди на укладення договору оренди,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 26.07.2018,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/4770/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л Е О КОМПАНІЯ" (далі - позивач Товариство) до Регіонального відділення Фонду державного майна України (далі - відповідач 1, Фонд) та Міністерства оборони України (далі - відповідач 2, Міністерство) про зобов'язання укласти договір оренди та надання згоди на укладення договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України, в порядку статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", із заявою про оренду індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності - групи інвентарних об'єктів загальною площею 12574,8 кв.м., розташованих за адресою: 03142, м.Київ, пров.Бородянський, 3, але у листі №30-04/2844 від 21.03.2018 РВ ФДМУ по м.Києву повідомило про припинення РВ ФДМУ по м.Києву процедури укладення договору оренди, у зв'язку з відмовою органу уповноваженого управляти даним майном - Міністерством оборони України (лист від 02.02.2018 №30-04/1253). За твердженням Позивача, Міністерство оборони України, листом 02.02.2018 №30-04/1253, відмовило ТОВ "Л Е О КОМПАНІ" в оренді нежитлових приміщень по пров.Бородянський, 3 в м.Київ, не надавши вмотивованої відмови, у зв'язку з чим Позивач просить суд зобов'язати Міністерство оборони України укласти договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності - групи інвентарних об'єктів загальною площею 12574,8 кв.м., розташованих за адресою: 03142, м.Київ, пров.Бородянський, 3 в м.Києві строком на 25 років та зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву укласти договір оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2018 у справі № 910/4770/18 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 виправлено описки в ухвалі від 23.04.2018, зокрема виправлено дату підготовчого засідання у справі на 17.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 відмовлено в задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залучення до участі у справі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Концерну "Військторгсервіс" (далі по тексту - Концерн) та відкладено підготовче засідання на 21.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Концерн "Військторгсервіс" (далі - Концерн) та відкладено підготовче засідання у справі на 09.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2018 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів до 22.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 судове засідання було перепризначено на 10.07.2018 у зв'язку з викликом головуючого судді для проходження співбесіди за результатами дослідження досьє у межах кваліфікаційного оцінювання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 19.07.2018 з метою надання можливості представнику прокуратури подати письмову заяву про вступ у справу та пояснення щодо обставин справи.

13.07.2018 через відділ автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярію) суду надійшли заперечення позивача.

У підготовче засідання 19.07.2018 прибули представники сторін та надали пояснення.

На час проведення підготовчого засідання у справі жодних письмових заяв прокурора в матеріалах справи не зареєстровано.

Представник третьої особи в засіданні повідомила, що за наявною у неї інформацією представник прокуратури не прибув у зв'язку з проведенням виробничої наради, проте жодних пояснень щодо відсутності письмової заяви надати не змогла.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України. Кодекс) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частинами 2, 3 статті 169 ГПК України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки в Кодексі не визначено чіткої вимоги щодо форми подання заяви прокурора про вступ у справу судом було визначено, що зазначена заява має бути подана до суду в письмовій формі. Проте, як вже встановлено судом вище, вимоги щодо подання письмової заяви про вступ у справу представником прокуратури не виконано. Також до суду не було надано жодних доказів, котрі б підтверджували право прокурора Військової прокуратури Центрального регіону України, яка була присутня в підготовчому засіданні 10.07.2018, на подання заяв про вступ у справу.

З огляду на викладене вище, у зв'язку з неподанням письмової заяви прокурора з наведенням підстав для вступу у справу та повноважень на подання зазначеної заяви, суд не вбачає за можливе залучення до участі у справі прокурора (Військової прокуратури).

У підготовчому засіданні було оглянуто оригінал заяви №11/12/17/2 від 11.12.18, наданий представником відповідача 1.

За наслідками судового засідання 19.07.2018 судом була постановлена ухвала, якою вирішено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 26.07.2018.

Під час судового засідання 26.07.2018 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та письмових запереченнях.

Представник Фонду в судовому засіданні 26.07.2018 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Міністерство не направило свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься розписка від 19.07.2018 з наявним підписом уповноваженого представника відповідача 2.

Під час судового засідання 26.07.2018 представник Концерну проти позову заперечував, посилаючись на обставини та факти, викладені в письмових поясненнях, поданих до суду 06.07.2018.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2017 Товариство звернулось до Фонду із заявою №11/12/17/2 про оренду, в якій зазначило про намір укласти договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, а саме: групи інвентарних об'єктів загальною площею 12574,8 кв. м.: Адміністративна будівля, літ. А, площею 1372,4 кв. м, для розміщення офісних приміщень; Склад № 1, літ. Б, площею 4334,8 кв. м, для розміщення складів; Диспетчерська, літ. В, площею 178,7 кв. м, для розміщення складів; Склад № 2, літ. Г, площею 285,4 кв. м, для розміщення складів; Склад № 3, літ. Д, площею 361,5 кв. м, для розміщення складів; Склад № 4, літ. Ж, площею 45,9 кв. м, для розміщення складів; Склад № 5, літ. З, площею 1502,8 кв. м, для розміщення складів; Електрична підстанція, літ. Е, площею 23,3 кв.м.; Котельня, літ. І, площею 208,2 кв. м., для розміщення складів; Їдальня, літ. К, площею 999,8 кв. м, для розміщення складів; Склад № 6, літ. Л, площею 3262,0 кв. м, для розміщення складів, розташованих за адресою: 03142, місто Київ, провулок Бородянський, 3. Балансоутримувач - Концерн Військторгсервіс .

До вказаної заяви позивачем був доданий проект договору оренди, копія Статуту Товариства та копія виписки з ЄДРПОУ.

21.03.2018 за вихідним №30-04/2844 Фонд направив позивачу лист, в якому повідомив, що Міністерством листом від 02.03.2018 №503/9/1743 була отримана відмова щодо передачі зазначеного майна в оренду.

Не погоджуючись із такими діями Фонду та Міністерства позивач звернувся з даним позовом до суду, в межах якого просив зобов'язати Міністерство надати згоду на укладення договору оренди спірного майна та зобов'язати Фонд укласти спірний правочин.

В основу заперечень Міністерства проти позову покладено той факт, що на укладення договору оренди державного майна необхідна згода органу, уповноваженого управляти таким майном. При цьому, відповідач 2 зазначає, що ним, як органом управління спірного майна, така згода не надавалась, оскільки Концерн, як балансоутримувач, висловив свої заперечення. Також, Міністерство зазначало, що аналогічні правовідносини були предметом дослідження в межах розгляду справи №910/5005/17.

Фонд, у свою чергу, заперечуючи проти позову вказує на те, що він є органом уповноваженим укладати договори оренди державного майна, тобто виступати орендодавцем майна. Водночас, відповідач 1 зазначає, що укладення ним договору оренди державного майна неможливе без отримання згоди органу управління майна. Оскільки Міністерством була надана відмова щодо передачі в оренду спірного майна, тому зазначена обставина є підставою для відмови в укладенні спірного правочину.

Концерн в своїх поясненнях, заперечуючи проти позову, посилається на наявність судових рішень у справі №910/5005/17, якими, за його твердженнями, було встановлено безпідставне та незаконне користування майном з боку ТОВ Фортуна Інцитатус , який передав спірне майно в суборенду позивачу.

Також під час судового розгляду відповідачами та третьою особою було зауважено, що спірне майно має статус військового, що унеможливлює передачу його в оренду Товариству.

Позивач, на спростування тверджень відповідачів та третьої особи, в своїй відповіді на відзив та запереченнях зазначив, що Міністерством, як уповноваженим органом управління спірним державним майном, порушено строк надання відповіді, передбачений статтею 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна . При цьому, Товариство зазначило, що спірне державне майно не є військом, а доводи інших учасників справи з цього приводу є помилковими.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Так, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За приписами статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.

Відповідно статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За даними автоматизованої системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/20638/13 за первісним позовом Концерну "Військторгсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Компанія" про визнання недійсним правочину №13-26-110 від 01.04.2013 та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані" до Концерну "Військторгсервіс" про визнання дійсним правочину №13-26-110 від 01.04.2013 та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням від 26.03.2014 Господарського суду міста Києва у справі №910/20638/13, залишеним без змін постановою від 10.06.2014 Київського апеляційного господарського суду, первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою від 13.08.2014 Вищого господарського суду України у справі №910/20638/13 рішення від 26.03.2014 Господарського суду міста Києва та постанову від 10.06.2014 Київського апеляційного господарського суду скасовано, справу передано на новий розгляд.

Рішенням від 18.05.2015 Господарського суду міста Києва у справі №910/20638/13, залишеним без змін постановою від 08.09.2015 Київського апеляційного господарського суду та поставою від 13.01.2016 Вищого господарського суду України, первісний позов задоволено повністю, визнано недійсним договір №13-26-110ВМ від 01.04.2013, стягнуто з відповідача на користь позивача 1147,00 грн. судових витрат, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Наразі, суд зазначає, що статтею 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Отже, рішення від 18.05.2015 Господарського суду міста Києва у справі №910/20638/13, залишене без змін постановою від 08.09.2015 Київського апеляційного господарського суду та постановою від 13.01.2016 Вищого господарського суду України, має преюдиційне значення, а встановлені в ньому обставини повторного доведення не потребують.

У судових актах у справі №910/20638/13 судом було встановлено, що 05.04.2007 Наказом Міністра оборони України "Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони Україна "Київський військовий торг №1" припинено діяльність Державного підприємства Міністерства оборони України "Київський військовий торг №1", реорганізувавши його шляхом приєднання до Концерну "Військторгсервіс". Визначено Концерн "Військторгсервіс" правонаступником усіх майнових прав та обов'язків державного підприємства Міністерства оборони України "Київський військовий торг №1".

20.12.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що майновий комплекс площею 1531,60 кв. м., який розташований в м. Києві за адресою: пров. Бородянський, 3, належить державі Україна та враховується на балансі Державного підприємства "Київський військовий торг №1" на праві державної власності. До складу комплексу входить склад №5 (літера 3) площею 1508,30 кв. м., електрична підстанція (літера Е) площею 23,30 кв. м.

20.12.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що майновий комплекс площею 1551,10 кв. м., який розташований в м. Києві за адресою Бородянський пров. №3, належить державі Україна та враховується на балансі Державного підприємства "Київський військовий торг №1" на праві державної власності. До складу комплексу входить адміністративна будівля (літера А) площею 1372,40 кв.м., диспетчерська (літера В) площею 178,70 кв.м.

20.12.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що майновий комплекс площею 657,60 кв. м., який розташований в м. Києві за адресою Бородянський пров. №3, належить державі Україна та враховується на балансі Державного підприємства "Київський військовий торг №1" на праві державної власності. До складу комплексу входить склад №2 (літера Г) площею 284,80 кв. м., склад №3 (літера Д) площею 372,80 кв. м.

20.12.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що майновий комплекс площею 4301,50 кв. м., який розташований в м. Києві за адресою Бородянський пров. №3, належить державі Україна та враховується на балансі державного підприємства "Київський військовий торг №1" на праві державної власності. До складу комплексу входить склад №4 (літера Ж) площею 45,90 кв. м., їдальня (літера К) площею 1005,10 кв. м., склад №6 (літера Л) площею 3250,50 кв. м.

20.12.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано свідоцтво про право власності, яке посвідчує, що майновий комплекс площею 4544,30 кв. м., який розташований в м. Києві за адресою Бородянський пров. №3 дійсно належить державі Україна та враховується на балансі державного підприємства "Київський військовий торг №1" на праві державної власності. До складу комплексу входить склад №1 (літера Б) площею 4336,40 кв. м., котельня (літера І) площею 207,90 кв. м.

Отже, з системного аналізу вказаного вище полягає, що означені нежитлові приміщення, розташовані в м. Києві, Бородянський пров.3, належать до державної власності. В особі Міністерства оборони України, а балансоутримувачем вказаного майна є Концерн. Наразі, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відчуження державою означеного майна на користь інших осіб.

Так, спеціальним законом, який регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності є Закон України Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон).

Згідно частино 1 статті 4 Закону об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс. Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України; нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; майно, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації); захисні споруди цивільного захисту із збереженням їх цільового призначення, крім зазначених у частині другій цієї статті. Нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів і органів доходів і зборів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.

Статтею 5 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Тобто, з наведеного вбачається, що чинним законодавством визначено чіткий перелік осіб, які мають право передавати державне майно в оренду, - виступати орендодавцями за відповідними правочинами.

Ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом (частина 1 статті 7 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2016 Концерном було надано Департаменту державної власності Міністерства оборони України перелік об'єктів, що можуть бути передані в оренду через Фонд державного майна. Вказані обставини сторонами під час розгляду даного спору не спростовані.

За приписами частини 1 статті 9 Закону фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Як судом встановлено вище, та спростовано сторонами під час судового розгляду Товариство звернулось до Фонду із заявою від 11.12.2017.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а у разі якщо: підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку; внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, перевищують показники, визначені законодавством, - також до органу Антимонопольного комітету України. орган Антимонопольного комітету України розглядає надіслані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди. У разі порушення провадження у справі про банкрутство керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна подає орендодавцеві матеріали щодо оренди нерухомого майна, копію яких орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає органу, уповноваженому управляти відповідним майном (частина 2 статті 9 Закону).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що Фонд, отримавши заву позивача, 02.02.2018 направив лист Міністерству, як органу уповноваженому управляти спірним державним майном. При цьому, відповідач 1 в своєму відзиві та під час судових засідань зауважувало, що вперше такий лист був скерований Міністерству 18.12.2017.

Згідно приписів частини 3 статті 9 Закону орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди. Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову). При розгляді матеріалів щодо передачі в оренду нерухомого майна можуть враховуватися пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій. У разі наявності пропозиції місцевої державної адміністрації, відповідного органу місцевого самоврядування щодо розміщення бюджетних установ і організацій органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, можуть у цей же термін запропонувати підприємству, заснованому на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією. Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Міністерство 02.03.2018 повідомило Фонд про відмову щодо передачі в оренду спірного майна, тобто у строк, що перевищує встановлений законодавцем.

Беручи до уваги викладене вище, а також ті обставинами, що сторонами не спростовано належними та допустимими доказами твердження позивача про порушення Міністерством строку надання відповіді за результатами розгляду листів Фонду від 18.12.2017 та від 02.02.2018, суд дійшов висновку про те, що згода органу управління спірним державним майном на укладення договору оренди є такою, що надана.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що зі змісту частини 3 статті 9 Закону слідує, що наслідки порушення органом, уповноваженим управляти державним майном, строку надіслання відповідних висновків щодо поданих йому матеріалів стосуються погодження укладення договору оренди не лише з бюджетними установами, організаціями, а з будь-якими особами, які можуть бути орендарями відповідно до положень статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в справі №910/1139/17 від 27.02.2018 та в справі №916/1737/17 від 22.05.2018.

Водночас суд відзначає, що згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005, заява № 38722/02).

Беручи до уваги викладене, суд дійшли висновку, що заявлена Товариством вимога про зобов'язання Міністерство надати згоду на укладення договору оренди не може забезпечити відновлення порушеного права позивача, яке не є порушеним в силу Закону, про що вказано судом вище, а тому в задоволення зазначеної вимоги суд відмовляє.

Водночас, укладення господарського договору, за приписами частини 3 статті 179 ГК України, є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 183 Господарського кодексу України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами. Спори, пов'язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку (частина 4 даної статті).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України .

Так, частиною 1 статті 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Зі змісту наведених норм, а також принципу свободи укладення договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов договору. При цьому можливість розгляду цих спорів в судовому порядку обумовлюється обов'язковістю укладення договору.

Як було зазначено вище, імперативними приписами чинного законодавства передбачено, що Фонд, як орендодавець, укладає договори оренди державного майна із юридичними особами після отримання згоди органу управління таким майном.

Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Як встановлено судом, відповідачами в порушення норм та статті 181 Господарського кодексу України не було здійснено жодних дій, спрямованих на укладення договору про оренду з позивачем, не підписано надісланий проект договору, в установлений законом строк не надано свого протоколу розбіжностей щодо умов зазначеної угоди.

Частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Судом також було встановлено, що запропонований позивачем проект договору оренди та додатки до нього містять всі істотні умови для укладення цього правочину. При цьому, зауваження Фонду щодо відсутності умов договору в частині перерахування орендної плати до Державного бюджету спростовуються дефініціями положень проекту договору, наявного в матеріалах справи

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги в частині зобов'язання Фонд укласти договір підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд критично оцінює посилання третьої особи та Міністерства на той факт, що аналогічні правовідносини були предметом дослідження в межах справи №910/5005/17. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що у справі №910/5005/17 судом було надано правову оцінку підставам законності користування спірним державним майном, у той час, як в межах даної справи судом було встановлено наявність обставин, з якими законодавець пов'язує можливість укладення договору оренди.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідачів та третьої особи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л Е О КОМПАНІ" до Регіонального відділення Фонду державного майна України та Міністерства оборони України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Концерн "Військторгсервіс", про зобов'язання укласти договір оренди та надання згоди на укладення договору оренди - задовольнити частково.

2. У задоволенні вимоги про зобов'язання Міністерство оборони України надати згоду Товариству з обмеженою відповідальністю Л Е О КОМПАНІ на укладення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності - групи інвентарних об'єктів загальною площею 12574,80 кв.м., розташованих за адресою: 03142, місто Київ, провулок Бородянський, 3 в місті Києві строком на 25 років - відмовити.

3. Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) укласти договір оренди в такій редакції:

ДОГОВІР ОРЕНДИ №

нерухомого майна, що належить до державної власності

м. Київ ___

---

20__року

Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19030825, місцезнаходження якого: 01032, м. Київ, б-p Шевченка, 50-Г (далі - Орендодавець), в особі начальника

---

, який діє на підставі Положення про Регіональне відділення, затвердженого наказом Голови Фонду державного майна України від 02.10.2012 № 3607 та зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією № 10741050007027343 від 04.03.2013 (зі змінами внесеними згідно наказу Фонду державного майна України від 29.08.2014 № 2205), з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО КОМПАНІ ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40165699, місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, провулок Бородянський, З (далі - Орендар) в особі директора Овдієнко С.В., який діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей Договір про наведене нижче:

1. Предмет Договору

1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - група інвентарних об'єктів загальною площею 12574,8 кв. м., розташованих за адресою: 03142, м. Київ, провулок Бородянський, 3, а саме:

Адміністративна будівля, літ. А, площею 1372,4 кв. м, для розміщення офісних приміщень;

Склад № 1, літ. Б, площею 4334,8 кв. м, для розміщення складів;

Диспетчерська, літ. В, площею 178,7 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 2, літ. Г, площею 285,4 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 3, літ. Д, площею 361,5 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 4, літ. Ж, площею 45,9 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 5, літ. З, площею 1502,8 кв. м, для розміщення складів;

Електрична підстанція, літ. Е, площею 23,3 кв.м.;

Котельня, літ. І, площею 208,2 кв. м., для розміщення складів;

Їдальня, літ. К, площею 999,8 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 6, літ. Л, площею 3262,0 кв. м, для розміщення складів.

Балансоутримувач - Концерн Військторгсервіс , код за ЄДРПОУ 33689922, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця Молодогвардійська, 28-А, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на ____

---

20 __ р. і становить

---

грн.

1.2. Майно передається в оренду з метою розміщення офісних приміщень 1372,4 кв.м., розміщення складів 11202,4 кв.м.

1.3. Стан Майна на момент укладення договору, визначається в акті приймання- передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

2. Умови передачі орендованого майна Орендарю

2.1 Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання- передавання Майна.

2.2. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

2.3. Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки.

2.4. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.

3. Орендна плата

3.1 Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку -

---

20 ___ р.

---

грн.

Орендна плата за перший місяць оренди 20 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за

---

місяць 20__ року.

3.2. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

3.3. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

3.4. У разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

3.5. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із Сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

3.7. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

3.8. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

3.9. Надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню Орендарю. Для забезпечення повернення зазначених коштів сторони керуються вимогами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету (зі змінами).

3.10. Зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди.

3.11. У разі розірвання за згодою сторін Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

4. Використання амортизаційних відрахувань і відновлення орендованого Майна

4.1. Передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване Майно нараховуються його Балансоутримувачем і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів.

Стосовно оренди будівлі: передбачені законодавством амортизаційні відрахування на орендоване Майно нараховуються Орендарем і в першочерговому порядку використовуються ним на повне відновлення орендованих основних фондів.

4.2. Поліпшення орендованого Майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.

4.3. Відновлення орендованого Майна здійснюється орендарем відповідно до пунктів 5.4, 5.7, 6.2 цього Договору.

4.4. Для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 № 1523 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за № 1123/12997.

5. Обов'язки Орендаря

Орендар зобов'язується:

5.1. Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

5.2. За актом приймання-передавання прийняти орендовану будівлю (споруду) на свій баланс на період оренди.

Протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим Договором. Завдаток стягується до державного бюджету і Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього Договору. Після закінчення дії Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і Балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку.

5.3. Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується Призначення платежу за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди).

5.4. Забезпечувати збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати Майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

5.5. Забезпечити Орендодавцю і Балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов Договору.

5.6. У разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов'язаних з природною стихією: ураган, землетрус, великий снігопад, ожеледиця тощо, надавати своїх працівників для їх попередження та ліквідації наслідків.

5.7. Своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт орендованого Майна. Ця умова Договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов'язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.

У разі, якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого Майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень.

5.8. Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість за висновком про вартість (франшиза безумовна - 0%) на користь Балансоутримувача (вигодонабувачем є Балансоутримувач), який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством і протягом 5 днів після страхування надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення про сплату страхового платежу. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди Майно було застрахованим.

5.9. На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння та надавати копії платіжних доручень.

5.10. У разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві / Балансоутримувачу орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.

5.11. Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.

5.12. Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством.

5.13. У разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, юридичної адреси письмово повідомляти про це Орендодавця у тижневий строк.

5.14. Не надавати третім особам право користування об'єктом оренди та інші права (повністю чи в певній частині), що випливають з цього договору, крім передачі у суборенду.

6. Права Орендаря

Орендар має право:

6.1. Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.

6.2. За письмовою згодою Орендодавця проводити заміну, розширення, технічне переозброєння орендованого Майна, що зумовлює підвищення його вартості.

6.3. Самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого Майна, створювати спеціальні фонди (розвитку виробництва, соціально- культурних заходів тощо).

6.4. За письмовою згодою Орендодавця здавати майно в суборенду. Суборендну плату в розмірі, що не перевищує орендної плати за об'єкт суборенди, отримує Орендар, а решта суборендної плати спрямовується до державного бюджету.

7. Обов'язки Орендодавця

Орендодавець зобов'язується:

7.1. Передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором за актом приймання- передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором.

7.2. Не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього Договору.

7.3. У випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності цього Договору, укласти договір про внесення відповідних змін до цього Договору з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати Орендарем.

7.4. У разі здійснення Орендарем невід'ємних поліпшень орендованого Майна орендодавець зобов'язаний здійснювати контроль за здійсненням таких поліпшень.

8. Права Орендодавця

Орендодавець має право:

8.1. Контролювати з можливим залученням Балансоутримувача виконання умов Договору та використання Майна, переданого в оренду за Договором, і у разі необхідності спільно з Балансоутримувачем вживати відповідних заходів реагування.

8.2. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого Майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.

8.3. Здійснювати контроль за станом Майна шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження.

9. Відповідальність і вирішення спорів за Договором

9.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

9.2. Орендодавець не відповідає за зобов'язаннями Орендаря. Орендар не відповідає за зобов'язаннями Орендодавця. Орендар відповідає за своїми зобов'язаннями і за зобов'язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов'язаннями не може бути звернене на орендоване державне Майно.

9.3. Спори, які виникають за цим Договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

10. Строк чинності, умови зміни та припинення Договору

10.1. Цей Договір укладено строком на 25 років, що діє з __

---

2018 р.

до ___

---

2___ р. включно.

10.2. Умови цього Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

10.3. Зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою Стороною.

10.4. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця. Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

10.5. Реорганізація Орендодавця або перехід права власності на орендоване Майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього Договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендарем.

10.6. Чинність цього Договору припиняється внаслідок:

10.6.1. закінчення строку, на який його було укладено;

10.6.2. приватизації орендованого майна Орендарем;

10.6.3. загибелі орендованого Майна;

10.6.3. достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду;

10.6.4. банкрутства Орендаря;

10.6.5. ліквідації Орендаря-юридичної особи.

10.7. Сторони погоджуються, що цей Договір буде достроково розірваний на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:

10.7.1. користується Майном не відповідно до умов Договору;

10.7.2. навмисно або з необережності погіршує стан Майна та іншого обладнання;

10.7.3. систематично /більше трьох раз/ порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення;

10.7.4. не робить згідно з умовами Договору ремонт орендованого Майна;

10.7.5. без письмового дозволу Орендодавця передає орендоване Майно, його частину у суборенду, укладає договори про сумісну діяльність, де внеском сторони є право на оренду орендованого за цим Договором Майна;

10.7.6. перешкоджає співробітникам Орендодавця та Балансоутримувача здійснювати перевірку стану орендованого Майна;

10.7.7. не переглядає орендну плату, в разі внесення змін до Методики, яка передбачає збільшення орендної плати;

10.7.8. не виконав зобов'язання п. 5.2 та/або п. 5.8 та цього Договору.

10.8. В разі припинення (крім приватизації) або розірвання Договору:

· поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого Майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря;

· вартість поліпшень орендованого Майна, зроблених Орендарем як за згодою так і без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для Майна, компенсації не підлягає, ці поліпшення визнаються власністю держави.

В разі приватизації орендованого Майна Орендарем компенсація вартості поліпшень орендованого Майна, які неможливо відокремити від Майна без заподіяння йому шкоди, які здійснив Орендар за згодою Орендодавця, провадиться у відповідності до чинного законодавства.

10.9. У разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю / Балансоутримувачу.

У разі, якщо Орендар затримав повернення Майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

10.10. Майно вважається поверненим Орендодавцю / Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

10.11. За відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення/розірвання за рішенням суду договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

10.12. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.

10.13. Цей Договір укладено в 2 (двох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по одному для Орендодавця й Орендаря.

11. Додатки

Додатки до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються:

розрахунок орендної плати;

звіт про оцінку майна, що передається в оренду;

акт приймання-передавання орендованого Майна.

13. Платіжні та поштові реквізити Сторін

Орендодавець: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву, адреса: 01032, м. Київ, бул. б-р Шевченка, 50-Г, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19030825

---

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО КОМПАНІ , адреса: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, буд.3; код ЄДРПОУ 40165699; п/р 26004052660970 ПАТ КБ Приватбанк Розрахунковий центр м. Київ, МФО 320649; платник податку на прибуток на загальних підставах. Тел.:424-01-93

---

С.В.Овдієнко

Розрахунок

плати за базовий місяць оренди

державного нерухомого майна

Майно перебуває на балансі Концерну Військторгсервіс

(назва державного підприємства)

№Назва і адреса об'єкта орендиПлоща об'єкта оренди , кв. мВартість об'єкта оренди за незалежною оцінкою на __.__ .20__ р.ЗастосованіОрендна плата за базовий місяць оренди ціна м 2Всього об'єкту, грн.індекс інфляціїорендна ставка, %місяць рікорендна плата без пдв. грн.* Всього:

* Оподаткування орендної плати здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

Директор

---

---

(підпис) (прізвище, ім'я, по-батькові)

Головний бухгалтер

---

---

(підпис) (прізвище, ім'я, по-батькові)

М.П.

АКТ

приймання-передавання орендованого майна

за адресою: м. Київ, провулок Бородянський, 3

м. Київ ___

---

20__р.

Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19030825, місцезнаходження якого: 01032, м. Київ, б-p Шевченка, 50-Г (далі - Орендодавець), в особі начальника

---

, який діє на підставі Положення про Регіональне відділення, затвердженого наказом Голови Фонду державного майна України від 02.10.2012 № 3607 та зареєстрованого Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією № 10741050007027343 від 04.03.2013 (зі змінами внесеними згідно наказу Фонду державного майна України від 29.08.2014 № 2205),, з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю JIEO КОМПАНІ ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40165699, місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, провулок Бородянський, 3 (далі -Орендар) в особі директора Овдієнка Є.В., який діє на підставі Статуту з іншого боку, уклали цей Акт приймання-передавання про наведене нижче:

1. Орендодавець, згідно з Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №

---

від __

---

20 ___ р. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - група інвентарних об'єктів загальною площею 12574,8 кв. м., розташованих за адресою: 03142. м. Київ, провулок Бородянський, 3, а саме: Адміністративна будівля, літ. А, площею 1372,4 кв. м. для розміщення офісних приміщень;

Склад № 1, літ. Б, площею 4334,8 кв. м, для розміщення складів;

Диспетчерська, літ. В, площею 178,7 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 2, літ. Г, площею 285,4 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 3, літ. Д, площею 361,5 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 4, літ. Ж, площею 45,9 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 5, літ. З, площею 1502,8 кв. м, для розміщення складів;

Електрична підстанція, літ. Е, площею 23,3 кв.м.;

Котельня, літ. І, площею 208,2 кв. м., для розміщення складів;

Їдальня, літ. К, площею 999,8 кв. м, для розміщення складів;

Склад № 6, літ. Л, площею 3262,0 кв. м, для розміщення складів.

Балансоутримувач - Концерн Військторгсервіс , код за ЄДРПОУ 33689922, адреса місцезнаходження: 03151, м. Київ, вулиця Молодогвардійська, 28-А

2. Технічний і пожежнобезпечний стан вказаного вище майна задовільний. Майно у відповідності з узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря не потребує/потребує проведення поточного ремонту.

3. Сторони зазначають, що орендоване майно передано Орендарю в комплекті та у належному стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна.

4. Орендодавець повідомляє Орендаря, що інформацією про особливі властивості та недоліки майна (в т.ч. приховані), які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря та третіх осіб або призвести до пошкодження самого майна під час користування ним, він не володіє.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м.Києву, адреса: 01032, м. Київ, бул. б-р Шевченка, 50-Г, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19030825

---

ОРЕНДАР: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕО КОМПАНІ , адреса: 03142, м. Київ, пров. Бородянський, буд.3; код ЄДРПОУ 40165699; п/р 26004052660970 ПАТ КБ Приватбанк Розрахунковий центр м. Київ, МФО 320649; платник податку на прибуток на загальних підставах. Тел.:424-01-93

---

С.В.Овдієнко

Балансоутримувач:

Концерн Військторгсервіс

(ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33689922)

м.п.. .

4 . Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л Е О КОМПАНІ" (03142, місто Київ, провулок Бородянський, будинок 3; ідентифікаційний код 40165699) судовий збір у розмірі 1762,00 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

5. Судові витрати, пов'язані з розглядом вимоги про зобов'язання Міністерство оборони України надати згоду Товариству з обмеженою відповідальністю Л Е О КОМПАНІ на укладення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Л Е О КОМПАНІ .

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.08.2018.

СУДДЯ В.В. ДЖАРТИ