Постанова

від 02.08.2018 по справі 923/285/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/285/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді : Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Лавриненко Л.В.

при секретарі: Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ"- Іоніді К.В.;

від ТОВ "Каховка "Маркет" - Глиняна Г.В.;

від Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) - не з'явився;

від ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" та Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD)

на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р.

по справі № 923/285/16

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Каховка "Маркет" - Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD)

про витребування майна із чужого незаконного володіння

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет",

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів

№ 1"

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу,

суддя суду першої інстанції: Задорожна Н.О.

дата ухвалення рішення: 03.06.2016 р.

повний текст рішення складено 09.06.2016 р.

В судовому засіданні 02.08.2018р. згідно ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" про витребування із чужого незаконного володіння відповідача наступне майно, яке розташоване по вул. Першотравневій, 79, у м. Нова Каховка, а саме:

- водопровідну мережу - 1 шт.;

- воздуховід по цеху - 1 шт.;

- газопровід - 1 шт.;

- каналізаційну мережу - 1 шт.;

- конденсаторну ємкість - 1 шт.;

- блок пост - 1 шт.;

- вимірювальний пристрій кислотності РН - 150 МІ - 1 шт.;

- комплект: модуль пам'яті, валік, стійки Designje - 1 шт.;

- ваги електронні ВУСЕ - 150 Ф12У - 1 шт.;

- контейнер самоперекидний ВК-КС - 4 шт.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що спірне майно ним придбавалось у складі цілісного майнового комплексу - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" на підставі договору купівлі - продажу від 23.06.2014 р.

В подальшому вище перелічені основні засоби без відома власника було незаконно відчужено на користь суб'єкта господарювання - ТОВ "Глобал Концентрейт", а останнім на підставі договору купівлі-продажу № 4 від 06.08.2010 р. - відповідачу.

Відчуження майна відбулось з порушенням статутних застережень ТОВ "ЗБМ № 1" - без рішення загальних зборів щодо відчуження активів товариства оформленого протоколом загальних зборів.

Єдиним учасником ТОВ "ЗБМ № 1" з березня 2009 р. із часткою у капіталі у розмірі 100 % є Компанія "Натавіль Лімітед", яка жодного разу не затверджувала Бізнес-План на рік про відчуження активів.

Дії по укладенню договору купівлі - продажу спірного майна не отримали наступного схвалення загальними зборами учасників ТОВ "ЗБМ № 1".

Позивач також звертав увагу на ту обставину, що продане за договором купівлі-продажу № 0608-1 від 06.08.2010 р., укладеним між ТОВ "ЗБМ № 1" та ТОВ "Глобал Концентрейт" спірне майно є одночасно предметом іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009 р., укладеного між ТОВ "ЗБМ № 1" та ЗАТ "Альфа Банк" з метою забезпечення кредитних зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 1В 386-МВ/08 від 24.11.2008 р., але при цьому, банк як іпотекодержатель не надавав будь-якої згоди на відчуження предмета іпотеки третій особі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 р. у справі № 910/24028/14, яка набрала законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна № 0608-1 від 06.08.2010 р., укладений між ТОВ "ЗБМ 1" та ТОВ "Глобал Концентрейт".

Оскільки первісний правочин щодо відчуження майна визнано недійсним - недійсними є всі наступні правочини щодо подальшого відчуження вказаного майна.

На даний момент увесь цілісно-майновий комплекс належить позивачу, отже і незаконно відчужена у 2010 р. невід'ємна частина цілісної речі також є власністю ТОВ "Енерджи Продакт".

З огляду на викладені обставини, позивач вважає відповідача недобросовісним покупцем, таким, що не набув права власності на спірне майно, а майно - вибувшим із власності ТОВ "ЗБМ № 1" не з його волі іншим шляхом, що змусило позивача звернутися з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2016р. порушено провадження у справі №923/285/16 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач за первісним позовом вважав позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову, зважаючи на те, що спірне майно не перебуває у володінні ТОВ "Каховка "Маркет", є складовою частиною цілісного майнового комплексу, набувачем якого є позивач у справі, який володіє цим майном та використовує його на власний розсуд, тобто здійснює права власності.

З огляду на перебування спірного майна у володінні позивача, підстави для судового захисту його права відсутні, оскільки воно не є порушеним.

Визнання недійсними укладеного між ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" та ТОВ "Глобал Концентрейт" договору купівлі - продажу від 06.08.2010 р. № 0608-1, а також укладеного між ТОВ "Глобал Концентрейт" та ТОВ "Каховка "Маркет" договору купівлі-продажу № 4 від 06.08.2010 р. спірного майна не створює для позивача наслідків та підстав для захисту порушеного права шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки право власності у позивача на об'єкт продажу - цілісний майновий комплекс "Каховський завод по виробництву газобетонних блоків" виникло лише 23.06.2014 р. після укладення між ним та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" договору купівлі-продажу майнового комплексу, до складу якого входить спірне майно. Існування фактів, які мали місце у 2010 р. ніяким чином не знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із реалізацією позивачем прав власності.

Вищенаведена обставина виключає таку підставу як недобросовісність ТОВ "Каховка "Маркет" щодо придбання спірного майна, а з огляду на те, що відповідач за первісним позовом не є останнім покупцем, відсутня підстава для застосування до спірних правовідносин ст. ст. 387 та 388 ЦК України, на які посилається позивач у позовній заяві.

На думку відповідача, посилання позивача на вибуття майна із власності ТОВ "ЗБМ № 1" поза волею останнього, є свідченням порушення прав власності саме цього суб'єкта господарювання, а не позивача за позовом.

В квітні 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" звернулося до господарського суду Херсонської області з зустрічним позовом до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" про визнання недійсним договір купівлі-продажу від 23.06.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галій Л.І., реєстр. № 780, укладеного між ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" (відповідач-2) та ТОВ "Енерджи Продакт" (відповідач-1) в частині продажу наступного майна: водопровідної мережі; повітряходу по цеху; газопроводу; каналізаційної мережі; конденсаторної ємкості; блок посту; вимірювального пристрою кислотності РН-150 МІ; вагів електронних ВЕСТ - 150А12Е; контейнерів самоперекідних В-КС, 4 одиниці.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, ТОВ "Каховка "Маркет" послалося на те, що договір купівлі-продажу від 23.06.2014 р. було укладено щодо майна, яке в період часу з 06.06.2014 р. по 23.10.2015 р. було арештоване на підставі постанови від 01.11.2013р. державного виконавця ВДВС Новокаховського МУЮ у Херсонській області в межах виконавчого провадження № 40521484 в якості забезпечення позову на підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 28.08.2013 р. у справі № 923/1142/13.

Таким чином, з 01.11.2013 р., коли державним виконавцем в межах ВП № 40521484 було здійснено опис та арешт спірного майна, і зазначене майно було передане на відповідальне зберігання ТОВ "ЗБМ № 1" в особі керівника Шияна М.М., про що було складено акт опису й арешту майна, ТОВ "ЗБМ № 1" не мав права продавати це майно на користь ТОВ "Енерджи Продакт", оскільки воно є арештованим та відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України обмеженим в цивільному обороті, отже не підлягало вільному відчуженню.

З врахуванням викладених підстав, оспорювана частина угоди не відповідала положенням ч. 1 ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання її недійсною.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.04.2016р. прийнято зустрічну позовну заяву від 27.04.2016р. про визнання недійсним договору від 23.06.2014 р. купівлі-продажу до розгляду у справі спільно з первісним позовом; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" до участі у справі в якості іншого відповідача за зустрічною позовною заявою (відповідач-2), розгляд справи відкладено.

Відповідачі зустрічний позов не визнали з огляду на його безпідставність, в наданому письмовому відзиві посилаються на прийняті судові рішення, які набрали законної сили і підтверджують незаконність вибуття з володіння законного власника оспорюваного майна поза його волею та незаконним шляхом.

Крім того, спірне майно є невід'ємною складовою іпотечного майна, переданого в іпотеку ПАТ "Альфа Банк", з метою забезпечення кредитних зобов'язань згідно іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009 р., укладеного між ПАТ "Альфа Банк" та ТОВ "ЗБМ № 1".

В задоволенні позову, в межах якого було застосовано заходи по забезпеченню позову, на які посилається позивач за зустрічним позовом, відмовлено, а заходи забезпечення скасовані. Зазначене рішення набрало законної сили.

Договір купівлі-продажу № 0608-1 від 06.08.2010 р., укладений між ТОВ "ЗБМ № 1" та ТОВ "Глобал Концентрейт" відповідно до якого було відчужене спірне майно, в судовому порядку визнано недійсним, отже укладений в цей ж день між ТОВ "Глобал Концентрейт" та ТОВ "Каховка "Маркет" договір купівлі-продажу № 4 цього ж майна, не створює для його сторін будь-яких юридичних наслідків, оскільки є наступним після вчиненого і визнаного недійсним правочину щодо спірного майна.

Відтак, юридично ТОВ "Каховка "Маркет" не стало власником спірного майна, зважаючи на що його вимоги, що стосуються визнання недійсним правочину, вчиненого титульним власником є безпідставними.

12.05.2016 р. до господарського суду Херсонської області від Компанії Естро ЛТД, 103, Sham Peng Tong Plaza, Victoria, Mahe, Seychelles, надійшла заява, у якій, з посиланням на ст. 27 ГПК України, остання просила залучити її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки прийняте рішення по справі вплине на її права і обов'язки щодо відповідача - ТОВ "Каховка "Маркет", з яким Компанією укладений 03 березня 2016 р. нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу рухомого майна, що є ідентичним з оспорюваним та підлягає вилученню у ТОВ "Каховка "Маркет", яке є продавцем придбаного Компанією Естро ЛТД майна.

Також Компанією Естро ЛТД було подано зустрічну позовну заяву про визнаня недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" та ТОВ "Енерджи Продакт" від 23.06.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Л.І. Голій за р/н 780.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. (суддя Задорожна Н.О.) первісний позов задоволено.

Вилучено на користь позивача (ТОВ "Енерджи Продакт") з незаконного володіння відповідача (ТОВ "Каховка "Маркет") частину придбаного згідно укладеного між позивачем та суб'єктом господарювання - ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" договору купівлі-продажу від 23.06.2014 р. майна, а саме: водопровідну мережу - 1 шт.; повітрявід - 1 шт.; газопровід - 1 шт.; каналізаційну мережу - 1 шт.; конденсаторну ємність - 1 шт.; блок пост - 1 шт.; вимірювальний прилад кислотності РН-150м - 1 шт.; комплект: Модуль пам'яті, Валік, Стойки Designje - 1 шт.; ваги електронні ВЕСТ - 150А12Е - 1 шт.; контейнер самоперекідний ВК-КС - 4 шт., розташовані у м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" 5247 (п'ять тисяч двісті сорок сім) грн. 92 коп. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Також судом залучено Компанію Естро ЛТД, Республіка Сейшельські Острови, о. Має, номер компанії 066266 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача за первісним позовом.

Стосовно первісного позову суд дійшов висновку, що наданими у справу належними та допустимими доказами у розумінні приписів ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України ( в редакції до 15.12.2017р.) повністю доведено, що спірне майно з володіння відповідача вибуло поза його волею, отже, в спірних правовідносинах можливість витребування майна від ТОВ "Каховка "Маркет" не залежить від добросовісності або недобросовісності набуття останнім цього майна, оскільки норми ст. 387 та ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачають право витребування майна як з чужого незаконного володіння так і від добросовісного набувача цього майна. Спірне майно, що незаконно вибуло з володіння ТОВ "ЗБМ № 1" знаходиться у володінні ТОВ "Каховка "Маркет" а тому, суд визнав первісний позов обґрунтованим і задовольнив його з врахуванням положень ст. ст. 316, 317, 319, 321, ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Стосовно зустрічного позову судом зазначено, що позивач за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не довів обставин, за наявності яких, оспорюваний правочин не відповідає вимогам законодавства і порушує його права, оскільки він не є власником спірного майна, а тому в його задоволені слід відмовити.

Не погодившись з прийнятим рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" відповідно до якої останнє просить суд скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. у справі №923/285/16 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Апелянт наводить наступні підстави для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду:

- суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позовних вимог пред'явлених на підставі ст.ст. 387, 184 ЦК України, з огляду на недоведеність позивачем правомірності віндикації;

- позивач безпідставно обґрунтовує віндикаційний позов фактичними обставинами негаторного позову, суд не надав цьому належної правової оцінки та не вірно застосував норму матеріального права у вигляді ст. 387 ЦК України;

- позивач обрав невірний спосіб захисту свого права власності у вигляді витребування майна із чужого незаконного володіння, а суд безпідставно застосував судовий захист прав позивача на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України;

- позивач у позові зазначив, що на даний момент увесь цілісний майновий комплекс належить ТОВ Енерджи Продакт в тому числі комунікації є власністю позивача. За таких обставин, позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння ТОВ Каховка Маркет є безпідставними, так як факт знаходження речей у володінні позивача на час його звернення до суду із позовом є підставою для відмови у його задоволенні через відсутність підстав для судового захисту згідно вимог ч.1 ст. 15 ЦК України, ст.ст. 387,388 ЦК України.

Стосовно зустрічного позову, апелянт зазначає, що він не згоден із висновками суду першої інстанції, оскільки не зазначення позивачем відповідної норми матеріального права не є підставою для відмови у задоволенні позову, суд має самостійно обрати закон, який слід застосовувати. Окрім того, суд взагалі не надав належної правової оцінки викладеним у зустрічній позовній заяві доводам позивача про наявність підстав для задоволення позову.

Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) також не погодилась з рішенням господарського суду та звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. по справі №923/285/16.

Скаржник зазначає, що єдиним законним власником спірного майна є Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №49106401 від 03.03.2016р. Згідно даного Витягу, вбачається перелік майна, що є предметом даної справи, де зазначено власника - Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD).

Також скаржник вказує, що Компанією було подано засобами поштового зв'язку заяву про вступ у справу в якості третьої особи - Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) та зустрічну позовну заяву по справі №923/285/16 про визнання договору купівлі-продажу від 23.06.2014р. недійсним. Проте, при розгляді справи, зустрічну позовну заяву розглянуто не було, незважаючи на те, що сама зустрічна позовна заява наявна в матеріалах справи. В оскаржуваному рішенні не міститься жодних відомостей про зустрічну позовну заяву. Крім того, в матеріалах справи відсутня ухвала, якою б суд міг повернути зустрічний позов Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD).

Одночасно Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) заявила клопотання про відстрочення строку на сплату судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі. В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що наразі існують технічні причини щодо неможливості сплати судового збору, а саме: відсутність на момент подання апеляційної скарги необхідної суми коштів у гривні та необхідності її придбання за валюту нерезидента, до прийняття рішення по даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. задоволено клопотання Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) про відстрочення сплати судового збору; відстрочено Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) сплату судового збору у розмірі 7288,51 грн. до 28.07.2016р.; прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) до провадження у складі колегії суддів: Величко Т.А. - головуючий суддя, судді-учасники: С.В. Таран, І.Г. Філінюка; зобов'язано Компанію ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) надати суду до дати судового засідання належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів на юридичну особу та на представництво Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) в Україні (довіреність на Соколова М.), розгляд скарги призначено на 28.07.2016р.

27.07.2016р. на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. від Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) надійшов супровідний лист з витребуваними документами.

28.07.2016р. від ТОВ "Енерджи Продакт" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Каховка "Маркет", відповідно до якого позивач просив відмовити ТОВ "Каховка "Маркет" у задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. у справі №923/285/16 в повному обсязі та залишити рішення господарського суду без змін.

На думку ТОВ "Енерджи Продакт", підстави, викладені в апеляційній скарзі для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, а отже не підлягають задоволенню.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. зобов'язано ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ" та ТОВ "Каховка "Маркет" здійснити переклад на англійську мову ухвали суду та оплатити відправку відповідного перекладу закордон на адресу Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD): 103, Sham Peng Tong Plaza, Victoria, Mahe Seychelles. Докази направлення терміново надати до суду. Розгляд справи відкладено на 30.08.2016р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 23.08.2016р. № 635 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи в зв'язку перебуванням суддів Таран С.В., Філінюка І.Г. у відпустці, визначено наступний склад колегії суддів - Величко Т.А. - головуючий суддя, судді-учасники: Бєляновський В.В., Поліщук Л.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.08.2016р. апеляційні скарги були прийняті до розгляду у зазначеному складу суддів, судове засідання у справі призначено на 30.08.2016р.

30.08.2016р. від ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ" на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2016р. надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів перекладу та направлення ухвали суду від 28.07.2016р. Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2016р. в зв'язку з необхідністю вивчення матеріалів справи, розгляд апеляційних скарг було відкладено, судове засідання у справі призначено на 18.10.2016р.

18.10.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області надійшла апеляційна скарга юридичної особи, яка не брала участь у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархан", в якій останній просить рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. по справі 923/285/16 скасувати.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бархан" та додані до неї матеріали повернуто скаржнику на підставі п.п. 2,3 ч.1 ст.97 ГПК України.

18.10.2016р. від Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) надійшло клопотання про повідомлення останньої про розгляд справи №923/285/16 в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією 1965 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016р. з метою повного, справедливого та всебічного розгляду апеляційних скарг та детального дослідження всіх обставин справи, для надання представникам сторін можливості ознайомитись з матеріалами справи, у зв'язку з надходженням клопотання ЕСТРО ЛТД, судова колегія ухвалила відкласти розгляд апеляційних скарг, повторити виклик сторін, а також продовжити строк розгляду апеляційних скарг на 15 днів. Судове засідання у справі призначено на 03.11.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. у зв'язку зі зверненням Одеського апеляційного господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до центрального органу іноземної держави апеляційне провадження у справі № 923/285/16 зупинено до 11.05.2017р., судове засідання у справі призначено на 11.05.2017р. об 11:00, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Каховка Маркет надати до Одеського апеляційного господарського суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року про зупинення провадження у даній справі в 3 примірниках в строк до 01.12.2016 р.

07.12.2016р. Одеським апеляційним господарським судом було надіслано лист на адресу ТОВ Каховка Маркет , відповідно до якого від останнього вимагалось терміново надати до Одеського апеляційного господарського суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року про зупинення провадження у даній справі в 3 примірниках.

Станом на січень місяць 2017р. вказана вимога ТОВ Каховка Маркет не виконана, витребувані документи не надано.

Згідно розпорядження керівника апарату від 16.01.2017р. №53 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи в зв'язку із перебуванням у відпустці судді Поліщук Л.В. з 03.01.2017р. по 20.01.2017р., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів визначено наступний склад колегії для розгляду вказаної апеляційної скарги: головуючий суддя - Величко Т.А., судді: Бєляновський В.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р. поновлено провадження у справі №923/285/16, прийнято апеляційні скарги до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Величко Т.А., судді: Бєляновський В.В., Філінюк І.Г. з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

24.01.2017р. від ТОВ Каховка Маркет надійшло клопотання про надання наручно представнику товариства три примірника ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. по справі №916/285/16, оформленої належним чином (прошитої) для здійснення перекладу та направлення третій особі Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD).

Разом з тим, 24.01.2017 року через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду ТОВ "Бархан" подало касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. по даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2017р. зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Бархан" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. про повернення апеляційної скарги. Справу № 923/285/16 направлено до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.03.2017р. відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Бархан" про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 923/285/16.

Касаційну скаргу ТОВ "Бархан" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 923/285/16 повернуто без розгляду.

27.03.2017р. матеріали справи №923/285/16 надійшли до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2017р. поновлено провадження у справі №923/285/16, розгляд апеляційних скарг призначено на 18.04.2017р. о 12:00 год.

Разом з тим, 10.04.2017 року через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду ТОВ "Каховка "Маркет" подало касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. по даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2017р. зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Каховка "Маркет" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016р. про повернення апеляційної скарги. Справу № 923/285/16 направлено до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2017р. відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Каховка Маркет" про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 923/285/16.

Касаційну скаргу ТОВ " Каховка Маркет " на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у справі № 923/285/16 повернуто без розгляду.

23.06.2017р. матеріали справи №923/285/16 надійшли до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2017р. поновлено провадження у справі №923/285/16, розгляд апеляційних скарг призначено на 20.07.2017р. о 10:00 год.

Разом з тим, 10.07.2017 року через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду ТОВ "Каховка "Маркет"подало касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. по даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2017р. зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Каховка "Маркет" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. про повернення апеляційної скарги.

Справу № 923/285/16 направлено до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.09.2017р. відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Каховка Маркет" про відстрочення сплати судового збору при поданні касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі № 923/285/16.

Касаційну скаргу ТОВ " Каховка Маркет " на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 у справі № 923/285/16 повернуто без розгляду.

03.10.2017р. матеріали справи №923/285/16 надійшли до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2017р. поновлено провадження у справі №923/285/16, розгляд апеляційних скарг призначено на 02.11.2017р. о 12:30 год.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017р. зупинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" та Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Бархан" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. про повернення апеляційної скарги.

Справу № 923/285/16 направлено до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018р. касаційну скаргу ТОВ "Бархан" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. у справі №923/285/16 повернуто скаржникові без розгляду.

02.07.2018р. матеріали справи 923/285/16 надійшли до Одеського апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2018р. у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Філінюка І.Г. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 923/285/16, згідно з яким розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" та Компанія ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на рішення господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. автоматично розподілено на колегію суддів у складі: головуючий суддя Величко Т.А., судді Бєляновський В.В., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2018р. поновлено провадження у справі №923/285/16. Прийнято справу №923/285/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Величко Т.А., судді: Бєляновський В.В., Лавриненко Л.В. Розгляд апеляційних скарг призначено на 02.08.2018р. о 12:00 год.

01.08.2018р. від Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання, згідно з яким остання просить суд повідомити її про розгляд справи №923/285/16 в порядку передбаченому Гаазькою конвенцією 1965 року за адресою: 103 Sham Peng Tong Plaza, Victoria, Mahe, Seychelles.

02.08.2018р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява, відповідно до якої останнє просить суд надати можливість для виконання необхідних дій щодо повідомлення Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) відповідно до Гаазької конвенції 1965 року про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з метою усунення у майбутньому порушень прав власника спірного майна - Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD).

Також, 02.08.20108р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі №923/285/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Каховка "Маркет" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Концентрейт".

Колегія суддів не приймає вищевказані клопотання та заяву до розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За приписами частин 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У даному випадку апеляційне провадження у даній справі триває з 11.07.2016 року.

Як вище згадувалось й встановлено матеріалами справи, 18.10.2016р. Компанією ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) було заявлено клопотання про повідомлення останньої про розгляд справи №923/285/16 в порядку, передбаченому Гаазькою конвенцією 1965 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2016р. з метою повного, справедливого та всебічного розгляду апеляційних скарг та детального дослідження всіх обставин справи, для надання представникам сторін можливості ознайомитись з матеріалами справи, у зв'язку з надходженням клопотання ЕСТРО ЛТД, судова колегія ухвалила відкласти розгляд апеляційних скарг, повторити виклик сторін, а також продовжити строк розгляду апеляційних скарг на 15 днів. Судове засідання у справі призначено на 03.11.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016р. у зв'язку зі зверненням Одеського апеляційного господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до центрального органу іноземної держави апеляційне провадження у справі № 923/285/16 зупинено до 11.05.2017р., судове засідання у справі призначено на 11.05.2017р. об 11:00, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Каховка Маркет надати до Одеського апеляційного господарського суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року про зупинення провадження у даній справі в 3 примірниках в строк до 01.12.2016 р.

07.12.2016р. Одеським апеляційним господарським судом було надіслано лист на адресу ТОВ Каховка Маркет , відповідно до якого від останнього вимагалось терміново надати до Одеського апеляційного господарського суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року про зупинення провадження у даній справі в 3 примірниках.

Станом на січень місяць 2017р. вказана вимога ТОВ Каховка Маркет не була виконана, витребувані документи не надано.

Надалі, через численні звернення ТОВ Каховка Маркет та ТОВ Бархан з касаційними скаргами на ухвали Одеського апеляційного господарського суду, апеляційне провадження у справі зупинялось та поновлялось неодноразово.

Наведені обставини дають підстави вважати, що ТОВ Каховка Маркет та Компанія ЕСТРО ЛТД навмисно подають касаційні скарги та клопотання, що призводять до штучного затягування розгляду справи №923/285/16.

Вищенаведені недобросовісні дії, протягом більше як двох років, свідчать про зловживання сторонами своїми процесуальними правами, так як вони суперечать засадам господарського судочинства, передбаченим ст. 2 ГПК України, зокрема, унеможливлюють своєчасне вирішення спору судом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції залишає вищевказані клопотання та заяву без розгляду.

В засіданні суду апеляційної інстанції 02.08.2018р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ" заперечував проти доводів та вимог апеляційних скарг з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Інші представники в судове засідання не з'явились.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017р.) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р.) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, дійшла наступних висновків.

Як стверджує позивач, 23.06.2014 р. між ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" та ТОВ "Енерджи Продакт" був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу нерухомого та рухомого майна, у тому числі: "Об'єкт продажу № 1 - нежитлова будівля заводу, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, виробничий корпус А, загальною площею 28249,8 кв. м.; адміністративно - побутовий корпус А 1, загальною площею 1571,4 кв. м.; котельна Б, загальною площею 337,3 кв. м.; огорожа 1; "вимощення", бетонний майданчик 1. Об'єкт продажу № 2 - земельна ділянка площею 7,1757 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування заводу будівельних матеріалів, кадастровий номер 6510700000:13:047:009, що знаходиться по вул. Першотравневій, 79. Об'єкт продажу № 3 - основні засоби, перелік яких вказаний в Додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.

Перелічені об'єкти складали цілісний майновий комплекс "Каховський завод по виробництву газобетонних блоків".

В подальшому позивачу стало відомо, що 06.08.2010 р. між ТОВ "ЗБМ № 1" (продавець) та суб'єктом господарювання - ТОВ "Глобал Концентрейт" (покупець) був укладений договір купівлі - продажу рухомого майна № 0608-1, переліченого в Додатку № 1 до цього договору.

Згідно додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 0608-1 об'єктом продажу було наступне майно: водопровідна мережа; воздуховід по цеху; газопровід; каналізаційна мережа; конденсаторна ємність; блок пост; вимірювальний прилад кислотності РН - 150 МІ; комплект: Модуль пам'яті, Валік, Стойки Designje, ваги електроні ВЕСТ - 150А12Е; контейнер самоперекідний ВК-КС - 4 шт. Вартість проданого майна склала 349861 грн.

На підставі договору купівлі - продажу майна № 4, укладеного між ТОВ "Глобал Концентрейт" (продавець) та ТОВ "Каховка "Маркет" (покупець) вищеперелічене рухоме майно було продане і передане відповідачу за первісним позовом.

В подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 р. у справі № 910/24028/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 р., договір купівлі - продажу майна № 0608-1 від 06.08.2010 р., укладений між ТОВ "ЗБМ № 1" та ТОВ "Глобал Концентрейт" визнано недійним за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 215 ЦК України. При цьому, правові наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України не застосовувались.

Зокрема, приймаючи постанову, апеляційним судом було встановлено, що майно, яке є об'єктом продажу за оспорюваним договором купівлі - продажу № 0608-1 від 06.08.2010 р. є приналежністю та невід'ємною складовою головної речі, якою є цілісний майновий комплекс, що відноситься до майна, яке є предметом іпотечного договору № 91/09 від 02.03.2009 р., укладеного між ЗАТ "Альфа Банк" та ТОВ "ЗБМ № 1" з метою забезпечення кредитних зобов'язань за кредитним договором № 1В386 - МВ/08 між ЗАТ "Альфа Банк" та ТОВ "ЗБМ № 1".

Позивач також зазначив, що на момент укладення правочину купівлі-продажу між ТОВ Глобал Концентрейт та ТОВ Каховка Маркет (договір купівлі-продажу №4 від 06.08.2010 року) продавець не набув права власності на майно, відповідно, йому не належало право його відчужувати ТОВ Каховка Маркет , отже ТОВ Каховка Маркет також не набуло права власності на зазначене майно.

В свою чергу, договір купівлі-продажу майна укладений ним з ТОВ Глобал Концентрейт є юридично нікчемним, відповідно таким, на підставі, якого не може виникнути право власності на майно.

Так, ТОВ Глобал Концентрейт придбало майно (перелік вказано у додатку №1 до договору купівлі-продажу), яке в подальшому було відчужене ТОВ Каховка Маркет на підставі договору купівлі-продажу майна №0608-1 укладеного 06.08.2010 року між ТОВ Завод будівельних матеріалів №1 та ТОВ Глобал Концентрейт .

Відповідно до п. 3.2. договору купівлі-продажу, приймання-передача майна здійснюється за актом приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору та підписується належним чином уповноваженими представниками та скріплюється печатками сторін в термін 2-х робочих днів після виконання п. 3.1.

Відповідно до п. 5.1. договору купівлі-продажу право власності переходить до покупця з моменту оформлення сторонами акту прийому-передачі згідно п. 3.2. цього договору.

Аналогічні вимоги містяться у ч. 1 ст. 334 ЦК України, яка регулює момент набуття права власності за договором, якою встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір купівлі-продажу майна №0608-1 укладено 06.08.2010 року між ТОВ Завод будівельних матеріалів №1 та ТОВ Глобал Концентрейт , акт приймання-передачі майна до нього підписано 13.08.2010 року.

Таким чином, ТОВ Глобал Концентрейт набуло право власності на придбане майно 13.08.2010 р. При цьому, як вбачається з договору купівлі-продажу № 4 укладеного 06.08.2010 року між ТОВ Глобал Концентрейт та ТОВ Каховка Маркет 06.08.2010 року відповідач придбав майно згідно переліку, отже ТОВ Глобал Концентрейт 06.08.2010 року відчужило майно ще не набувши на нього право власності (не будучи власником).

При цьому, договір купівлі-продажу від 06.08.2010р. не можна розглядати, як договір про наміри щодо продажу майна, яке буде набуте Продавцем у майбутньому, так як в п.1.3. договору Продавець безпідставно стверджував, що майно, визначене у п.1.1. цього договору, на момент укладання цього договору належить продавцю на праві власності.. .

Не набуття права власності на майно, яке відповідач вважає своєю власністю свідчить про недобросовісність ТОВ Каховка Маркет та бажання позбавити законного власника належного йому майна.

Позивач зазначає, що на час подання позову, спірне майно, що незаконно вибуло з володіння ТОВ ЗБМ №1 , знаходиться у незаконному володінні ТОВ Каховка Маркет , вимога про витребування майна з незаконного володіння висувається до останнього. При цьому, на думку позивача, факт знаходження спірного майна у позивача не впливає на процесуальний статус ТОВ Каховка Маркет , як належного відповідача за вимогою про витребування майна, оскільки вказаний спосіб захисту є речово-правовим та витікає з абсолютних речових відносин, і його застосування не можу бути поставлене в залежність від існування зобов'язально-правових відносин щодо спірного майна.

Господарський суд, погодившись з доводами позивача, зазначив, що наданими у справу належними та допустимими доказами повністю доведено, що спірне майно з володіння відповідача вибуло поза його волею, отже, в спірних правовідносинах можливість витребування майна від ТОВ "Каховка "Маркет" не залежить від добросовісності або недобросовісності набуття останнім цього майна, оскільки норми ст. 387 та ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачають право витребування майна як з чужого незаконного володіння так і від добросовісного набувача цього майна.

На час винесення рішення спірне майно, що незаконно вибуло з володіння ТОВ "ЗБМ № 1" знаходиться у володінні ТОВ "Каховка "Маркет". Ані третьою особою, ані відповідачем не виконано вимогу суду щодо надання для огляду договору купівлі-продажу спірного майна, укладеного ТОВ "Каховка Маркет" з компанією Естро ЛТД 03.03.2016 р. Зважаючи на викладене, суд визнав первісний позов обґрунтованим і задовольнив його з врахуванням вищевикладених обставин, та з врахуванням положень ст. ст. 316, 317, 319, 321, ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Проте апеляційна інстанція з такими висновками господарського суду погодитись не може, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 до ст. 317 Цивільного Кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного Кодексу України, власник на свій розсуд володіє користується та розпоряджається належним йому майном.

Відповідно ч. 1 до ст. 321 Цивільного Кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Захист порушеного права особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливо шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. 387 та ст. 388 ЦК України.

Таким чином, предмет "віндикаційного" позову становить вимога не володіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного Кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. (ч. 3 ст.388 Цивільного Кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, в позовній заяві позивач зазначив, що 23.06.2014р. між ТОВ ЗБМ №1 та ТОВ Енерджи Продакт було укладено договір купівлі-продажу майна за адресою: м. Нова Каховка Херсонська обл., вул. Першотравнева буд.79.

На час звернення до господарського суду з позовом про витребування спірного майна із чужого незаконного володіння від ТОВ Каховка Маркет на користь ТОВ Енерджи Продакт , останнє є набувачем спірного майна за Договором від 23.06.2014р. та фактично ним володіє.

Вказана обставина свідчить про відсутність факту порушення права власності ТОВ Енерджі Продакт , як набувача спірного майна за вищевказаним Договором.

Підстава для судового захисту права власності ТОВ Енерджі Продакт від протиправних дій з боку відповідача за первісним позовом ТОВ Каховка Маркет у вигляді фактів порушення, невизнання чи оспорення права власності позивача відсутні, оскільки ТОВ Каховка Маркет не володіє та не користується майном, яке позивач просить витребувати у ТОВ Каховка Маркет .

ТОВ Енерджи Продакт у позові стверджує, що ТОВ Каховка Маркет вимагає повернення майна, чим паралізує роботу підприємства. Проте вказані доводи, суперечать його твердженням у позові, що на цей час саме позивач - ТОВ Енерджи Продакт є власником майна на підставі договору від 23.06.2014р. Жодних доказів того, що ТОВ Каховка Маркет вимагає повернення майна, та паралізує роботу підприємства, позивачем надано не було ані до суду першої інстанції, ані до апеляційної.

Позивач у позовній заяві зазначає, що договір купівлі-продажу від 06.08.2010р. №0608-1 між ТОВ ЗБМ №1 та ТОВ Глобал Концентрейт підлягає визнанню недійсним.

Проте, у предметі позову, з якого складається позовна вимога ТОВ Енерджі Продакт відсутня вимога щодо такого судового захисту цивільного права, як визнання правочину недійсним. Для обґрунтування позовної вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України на користь ТОВ Енерджі Продакт , як набувача майна за договором від 23.06.2014р., не має жодного юридичного значення факт укладання договору купівлі-продажу від 06.08.2010р. №060801 між ТОВ ЗБМ №1 та ТОВ Глобал Концентрейт , оскільки в разі визнання недійсним договору №0608-1 право на витребування майна із чужого незаконного володіння може належати ТОВ ЗБМ №1 .

ТОВ Каховка Маркет не є набувачем за Договором від 06.08.2010р. №0608-1 між ТОВ ЗБМ №1 та ТОВ Глобал Концентрейт , а тому обґрунтування позивачем необхідності визнання цього договору недійсним в контексті його вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння ТОВ Каховка Маркет є безпідставним в розумінні ст.ст. 387, 388 ЦК України, так як останнє за цим договором не набуло майно.

Позивачем також зазначено, що майно за договором купівлі-продажу від 06.08.2010р. №0608-1 між ТОВ ЗБМ №1 та ТОВ Глобал Концентрейт є предметом іпотеки, тому згідно постанови Київського апеляційного господарського суду вказаний договір визнано недійсним.

Проте вказана обставина також не є підставою для витребування майна із чужого незаконного володіння ТОВ Каховка Маркет на користь ТОВ Енерджи Продакт , оскільки визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 06.08.2010р. №0608-1 між ТОВ ЗБМ №1 та ТОВ Глобал Концентрейт не свідчить про порушення права власності ТОВ Енерджи Продакт на майно, яке воно набуло за Договором від 23.06.2014р. у ТОВ ЗБМ №1 . Крім того, зазначене рішення суду не може впливати на права ТОВ Енерджи Продакт , так як містить вимогу щодо застосування наслідків недійсності правочину згідно вимог ст. 216 ЦК України у вигляді передачі майна стороні правочину у вигляді передачі майна стороні правочину - продавцю ТОВ ЗБМ №1 та як наслідок витребування майна у ТОВ Енерджі продакт на його користь.

Отже, в даному випадку ТОВ Каховка Маркет за цим рішенням суду не може порушувати жодні права ТОВ Енерджі продакт .

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Енерджі продакт про витребування на його користь майна з чужого незаконного володіння ТОВ Каховка Маркет є безпідставними, так як факт знаходження речей у володінні позивача на час його звернення до суду із позовом є підставою для відмови у його задоволенні через відсутність підстав для судового захисту згідно вимог ч.1 ст. 15 ЦК України, ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Наведені судом першої інстанції підстави для витребування майна із чужого незаконного володіння ТОВ Каховка Маркет , зокрема, суд послався на висновки Верховного Суду України, викладеними в абз. 2 п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ по визнання правочинів недійсними , а також позицію ВГСУ від 29.05.2013р. №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , викладену в абз.1 п.2.15 вказано, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Проте, господарський суд не звернув уваги на те, що ТОВ Енерджі Продакт взагалі не укладав після набуття у свою власність 23.06.2014р. жодних правочинів щодо відчуження спірного майна, яке після набуття з його фактичного володіння не вибувало, що і не заперечувалось самим позивачем.

Суд не звернув уваги, що вказані роз'яснення прямо вказують на існування факту укладення недійсного правочину, проте ТОВ Енерджі Продакт не надав суду таких правочинів та відповідних рішень суду щодо визнння їх недійсними. Окрім того, в мотивувальній частині рішення суд взагалі не послався на жодний факт існування недійсних правочинів, за якими спірне майно вибувало з власності ТОВ Енерджі Продакт .

Також господарський суд, надаючи невірну правову оцінку обставинам справи та нормам права, дійшов хибних висновків щодо захисту прав позивача на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

ТОВ Енерджи Продакт у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Каховка Маркет зазначило, що відповідач за первісним позовом не є власником оспорюваного майна та доступ до майна у останнього відсутній, проте апелянт незаконним шляхом намагається паралізувати роботу підприємства, заперечуючи, що одна з складових права власності - право володіння щодо відчуженого майна належить ТОВ Каховка Маркет .

Колегія суддів зазначає, що положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Таким чином, одночасне пред'явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (позову власника, позбавленого володіння майном, про витребування майна від його володільця) та негаторного позову про усунення перешкод у користуванні та розпорядженням майном, є неправомірним, оскільки віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними.

У постанові ВСУ від 11.12.2012р. у справі №56/58 зауважено, що у випадку, якщо особа, яка вважає себе власником спірного майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Таким чином, якщо позивач вважає себе власником спірного майна, за наявності особи, яка це право оспорює, він не позбавлений права звернутись до суду із позовом про визнання права власності на це майно.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що місцевим господарським судом надано помилкову правову оцінку наявним в матеріалах справи документальним доказам, не досліджено повно та всебічно спірні правовідносини, що у відповідності до вимог ст. 277 ГПК України зумовлює скасування оскаржуваного рішення від 03.06.2016 року в частині первісного позову з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні первісного позову.

Стосовно зустрічного позову під час апеляційного перегляду встановлено наступне.

За зустрічним позовом позивач, ТОВ "Каховка "Маркет", просив господарський суд визнати недійсним укладений між ТОВ "ЗБМ № 1" та ТОВ "Енерджи Продакт" договір купівлі-продажу від 23.06.2014 р. в частині, що стосується спірного майна на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України, зважаючи на його укладення з порушенням припису ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Зокрема, позивач зазначив, що договір купівлі-продажу від 23.06.2014 р. було укладено щодо майна, яке в період часу з 06.06.2014 р. по 23.10.2015 р. було арештоване на підставі постанови від 01.11.2013 р. ВДВС Новокаховського МУЮ у Херсонській обл. в межах виконавчого провадження № 40521484 в якості забезпечення позову згідно ухвали господарського суду Херсонської області від 28.08.2013 р. у справі № 923/1142/13, було описане та передано на відповідальне зберігання ТОВ "ЗБМ № 1" в особі керівника Шияна М.М., про що складено акт опису й арешту. Таким чином останній не мав права продажу цього майна так як воно було арештованим і відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України було обмежено у цивільному обороті і не могло вільно відчужуватись.

Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Так, позивач у зустрічній заяві посилається на те, що оспорювана угода укладена з порушенням необхідної для чинності правочину вимоги, встановленої ч. 1 ст. 203 ЦК України, яка полягає у порушенні ч. 1 ст. 178 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Господарським судом встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що 24 листопада 2008 року між ЗАТ "Альфа Банк" (правонаступник ПАТ "Альфа Банк") (банк), та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1В386-МВ/08 (зі змінами).

Відповідно до умов договору банк відкрив позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію з лімітом, еквівалентним сумі 322 280 776,50 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за договором, між ЗАТ "Альфа Банк" та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" укладено іпотечний договір №91/09, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. зареєстрований 02.03.2009 в реєстрі за № 32.55 (далі - іпотечний договір).

Відповідно до умов іпотечного договору, предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, у т.ч. незавершене будівництво будівля літ. А, загальною площею 31 742,1 кв.м., туалет літ. Б, огорожа 1, 2, що розташовані на земельній ділянці за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева. 79.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про іпотеку передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

Згідно з п. 3.4. іпотечного договору, після завершення реконструкції об'єкта під корпус, а також оформлення та реєстрації права власності на корпус у встановленому законом порядку, корпус продовжує бути предметом іпотеки, відповідно до умов цього договору, при цьому, іпотечний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього.

Частиною 7 ст. 5 Закону України Про іпотеку передбачено, що нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Майно продане за договором купівлі-продажу № 0608-1 від 06.08.2010 р., укладеним між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ "Глобал Концентрейт", в подальшому відчужене ТОВ Каховка Маркет є одночасно предметом іпотечного договору, при цьому, ПАТ "Альфа Банк" не надавало будь-якої згоди на відчуження частини предмета іпотеки ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1".

У зв'язку з цим, ПАТ Альфа-Банк звернувся із позовом до відповідачів ТОВ Завод будівельних матеріалів №1 , ТОВ Глобал Концентрейт , третя особа ТОВ Каховка Маркет про визнання недійсним договору купівлі-продажу №0608-1 від 06 серпня 2010 р., укладеного між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ "Глобал Концентрейт". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 910/24028/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2015 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 0608-1 від 06.08.2010, укладений між ТОВ "Завод будівельних матеріалів №1" та ТОВ "Глобал Концентрейт". Вказане рішення суду набрало законної сили та є чинним.

Апеляційна інстанція погоджується з правомірним висновком господарського суду про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Згідно із п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними - правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", Про приватизацію державного майна , Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Про іпотеку , Про страхування", Про банки і банківську діяльність , Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності , Про запобігання корупції та іншими актами законодавства. Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі", статті 12 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 29 Закону України "Про страхування", статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 71 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", частини третьої статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" тощо. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані є його недійсністю.

Так, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення (зокрема, якщо одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) - відшкодувати вартість отриманого, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину контрагенту або третій особі завдані збитки або моральна шкода. вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Такі правові наслідки застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх вживання або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Слід зазначити, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Тобто з моменту укладання та підписання договору купівлі-продажу № 0608-1 від 06.08.2010 року, що був укладений між ТОВ Завод Будівельних Матеріалів №1 (продавцем) та ТОВ Глобал Концентрейт (покупцем) відповідно до якого продавець продав, а покупець придбав наступне майно (Додаток № 1 до договору): водопровідна мережа; повітряхід по цеху; газопровід; каналізаційна мережа; конденсаторна ємність; блок пост; вимірювальний прибор кислотності РН-150МІ; комплект: модуль пам'яті, валік, стойки Designje; ваги електронні ВЕСТ-150А12Е; контейнер самоперекидний ВК-КС, 4-шт. він вже де-юре був нікчемний.

Саме тому твердження позивача за зустрічним позовом стосовно набуття права власності на спірне майно є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги стосовно задоволення зустрічного позову, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що вони спростовуються наявними у справі доказами, які були додатково досліджені під час апеляційного перегляду.

Господарським судом встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що рішенням господарського суду Херсонської області від 09.10.2015 р. у справі №923/1425/15, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 28.01.2016 р., відмовлено у позові ТОВ "Каховка "Маркет" до відповідачів - ТОВ "ЗБМ № 1" та ТОВ "Енерджи Продакт" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу від 23.06.2014 р. в частині, що стосується спірного майна з підстав порушення його прав власника.

Відповідно до ст. 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Приписами ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, скаржники не довели належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України наявність у них права власності на майно відчужене оспорюваним правочином, у зв'язку з чим встановлені ст.203 ЦК України правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 23.06.2014 р. в частині, що стосується спірного майна, який укладено між ТОВ ЗБМ №1 та ТОВ Енерджі Продакт - відсутні.

Окремо колегія суддів зазначає, що посилання Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) на договір купівлі-продажу від 03.03.2016р., відповідно до якого ТОВ продало спірне майно Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) не заслуговує на увагу, оскільки ані третьою особою, ані відповідачем не було виконано вимогу господарського суду щодо надання для огляду договору купівлі-продажу спірного майна від 03.03.2016 р., такий договір не був наданий і до суду апеляційної інстанції.

Стосовно зустрічної позовної заяви компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD), колегія суддів зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна заява про вступ у справу в якості третьої особи компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) (вх. №ГСХО 4592/16 від 12.05.2016р.) (а/с 158-171), зустрічна позовна заява за позовом компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) до відповідача ТОВ Каховка Маркет про витребування майна із чужого незаконного володіння (а/с 172-176) та клопотання про відстрочення сплати судового збору (а/с177-178).

Відповідно до п.п.2.1.1. п.2.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України N 28 від 20.02.2013р., позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, судові справи, а також інші документи і матеріали, що стосуються розгляду справ у суді, приймає та реєструє в автоматизованій системі канцелярія суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

На документі, отриманому від учасників судового процесу та їх представників безпосередньо під час судового засідання, накладається резолюція судді (судді-доповідача), яка складається зі слів "До справи", підпису судді та дати. Зазначений документ у цей же день передається для реєстрації, після чого долучається до матеріалів справи.

Згідно з п.п.2.1.7. п. 2.1. Інструкції реєстрація процесуальних документів здійснюється шляхом включення до автоматизованої системи документообігу суду таких даних:

1) дата надходження до суду;

2) інформація про предмет спору;

3) прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи;

4) прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію;

5) дані про суддю, відомості про судовий збір та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.п. 2.1.8. п.2.1. Інструкції для вхідного процесуального документа під час реєстрації автоматизована система документообігу суду генерує реєстраційний номер, що автоматично заноситься до реєстраційної картки. Усі наступні документи, пов'язані з попереднім, реєструються із фіксацією номера первинного документа.

Реєстраційний номер вхідного процесуального документа містить номер за порядком у поточному році, що формується автоматизованою системою автоматично, та через дріб - рік реєстрації (дві цифри).

Додаткові документи (матеріали), що стосуються розгляду конкретної судової справи, яка перебуває у провадженні суду, у тому числі заяви про відвід, реєструються за датою, а в разі надходження в день судового розгляду справи - також за часом їх надходження.

Згідно з п.п. 2.1.9.п.2.1. Інструкції на першому аркуші вхідного документа у правому нижньому куті або вільному від тексту місці проставляється реєстраційний штамп, у якому зазначаються дата реєстрації, реєстраційний номер, підпис особи, яка зареєструвала документ.

Відповідно до п.п. 2.1.10. п.2.1. Інструкції кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях. Номер справи складається з коду суду першої інстанції (три цифри), через дріб - номеру справи за порядком у поточному році, через дріб - року реєстрації (дві цифри). Наприклад: 901/363/13.

Зустрічним позовним заявам, позовам третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, заявам про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами присвоюється номер основної справи, у якій вони подані.

Колегія суддів зазначає, що на зустрічній позовній заяві компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) та клопотанні про звільнення від сплати судового збору відсутні вхідні реєстраційні номери Господарського суду Херсонської області.

Проте судом не було вжито ніяких заходів щодо усунення вказаних недоліків, матеріали справи не містять ухвали суду про повернення або прийняття зустрічної позовної заяви компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD), в оскаржуваному рішенні також відсутні посилання на вищевказану зустрічну позовну заяву.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника - компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) щодо порушення господарським судом норм процесуального права, а саме: ст.ст. 1,27,60,84 ГПК України (в редакції до 15.12.2017р.) проте дане порушення не може слугувати підставою для скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р., оскільки вимоги даного позову не розглядались взагалі, а у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження для надання правової оцінки вимог, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. у справі № 923/285/16 підлягає скасуванню в частині задоволення первісного позову та ухваленню нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні первісного позову.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283 ГПК України, суд постановив:

Апеляційну скаргу Компанії ЕСТРО ЛТД (ESTRO LTD) - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 03.06.2016р. у справі №923/285/16 - скасувати частково, в задоволенні первісного позову відмовити.

В іншій частині рішення Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.08.2018р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В.Лавриненко