Постанова

від 01.08.2018 по справі 905/2704/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018р. справа №905/2704/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників: від позивача ОСОБА_5 (адвокат, ордер серії КС №358356 від 08.06.2018р.); від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Ладіс , м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області ухваленого 11.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у м. Харкові у справі №905/2704/17 (суддя Курило Г.Є.) за позовом Приватного акціонерного товариства Отіс , м. Київ до Приватного підприємства Ладіс , м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 506578,21грн., інфляційного збільшення в сумі 66868,32грн., 3% річних в сумі 13906,61грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Приватне акціонерне товариство Отіс , м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства Ладіс , м.Краматорськ Донецької області (далі - Відповідач) з вимогами про стягнення 587353,14грн. за договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р., в тому числі:

- 506578,21грн. - заборгованості з оплати за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за період з 01.11.2016р. по 28.02.2017р.;

- 66868,32грн. - інфляційної індексації суми заборгованості за листопад 2016р. по вересень 2017р.;

- 13906,61грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за період з 01.11.2016р. по 01.10.2017р.

2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.11.2018р. відкрито провадження у справі №905/2704/17, а ухвалою від 26.12.2017р. визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у справі №905/2704/17 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Отіс були задоволені частково - стягнуто з Відповідача на користь Позивача 506578,21грн. заборгованості з оплати за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за період з 01.11.2016р. по 28.02.2017р., 45324,33грн. інфляційної індексації з січня 2017р. по вересень 2017р., 10277,57грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за період з 26.12.2016р. по 01.10.2017р.

4. Означене рішення місцевого суду обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем обов'язку з оплати за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем з 01.11.2016р. по 28.02.2017р. за договором №568 від 31.03.2010р. Своєю чергою, частковість задоволення вимог зі стягнення інфляційної індексації та 3% річних зумовлена помилкою Позивача при їх розрахунку - здійснював нарахування на всю суму заборгованості за період з 01.11.2016р. по 01.10.2017р., а не по окремим актам.

ІІ. ОСОБА_6 зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:

5. Приватне підприємство Ладіс , не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2018р. у справі №905/2704/17 скасувати та прийняти нове про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

6. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- Позивачем не доведено факт надання послуг за договором №568 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем від 31.03.2010р., оскільки надані до суду документи не відповідають вимогам діючого законодавства та не містять даних, що підтверджують здійснення господарських операцій;

- безпідставне прийняття судом першої інстанції в якості доказів документи Позивача - журнали технічного огляду ліфтів, копії сторінок журналів прийому-передачі змін та реєстрація зупинок ліфтів, які не можуть свідчити про виконання ним (Позивачем) умов договору, оскільки вони є лише внутрішніми документами підприємства, складені його працівниками та не відображають двосторонність господарських операцій;

- місцевим судом безпідставно залишено поза увагою наданий Відповідачем висновок спеціаліста, яким при дослідженні було виявлено грубі порушення технічного обслуговування об'єктів, яке проводив Позивач. Окрім того, судом не прийнято до уваги, що в наданому журналі технічного огляду ліфтів за адресою вул. Краматорська 15, під'їзд 12, останній запис зроблений електромеханіком в березні 2015р., не дивлячись на те, що технічні огляди (відомості про які вносяться до журналу) проводяться відповідно до графіку з обов'язковим заповненням журналу, що спростовує факт належного надання Позивачем обумовлених договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р. послуг.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення Позивача:

7. Позивачем (в межах визначеного апеляційним судом строку) наданий відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду, зазначає що:

- наявні у справі документи є достатніми та такими, що відповідають специфіці правовідносин сторін. Більш того, жоден пункт договору не встановлює необхідності підписання акту приймання-передачі наданих послуг та не ставить цей факт (складення акту) в залежність від можливості здійснення оплати за надані послуги;

- безпідставність тверджень Відповідача про неналежність доказів, наданих Позивачем (журнали технічного огляду ліфтів, копії сторінок журналів прийому-передачі змін та реєстрація зупинок ліфтів), оскільки складання означених документів передбачене нормативно-правовими актами, які регламентують надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчеризації, зокрема у Положенні про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000р. №73;

- висновок технічного експерта ОСОБА_7 щодо обстеження ліфтів від 05.05.2017р. та акти обстеження технічного стану ліфтів від 01.02.2017р. не можуть прийматися до уваги, як проведення експертного обстеження та не є такими документами по суті, а також не можуть братися в якості актів технічного огляду ліфтового обладнання оскільки складені з порушенням вимог законодавства, що також узгоджується з висновком Господарського суду м. Києва у рішенні від 30.05.2017р. по справі №910/2040/17, Київського апеляційного господарського суду у постанові від 03.10.2017р. по справі №910/3987/17 та Верховного Суду України у постанові від 04.04.2018р. у справі №910/2040/17. Окрім того, Позивач зауважує, що інформація, викладена у означеному висновку та актах про огляд ліфтів стосується 3 ліфтів, в той час як він надавав послуги Відповідачу з обслуговування 229 ліфтів, тому виявлення недоліків технічного обслуговування деяких ліфтів не є підставою для повної несплати Відповідачем послуг за договором №568 від 31.03.2010р.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

8. Відповідно до ч.1 ст.253 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

9. Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (набрання чинності 16.01.2018р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, утому числі Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

10. Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст.148 Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VІІІ у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць),та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Наразі, відповідної публікації про початок роботи Східного апеляційного господарського суду на момент прийняття цієї постанови здійснено не було.

11. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу від 15.05.2018р. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_3 і ОСОБА_8

12. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.07.2018р.р. апеляційну скаргу було призначено на 01.08.2018р. об 14:30 з повідомленням учасників справи.

13. Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018р., враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з перебування судді Стойки О.В. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Черноту Л.Ф.

14. Враховуючи викладене в п.п.8-13 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Донецького апеляційного господарського суду у складі ОСОБА_1 (головуючий, суддя-доповідач), ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відповідає вимогам суду, створеним відповідно до закону у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

15. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та засобами аудиофіксації у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.

16. У судовому засіданні 01.08.2018р. уповноважений представник Позивача підтримав свої вимоги і доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, наполягав на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду.

Представники Скаржника у судове засідання 01.08.2018р. попри належне повідомлення (а.с.246 т.3) не з'явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.235 т.3), мотивоване неможливість прибуття його представника через участь 31.07.2018р. в судовому засіданні в Господарському суді м. Києва.

Розглянувши означене клопотання Скаржника, міркування з цього приводу представника Позивача, апеляційний суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на визнання явки останнього необов'язковою, доведення позиції до відома суду безпосередньо змістом апеляційної скарги, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті. При цьому, Заявником в своєму клопотанні навіть не було визначено та обґрунтовано потребу в такому відкладанні з точки зору заходів, які планується вжити на додаткове обґрунтування своєї процесуальної позиції та які, вимагають такого відкладання. Окрім того, Відповідач, як юридична особа згідно зі ст.56 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений можливості залучити будь-яку іншу особу для здійснення представництва в межах цієї справи, адже особистий вибір залученого адвоката щодо пріоритетності справ різних клієнтів не може вважатися в даному випадку поважною причиною для перенесення судового засідання.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про можливості розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника однієї з сторін.

17. Відтак, згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

18. Як встановлено місцевим судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 31.03.2010р. між Закритим акціонерним товариством Отіс (змінено назву на Приватне акціонерне товариство Отіс ) (Виконавець) та Приватним підприємством Ладіс (Замовник) укладено договір №568 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем (договір - а.с.а.с.18-21 т.1, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей - а.с.28 т.1), за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем згідно з переліком об'єктів і вартості технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем (додаток № 1 до цього договору - а.с.а.с.22-23, 26-27 т.1).

Відповідно до п.1.2. договору Замовник оплачує Виконавцю технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем на умовах даного договору.

19. Згідно з п.2.1. договору, сторони при виконанні даного договору зобов'язалися керуватися, зокрема, Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №190 від 01.09.2008р., Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів , затверджених Наказом Мінтопенерго України №258 від 25.07.2006р., Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №73 від 10.04.2000р. та іншими інструктивно-нормативними документами, регламентуючими питання експлуатації та технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем.

20. У п.2.2 договору встановлені обов'язки Виконавця, зокрема:

- регулярно проводити профілактичні операції (роботи) на електричному та механічному обладнанні ліфтів та диспетчерських систем (змащування, регулювання, ремонт та інше) з метою забезпечення безперебійності та надійної роботи ліфтів та диспетчерських систем (п.2.2.1 договору);

- силами власної аварійної служби у відповідності до режиму роботи ліфтів та диспетчерських систем вживати заходи щодо усунення несправностей та збоїв в роботі ліфтів та диспетчерських систем, оперативному звільненні пасажирів із кабіни ліфта, що зупинився (п.2.2.2 договору);

- приймати участь силами власних представників в технічній частині обов'язкових оглядів ліфтових установок, що проводяться уповноваженими контрольними органами (п.2.2.4 договору);

- приймати участь за вимогою Замовника в укладанні актів про причини виходу ліфтів та диспетчерських систем із строю, їх пошкодження, розукомплектування, і т.п. (п.2.2.5 договору);

- виконувати на ліфтах та диспетчерських системах роботи з: усунення наслідків крадіжок та хуліганських проявів; ремонту обладнання, яке вийшло з ладу з причин, які не залежать від Виконавця; модернізації обладнання; роботи з виконання директивних вказівок державних органів та заводів-виробників, що спрямовані на забезпечення безпеки обладнання; роботи з капітального ремонту, передбаченого наказом Держжитлокомгоспу України №150 від 10.08.2004р. на підставі окремої додаткової угоди сторін (або на підставі відповідного листа Замовника) за умови передплати Замовником вказаних робіт, також надання необхідних матеріалів та обладнання або передплати їх вартості (п.2.2.6 договору).

Як визначено сторонами в п.2.2.8 договору, до складу технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем не входять: усунення наслідків крадіжок та хуліганських проявів; ремонт обладнання, яке вийшло з ладу з причин, які не залежать від Виконавця; модернізація обладнання; роботи з виконання директивних вказівок державних органів та заводів-виробників, що спрямовані на забезпечення безпеки обладнання; роботи капітального ремонту, передбаченого наказом Держжитлокомгоспу України №150 від 10.08.2004р.; прибирання кабін ліфтів; контроль за роботою ліфтів та диспетчерських систем.

21. Згідно з п.2.3 договору Замовник зобов'язаний, зокрема:

- надати Виконавцю необхідну технічну документацію на ліфти та диспетчерські системи: паспорти, технічні описи, інструкції по експлуатації, електричні схеми та т.п. (п.2.3.2 договору);

- забезпечити Виконавцю вільний доступ до машин, блочних приміщень та посадочних площадок (п.2.3.3 договору).

22. Відповідно до п.2.5 договору, в разі простою ліфтів не з вини Виконавця, сума оплати за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем в звітному місяці зменшується, починаючи з дня початку простою, за умови підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на кінець звітного місяця.

22.1. Згідно з п.2.6 договору, Виконавець може призупинити технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем у разі порушення Замовником строків оплати технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем по цьому договору.

22.2. Відповідно до п.2.7 договору сторони зупиняють роботу ліфтів або диспетчерських систем за наявності причин, внаслідок яких подальша їх експлуатація є небезпечною (сторони, яка зупинили ліфти або диспетчерські системи, терміново повідомляє про це іншу сторону).

23. З матеріалів справи вбачається, що додатком №1 до договору (а.с.22, 23 т.1), сторони визначили вартість послуг з технічного обслуговування ліфтів і диспетчерських систем на момент укладання договору - 84470,72грн. з ПДВ.

24. Місцевим судом також було встановлено, що 10.02.2012р. між сторонами було підписано додаткову угоду до договору (а.с.а.с.24, 25 т.1), відповідно до п.1.1. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з контролю операторами диспетчерських пультів за роботою ліфтів та диспетчерських систем.

25. Додатковою угодою від 01.08.2016р. (а.с.30 т.1) сторонами було визначено місячну ціну технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем на рівні 163255,16грн. з ПДВ, при цьому, згідно додатку до цієї додаткової угоди (а.с.31 т.1) технічне обслуговування ліфтів складає 111741,51грн. без ПДВ, а вартість послуг з обслуговування диспетчерських систем - 24304,46грн. без ПДВ.

26. Відповідно до п.3.3 договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей) Замовник щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем виконання технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, перераховує Виконавцю оплату технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем в розмірі місячної плати технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем.

27. У п.п.5.1, 5.2 договору встановлений строк дії останнього - з 01.04.2010р. по 31.12.2014р. Договір вважається пролонгованим на наступний і кожні чергові 5 календарних років, якщо жодна із сторін не заявила відмову від його пролонгації за 1 місяць до закінчення строку дії договору.

Через відсутність доказів заперечень щодо пролонгації не пізніше, ніж за 1 місяць до 31.12.2014р., суд дійшов висновку про продовження строку дії договору по 31.12.2019р.

28. З матеріалів справи вбачається, що Позивач направив Відповідачу акти про вартість технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за листопад 2016р. на суму 163255,16грн. (а.с.42 т.1), за грудень 2016р. на суму 161568,03грн. (а.с.43 т.1) Окрім того, в матеріалах справи наявний акт про вартість технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за січень 2017р. на суму 163255,16грн. (а.с.38), отримання якого Відповідачем не заперечується, як і посилання Позивача на акт про вартість технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за лютий 2017р. на суму 18499,86грн.

29. Листом №144 від 28.04.2017р. (а.с.44 т.1) акти про вартість технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за листопад 2016р. та грудень 2016р. були повернуті Відповідачем з посиланням на їх невідповідність вимогам п.4.2 4.3 Положення про систему технічного обслуговування та ремонтів ліфтів і систем диспетчеризації, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №73 від 10.04.2000р., та п.2.2 Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів и систем диспетчеризації , затвердженого наказом Мінбуду №369 від 09.1.2006р. Також цим листом було повідомлено Позивача, що за ним станом на 01.02.2017р. обліковується заборгованість по авансам в сумі 3810187,27грн.

30. Додатково судом першої інстанції було встановлено, що Позивачем на виконання умов договору у період з січня 2015р. по лютий 2017р. (включно) надано Відповідачу послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем на загальну суму 4316765,48грн., а Відповідачем на виконання своїх зобов'язань в період з січня 2015р. по грудень 2016р. здійснена часткова оплата послуг на загальну суму 3810187,27грн. Натомість, з листопада 2016р. Відповідачем було порушено погоджений договором порядок оплати послуг у зв'язку з чим заборгованість перед Позивачем за фактично надані послуги за період з листопада 2016р. по лютий 2017р. стала складати 506578,21грн.

Наявність здійснених Відповідачем оплат за договором №568 від 31.03.2010р. в сумі 3810187,27грн. також відображена у складеному Позивачем та наявному в матеріалах справи акті звірки взаємних розрахунків станом за період січень 2015р. - січень 2017р. (а.с.а.с.35, 36 т.1), який підписаний з боку Відповідача не був, на відміну від підписаного сторонами, в тому числі Відповідачем акту звірки взаємних розрахунків станом за період з січня 2015р. по лютий 2016р. (а.с.а.с.32-34 т.1).

31. Відповідач листом №127 від 18.04.2017р. (а.с.а.с.46, 47 т.1) повідомив про необхідність надання Позивачем для підтвердження факту надання послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем (із зазначенням обсягів та вартості по кожному ліфту окремо) копії наступних документів: дефектні акти, акти обстеження устаткування та обладнання, графіки періодичності технічних оглядів та поточних ремонтів, акти описи виконаних робіт в розрізі кожного будинку окремо із зазначенням обсягів та вартості, акти списання ТМЦ на технічне обслуговування та поточний ремонт по кожному будинку окремо, наряди-завдання.

32. Окрім того, Відповідач надіслав Позивачу лист №274 від 21.12.2016р. (а.с.50 т.1) про намір достроково розірвати договір №568 від 31.03.2010р. з 01.02.2017р., у відповідь на який Позивачем було направлено листа №5-юр від 24.01.2017р., в якому була висловлено незгоду з достроковим розірванням договору.

33. Також місцевий суд встановив, що, враховуючи відмову Приватного акціонерного товариства Отіс від розірвання договору, Відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до останнього про розірвання договору №568 про технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем від 31.03.2010р., рішенням якого у справі №910/2040/17 від 30.05.2017 у позовних вимогах було відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. у справі №910/2040/17 (а.с.а.с.120-124 т.1) апеляційну скаргу Приватного підприємства Ладіс задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. у справі №910/2040/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені - розірвано з 01.02.2017р. договір послуг з технічного обслуговування та диспетчеризації ліфтів №568 від 31.03.2010р.

Постановою Верховного суду від 04.04.2018р. у справі № 910/2040/17 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Отіс задоволено, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. у справі №910/2040/17 скасовано, рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. у справі №910/2040/17 залишено в силі.

Відтак, місцевим судом було встановлено, що договір №568 від 31.03.2010р. наразі є діючим, що сторонами не заперечується.

34. Також в матеріалах справи наявний лист №5.5/2318 від 11.10.2016р. Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с.143 т.1), яке зверталось до Відповідача із вимогою про виведення з експлуатації ліфтів, які відпрацювали нормативний термін експлуатації (більше 25 років) і яким не проведено модернізацію.

Відповідач неодноразово (а.с.а.с.50-52 т.1) звертався до Позивача з повідомленням про розірвання договору з 01.02.2017р. та вимогою скласти і передати список ліфтів, що відпрацювали строк експлуатації (25 років), та передати ключі від входів до машинних відділень та устаткувань. Своєю чергою, Позивач звертався до Краматорського міського голови та його заступника з листами №1647 від 25.10.2016р. та №201/2 від 28.10.2016р. відповідно (а.с.а.с.164,165 т.1) з проханням провести нараду з представниками Держпраці в Донецькій області стосовно пошуку шляхів для вирішення проблеми з відключенням 450 ліфтів, що відпрацювали граничний строк експлуатації.

Окрім того, матеріали справи містять й іншу переписку сторін (а.с.а.с.52-63 т.1), яка стосуються питання розірвання договірних відносин та інших пов'язаних з цим розірванням дій.

35. Вказані в п.п.18-34 цієї постанови обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються, так само як і встановлена місцевим судом обставина нездійснення Відповідачем оплати на користь Позивача в сумі стягуваної заборгованості, що стала підставою для звернення його з позовними вимогами до суду.

36. При цьому, з наданих Відповідачем документів вбачається, що 01.02.2017р. останнім у складі комісії разом з представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Спецсервіс АДС - ОСОБА_9, Товариства з обмеженою відповідальністю Центрсевісстрой - ОСОБА_7 було проведено обстеження технічного стану ліфтів за адресами: вул. Паркова, б.2, п.2; вул. Кришталева, б.8 п.2; вул. Бикова, б.15, п.6, в ході якого виявлено, що за вказаними адресами технічне обслуговування ліфтів не проводилось, про що складено відповідні акти (а.с.а.с.130-132 т.1). Окрім цього, означеною комісією проводилось обстеження технічного стану ліфтів за іншими адресами, що відображено у відповідних актах (а.с.а.с.1-137 т.2). Відповідач також надав до матеріалів справи копію договору №01/02/17 від 01.02.2017р. на надання послуг з повного технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецсервіс АДС (Виконавець) та Приватним підприємством Ладіс (Замовник) (а.с.а.с.243-250 т.1).

Також до справи Відповідачем було залучено висновок спеціаліста від 05.05.2017р. (а.с.112 т.1), складений технічним спеціалістом ОСОБА_10, відповідно до якого технічне обслуговування ліфтів за адресою: вул. Паркова, б.2, п.2; вул. Кришталева, б.8 п.2; вул. Бикова, б.15, п.6 не відповідає чинному законодавству та умовам договору №568 від 01.04.2010р.

37. Позивачем, своєю чергою, на підтвердження належності надання послуг за договором №568 від 31.03.2010р було надано до суду копії журналів ТО ліфтів (а.с.а.с.8-43 т.3) копії журналів приймання, здачі та реєстрації зупинок ліфтів (а.с.а.с.44-86, 139-161 т.3), копію журналу про видачу ключів від машинних приміщень за січень-лютий 2017р. (а.с.а.с.87, 88, 162-165 т.3) та копії актів про не допуск до здійснення ТО ліфтів за лютий-березень 2017р. (а.с.а.с.100-126 т.3).

38. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів законодавства, що регулюють відносини з надання послуг, а також Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №73 від 10.04.2000р., Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені наказом Держгірпромнагляду України №190 від 01.09.2008р. та Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №687 від 26.05.2004р.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

39. За змістом ст.ст.4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

40. Сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Відповідача 506578,21грн. за договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р. за період з листопада 2016р. по лютий 2017р. та застосуванні наслідків порушення (прострочення у виконанні) грошових зобов'язань з оплати наданих послуг у вигляді примусового стягнення нарахованих на суму несвоєчасно виконаних грошових зобов'язань 3% річних та інфляційної індексації.

41. Беручи до уваги правову природу укладеного договору на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом, насамперед, за приписами законодавства, які регламентують правовідносини з надання послуг та визначеними у п.2.1. договору, Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів , затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №190 від 01.09.2008, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів , затверджених Наказом Мінтопенерго України №258 від 25.07.2006р., Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №73 від 10.04.2000р. та іншими інструктивно-нормативними документами, регламентуючими питання експлуатації та технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

42. Беручи до уваги встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, встановлену і неспростовану обставину чинності такого договору впродовж періоду формування стягуваної заборгованості (п.п.27, 33 цієї постанови), апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов'язків сторін.

43. Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

43. З приводу доводів апеляційної скарги щодо недоведеності Позивачем факту надання послуг за договором №568 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем від 31.03.2010р., оскільки прийнятті місцевим судом в якості доказів документи (журнали технічного огляду ліфтів, копії сторінок журналів прийому-передачі змін та реєстрація зупинок ліфтів) не відповідають вимогам діючого законодавства та не містять даних, що підтверджують здійснення господарських операцій - є лише внутрішніми документами підприємства Позивача, складені його працівниками та не відображають двосторонність господарських операцій - відхиляється судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

43.1. Як справедливо було зазначено судом першої інстанції та зауважено Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, складання означених документів Позивачем (журналів технічного огляду ліфтів, журналів прийому-передачі змін та реєстрація зупинок ліфтів), як Виконавцем за договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р. передбачено низкою інструктивно-нормативних документів, зокрема: Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №687 від 26.05.2004р., Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджені наказом Держгірпромнагляду України №190 від 01.09.2008р., а також Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №73 від 10.04.2000р., про застосування яких у своїх відносинах сторони обумовились в п.2.1. укладеного договору.

При цьому, колегія суддів зауважує, що складання будь-яких інших документів, які підтверджують надання послуг Виконавцем за договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р., ніж ті, які були надані Позивачем, умовами останнього (договору) не передбачені та Відповідачем в силу ст.74 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надані.

43.2. Апеляційний суд також враховує здійснення Відповідачем оплат за спірним договором до (включно) грудня 2016р. (остання оплата 29.12.2016р.) в загальній сумі 3810197,27грн. без жодних зауважень щодо наданих Позивачем послуг, що останнім (Відповідачем) не заперечується та підтверджується змістом листа №144 від 28.04.2017р. Окрім того, наявність зауважень щодо виконаних Позивачем робіт за договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р. за період з 01.11.2016р. по 28.02.2017р., зокрема вчинення дій, передбачених п.2.3.8, п.2.6 договору тощо, матеріали справи не містять.

43.3. Позиція Замовника щодо необхідності опосередкування факту наявності підстав для здійснення оплати лише двосторонніми документами про приймання-передачу виконаних робіт, витрату матеріалів тощо зумовлена неправильною кваліфікацією Відповідачем укладеного між сторонами договору, як договору підряду, тоді як в даному випадку мова йде саме про послуги з забезпечення належного функціонування ліфтів, яка споживається саме в перебігу такого функціонування (неспростованого належним чином) впродовж розглядуваного періоду.

44. Своєю чергою, доводи апелянта щодо безпідставно залишення місцевим судом поза увагою наданого Відповідачем висновку спеціаліста, яким при дослідженні було виявлено грубі порушення технічного обслуговування об'єктів, яке проводив Позивач, та що в наданому журналі технічного огляду ліфтів за адресою вул. Краматорська 15, під'їзд 12, останній запис зроблений електромеханіком в березні 2015р., що спростовує факт належного надання Позивачем обумовлених договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р. послуг, колегія суддів також відхиляє, зазначаючи наступне.

44.1. Відповідно до п.9.2.6. Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держгірпромнагляду України №190 від 01.09.2008р., під час проведення технічного огляду ліфта (крім первинного) повинна бути присутня зокрема особа, відповідальна за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, тобто представник Позивача. Між тим, зазначені Відповідачем огляди були проведені без участі представників Приватного акціонерного товариства Отіс - виконавця послуг, в той час як зазначені у складі комісії треті особи (представник Товариства з обмеженою відповідальністю Спецсервіс АДС - ОСОБА_9 та представник Товариства з обмеженою відповідальністю Центрсевісстрой ) не є сторонами спірного договору, при цьому, як вірно було встановлено місцевим судом, Позивач взагалі не був повідомлений про проведення таких перевірок та про несправності ліфтів, про які зазначає Відповідач.

44.2. Окрім того, за змістом п.п.2 та 5 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №687 від 26.05.2004р. вбачається, що експертне обстеження (технічне діагностування), а також визначення потреби у проведенні ремонту, модернізації, реконструкції або виведенні з експлуатації проводить спеціалізована організація - суб'єкт господарювання, який має дозвіл Держпраці на проведення огляду та випробування устаткування, в той час як технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування проводять атестовані в установленому порядку фахівці спеціалізованої, експертної та уповноваженої організації, які безпосередньо не беруть участі у проектуванні, виготовленні, постачанні, придбанні, володінні, користуванні, монтажі, налагоджуванні, технічному обслуговуванні, ремонті, модернізації, реконструкції чи заміні цього або аналогічного устаткування.

Доказів у розумінні ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, що зазначені Відповідачем підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю Спецсервіс АДС та Товариство з обмеженою відповідальністю Центрсевісстрой на момент проведення обстеження мали відповідні дозволи на проведення огляду ліфтів суду, зокрема, апеляційній інстанції, Відповідачем надано також не було. Означене також зумовлює не прийняття до уваги висновку спеціаліста (технічного експерту по ліфтам ОСОБА_7С.) від 05.05.2017р., складеного до того ж щодо трьох ліфтів, в якості належного доказу у справі. При цьому, посилання Відповідача на журнал технічного огляду ліфтів за адресою вул. Краматорська 15, під'їзд 12, який, на думку останнього, підтверджує неналежність надання послуг Позивачем, не спростовує надання останнім (Позивачем) послуг в цілому за об'єктами визначеними в додатку №1 до цього договору, за якими стягується заборгованість в межах розглядуваної справи.

45. Таким чином, як вірно було зазначено місцевим судом, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повної оплати наданих Позивачем послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем за період з 01.11.2016р. по 28.02.2017р. за договором на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем №568 від 31.03.2010р. в сумі 506578,21грн. Нездійснення такого розрахунку є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається такими, що прострочив виконання такого грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

46. За змістом ст.ст.611, 625 Цивільного кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних та інфляційної індексації, суми стягнення яких Відповідачем в межах розглядуваної справи не оскаржуються.

47. Таким чином, оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Приватного підприємства Ладіс залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

48. За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Ладіс , м. Краматорськ Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у справі №905/2704/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 11.04.2018р. (повний текст підписано 18.04.2018р.) у справі №905/2704/17 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Приватного підприємства Ладіс , м. Краматорськ Донецької області.

4. Постанова набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.08.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2018р.

Головуючий, суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надрук. 4 примірн.: 1,2 - сторонам; 3-у справу, 4- ГСДО

Надіслано судом до ЄДРСР - 03.08.2018р.