Рішення

від 03.08.2018 по справі 910/6974/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2018Справа № 910/6974/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Тех Буд Групп"

про стягнення 98888,94 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Тех Буд Групп" про стягнення 98888,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 12-09/17В від 12.09.2017 зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, в зв"язку з чим позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 89899,04 грн, штраф у розмірі 8989,90 грн у судовому порядку.

Ухвалою суду від 19.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/6974/18, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103046160103 відповідач 12.07.2018 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/6974/18, якою було повідомлено про наслідки не подання відзиву. Однак до матеріалів справи відзив у встановлені судом строки не надходив.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо-Тех Буд Групп" так і не скористалось наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аспект Інвест" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо-Тех Буд Групп" (покупець) укладено договір поставки № 12-09/17В.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.4 договору, постачальник зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити і передати у власність Покупця продукцію/товар, а Покупець зобов'язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити товар. Найменування, асортимент, одиниці виміру, ціна, кількість кожної окремої партії Товару, строк його поставки визначаються у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Інформація про Товар повинна зазначатися Постачальником безпосередньо у видаткових накладних на Товар або ж в інших в документах, що додаються до Товару у доступній наочній формі

Згідно п. 3.1-3.4. договору, загальна вартість даного Договору, в т.ч. ПДВ, визначається вартістю Товару отриманого Покупцем протягом дії цього Договору згідно підписаних Сторонами видаткових накладних. Оплата кожної партії Товару в т.ч. ПДВ, за цим Договором здійснюється наступним чином: 60% від вартості Товару зазначеного у специфікації Покупець оплачує шляхом внесення попередньої оплати Постачальнику, а решту 40% неоплаченої частини вартості - Товару Покупець сплачує упродовж 14 календарних днів після отримання покупцем Товару. Спосіб оплати безготівкове перерахування коштів на рахунок постачальника в національній грошовій одиниці України. Постачальник веде один зведений рахунок по всіх оплатах та поставках згідно цього Договору. При наявності передоплати по одному рахунку та заборгованості за іншими рахунками (видатковими накладними). Покупець погоджується на першочергове зарахування платежу у рахунок погашення заборгованості, незалежно від тексту платежу в платіжному дорученні.

Згідно п. 4.2.3 договору покупець зобов'язаний оплатити товар у розмірі та терміни, встановлені цим Договором (видатковими накладними та/або специфікаціями).

Пунктами 5.2, 5.3, 5.4 договору передбачено, що Постачальник відпускає Покупцю першу партію Товару на умовах доставки на склад Покупця, або за домовленістю Сторін у інше місце на умовах, передбачених п. 3.2. цього Договору. Подальший відпуск партій Товару здійснюється на тих же умовах, але на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання постачальником на розрахунковий рахунок 100% оплати за кожну раніше поставлену партію замовленого Покупцем Товару та за умови здійснення Покупцем передплати у розмірі 60% за партію Товару, що постачається. Днем поставки Товару вважається день фактичної передачі Товару Покупцю. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту отримання Товару. Моментом отримання Товару вважається оформлення видаткової накладної Постачальника та підписання її Сторонами.

Згідно п. 9.1 договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

До матеріалів справи долучено видаткову накладну № 1713 від 14.09.2017 про поставку фанери у кількості 120 штук на загальну суму 151035,84 грн та видаткову накладну № 1713/1 від 15.09.2017 про поставку фанери у кількості 100 штук на загальну суму 125863,20 грн . Загальна вартість поставленого товару складає 276899,04 грн. Накладні підписані та скріплені печатками контрагентів.

Позивачем до матеріалів справи подано банківські виписки на підтвердження часткової оплати поставленого товару на суму 187000,00 грн. Доказів оплати решти вартості товару у розмірі 89899,04 грн суду не надано.

Відповідач надав позивачу гарантійного листа від 23.03.2018 № 23/03/11-1, в якому зобов'язувався оплатити 45000,00 грн у квітні та 44899,04 грн у травні.

Станом на день розгляду спору доказів оплати відповідачем вартості поставленого товару у сумі 89899,04 грн. суду не надано.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 3.2 договору товар у повному розмірі мав бути оплачений протягом 14 календарних днів від дати поставки, отже відповідач мав оплатити товар у повному обсязі до 29.09.2017 включно. Станом на день розгляду справи, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання на суму 89899,04 грн.

Доказів оплати товару відповідачем не надано, а отже у нього існує заборгованість перед позивачем у сумі вартості поставленого товару - 89899,04 грн.

Отже вимоги позивач про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 89899,04 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 8989,90 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Так, відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строків оплати Товару Покупець оптуєш користь постачальника: штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (п. 6.2 договору).

Судом встановлено прострочення оплати вартості отриманого товару, в зв'язку з чим нарахування штрафу на підставі п. 6.2 договору є обґрунтованим.

Суд перевірив розрахунок штрафу, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а суму штрафу у розмірі 8989,90 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів в спростування обставин, викладених позивачем. Отже відповідачем не доведено відсутність у нього заборгованості перед позивачем, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 165, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо-Тех Буд Групп" (03022, м. Київ, провулок Охтирський, будинок 3; ідентифікаційний код: 40163974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Інвест" (04074, місто Київ, вулиця Новозабарська, будинок 21-А; ідентифікаційний код 40712674) суму боргу у розмірі 89899 (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 04 коп., штраф у розмірі 8989 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 90 коп., судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко