Ухвала

від 31.07.2018 по справі 813/366/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/366/18

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

31 липня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді Гулкевич І.З., секретар судового засідання Іванес Х.О., за участю : представника відповідача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 сільська рада Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-

Встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати бездіяльність та дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про відмову у приватизації земельної ділянки пл. 2га , якою ОСОБА_3 користуєтьсяі повинна належати йому на праві набувальної давності та її реєстрацію за кадастровим №4622786400:16:000:0045 за іншою особою протиправними; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області відповідно до Перехідних та Прикінцевих положень Закон України Про Державний земельний кадастр виправити допущену помилку та розглянути заяву про передачу у приватну власність земельної ділянки на підставі набувальної давності.

Представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із неналежністю розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки ОСОБА_2 оформила право власності на земельну ділянку, на яку позивач претендує.

Представник відповідача в судовому засіданні подане клопотання про закриття провадження у справі підтримав, просив задовольнити.

Третя особа в судовому засіданні щодо закриття провадження у справі не заперечила.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Третя особа - ОСОБА_4 сільська рада в судове засідання не з'явилась, просила розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Положеннями ст. 4 КАС України визначено, що є справою адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкту. У випадку якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &тн;…Ц?о; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів Ц?в;…Ц?ж;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Предметом розгляду даної справи є передача оскаржуваної земельної ділянки у власність ОСОБА_2

Суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом, рішень Жовківської райдержадміністрації від 23.02.2018 р №133 та від 13.02.2018 р №100 22.06.2018 р проведену державну реєстрацію права власності на земельні ділянки площею 1,07 за кадастровим №4622786400:16:000:0045; площею 1,12 га кадастровий №: 4622786400:16:000:0046 за ОСОБА_2

Отже, за результатами прийнятих рішень вже зареєстровано речове право за вказаною третьою особою на земельні ділянки як об'єкти цивільних прав.

Відтак, суд прийшов до висновку, що даний спір є спором про право цивільне, який не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, а відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Водночас,суд зазначає, що розгляд адміністративними судами підлягають спори що мають в основі публічно - правовий характер, тобто випливають із владно - розпорядчих функцій або виконавчо - розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватно - правових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства , залежно від суб'єктного складу сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.03.2018 №536/233/16.

Крім того, при вирішенні питання щодо юрисдикції даного спору, судом враховано правову позицію викладену в постанові Верховного Суд України від 25.05.2016 по справі № 21-1204а16, в якій зазначено, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, а також правомірності надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справи і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись зазначеними вище приписами норм діючого законодавства, суд вважає, що провадження у справі № 813/366/18 підлягає закриттю.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції загальних судів, в порядку цивільного судочинства.

Відповідно ч.2 статті 238 КАС про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Суд встановив, що при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 705,00 грн. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №ПН1253 від 26.01.2018 року.

За таких обставин, оскільки провадження у справі закрито, суд вважає, що позивачу слід повернути сплачений ним за подання цього позову судовий збір в сумі 705,00 грн.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Постановив :

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 сільська рада Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (80309, с. Сторонятин, Жовківський район, Львівська область, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 705 (сімсот п'ять гривень) судового збору, сплаченого на підставі квитанції №ПН1253 від 26.01.2018 року

Роз'яснити позивачеві, що з огляду на суб'єктний склад учасників справи розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали.

Суддя Гулкевич І.З.