Ухвала

від 01.08.2018 по справі 0540/6389/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження по справі

01 серпня 2018 р. Справа №0540/6389/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Арестова Л.В., при секретарі Гришиної А.А., за участю представника заявника - Лещенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові технології" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові технології" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові технології" код ЄДРПОУ 33771851.

Ухвалою Донецького адміністративного суду від 31 липня 2018 року заяву призначено до судового розгляду на 01 серпня 2018 року о 17:10.

У судовому засіданні представник заявника заяву про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача через відділ документообігу та діловодства суду 01 серпня 2018 року надав заяву про закриття провадження по справі, в якій зазначив, що до судового засідання з'явитись не зможе у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі в м. Харкові.

Заяву про закриття провадження за статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтував тим що у спірних правовідносинах існує спір про право.

Вирішуючи питання про наявність підстав для закриття провадження у справі, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Донецької області на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року виданий наказ від 06.07.2018 року № 1147, яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Газові технології" з 11.07.2018 року тривалістю 5 робочих днів.

Разом з цим, ТОВ "Газові технології" відмовило у допуску фахівців ГУ ДФС у Донецькій області до перевірки, ініційованої наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 06.07.2018 року № 1147, про що складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 11.07.2018 № 1589/05-99-14-10/33771851

У зв'язку з не допуском посадових (службових) осіб контролюючого органу для проведення перевірки, рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області до ТОВ "Газові технології" вирішено застосувати умовний адміністративний арешт майна, обґрунтованість якого є предметом цієї заяви.

В копії рішення, яке надано до заяви та оригіналу, наданому в судовому засіданні заявником не вказано дату рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а тільки в реєстраційному номері 31633/10/05-99-14-04-15 вказана дата від 30 липня 2017 року.

Окрім того, в заяві від 30 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області не вказано вид арешту майна, якій необхідно підтвердити щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові технології".

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначені статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється, у тому числі, на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Частиною 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

При цьому, пунктом 2 частини 4 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Суд зазначає, що спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин звернення з відповідною заявою.

Між тим, стаття 283 Кодексу адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку у залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права, що не обмежуються виключно зверненням до відповідного суду. Так, суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено заяву.

У своєму інформаційному листі від 02.02.2011 року №149/11/13-11 Вищий адміністративного суду України зазначив, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Так, зі змісту заяви ТОВ "Газові технології" від 01 серпня 2018 року вбачається, що відповідачем заперечується правомірність призначення заявником перевірки, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю Газові технології звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 6 липня 2018 року № 1147 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі ухвали слідчого судді А.І. Демидовської Слом'янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2016 року по справі № 760/6919/16-к.

16 липня 2018 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі за № 0540/5589/18а.

Крім того, ТОВ Газові технології оскаржило ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року про проведення позапланової документальної перевірки.

З метою усунення процесуальної невизначеності Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 22.04.2011 року №571/11/11-11 надано роз'яснення, яким визначено, що наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Крім того, висновок щодо обґрунтованості закриття провадження у справі за поданням податкового органу у випадку встановлення обставин, що свідчать про наявність у межах спірних правовідносин спору про право, підтримується Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 21.11.2013 року у справі №806/2024/13-а та від 22.04.2015 року у справі №820/16422/14.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлений особливий порядок розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, який передбачає, що суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Існування у спірних правовідносинах спору про право виключає можливість розгляду заяви контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

У частині, що неврегульована статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні дії суду під час розгляду таких заяв визначаються загальними нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України не визначені процесуальні дії суду, коли на стадії судового розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків виявилось, що між сторонами існує спір про право, суд за аналогією закону застосовує такі ж процесуальні наслідки, що передбачені пунктом 1 частини першоїстатті 238 КАС України, для стадії судового розгляду справи, а саме, закриває провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 7, 238, 243, 248, 256, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові технології" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Згідно з частиною восьмою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення у порядку, встановленому статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 02.08.2018 о 10:30 год.

Суддя Арестова Л.В.