Рішення

від 19.07.2018 по справі 909/404/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/404/18

          Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н.Б.,

представники сторін не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (вул. Будівельників, 7, м. Рівне, 33016)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" (вул. Симона Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, 76005)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" про стягнення коштів в сумі 29 657,85 грн., з яких: 23 845,20 грн. - основний борг, 2 075,91 грн. - інфляційних втрат, 482,33 -3% річних та 3 254,41 грн. - пені. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання ПАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" договірних зобов'язань по договору підряду №12-0217 від 27.02.2017 в частині оплати коштів за виконані роботи, у відповідача виникла заборгованість в сумі 29657, 85 грн.

          Судом, відповідно до ухвали від 22.05.2018, залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме запропоновано у строк до 07.06.2018 усунути недоліки позовної заяви, зокрема, надати суду підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

          На виконання вимог ухвали суду від 22.05.2018 ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" у визначений строк усунуло недоліки позовної заяви та подало до суду письмове підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (вх.№8706/18 від 04.06.2018).

          Ухвалою суду від 05.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.07.2018.

           27.06.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника (вх.№10196/18 від 27.06.2018). Крім того, в поданому клопотанні вказано наступне: в зв'язку з тим, що ПАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" 05.06.2018 сплатив суму основного боргу в розмірі 23845,20 грн. позивач підтримує позовні вимоги тільки в частині стягнення 2 075,91 грн. - інфляційних втрат, 482,33 -3% річних та 3 254,41 грн. - пені та 1762,00 грн. - судового збору. В підтвердження здійснення оплати боргу відповідачем позивачем подано копію виписки по рахунку. Також позивачем зазначено про те, що в позовній заяві було помилково зазначено невірний код ЄДРПОУ відповідача, а тому зазначає правильний код.

          Проте, 03.07.2018 судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Грици Ю.І. у відрядженні.

          Ухвалою від 05.07.2018 розгляд справи по суті призначено на 19.07.2018.

          Представник позивача в судове засідання 19.07.2018 не з'явився, однак, на адресу суду надійшло клопотання (вх.№10997/18 від 17.07.2018), в якому просить розглянути справу №909/404/18 без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

          Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

          Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому                     В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

          Ухвалу суду від 05.06.2018 про відкриття провадження у справі надіслано судом відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення дану ухвалу відповідачем отримано.

          Отже, відповідачу було відомо про розгляд судом даної справи, а також було надано термін та можливість для забезпечення участі у судовому засіданні свого уповноваженого представника. При цьому, відповідача не було обмежено правом отримати інформацію про дати наступного судового засідання за допомогою засобів телефонного зв'язку або мережі Інтернет.

          Згідно ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

          Статтею 13 ГПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, а також те, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

          Враховуючи, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, причин про неможливість його неприбуття не повідомив, судом розглянуто справу без його участі.

          Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково, з врахуванням наступного:

27.02.2017 між ПАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" (відповідач, замовник) та ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" (позивач, підрядник) укладено договір підряду №12-0217 (далі - договір).

          Згідно пунктів 1.1, 1.2 договору у порядку та на умовах визначених цим договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується своїми силами та на власний ризик виконати роботи, а замовник зобов'язується прийняти належним виконані роботи та оплатити їх вартість. Під роботами розуміють виконання підрядником наступних видів робіт: газопостачання мийки автоцистерн та вантажних автомобілів на вул. С. Петлюри, 10 в м. Івано-Франківськ (внутрішнє газопостачання)

          Крім того, до даного договору 27.02.2017 між тими ж сторонами було укладено Додаткову угоду №1 (надалі – угода), згідно з умовами якої, у зв'язку з виникненням необхідності виконання додаткових робіт, сторони дійшли взаємної згод, що підрядник відповідно до умов цієї угоди зобов'язується на свій ризик в установлений угодою строк виконати додаткові роботи, а саме: газопостачання мийки автоцистерн та вантажних автомобілів на вул. С. Петлюри 10 на об'єкті "Івано-Франківський м'ясокомбінат", а замовник зобов'язується забезпечити безперешкодний доступ до місця їх виконання, прийняти належним чином виконані підрядником додаткові роботи та оплатити їх, на умовах визначених цією угодою.

          При укладенні вказаних вище правочинів сторонами було узгоджено всі істотні умови.

          В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

          Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно з ч.ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          Згідно п. 4.1 договору договірна ціна виконання робіт, визначена в Договірній ціні з локальним кошторисом, що є додатком № 1 до даного договору, є твердою та становить 42919,20 грн.

          Відповідно до п. 5.1.1 договору авансовий платіж в розмірі 21459,60 грн. з ПДВ здійснюється замовником на поточний рахунок підрядника протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору.

          На виконання умов вищевказаного пункту договору відповідачем здійснено авансовий платіж у встановленому розмірі, що підтверджується копією виписки по особовому рахунку, що міститься в матеріалах справи.

          Згідно з п. 2 угоди загальна вартість додаткових робіт, передбачених цією угодою, узгоджена сторонами на підставі цієї угоди, є твердою та становить 2385,60 грн.

          В свою чергу позивачем на виконання умов договору та угоди на протягом серпня-вересня 2017 року виконано свої зобов'язання, що підтверджується актами виконання робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 на загальну суму 45304,80 грн., а саме: за серпень 2017 на суму 42919,20 грн. та за вересень 2017 на суму 2385,60 грн. Дані акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками. Копії долучено до матеріалів справи. Претензій стосовно виконання його умов з боку відповідача не надходило.

          Згідно п. 5.1.2 договору оплату за фактично виконані підрядником роботи на підстав підписаного замовником та підрядником останнього акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про їх вартість форми КБ-3 протягом 5 банківських днів з моменту їх підписання, за вирахуванням раніше сплачених коштів.

          Відповідно до п. 6 угоди оплата вартості додаткових робіт, здійснюється замовником шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в цій угоді, протягом 45 календарних днів після фактично виконаних підрядником та прийняття замовником додаткових робіт, шляхом підписання сторонами останнього акту приймання-передачі виконаних робіт, шляхом підписання сторонами останнього акту приймання-передачі виконаних робіт, шляхом підписання сторонами останнього акту приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки за формою КБ-3 та надання рахунків.

          Згідно п. 8.1.4 договору замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату фактично виконаних та прийнятих за актом робіт в порядку та строки визначені даним договором.

          В порушення своїх зобов'язань відповідачем не було здійснено оплату за виконані підрядником належним чином, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 23845,20 грн.

          ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" 28.03.2018 направило на адресу ПАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" претензію №30 з вимогою погасити заборгованість, однак, відповідачем вимоги не виконано.

          З тесту позовної заяви вбачається, що станом на дату звернення з позовом до суду відповідачем заборгованість також не погашено.

          Згідно ч. 1 п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Таким чином, спір виник в зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань.

          З виписки по рахунку надісланої позивачем до суду 27.06.2018 вбачається, що відповідачем здійснено оплату суми основного боргу в розмірі 23845,20 грн. вже після звернення до суду з позовом, а саме 05.06.2018.

          Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          Враховуючи те, що в даній частині спір врегульовано сторонами шляхом перерахування боргу після звернення заявника з позовом та подано докази такого врегулювання, а тому відсутній предмет спору, то провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23845,20 грн. слід закрити.

          Відповідно до п. 10.3 договору за порушення термінів (строків) оплати вартості фактично виконаних робіт, прийнятих замовником за актом приймання-передачі виконаних робіт, замовник, за вимогою підрядника , сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від своєчасно несплаченої суми, за кожен день такого прострочення.

          Зі змісту угоди випливає, що за порушення зобов'язань по угоді на сторін розповсюджується аналогічна відповідальність, що і за договором.

          Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі наведеного позивачем заявлено до стягнення 2 075,91 грн. - інфляційних втрат, 482,33 -3% річних та 3 254,41 грн. - пені.

          З приводу здійснення позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних по акту за серпень 2017 на суму 42919,20 грн. (роботи за договором), слід зазначити, що при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою прогарами ІПС «Законодавство», встановлено, що, деякі суми слід було заявити позивачу в більших розмірах, однак, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, то нараховані суми за вказаним актом підлягають задоволенню в повному розмірі.

          Однак, з приводу акту за вересень 2017 на суму 2385,60 грн. (додаткові роботи) слід зазначити, що пунктом 6 угоди сторонами погоджено право відповідача здійснити оплату за виконані додаткові роботи на суму 2385,60 грн. протягом 45 календарних днів, а тому розрахунок за даним актом слід розпочинати з 15.11.2017, а не так як здійснено позивачем з 07.10.2017. Таким чином, при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою прогарами ІПС «Законодавство», встановлено, що 3% річних за вказаним актом становлять суму - 35,49 грн., а не 43,14 грн.

          Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 474,68 грн., а в решті слід відмовити.

          На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак, підлягають частковому задоволенню.

          Судовий збір покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

          Керуючись статтями 124, 129 Конституції України, статтями 13, 43, 123, 129, 202, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський м'ясокомбінат" (вул. Симона Петлюри, 10, м. Івано-Франківськ, 76005, код 00451636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (вул. Будівельників, 7, м. Рівне, 33016, код 00910699) 3 254,41 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні сорок одну копійку) - пені, 2 075,91 грн. (дві тисячі сімдесят п'ять гривень дев'яносто одну копійку) - інфляційних втрат та 474,68 грн. (чотириста сімдесят чотири гривні шістдесят вісім копійок) - 3% річних, а також судовий збір в розмірі 1761,55 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня п'ятдесят п'ять копійок).

          Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 23845,20 грн. (двадцять три тисячі вісімсот сорок п'ять гривень двадцять копійок) - закрити.

          В решті позову відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя                                                                                          Грица Ю.І.

          Повне судове рішення складено 03.08.2018.