Рішення

від 30.07.2018 по справі 914/599/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2018р. Справа №914/599/18

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В.,

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-торг» , м.Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Львівське комунальне підприємство «Дністер» , м. Львів

про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-представник за довіреністю;

від відповідача: не з явився

від третьої особи : не з явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 38, 42, 43 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. Проводилася технічна фіксація судового засідання.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-торг» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Львівське комунальне підприємство «Дністер» про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення.

Ухвалою від 10.04.2018р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 07.05.2018р. У підготовчому судовому засіданні 07.05.2018р. суд відклав розгляд справи на 30.05.2018р. У підготовчому судовому засіданні 07.05.2018р. суд в порядку статей 120-121 ГПК України виніс ухвалу про виклик у підготовче судове засідання на 30.05.2018р. Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ТОВ «Рейтинг-торг» та Львівське комунальне підприємство «Дністер» . Ухвалою від 30.05.2018р. суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче судове засідання на 02.07.2018р.

Ухвалою суду від 02.07.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2018 року.

У зв»язку з перебуванням судді Горецької З.В., у відрядженні судове засідання призначене на 10.07.18р. не відбулося. Ухвалою від 16.07.2018 року призначено судове засідання на 30.07.2018 року .

В судове засідання 30 .0 7.18р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав, просить суд задоволити позов.

10.07.2018 року позивач подав до суду клопотання про зміну предмету позову, згідно якого просить суд зобов язати ОСОБА_3 Рейтинг-Торг усунути перешкоди в користуванні майном, а саме нежитловими приміщеннями, що знаходяться за адресою: м.Львів, вулиця Білоцерківська,2а, загальною площею 47,7 кв.м, шляхом надання безперешкодного доступу у будь-який час до вказаного нежитлового приміщення представникам УКВ ДЕР ЛМР.

Згідно ч.3 ст.46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що ухвалою від 02.07.2018 року закінчено підготовче провадження та суд перейшов до розгляду справи по суті, відтак відмовляє у прийнятті клопотання про зміну предмету позову. Також суд зазначає, що дане клопотання оформлено не у відповідності до вимог чинного ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив, відзив та інші заяви по суті справи суду не надав.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, пояснення по суті справи суду не надала.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд в судовому засіданні оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН:

Агрументи позивача.

Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подано позовну заяву з вимогою про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення до ОСОБА_3 Рейтинг - Торг .

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

Між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» 17.02.1995 року укладено договір на оренду нежитлових приміщень № 1409 .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2011 року у справі №5015/2231/11 зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» звільнити приміщення площею 47,7 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Білоцерківська, буд. 2А і передати його Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради за Актом приймання-передачі .

У зв язку з тим, що доступ до нежитлових приміщень здійснюється виключно з приміщень першого поверху, що перебувають у приватній власності ОСОБА_4 і власник даного приміщення доступу до нежитлових приміщень комунальної власності не надає, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Аргументи відповідача .

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив.

Аргументи третьої особи.

Третя особа будь-яких заяв по суті спору суду не надала .

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» 17.02.1995 року укладено договір на оренду нежитлових приміщень № 1409.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2011 року у справі №5015/2231/11 зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» (79039, м. Львів, вул. Білоцерківська, 2А; код ЄДРПОУ 13833693) звільнити приміщення площею 47,7 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Білоцерківська, буд. 2А і передати його Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська область, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; код ЄДРПОУ 25558625) за Актом приймання-передачі .

0 5.09.2017 року листом №2302-вих-4821 та повторно листом №4-2302-395 від 20.02.2018 року Управління комунальної власності ДЕР ЛМР, розглядаючи питання подальшого використання нежитлових приміщень площею 47,7 кв.м., за адресою м.Львів, вулиця Білоцерківська,2а, звернулося до ЛКП Дністер та Сихівську району адміністрацію з проханням надати інформацію за довідкою встановленого зразка про вільні нежитлові приміщення з долученням копії технічного паспорта, а також в разі необхідності забезпечити доступ для виготовлення технічної документації.

Листом №76 від 01.03.2018 року ЛКП Дністер повідомило, що підвальне нежитлове приміщенння площею 47,7 кв.м. за адресою: м.Львів, вулиця Білоцерківська,2а, знаходиться під приватизованим нежитловим приміщенням ОСОБА_3 Рейтинг-Торг , тобто вхід до данного приміщення можливий лише через приміщення вищезазначеного власника. Балансоутримувачем данного приміщення є ЛКП Дністер , але при недноразових виїздах на обстеження данного вільного нежитлового приміщення, представникам ЛКП, УКВ та Сихівської РА, власник приміщення ОСОБА_3 Рейтинг-Торг не надає доступу до них.

Відповідно до акту проведення перевірки приміщення від 16.05.2017 року №331-нп/17 встановлено, що доступ до нежитлових приміщень здійснюється виключно з приміщень першого поверху, що перебувають у приватній власності ОСОБА_4 Власник даного приміщення доступу до нежитлових приміщень комунальної власності не надає.

ОЦІНКА СУДУ.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України,- кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Відповідно до частини 1 статті 39 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Предметом позову у цій справі є звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення.

Положення ст. 391 Цивільного кодексу України, якою передбачено права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, передбачають регулювання захисту права власності не в будь-якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та (або) розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном. Тобто передбачений вказаною правовою нормою негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати користування та розпорядження ним. Також характерною ознакою цього позову, як правило, є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред'явлення негаторного позову.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.(постанова Вищого господарського суду України від 07.06.2016 року у справі №907/810/15).

Судом встановлено, що Між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» 17.02.1995 року укладено договір на оренду нежитлових приміщень № 1409 .

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2011 року у справі №5015/2231/11 зобов'язано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана» звільнити приміщення площею 47,7 м 2 , що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Білоцерківська, буд. 2А і передати його Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради за Актом приймання-передачі .

У зв язку з тим, що доступ до нежитлових приміщень здійснюється виключно з приміщень першого поверху, що перебувають у приватній власності ОСОБА_4 і власник даного приміщення доступу до нежитлових приміщень комунальної власності не надає, позивач звернувся до суду із даним позовом. Разом з тим, відповідачем у даній справі зазначено ОСОБА_3 Рейтинг-Торг , а не ОСОБА_4

Крім того, позивачем не подано суду жодних доказів, що не має доступу до спірного приміщення, а також доказів того, що відповідач ОСОБА_3 Рейтинг-Торг чинить перешкоди у доступі до приміщення, що належить позивачу.

Враховуючи встановлені обставини про те, що оскільки позивач є власником спірного приміщення, проте позивачем не надано доказів, що зазначений відповідач самовільно займає спірне приміщення, у зв'язку з чим позов про зобов`язання звільнити займане без достатніх правових підстав приміщення не підлягає задоволенню.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_3 Рейтинг-Торг про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення є не обґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» , судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 216 від 19.03.2018 року на суму 1 762,00 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід залишити за позивачем.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 20, 73-80, 86, 91, 129, 201, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Рейтинг-торг» за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Львівське комунальне підприємство «Дністер» про звільнення самовільно зайнятого нежитлового приміщення - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 03 серпня 2018 р.

Суддя Горецька З. В.