Рішення

від 24.07.2018 по справі 904/2168/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2168/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Сервіс"

про стягнення 8 190,00 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 8 190,00 грн. боргу за надані послуги перевезення, мотивуючи порушення Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, у жодне судове засідання не забезпечив явку свого представника, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулося поштове відправлення №4903814184310 з відміткою поштової установи "за даною адресою такої організації немає".

Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270 передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання .

Оскільки ухвали суду, у вищенаведених поштових відправленнях, про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи направлялися Відповідачеві на адресу, вказану в позові та ЄДР і повернулися на адресу суду з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання", суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи судом і, лише у силу нехтування своїми правами на одержання поштового відправлення (фактично відмовившись від одержання поштового відправлення), Відповідач не одержав ухвали суду, чим позбавив себе можливості захисту від вимог Позивача.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Справа, згідно зі ст. 165 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні досліджено надані Позивачем докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За даними Позивача, 15.12.16р. сторонами укладено Договір на перевезення вантажів №1512/17175 (далі Договір), проте, текст даного Договору надсилався Відповідачеві для підписання, однак підписаного договору Позивач від Відповідача не одержав.

Як зазначає Позивач, послуги фактично надано та прийнято Відповідачем, що підтверджується підписаним Відповідачем актом виконання робіт (надання послуг) №4050 від 15.12.17р. та товарно-транспортною накладною №15/01 від 15.12.17р.

Відповідно до акта наданих послуг Відповідачеві надані послуги перевезення вантажів на загальну суму 8 190,00 грн. з ПДВ.

13.04.18р. Позивач направив Відповідачеві вимогу за вих. №2041 від 12.04.18р. про оплату наданих послуг, однак, як стверджує Позивач, Відповідач вимоги про оплату наданих послуг не задовольнив і тому за Відповідачем обліковується борг у розмірі 8 190,00 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 206 ГК України встановлено, що юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору перевезення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував, що дає суду підстави вирішувати спір за наявними письмовими доказами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивач фактично надав Відповідачеві послуги з перевезення, що підтверджується актом наданих послуг №4050 від 15.12.17р. та товарно-транспортною накладною №15/01 від 15.12.17р., підписаними Відповідачем без зауважень.

Крім того, Позивач направляв Відповідачеві вимогу про оплату наданих послуг, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

З урахуванням викладеного, суд позовні вимоги Позивача вважає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Сервіс" про стягнення 8 190,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БНС Сервіс", 49000, м.Дніпро, проспект Слобожанський, 40-А (код 41116899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт", юридична адреса: 45240, Волинська область, Ківецівський район, с. Липляни, вул. Козацька, 22, адреса для листування: 43022, Волинська область, м. Луцьк, вул. Мамсурова,10 (код 31496816) 8 190,00 грн. - боргу, 1 762,00 грн . - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.08.2018

Суддя С.Г. Юзіков