Ухвала

від 02.08.2018 по справі 0503/8361/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 0503/8361/2012

Номер провадження 22-ц/775/1281/2018

Головуючий у 1 інстанції Давидовська Т.В.

Доповідач Агєєв О.В.

УХВАЛА

02 серпня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Краснощокової Н.С., Соломахи Л.І.

вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2018 року у справі № 0503/8361/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2018 року до Апеляційного суду Донецької області надійшла для розгляду цивільна справа № 0503/8361/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2018 року (провадження 22ц/775/1281/2018).

При автоматизованому розподілі судової справи між суддями був визначений склад колегії суддів: Агєєв О.В. - головуючий суддя, Краснощокова Н.С., Соломаха Л.І.

01 серпня 2018 року суддею Соломахою Л.І. подана заява про самовідвід, яка зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду КП Д-3 02 серпня 2018 року. Заява мотивована тим, що зазначена справа вже перебувала в провадженні Апеляційного суду Донецької області в 2013 році з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року (провадження 22ц/775/3994/13), в якій я брала участь у розгляді справи у складі колегії суддів: Пономарьова О.М. (головуючий суддя), Алексєєв А.В., Соломаха Л.І. (а.с. 123-125 т. 1). Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2013 року апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит була відхилена, заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року - залишено без змін.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 серпня 2016 року залишена без задоволення заява ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року (а.с. 190 - 193 т. 2). Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2016 року апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 відхилена, заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року - залишено без змін (а.с. 235 - 239 т. 2).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року за касаційною скаргою відповідача ОСОБА_2 заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 21 вересня 2016 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 49 - 52 т. 3).

Після нового розгляду справи судом першої інстанції справа і надійшла до апеляційного суду 31 липня 2018 року.

За таких обставин суддя Соломаха Л.І. вважає, що не може приймати участь у розгляді справи № 0503/8361/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2018 року (провадження 22ц/775/1281/2018), оскільки є інші обставини, а саме, попередня позиція апеляційного суду, до складу якого вона входила, за позовними вимогами Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит , що може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді Соломахи Л.І. приймати незалежні рішення (а.с. т. 4).

Апеляційний суд вважає, що заява про самовідвід судді Соломахи Л.І. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини першої ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 3 ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Дійсно, суддя Соломаха Л.І. в 2013 році розглядала цивільну справу № 0503/8361/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року (провадження 22ц/775/3994/13). За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційним судом у складі головуючого судді Пономарьової О.М., суддів Алексєєв А.В., Соломахи Л.І. була постановлена ухвала Апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2013 року про відхилення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит та залишення без змін заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 27 лютого 2013 року, яке в наступному за касаційною скаргою відповідача ОСОБА_2 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року було скасовано та справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

31 липня 2018 року до Апеляційного суду Донецької області надійшла для розгляду цивільна справа № 0503/8361/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди після її нового розгляду судом першої інстанції - з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2018 року (провадження 22ц/775/1281/2018).

Відповідно до частини 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частини 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді вирішує суд, який розглядає справу.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України , як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється".

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (в редакції рішення Ради суддів України від 15.09.2016 року, яка діє на час розгляду питання щодо самовідводу), у разі задоволення відводу або самовідводу заміна судді здійснюється автоматизованою системою на підставі рішення про відвід (самовідвід) у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Відповідно до п. 2.3.49. Положення повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного, декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному підпунктами 2.3.4, 2.3.23 цього Положення.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, частиною 2 ст. 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Соломаха Людмили Іванівни про самовідвід задовольнити.

Справу передати для повторного автоматизованого розподілу з метою заміни судді Соломахи Людмили Іванівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Агєєв

Судді: Н.С. Краснощокова

Л.І. Соломаха