Рішення

від 11.04.2018 по справі 911/16/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2018 р. Справа № 911/16/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-ДСМ", м. Миронівка, Миронівський р-н, Київська область

про стягнення 5 545, 40 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ "Адванс-ДСМ" про стягнення 4 093, 24 грн заборгованості, 529, 58 грн пені та 859, 58 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/16/18 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-ДСМ" про стягнення 5 545, 40 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов'язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 08800, Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Леніна, будинок 138-Р, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 р. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) було укладено договір оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно умов п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 16, 8 кв. м., та обліковується на балансі Управління Державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на "30" квітня 2013 р. і становить за незалежною оцінкою 36 896, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2. ОСОБА_1 майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.1. ОСОБА_1 Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у ОСОБА_1, але не раніше дати підписання Сторонами цього ОСОБА_1 та акта приймання - передачі ОСОБА_1.

Пунктом 3.1. ОСОБА_1 передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди вересень - 549, 57 грн.

Згідно п. 3.3. ОСОБА_1 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Пунктом 3.6. ОСОБА_1 встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж у наступному співвідношенні 50% - до державного бюджету, 50% - Балансоутримувачу.

Згідно п. 3.10. ОСОБА_1 зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі не меншому, ніж потрійний розмір орендної плати за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останні три місяці оренди. Завдаток сплачується у 30-денний термін з дня підписання цієї додаткової угоди.

Якщо договір оренди укладено на строк, менший ніж один місяць, вноситься завдаток у розмірі орендної плати за цей строк.

Пунктом 3.11. ОСОБА_1 передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.12. ОСОБА_1 сторони домовились, що всі платежі, які надходять від Орендаря по даному ОСОБА_1 зараховуються в рахунок погашення прострочених грошових зобов'язань в порядку черговості виникнення заборгованості.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його, згідно якого цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30 жовтня 2013 р. по 29 вересня 2016 р. включно.

Згідно п. 10.4. ОСОБА_1 у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього ОСОБА_1 або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим ОСОБА_1. Зазначені дії оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною ОСОБА_1 при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Відповідно до п. 10.9. ОСОБА_1 у разі припинення або розірвання цього ОСОБА_1 протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу. У разі, якщо Орендар затримав повернення ОСОБА_1, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно п. 10.10. ОСОБА_1 вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення ОСОБА_1 покаладається на Орендаря.

30.10.2013 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт № 1 приймання-передачі державного майна, згідно якого позивач здав, а відповідач прийняв в оренду державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 16,8 кв.м., що розміщене за адресою: Київська обл., м. Миронівка, вул. Леніна, 58-а, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість від "30" квітня 2013 року та становить - 36 896, 00 грн., стан майна задовільний.

У листопаді 2015 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 10-14-4484 від 25.11.2015 р. про погашення заборгованості з орендної плати, пені та штрафу за договором оренди № 1506 від 30.10.2013 р. на загальну суму 4 901, 14 грн.

У січні 2016 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 09-14-239 від 22.01.2016 р. про погашення заборгованості з орендної плати, пені та штрафу за договором оренди № 1506 від 30.10.2013 р. на загальну суму 5 067, 65 грн.

Листом № 01-04-02/769 від 22.09.2016 р. Управління державної казначейської служби України у Миронівському районі Київської області було повідомлено позивача, що відповідно до узгодженого висновку про стан майна, що передається балансоутримувачу в зв'язку з припиненням договору, 01.11.2015 р. відповідачем було повернуто майно і на даний час приміщення використовується, як службовий кабінет Казначейства.

01.11.2015 р. між Управлінням Державної казначейської служби України у Миронівському районі (Балансоутримувачем) та відповідачем (Орендарем) було підписано узгоджений висновок № б/н про стан майна, що передається балансоутримувачу в зв'язку з припиненням договору, згідно якого в результаті огляду частини нежилого приміщення - загальною площею 16,8 кв. метрів, що знаходиться в адмінбудівлі Балансоутримувача за адресою Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, 58-А та повертається балансоутримувачу в зв'язку з припиненням договору, сторони дійшли висновку, що приміщення знаходиться в задовільному стані.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач користувався орендованим нерухомим майно за договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р. з моменту підписання договору та фактичного передання в оренду майна, у період дії договору і до моменту фактичного повернення орендованого нерухомого майна з оренди, а також у заявлений позивачем період з 30.10.2013 р. по 01.11.2015 р. і розмір орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України у вказаний період склав 8 846, 12 грн, що підтверджується договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р., актом № 1 приймання-передачі державного майна від 30.10.2013 р., узгодженим висновком про стан майна, що передається балансоутримувачу в зв'язку з припиненням договору № б/н від 0.11.2015 р., відомостями позивача про стан надходження орендної плати та розрахунком заборгованості з орендної плати до Державного бюджету та пені за договором оренди № 1506 від 30.10.2013 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном до Державного бюджету України та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 4 752, 88 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, наявним у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором оренди строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період з 30.10.2013 р. по 01.11.2015 р. не виконав і його основна заборгованість перед позивачем (до Державного бюджету України) складає 4 093, 24 грн, договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р., актом № 1 приймання-передачі державного майна від 30.10.2013 р., узгодженим висновком про стан майна, що передається балансоутримувачу в зв'язку з припиненням договору № б/н від 0.11.2015 р., відомостями позивача про стан надходження орендної плати та розрахунком заборгованості з орендної плати до Державного бюджету та пені за договором оренди № 1506 від 30.10.2013 р., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне невиконання ним свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період за договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості по орендній платі у розмірі 4 093, 24 грн за договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р. є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того,позивач просить суд стягнути із відповідача пеню, передбачену договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по сплаті орендних платежів з 17.08.2016 р. по 16.02.2017 р. всього на загальну суму 592, 58 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. ОСОБА_1 передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У процесі розгляду справи судом встанолено, що останній день виконання відповідачем обовязку по оплаті орендної плати за договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р., навіть, за останній місяць оренди приміщення листопад 2015 р. був 15.12.2015 р., і відповідно з 16.12.2015 р. почалось прострочення виконання відповідачем обовязку щодо оплати орендної плати за вказаний місяць. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування пені, передбаченої договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності, від суми заборгованості, навіть, за останній місяць оренди приміщення листопад 2015 р. відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а саме 16.06.2016 р.

Отже, розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, оскільки безпідставним є нарахування позивачем пені від суми заборгованості після спливу шести місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а саме у заявлений позивачем період прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті орендної плати з 18.08.2016 р. по 16.02.2017 р., а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором оренди № 1506 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2013 р., за не менше ніж три місяці прострочення відповідачем виконання обовязку по сплаті орендних платежів всього на загальну суму 859, 58 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 3.8. ОСОБА_1 встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості з орендної плати, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача щтрафу від суми основної заборгованості з орендної плати за договором оренди № 1506 від 30.10.2013 р. у розмірі 859, 58 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-ДСМ" (08800, Київська обл., Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Леніна, будинок 138-Р; ідентифікаційний код 37455492) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м.Київ, Шевченківський район, вулиця Симона Петлюри, будинок 15; ідентифікаційний код 19028107) 4 093 (чотири тисячі дев'яносто три) грн 24 (двадцять чотири) коп. основної заборгованості, 859 (вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 58 (п'ятдесят вісім) грн штрафу та судові витрати 1 445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн 45 (сорок п'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца