Рішення

від 01.08.2018 по справі 922/1241/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1241/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до ТОВ "Нафтова компанія Нек Ойл", с. Шубіне про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року Харківська міська рада звернулась до господарського суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія НЕК ОЙЛ" (вул. Шубінська, 29-А, с. Шубіне, Харківський район, Харківська область, 62493, ідентифікаційний код 36371181) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 18.167,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у період з 01.04.2017 року по 30.04.2018 року не сплачував за користування земельною ділянкою площею 0,0910 га по вул. Кибальчича, 1-А у м.Харкові, яка перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

Ухвалою суду від 15.05.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 04.06.2018 р. о 10:30, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 04.06.2018 р. та 14.06.2018 р. оголошувалися перерви, що було зафіксовано ухвалами, занесеними до протоколів судових засідань.

Ухвалою від 05.07.2018 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2018 р. о 12:00. У призначеному судовому засіданні було оголошено перерву до 09:30 01.08.2018 р.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, надав додаткові письмові пояснення (вх. 22212 від 01.08.2018 р.).

Представник відповідача висловив заперечення проти вимог позивача, з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Розглянувши матеріали, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.02.2018 р. №115417976 право власності на літ. А-1 , загальною площею 20,8 кв.м. з 09.01.2013 р. зареєстроване за ТОВ Нафтова компанія НЕК ОЙЛ на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 21.12.2012 р. №2386. Речові права відповідача на вказану земельну ділянку по вул. Кибальчича, 1-а у м. Харкові не зареєстровані, що вбачається із листа Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04.05.2017 р. №19-20-0,23,08-141/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 11.05.2017 р. №2907/0/225-17.

Між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_1 укладався договір оренди землі строком до 01.09.2015 р., за яким останньому надавалась в строкове платне користування земельна ділянка по вул. Кибальчича, 1-а. Право оренди вказаної ділянки припинено 27.03.2017 р.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0910 га по вул. Кибальчича, 1-А у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Тобто, у відповідності до положень п. а ч.2 ст.83 ЗК України земельна ділянка по вул. Кибальчича, 1-А у м.Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності. Перебуває ця земельна ділянка, як свідчать матеріали справи та вбачається з пояснень представників учасників справи, у фактичному володінні і користуванні ТОВ Нафтова компанія НЕК ОЙЛ .

Договір оренди вказаної земельної ділянки між Харківською міською радою та відповідачем не укладено. Відповідно, орендна плата за володіння і користування вказаною земельною ділянкою відповідачем на користь позивача не сплачується.

Згідно наявних у справі розрахунків позивача розмір збережених коштів від безпідставного користування майном, які підлягають відшкодуванню з боку відповідача, становить 18167,24 грн. (а.с. 32).

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна, збереженого відповідачем без достатніх правових підстав.

Заперечуючи проти стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, відповідач стверджував, що договір оренди визначеної ділянки не підписаний сторонами саме з вини позивача, якому у встановленому законом порядку відповідачем неодноразово були направлені листи із проханням надати вказану земельну ділянку в оренду. Відповідач вважає, що не підписання договору оренди земельної ділянки є результатом бездіяльності Харківської міської ради, а оскільки договір оренди не підписано, сплата відповідачем саме земельного податку, а не орендної плати, на його думку, є правильним у даній ситуації.

Так, відповідачем надано копію рішення Харківської міської ради від 19.04.2017 р. №608/17 про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і копії документів листування з позивачем щодо укладення договору оренди вказаної земельної ділянки, однак, як вбачається зі змісту листів, Харківська міська рада заперечувала щодо цільового призначення ділянки 12.08 - Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій . Для виконання розрахунку розміру орендної плати за використання земельної ділянки по вул. Кибальчича, 1-А, вказано відповідачу на необхідність вчинити дії, відповідно до ч.1 ст. 20 ЗК України, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. №548, внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру та надати до Департаменту земельних відносин витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку в яких буде зазначено цільове використання - 12.11 - Для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу . Вказані вимоги не було виконано, тому позивач зазначав, що відповідач обмежився лише отримання відповідей Департаменту земельних відносин Харківської міської ради і безпідставно посилається на зволікання Харківської міської ради у наданні земельної ділянки в оренду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст.206 ЗК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинного законодавства України зобов'язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов'язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність укладеного між Харківською міською радою та відповідачем договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов'язання. Відсутність неправомірних дій (бездіяльності) відповідача свідчить про відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме, в результаті укладення договору купівлі-продажу будівлі, котра зареєстрована належним чином в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, посвідчення цього договору в нотаріальному порядку, його державної реєстрації.

Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні, тому суд приходить до висновку про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, вони поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію виправдане очікування , що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини. Тому встановлені обставини свідчать про порушення загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, закріплених п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Такий висновок щодо правильного застосування норм права викладено в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №629/4628/16-ц. Також, відповідні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 р. по справі №922/2976/17.

Відповідно до п. 6 ст. 13 ЗУ Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За приписами ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, ОСОБА_4 Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, ОСОБА_4. Згідно ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Згідно розрахунків наданих позивачем і перевірених судом (а.с. 32) розмір безпідставно збережених відповідачем коштів за період з 01.01.2018 р. по 30.04.2018 р. становить 18167,24 грн. Суд погоджується з вказаним розрахунками та приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог Харківської міської ради.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія НЕК ОЙЛ" (62493, Харківська обл., Харківський район, село Шубіне, ВУЛИЦЯ ШУБІНСЬКА, будинок 29-А, ідентифікаційний код особи 36371181) на користь Харківської міської ради (61003, Харківська обл., місто Харків, Дзержинський район, МАЙДАН КОНСТИТУЦІЇ, будинок 7, ідентифікаційний код особи 04059243, р/р 31419611700002, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 18.167,24 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.08.2018 р.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_5