Рішення

від 01.08.2018 по справі 814/1260/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2018 р. № 814/1260/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001

до відповідача: Приватне підприємство "РИМЧУК", Кам'яне, Новобузький район, Миколаївська область, 55622

про:стягнення заборгованості в сумі 39682,87 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства "РИМЧУК" (далі - відповідач) адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 39682,87 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що протягом 2017 року відповідач не працевлаштував інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до статті 263 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідив матеріали справи, суд встановив таке.

09.02.2018 року відповідач подав звітність "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2017 рік Фонду соціального захисту інвалідів, в якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 15, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"- 1.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно з інформацією наданою Новобузьким районним центром зайнятості, відповідачем в 2017 році звіт за формою № 3 – ПН, на які можливе працевлаштування інвалідів у 2017 році не надавало.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації, громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами у 2017 році, відповідач до 16.04.2018 самостійно мав сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 38866,6 грн. Підприємство у визначені терміни заборгованість не сплатило, тому позивач нарахував пеню в сумі – 816,20 грн. Загальна сума заборгованості складає 39682,87 грн.

          Вказане свідчить про порушення відповідачем п. 4 ч. 3 статті 50 Закону України “Про зайнятість населення”, відповідно до якої роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії), та порушення відповідачем ч. 3 статті 18 Закону України 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, установленого статтею 19 цього Закону, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

          Положення Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI, який набрав чинності з 01.01.2013, та Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, не звільняють відповідача від сумлінного виконання обов'язку, встановленого частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, виділення і створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, і звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Інформація повинна надаватись своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування державної служби зайнятості в повному обсязі про наявність вакансій для організації працевлаштування інвалідів, а тому позивачем законно застосовані адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзив на позов не надав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001 ідентифікаційний код 20917114) до Приватного підприємства "РИМЧУК" (с. Кам'яне, Новобузький район, Миколаївська область, 55622 ідентифікаційний код 34543140) задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Римчук" (с. Камяне, Новобузький район, Миколаївська область, 55622, ідентифікаційний код 34543140) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 20917114) 39682,87 грн. (тридцять дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 87 копійок) заборгованості, з яких: адміністративно-господарські санкції у сумі 38866,67 грн., пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 816,20 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

          Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.          

          Суддя                                                                                 О.М. Мельник