ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 липня 2018 рокусправа № 811/1001/18
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. у справі № 811/1001/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогрупа"
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору в сумі 5286 грн.;
- уточнити вимоги апеляційної скарги.
До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05 липня 2018 року скаржник отримав 10 липня 2018 року.
До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке передано судді-доповідачу 23.07.2018 року.
У клопотання скаржник зазначає, що листом Державної казначейської служби України від 11.07.2018 року повідомлено Державну фіскальну службу України про те, що відповідно до пункту 28 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року за № 845 (далі - Порядок), Казначейством визначено бюджетну програму 3507010 "Керівництво та управління у сфері фіскальної політики", КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки", рахунок № 35212098088530, за якими проводиться безспірне списання коштів.
З метою виконання рішення суду службі необхідно в термін до п'яти робочих днів з дати отримання нього повідомлення надати до Казначейства інформацію, пов'язану із виконанням рішення про стягнення коштів. Казначейством повідомлено про те, що до забезпечення виконання виконавчого документу зупиняються операції на рахунках боржника (крім платежів, визначених пунктом 25 Порядку).
Таким чином, Державна фіскальна служба України у встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.07.2018 року строк не в змозі здійснити оплату судового збору у розмірі 5 286,00 грн. за подання апеляційної скарги по справі №П/811/1001/18 та направити на адресу суду оригінал відповідного платіжного доручення.
Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На думку колегії суддів, неналежна організація розрахунків чи фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення чи продовження строку для сплати судового збору.
Так, у пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейський суд з прав людини як джерело права.
Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, скаржник не навів суду обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, тому у задоволенні цього клопотання слід відмовити.
Відповідно до п. 1, п. 2 розділу II Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, з урахуванням поштового перебігу, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 23.07.2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Станом на 30.07.2018 року скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Відмовити Державній фіскальній службі України у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 р. у справі № 811/1001/18.
Апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у справі № 811/1001/18 повернути Державній фіскальній службі України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2018 |
Оприлюднено | 07.08.2018 |
Номер документу | 75643452 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні