Постанова

від 31.07.2018 по справі 808/8999/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

31 липня 2018 року

справа №808/8999/15

адміністративне провадження №К/9901/13441/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у складі судді Прасова О.О. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у складі колегії суддів Шальєвої В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А. у справі №808/8999/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кліон до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

У С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кліон (далі- Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000018/2 від 29 липня 2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00031 від 29 липня 2015 року, прийняті відповідачем.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000018/2 від 29 липня 2015 року, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00031.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.

У липні 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 22 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Маслій В.І.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №808/8999/15 з суду першої інстанції.

1 лютого 2018 року справу №808/8999/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017 року).

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: положень статей 52, 54, 58 Митного кодексу України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

Заперечення позивача на касаційну скаргу відповідача не надходили, що не перешкоджає її розгляду.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

27 липня 2015 року позивачем подано митну декларацію форми МД-2 №504050002/2015/104414, заявлений до декларування товар (риба свіжоморожена), за якою митна вартість, визначена за ціною договору, склала 663259,13 грн. (34,01 грн. або 1,54 доларів США за 1 кг).

Серед документів, які підтверджують митну вартість товарів, надано: контракт №162S/2014P від 19 грудня 2014 року з додатковою угодою від 14 січня 2015 року; інвойс від 08 липня 2015 року №10033240-1; калькуляцію постачальника від 08 липня 2015 року; прайс-лист від 06 липня 2015 року; міжнародну товарно-транспортну накладну №072055 від 15 липня 2015 року; довідку про транспортні витрати б/н від 15 липня 2015 року; ветеринарне свідоцтво від 27 липня 2015 року серія ДРД-00 №934078; сертифікат походження №10033240-1 від 14 липня 2015 року.

Митним органом запропоновано надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації (щодо оплати складових митної вартості: транспортування та страхування); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення (Норвегії), передбаченою п.1.5.8 контракту №162S/2014P; оригінал страхового полісу чи копію генерального договору страхування.

29 липня 2015 року декларантом додатково надано: коносамент №5856-141977/88693 від 08 липня 2015 року; експертний висновок № ОИ-357 від 13 липня 2015 року, виданий Запорізькою торгово-промисловою палатою; договір міжнародного транспортного експедирування №2015 МЭ/1Т від 02 січня 2015 року; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №4299 від 13 травня 2015 року; лист Pelagia б/н від 28 липня 2015 року; лист №06-797 від 28 липня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення №0807902015133108 від 08 липня 2015 року; контракт №162S/2014P від 19 грудня 2014 року.

29 липня 2015 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000018/2 за резервним методом, у зв'язку з чим митна вартість товару визначена в розмірі 1,8400 дол. США/кг.

Підставою для прийняття спірного рішення, яким митну вартість визначено за другорядним методом (резервний) за наявною в митного органу інформації, стали сумніви відповідача щодо можливості визначення складових митної вартості товару без надання Товариством додатково запитаних митним органом документів, а також посилання на те, що надані Товариством пояснення не спростовують сумнівів щодо правильності її визначення.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу щодо необхідності надання запитаних ним у Товариства додаткових документів. Суди дійшли висновку, що запитані додаткові документи не є необхідними для перевірки заявленої митної вартості, а поданий пакет документів є достатнім. Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суди висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що митна вартість (поставка здійснювалась на умовах FCA, Клайпеда (Литва) складається з ціни за товар та витрат на транспортування, позивачем підтверджено транспортні витрати шляхом додаткового надання договорів про надання експедиторських послуг та послуг з перевезення вантажу, довідки про розмір транспортних витрат. Оскільки умови поставки та дані про товар збігались в інвойсі №10033240-1 від 8 липня 2015 року до зовнішньоекономічного контракту, прайсі від 6 липня 2015 року (з приміткою, що ціна за товар складає 1,520 долл.США/кг і діє протягом місяця від дати прасу) та експортній декларації країни-відправника (Норвегія), то товар піддавався ідентифікації, а поданих Товариством відомостей було достатньо для перевірки правильності складових митної вартості товару.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі №808/8999/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер