Ухвала

від 03.08.2018 по справі 910/5011/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.08.2018Справа № 910/5011/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Закритого акціонерного товариства Фінансово-промисловий комплекс

на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/5011/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Старокиївський банк

до Закритого акціонерного товариства Фінансово-промисловий комплекс

про витребування майна з чужого незаконного володіння.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2016 у справі № 910/5011/16 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2016 по справі №910/5011/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

28.04.2017 на виконання вказаного постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

13.03.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Закритого акціонерного товариства Фінансово-промисловий комплекс подано скаргу на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, згідно з якою заявник просить суд:

- скасувати постанову від 01.08.2017 про закінчення виконавчого провадження № 54365465;

- поновити виконавче провадження № 54365465 та зобов'язати стягнути кошти за наказом Господарського суду міста Києва від 28.04.2017, виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 № 910/5011/16;

- винести окрему ухвалу з приводу бездіяльності старшого державного виконавця Пацуріної О.В. та начальника Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, п. 4 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження стосується лише постанов про відкриття виконавчого провадження, що були винесенні до внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації про постанову правління Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію відповідного банку,що наказ Господарського суду міста Києва. Також. скаржник зазначає, що наказ господарського суду міста Києва від 28.04.2017 стосується саме позову, пов'язаного зі збереженням майна банку під час процедури ліквідації, а відтак, відноситься до витрат, визначених п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 розгляд скарги призначено на 10.07.2018.

04.07.2018 представником Публічного акціонерного товариства Старокиївський банк подано письмові пояснення.

10.07.2018 судове засідання не відбулось.

25.07.2018 розпорядженням керівника апарату за № 05-23/1281 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/5011/16 у зв'язку із лікарняним судді Мельника В.І.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2018, справу № 910/5011/16 передано для розгляду скарги на дії ДВС судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 призначено судове засідання на 03.08.2018.

У судовому засіданні 03.08.2018 представник ПАТ Старокиївський банк надав усні пояснення по суті скарги, інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового засідання були повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2016 у справі № 910/5011/16 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фінансово-промисловий комплекс" на рішення господарського суду міста Києва від 13.05.2016 по справі №910/5011/16 задоволено, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2016 по справі №910/5011/16, постановлено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в повному обсязі, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" на користь Закритого акціонерного товариства "Фінансово-промисловий комплекс" 1515 грн. 80 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.

28.04.2017 на виконання вказаного постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

01.08.2017 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54365465 на підставі п. 4 ч. 12 ст. 39, ст. 40 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов'язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Частиною 4 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В свою чергу, як встановлено судом, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.06.2014 № 365 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17.06.2014 прийнято рішення № 50 про запровадження з 18.06.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК".

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014.

В подальшому, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 11.09.2014 № 563 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17.09.2014 № 92 про початок здійснення процедури ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" (далі - ПАТ "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК") та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну на період з 18.09.2014 по 18.09.2015 включно.

На підставі частини п'ятої статті 44, пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини третьої статті 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 27 серпня 2015 р. № 156 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК на 1 рік до 18 вересня 2016 включно.

Надалі, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18 серпня 2016 р. № 1555 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ Старокиївський банк на один рік до 18 вересня 2017 року включно.

У подальшому, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21 серпня 2017 р. № 3697 відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК на один рік до 17 вересня 2018 року включно.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Таким чином, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виходячи зі суті (змісту) та згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Отже, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Таким чином, з встановлених обставин справи вбачається, що на момент винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження, боржник - ПАТ Старокиївський банк перебував у процесі ліквідації.

В свою чергу стаття 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів.

Відповідно до ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов'язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті.

Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат, зокрема, належать:

1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку;

2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку;

3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку;

4) витрати на проведення аудиту;

5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень;

6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку.

Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку.

У разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.

Кошти, стягнуті з пов'язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку.

У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.

Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов'язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.

Таким чином, виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.04.2017 може відбуватись не інакше, як у спосіб та порядок передбачений Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб який є спеціальними та пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відтак, з огляду на встановлені обставини перебування ПАТ Старокиївський банк у процедурі ліквідації, враховуючи норми законодавства щодо порядку здійснення виконавчого провадження, суд вважає, що дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 54365465 від 01.08.2017 є правомірними та такими, що відповідають приписам Закону України Про виконавче провадження , а тому скарга Закритого акціонерного товариства Фінансово-промисловий комплекс не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Закритого акціонерного товариства Фінансово-промисловий комплекс на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві відхилити.

2. Згідно ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 03.08.2018

Суддя О.А. Грєхова