Ухвала

від 01.03.2010 по справі 11-а-372/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИМ СУД м. КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого, судді Бєлан Н.О.,

суддів Матієк Т.В. та Лагнюка М.М.,

за участю прокурора Карпука Ю.А.,

захисника Когелевця О.Г.

засуджено них ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника Когелевець О.Г., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 та обох засуджених на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 раніше неодноразово судимий, останній раз 8 травня 2008 року ГІопільнянським районним судом Житомирської області за ст. 185 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений 8 травня 2009 року по відбуттю строку покарання,

засуджений:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець смт. Володарка, Київської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до вимог ст.89 КК України є таким, що не має судимості ,

засуджений:

- за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

Справа № 11-а-372/10 Категорія: ч.3 ст.185 КК України

Головуючий у 1 інстанції Чаус М.О.

Доповідач Лагнюк М.М.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно за проведення дактилоскопічної експертизи 1 824 грн. 25 коп. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві.

За вироком суду злочин вчинено за таких обставин.

ОСОБА_2, 12 липня 2009 року, близько 00 годин 40 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля АДРЕСА_1, в ступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_3 з метою повторного таємного викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_2 діючи корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, через відчинене вікно незаконно проник до АДРЕСА_1, де проживає гр. ОСОБА_4, а ОСОБА_3 в цей час залишився на вулиці та продовжував спостерігати за навколишньою обстановкою.

Продовжуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_3 також через відчинене вікно проник до житла ОСОБА_4 та почав допомагати ОСОБА_2 збирати цінні речі до сумки, яку вони взяли з собою. Так, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 умисно, таємно викрали з вищевказаної квартири майно, що належить ОСОБА_4, а саме: DVD ? програвач фірми LG , вартістю 300 грн., мобільний телефон Нокіа 3310 , вартістю 200 грн., в якому була вставлена сім-карга оператора Діджус , вартістю 25 грн., на рахунку було 10 грн., 3 пульти від телевізора, DVD ? програвача та декодера, загальною вартістю 210 грн., жіночий гаманець вартістю 50 грн., гроші в сумі 50 грн., підставку з ДВД - дисками в кількості 22 штуки, загальною вартістю 300 грн., пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_4, що матеріальної цінності не представляє, а всього завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1 145 гривень.

В апеляційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації злочину, просить вирок скасувати та постановити новий вирок та призначити покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що вирок підлягає скасуванню в частині призначення покарання в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання судом внаслідок м'якості.

В апеляції, захисник, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить, вирок суду змінити відносно його підзахисного з пом'якшенням призначеного покарання та застосувати ст.75 КК України. В обґрунтування своїх вимог апелянт, зазначає, що призначене районним судом покарання не відповідає особі засудженого.

В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи просить пом'якшити йому покарання та призначити йому покарання з випробуванням із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи кваліфікації злочину, просить змінити вирок і обрати покарання не пов'язане з позбавленням волі. У зв'язку з тим, що має неповнолітню дитину, якій потрібен батько, а також він страждає на певні захворювання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора, який брав участь під час розгляду справи судом першої інстанції та заперечував проти задоволення апеляцій захисника і апеляцій засуджених, пояснення захисника, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, який заперечував проти поданої апеляції прокурора та просив задовольнити його апеляцію та апеляцію його підзахисного, пояснення засуджених, які просили їх апеляції задовольнити та заперечували проти апеляції прокурора, провівши судові дебати, надавши обом засудженим останнє слово, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги засуджених, захисника та апеляційне подання прокурора не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину відповідають фактичним обставинам справи і обґрунтовані зібраними у справі доказами в їх сукупності.

Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційних скаргах засудженими, захисником та апеляційному поданні прокурора не заперечується.

Щодо доводів прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції про невідповідність призначеного засудженим покарання внаслідок м'якості є необгрунтованими. Покарання засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винних, обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття і відшкодування шкоди. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив засудженим покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією частини статті за якою їх засуджено.

Призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів засуджених, і вважати його м'яким колегія суддів підстав не знаходить.

Що стосується доводів апеляцій засудженого ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2 про призначення покарання з випробуванням, застосування ст.ст. 69, 75 КК України, то колегія суддів вважає, що підстав не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом можливо, лише за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Проте таких обставин у справі не встановлено. Крім того, призначаючи покарання засудженим в мінімальних розмірах передбачених санкцією частини статті, за якою їх засуджено,суд першої інстанції врахував ті дані на які є посилання в апеляційних скаргах засуджених та захисника, а саме визнання ними вини, відшкодування завданої шкоди потерпілій, стан здоров'я, думку потерпілої, наявність неповнолітньої дитини у ОСОБА_2 і інші дані.

З уваги на те, що вчинений засудженими злочин відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким та враховуючи всі дані про їх особи ,підстав пом'якшити їм покарання ,колегія суддів не знаходить.

Необгрунтованими є доводи засудженого ОСОБА_2 про здійснення неналежного захисту захисником.

Відповідно ст.46 КПК України підозрюваний, обвинувачений і підсудний мають право в будь-який момент провадження у справі відмовитися від запрошеного чи призначеного захисника. Як вбачається з матеріалів справи, то жодного клопотання про відмову від захисника, як на досудовому слідстві так і під час судового розгляду не заявлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, вирок суду є законним та обґрунтованим, покарання справедливим, а відтак апеляційне подання прокурора, апеляційні скарги засуджених та захисника задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги засуджених і захисника та апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ? без зміни.

Судді:

(Бєлан Н.О.) (Матієк Т.В. ) (Лагнюк М.М.)