Рішення

від 25.07.2018 по справі 904/1669/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2018м. ДніпроСправа № 904/1669/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Фрут"

про стягнення заборгованості за договором поставки від 30.11.17р. № 29-17 у розмірі 279 205,17 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Нестеров Є.М., дов. №б/н від 12.04.18р.

Відповідача - Родіонов В.О., дов. №б/н, від 23.05.18р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 259 043,00 грн. - основного боргу, 16 419,73 грн. - індексу інфляції, 3 743,17 грн. - 3% річних, мотивуючи порушенням Відповідачем зобов'язань у частині оплати.

Відповідач надав контррозрахунок індексу інфляції та 3 % річних.

Від Відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що станом на 25.06.18р. між Позивачем та Відповідачем склалися наступні відносини: Відповідач отримав від Позивача товар на суму 973 323,00 грн. Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплативши 714 280,00 грн., таким чином, загальна сума боргу становить 259 043,00 грн. 27.11.17р. Сторонами укладено Договір поставки, за яким Відповідач, у період з 28.11.17р. по 30.11.17р., поставив Позивачеві товар на суму 404 073,08 грн. Позивач за поставлений товар не розрахувався, отже борг Позивача перед Відповідачем становить 404 073,08 грн. 29.06.18р. Відповідач направив Позивачеві заяву про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав на суму 259 043,00 грн. Відповіді на зазначену заяву Відповідач не отримав. Після зарахування зустрічних вимог сума боргу Позивача перед Відповідачем становить 145 030,00 грн.

Від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (вих. №29/06 від 29.06.18р., копії бухгалтерської довідки про зарахування зустрічних однорідних вимог; копії журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 розрахунків з вітчизняними постачальниками за 01.11.17р. - 25.06.18р.; копії журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 розрахунків з вітчизняними постачальниками за 25.06.18р. - 30.06.18р.; копії журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 розрахунків з вітчизняними постачальниками за 01.11.17р. - 30.06.18р., копії доказу направлення Позивачеві заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог з додатками).

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

30.11.17р. сторонами укладено Договір поставки №29-17 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язався постачати товар (передавати у власність Покупця), а Покупець (Відповідач) - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Ціни на Товар вказуються в Специфікаціях до цього Договору в національній валюті України (п.3.1. Договору).

Вартість Договору визначається як сума накладних на Товар, переданий Покупцю в рамках цього Договору (п.3.2. Договору).

Оплата Товару (партії Товару) здійснюється шляхом 100 % передплати на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку (п.4.1. Договору).

У Специфікації №1 від 30.11.17р. сторони погодили, що загальна вартість товару по цій Специфікації становить 973 323,00 грн.

Строк поставки Товару складає: 3-4 тижні після виконання п.4.1. Договору (п. 2 Специфікації №1).

01.12.17р. Позивач виставив Відповідачеві рахунок №125 на суму 973 323,00 грн.

Позивач поставив Відповідачеві Товар на загальну суму 973 323,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними №105 від 07.12.17р. на суму 324 441,00 грн. з ПДВ, №109 від 08.12.17р. на суму 324 441,00 грн. з ПДВ, №110 від 11.12.17р. на суму 324 441,00 грн. з ПДВ.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково, з порушенням строків встановлених п.4.1. Договору, сплативши 714 280,00 грн.

За дантист Позивача, не спростованими Відповідачем, за Відповідачем обліковується борг у розмірі 259 043,00 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував індекс інфляції - 16 419,00 грн. та 3% річних 3 743,17 грн. за період з 05.12.17р. по 19.04.18р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін (ст. 601 ЦК України).

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач наявність основного боргу не заперечує, та надав контррозрахунок індексу інфляції та 3 % річних.

Також, Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що станом на 25.06.18р. між Позивачем та Відповідачем склалися наступні розрахунки, Відповідач отримав від Позивача товар на суму 973 323,00 грн. Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, сплативши 714 280,00 грн., таким чином загальна сума боргу складає 259 043,00 грн. 27.11.17р. Сторонами укладено Договір поставки, за яким, Відповідач у період з 28.11.17р. по 30.11.17р. поставив Позивачеві товару на 404 073,08 грн. Позивач за поставлений товар не розрахувався, отже борг Позивача перед Відповідачем становить 404 073,08 грн. 29.06.18р. Відповідач направив Позивачеві заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав на суму 259 043,00 грн. Відповіді на зазначену заяву Відповідач не одержав. Після зарахування зустрічних вимог сума боргу Позивача перед Відповідачем становить 145 030,00 грн.

Розглянувши клопотання Відповідача про закриття провадження у справі, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки, Відповідач не надав первинних документів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні (договору, видаткових накладних і т.і.), тому суд не може перевірити позицію Відповідача щодо наявності боргу перед ним у Позивача.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи нарахування основного боргу в розмірі 259 043,00 грн.

Перевіривши розрахунки сторін, суд погоджується з сумою 3 % річних - 3 743,17 грн. та індексу інфляції - 16 419,73 грн., розрахованими Позивачем.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Фрут" про стягнення боргу за договором поставки від 30.11.17р. № 29-17 у розмірі 279 205,17 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Фрут", 49130, м.Дніпро, вул. Березинська, 43, кв. 117 (код 37211247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайф", 49070, м. Дніпро, вул. Короленка, 2, кв. 15 (код 31105917) 259 043,00 грн. - основного боргу, 3 743,17 грн. - 3 % річних, 16 419,73 грн. - індексу інфляції, 4 188,08 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.08.2018

Суддя С.Г. Юзіков