Рішення

від 26.07.2018 по справі 804/3786/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року Справа № 804/3786/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участю: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екофілд до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екофілд (далі - Товариство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просить скасувати прийняте відповідачем рішення від 19.03.2018 року № 12182 та зобов'язати останнього поновити реєстрацію Товариству як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржене рішення є протиправним, оскільки відсутні підстави стверджувати про наявність податкового боргу, всі необхідні податки та збори Товариством було сплачено, а своєчасність чи несвоєчасність сплати податкових зобов'язань повинна бути встановлена внаслідок проведення перевірки, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення прийнято ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки за аналізом даних Товариства, за ним станом на початок 2018 року рахується податковий борг, а тому вказана обставина виключає у позивача можливість у позивача бути платником єдиного податку четвертою групи, у зв'язку з чим, скасовуючи такий статус відповідач діяв у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

У судовому засіданні представники учасників справи підтримали свої правові позиції та надали суду пояснення аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та не є спірним, що Товариство зареєстровано у якості юридичної особи 09.04.2004 року, перебуває на обліку в органах державної податкової служби та основним видом діяльності якого є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (КВЕД 01.13).

Судом також встановлено, що 19.10.2017 року Товариство набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223783400:01:001:0041, у зв'язку з чим, 20.11.2017 року останнім подано відомості про наявність земельних ділянок з урахуванням вищевказаної земельної ділянки та у жовтні 2017 і січні 2018 року уточнюючи податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи з урахуванням усім земельних ділянок.

Відповідно до листа відповідача від 19.03.2018 року Товариство повідомлено, що за ним станом на 01.01.2018 року рахується податковий борг в сумі 1775,12 грн., у зв'язку з чим ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 19.03.2018 року № 12182 про скасування Товариству статусу платника єдиного податку четвертої групи, а подані ним документи (відомості, декларації та інше) не визнані податкової звітністю.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням від 19.03.2018 року № 12182 Товариство звернулось до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить з того, що підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 Податкового кодексу України, передбачено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно з підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідно до пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3)недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Згідно з приписами пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Відповідно до абзацу 2 пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Згідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

В якості обґрунтування для прийняття оскаржуваного рішення в ньому було зазначено, що Товариство станом на 01.01.2018 року рахується податковий борг по єдиному податку з с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 % (код платежу 180050500) в розмірі 1775,12 грн..

Матеріалами справи підтверджено, що 12.01.2018 Товариство подало уточнюючу декларацію від 12.01.2018 року, де платник податків самостійно виправляє допущену помилку у податковій декларації від 20.11.2017 року в частині нарахувань до зменшення податкових зобов'язань, проте, до прийняття оскарженого рішення відповідачем (19.03.2019 року) вказані обставини не враховані.

Поряд з цим, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що своєчасність чи несвоєчасність сплати податкових зобов'язань повинна бути встановлена внаслідок проведення перевірки платника податків, проведеної відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідачем не доведено в ході судового розгляду, що відповідну перевірку було проведено. Більше того, в самому оскарженому рішенні чітко зазначено, що така перевірка проведена на підставі інтегрованої картки платника податків, а не внаслідок проведення будь-якої перевірки.

Зазначене узгоджується із висновками, які містяться в Постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. по справі № 813/1465/17, де зазначається, що враховуючи те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС Податковий блок в інтегрованій картці платника, а не на підставі акту перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, і позивач заперечує проти існування відповідної заборгованості, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Слід також зазначити, що податковим законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, а тому посилання відповідача в оскарженому рішенні на положення п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України є безпідставиним, оскільки ці норми встановлюють умови за якими суб'єкти господарювання не можуть набувати статусу платника єдиного податку четвертої групи і ці умови не стосуються підтвердження статусу такого платника.

Окрім цього, оскаржене рішення не містить посилань на конкретний підпункт п. 299.11 ст. 299, яким встановлено перелік підстав для анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку.

Крім того, у оскарженому рішенні відсутні відомості, а відповідачем не надано жодних доказів їх наявності, стосовно несплати Товариством грошових зобов'язань протягом двох послідовних кварталів, як це передбачено приписами п. 299.10, ст.299 Податкового кодексу України з зазначенням підстав, викладених у підпункті 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу.

Суд також не вбачає законних підстав для визначення в оскарженому рішенні, прийнятому 19.03.2018, підстав для скасування реєстрації платника податків саме з 01.01.2018, оскільки до його прийняття позивач мав статус платника єдиного податку IV групи, який не може бути припинений раніше ніж буде прийняте відповідне рішення податкового органу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до частини 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено)

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача поновити реєстрацію Товариству як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 року, яка по суті є похідною від першої позовної вимоги щодо скасування оскарженого рішення.

За таких обставин, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Екофілд - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, Код ЄДРПОУ 39394856) від 19.03.2018 р. за № 12182 про скасування реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Екофілд (51820, Дніпропетровська обл., Петриківський район, с. Чаплинка, пров. Тихий, буд. 8, Код ЄДРПОУ 32839929).

Зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, Код ЄДРПОУ 39394856) поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Екофілд (51820, Дніпропетровська обл., Петриківський район, с. Чаплинка, пров. Тихий, буд. 8, Код ЄДРПОУ 32839929) як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма Екофілд (51820, Дніпропетровська обл., Петриківський район, с. Чаплинка, пров. Тихий, буд. 8, Код ЄДРПОУ 32839929) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 03.08.2018 року.

Суддя ОСОБА_3