Рішення

від 27.07.2018 по справі 916/510/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/510/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань ОСОБА_1

За участю представників сторін:

Від прокурора: Закернична І.П. /посвідчення/;

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №287/02-07 від 06.06.2018р.;

Від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області до приватного підприємства „Півден-захід рембуд» про стягнення 714 409,33 грн., розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області (далі по тексту прокурор) звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (далі по тексту - Кароліно-Бугазька сільська рада) до приватного підприємства „Півден-захід рембуд» (далі по тексту - ПП „Півден-захід рембуд» про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 631281,81 грн. та пені у розмірі 83127,52 грн.; про розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007р., укладеного між Кароліно-Бугазькою сільською радою та відповідачем; про зобов'язання ПП „Півден-захід рембуд» повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді земельну ділянку загальною площею 1,2762 га, яка розташована за адресою: Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Чорноморська, 9, вартість якої складає 5 585715,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007р. в частині сплати орендних платежів протягом періоду з 01.01.2014р. по 15.03.2018р.

Представник відповідача в судові засідання по даній справі не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, незважаючи на належне повідомлення про дату та час судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями, які надсилались судом на адресу ПП „Півден-захід рембуд» , яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте були повернуті у зв'язку з неможливістю врученню одержувачу. Оскільки ПП „Півден-захід рембуд» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Кароліно-Бугазька сільська рада підтримала позовні вимоги прокурора та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

25.10.2007р. Кароліно-Бугазькою сільською радою було прийнято рішення №944-V „Про внесення змін до рішення №614 від 27.04.2007р. „Про затвердження проекту землеустрою, нормативної грошової оцінки та передачу в довгострокову оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення» відповідно до якого сільською радою рішення №614 від 27.04.2007р. було викладено у новій редакції, відповідно до пункту 2 Кароліно-Бугазькою сільською радою було вирішено надати ПП „Півден-захід рембуд» земельну ділянку загальною площею 1,267 га із земель несільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі (землі житлової та громадської забудови) в довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва та експлуатації багатоповерхових будинків за адресою: с. Кароліно-Бугаз, вул. Чорноморська, 9 на території сільської ради (в межах населеного пункту). Окрім того, вказаним рішенням було затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 2810806,14 грн. та встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 28180,61 грн. на рік із щомісячною оплатою у розмірі 2348,38 грн. протягом 30 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

02.11.2007р. між позивачем та відповідачем на виконання рішення Кароліно-Бугазької сільської ради №944-V від 25.10.2007р. було складено акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, яка надається в довгострокову оренду ПП „Півден-захід рембуд» для будівництва та експлуатації житлових будинків. З акту від 02.11.2007р. вбачається, що в натурі межі земельної ділянки закріплені межовими знаками; земельна ділянка розташована за адресою: с. Кароліно-Бугаз, вул. Чорноморська, 9 на території сільської ради.

17.12.2007р. між Кароліно-Бугазькою сільською радою (Орендодавець) та ПП „Півден-захід рембуд» (Орендар) було укладено договір оренди, зареєстрований Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Держземагенстві України» від 12.02.2008р. за №040852900001, відповідно до п. 1 якого Орендодавець відповідно до рішення №944-V від 25.10.2007р. надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,2762 га, яка знаходиться по вул. Чорноморська, 9 в селі Кароліно-Бугаз (в межах населеного пункту) на території Кароліно-Бугазької сільської ради.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 4 Закону України „Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

В силу положень ст.ст. 13 - 15 Закону України „Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до п. п. 2, 4 договору оренди від 17.12.2007р. в оренду передається земельна ділянка площею 1,2762 га (кадастровий номер 5123781500010525) за рахунок земель громадської та житлової забудови, що перебувають у запасі сільської ради для будівництва та експлуатації багатоповерхових житлових будинків, будівництва та експлуатації мереж та споруд інженерного забезпечення жилих будинків та інших об'єктів загального користування, яка розташована в селі Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області по вул. вул. Чорноморська, 9. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2959635,42 грн.

Згідно з п. п. 7, 8, 9, 10, 11 договору оренди від 17.12.2007р. договір укладено на 49 років, строк дії договору починає обчислюватись з дня його державної реєстрації в порядку, встановленому чинним законодавством. За взаємною згодою сторін договір укладається у простій письмовій формі. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6,96 грн. за 1 кв. м. площі в рік, що складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Орендна плата підлягає щорічній індексації відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про індексацію грошової оцінки земель» . Орендна плата сплачується орендарем рівними частками щомісячно в строк до 15 числа кожного місця в сумі 7401,96 грн. і вноситься Орендарем на рахунок Орендодавця, вказаний у договорі. Орендна плата вноситься орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Положеннями п. 14 договору оренди від 17.12.2007р. передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки та у розмірах, визначених цим договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 18 договору оренди від 17.12.2007р. після припинення дії договору оренди Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з п. п. 23, 23 договору оренди від 17.12.2007р. Орендодавець має право, зокрема, вимагати від Орендаря своєчасної та в повному обсязі внесення орендної плати. Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Орендареві встановлену цим договором оренду плату.

Умовами п. 31 договору оренди від 17.12.2007р. встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 31 договору оренди від 17.12.2007р. за невнесення чи несвоєчасне внесення орендної плати у строки та у розмірах, визначних цим договором, Орендар сплачує Орендодавцеві пеню у розмірі встановленому у п. 13 договору.

Згідно з п. 41 договору оренди від 17.12.2007р. спори, що виникають у зв'язку з виконанням цього договору, вирішуються за взаємною згодою сторін, а при неможливості їх врегулювання в такий спосіб, спір вирішується у судовому порядку.

Згідно з положеннями ст. 17 Закону України „Про оренду землі» (в редакції чинній на дату укладення договору оренди землі від 17.12.2007р.) передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

12.02.2008р. між Кароліно-Бугазькою сільською радою та ПП „Півден-захід рембуд» було підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди, з якого вбачається, що позивачем на виконання умов договору оренди від 17.12.2007р. було передано, а відповідачем прийнято земельну ділянку площею 1,2672 га, яка розташована по вул. Чорноморська, 9 в селі Кароліно-Бугаз.

31.10.2013р. Кароліно-Бугазькою сільською радою було прийнято рішення №871-VI „Про розгляд заяви директора ПП „Півден-захід рембуд» ОСОБА_3І.» , відповідно до якого сільською радою за результатами розгляду заяви відповідача про розірвання договору оренди від 17.12.2007р., у зв'язку з ліквідацією підприємства, було прийнято рішення про відмову ПП „Півден-захід рембуд» у задоволенні заяви про розірвання договору оренди від 17.12.2007р.

З матеріалів справи вбачається, що Кароліно-Бугазька сільська рада 24.12.2014р., 26.06.2015р., 05.12.2016р., 30.08.2017р., 31.10.2017р., 06.03.2018р. зверталась до ПП „Півден-захід рембуд» із претензіями, відповідно до яких вимагала сплатити заборгованість зі сплати орендних платежів за договором оренди від 17.12.2007р., які були залишені без відповіді та задоволення з боку відповідача.

Листом №86/09/15-32-12-07 від 06.02.2018р. Головним управлінням Державної фіскальної служби було повідомлено прокурора, що за договором оренди від 17.12.2007р. за ПП „Півден-захід рембуд» станом на 01.02.2018р. рахується заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 587535,85 грн., а саме: за 2014р. заборгованість складає 37683,34 грн., за 2015р. заборгованість складає 139133,58 грн., за 2016р. заборгованість складає 199378,42 грн., за 2017р. заборгованість складає 211341,13 грн.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ПП „Півден-захід рембуд» прокурором було зауважено, що відповідачем, у порушення прийнятих на себе за умовами договору оренди землі від 17.12.2007р. зобов'язань, протягом періоду з 01.01.2014р. по 15.03.2018р. не було у повному обсязі сплачено орендної плати, що відповідно до умов договору та приписів чинного законодавства є підставою для стягнення заборгованості, розірвання договору оренди від 17.12.2007р. та зобов'язання відповідача повернути сільській раді земельну ділянку площею 1,2672 га.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст. 24 Закону України „Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору оренди землі від 17.12.2007р., протягом періоду з 01.01.2014р. по 15.03.2018р. ПП „Півден-захід рембуд» у повному обсязі не вносило орендну плату, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в сумі 631 281,81 грн. З викладених обставин, позовні вимоги прокурора в інтересах Кароліно-Бугазької сільської ради про стягнення із ПП „Півден-захід рембуд» заборгованості із орендної плати в сумі 631 281,81 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Як зазначалось по тексту рішення вище, умовами п. 14 договору оренди від 17.12.2007р. передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки та у розмірах, визначених цим договором, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 0,2 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

З посиланням на умови договору оренди від 17.12.2007р. прокурором було нараховано ПП „Півден-захід рембуд» пеню за порушення строків сплати орендних платежів у загальному розмірі 83127,52 грн. Потрібно зауважити, що прокурором було нараховано пеню за порушення строків внесення орендних платежів протягом періоду з березня 2017р. по лютий 2018р., яка була розрахована за кожний місяць окремо, починаючи з 01 числа відповідного місця по 01.03.2018р.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки умовами укладеного між сторонами по справі договору оренди від 17.12.2007р. не передбачено нарахування ПП „Півден-захід рембуд» пені за порушення строків сплати орендних платежів протягом періоду, більшого ніж шість місяців, господарський суд доходить висновку про необхідність застосування при нарахуванні пені приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до преамбули 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд зазначає, що в силу положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст. 343 ГК України, з особи, винної у порушенні грошового зобов'язання, підлягає стягненню пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши правильність здійсненного прокурором розрахунку, а також враховуючи вищенаведені висновки, які повинні враховуватись при здійсненні розрахунку пені, господарський суд зауважує, що правильним розміром пені є сума 21513,84 грн., яка була розрахована судом із застосуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, з урахуванням п. 10 договору, яким встановлено обов'язок Орендаря сплачувати орендну плату щомісячно в строк до 15 числа кожного місця, та не виходячи за межі обраного прокурором періоду нарахування пені, а саме:

за березень 2017р. розмір пені складає 2293,87 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.03.2017р. по 16.09.2017р.;

за квітень 2017р. розмір пені складає 2238,86 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.04.2017р. по 16.10.2017р.;

за травень 2017р. розмір пені складає 2256,72 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.05.2017р. по 16.11.2017р.;

за червень 2017р. розмір пені складає 2270,71 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.06.2017р. по 16.12.2017р.;

за липень 2017р. розмір пені складає 2342,61 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.07.2017р. по 16.01.2018р.;

за серпень 2017р. розмір пені складає 2434,28, яка була розрахована протягом періоду з 16.08.2017р. по 16.02.2018р.;

за вересень 2017р. розмір пені складає 2261,06 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.09.2017р. по 01.03.2018р.;

за жовтень 2017р. розмір пені складає 1899,17 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.10.2017р. по 01.03.2018р.;

за листопад 2017р. розмір пені складає 1505,93 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.11.2017р. по 01.03.2018р.;

за грудень 2017р. розмір пені складає 1114,12 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.12.2017р. по 01.03.2018р.;

за січень 2018р. розмір пені складає 680,34 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.01.2017р. по 01.03.2018р.;

за лютий 2018р. розмір пені складає 216,17 грн., яка була розрахована протягом періоду з 16.02.2017р. по 01.03.2018р.;

Підсумовуючи вище викладене, позовні вимоги прокурора до ПП „Півден-захід рембуд» в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 21513,84 грн., яка була розрахована господарським судом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст. 31 Закону України „Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

В той же час, згідно з положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається із змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Як зазначено у постанові судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Господарський суд зауважує, що у спірних правовідносинах відповідач належним чином не виконує прийняті на себе за договором оренди від 17.12.2007р. зобов'язання зі сплати орендних платежів протягом періоду з 01.01.2014р. по 15.03.2018р. За переконанням суду, така протиправна поведінка відповідача значною мірою позбавляє Кароліно-Бугазьку сільську раду того, на що позивач розраховував при укладенні договору, що має наслідком ненадходження до місцевого бюджету грошових коштів, у зв'язку з чим, суд визнає допущене відповідачем порушення власних зобов'язань у спірних правовідносинах істотним та таким, що дозволяє суду зробити висновок про правомірність розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007р. з передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав.

Відповідно до ст. 34 Закону України „Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Умовами п. 18 договору оренди від 17.12.2007р. встановлено, що після припинення дії договору оренди Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Наведені по тексту рішення обставини, з урахуванням положень ст. 34 Закону України „Про оренду землі» та п. 18 договору оренди від 17.12.2007р., свідчать про те, що задоволення позовної вимоги прокурора про зобов'язання ПП „Півден-захід рембуд» повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді земельну ділянку загальною площею 1,2762 га, спрямоване на остаточне відновлення прав позивача, у зв'язку з чим, позовні вимоги прокурора у зазначеній частині підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПП „Півден-захід рембуд» перед Кароліно-Бугазькою сільською радою у загальному розмірі 652795,65 грн., необхідність розірвання договору оренди від 17.12.2007р. та зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень чинного законодавства.

При цьому, господарський суд з огляду на наявне в матеріалах справи рішення позивача за №871-VI від 31.10.2013р. „Про розгляд заяви директора ПП „Півден-захід рембуд» ОСОБА_3І.» , яким було відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про розірвання договору оренди від 17.12.2007р., а також повідомлення прокурором суду у позовній заяві про фактичне невикористання ПП „Півден-захід рембуд» орендованої земельної ділянки, вважає за необхідне зауважити наступне.

Положеннями ст. ст. 141, 142 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; рішення про припинення права користування земельною ділянкою приймається власником земельної ділянки на підставі заяви землекористувача. Неприйняття власником земельної ділянки рішення щодо поданої землекористувачем заяви, як і відмова у задоволення заяви про припинення права користування земельною ділянкою, є підставою для передання такого спору на вирішення суду, що, в тому числі, підтверджується висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 12.04.2018р. по справі №904/7057/17.

Матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження передання ПП „Півден-захід рембуд» спору щодо розірвання договору оренди від 17.12.2007р. на вирішення суду, у зв'язку з чим, фактичне невикористання орендарем земельної ділянки не може бути підставою для звільнення останнього від обов'язку сплачувати орендодавцеві передбачені умовами договору оренди платежі.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених прокурором позовних вимог шляхом присудження до стягнення із приватного підприємства „Півден-захід рембуд» на користь Кароліно-Бугазької сільської ради заборгованості з орендної плати у розмірі 631281,81 грн. та пені у розмірі 21513,84 грн.; розірвання договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем; та зобов'язання приватного підприємства „Півден-захід рембуд» повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді земельну ділянку загальною площею 1,2762 га відповідно до ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 550, 610 - 612, 615, 617 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193, 230, 231, 343 Господарського кодексу України, ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 1, 2, 4, 13-15, 17, 21, 24, 31, 34 Закону України „Про оренду землі» . В решті позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, які складаються з судового збору, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В свою чергу, у відповідності до ст.ст. 1 - 3 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Статтею 4 Закону України „Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року N 2246-VIII встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2018 року становить 1 762,00 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Отже, за пред'явлення даного позову, який містить одну позовну вимогу немайнового характеру (про стягнення) та дві вимоги немайнового характеру (про розірвання договору та про зобов'язання повернути земельну ділянку), прокурор повинен був сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у загальному розмірі 14240,14 грн. На підтвердження виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору прокурором було надано суду платіжне доручення №421 від 16.03.2018р. на суму 96 236,88 грн., що на 82023,74 грн. більше необхідного розміру.

Господарський суд вважає за необхідне зауважити, що судовий збір за звернення до суду із позовною вимогою про зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку повинен бути сплачений як із позовної вимоги немайнового характеру з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. У постанові від 01.10.2014р. по справі № 52/310 Вищий господарський суд України дійшов висновку, що з огляду на договірний характер зобов'язань з оренди землі, відсутні підстави вважати, що між сторонами виникли позадоговірні зобов'язання, відтак, судовий збір з вимоги про повернення спірної земельної ділянки визначається як зі спору немайнового характеру.

З огляду на викладене, господарський суд, керуючись приписами ст. 129 ГПК України, розподіляє судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, решта суми судового збору, яка була сплачена прокурором понад необхідного розміру, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням прокурора на підставі ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Півден-захід рембуд» /65017, м. Одеса, Малиновський район, вул. Косовська, буд. 47, ідентифікаційний код 25053115/ на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області /67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1, ідентифікаційний код 04527307/ заборгованість з орендної плати у розмірі 631281,81 грн. /шістсот тридцять одна тисяча двісті вісімдесят одна грн. 81 коп./, пеню у розмірі 21513,84 грн. /двадцять одна тисяча п'ятсот тринадцять грн. 84 коп./.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.12.2007р., укладений між Кароліно-Бугазькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області /67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1, ідентифікаційний код 04527307/ та приватним підприємством „Півден-захід рембуд» /65017, м. Одеса, Малиновський район, вул. Косовська, буд. 47, ідентифікаційний код 25053115/, зареєстрований Овідіопольським районним відділом Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру при Держземагенстві України» від 12.02.2008р. за №040852900001.

4. Зобов'язати приватне підприємство „Півден-захід рембуд» /65017, м. Одеса, Малиновський район, вул. Косовська, буд. 47, ідентифікаційний код 25053115/ повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Овідіопольського району Одеської області /67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1, ідентифікаційний код 04527307/ земельну ділянку загальною площею 1,2762 га (кадастровий номер земельної ділянки 5123781500:02:001:0525), яка розташована за адресою: Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Чорноморська, 9, вартістю 5 585 715,91 грн.

5. Стягнути з приватного підприємства „Півден-захід рембуд» /65017, м. Одеса, Малиновський район, вул. Косовська, буд. 47, ідентифікаційний код 25053115/ на користь прокуратури Одеської області /65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, ідентифікаційний код 03528552/ судовий збір у розмірі 13315,94 грн. /тринадцять тисяч триста п'ятнадцять грн. 94 коп./.

6. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 серпня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна