Рішення

від 22.06.2018 по справі 385/415/18

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

385/415/18

2/385/311/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2018 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Сліпенко Р.Ю.,

при секретарі - Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Савранський маслозавод про встановлення факту припинення трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

У 30.03.2018 р. позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, просить суд встановити факт припинення трудових відносин з відповідачем, відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 08.03.2018 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 червня 1998 року позивача було призначено на посаду Голови правління ПАТ Савранський маслозавод (ЄДРПОУ 05464678,вул. Леніна, будинок 112, смт. Саврань, Савранський район, Одеська обл., 66200), що підтверджується записом наявним у трудовій книжці та відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де ОСОБА_1 зазначений як керівник та підписант.

22 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ Савранський маслозавод з заявою про звільнення за власним бажанням, та просив звільнити його з займаної посади з 08.03.2018 року. Дана заява була надіслана цінним листом з описом вкладення.

Станом на 16.03.2018 року від ПАТ Савранський маслозавод заява ОСОБА_1 про звільнення не розглянута, рішення про звільнення з займаної посади не прийнято, відомості про керівника ПАТ Савранський маслозавод наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не змінено.

Відповідно до ст. 51 ЗУ Про акціонерні товариства наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу. В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

Оскільки ПАТ Савранський маслозавод має 176 акціонерів, то, відповідно створення наглядової ради є обов'язком акціонерного товариства.

Таким чином, наглядова рада ПАТ Савранський маслозавод є уповноважений органом на прийняття рішень передбачених статутом товариства та законодавством України, за винятком тих, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Головою наглядовою ради ПАТ Савранський маслозавод є ОСОБА_2, членами наглядової ради: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Таким чином, наглядова рада ПАТ Савранський маслозавод фактично не виконує покладених на них обов'язків, у передбачений законодавством України про працю в строк не розглянула заяву Голови правління про звільнення та взагалі не приймає участь у діяльності акціонерного товариства.

Окрім цього, 05.12.2015 року ОСОБА_1 звертався до членів наглядової ради ПАТ Савранський маслозавод з заявою про припинення трудових відносин, у зв'язку з неможливістю обіймати керівні посади на підставі вироку Савранського районного суду Одеської області від 15.01.2015 року у справі № 512/814/14-к, однак дані заяви було залишено без уваги.

У свою чергу, уповноважений на звільнення голови правління орган ПАТ Савранських маслозавод проігнорував заяву про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади і по суті не розглянув її у визначений законодавством України строк, не виконав покладений на нього статутом та законодавством обов'язок по звільненню ОСОБА_1 з посади голови правління ПАТ Савранський маслозавод .

Тобто, своєю бездіяльністю ПАТ Савранський маслозавод , ігноруючи розгляд заяви голови правління ОСОБА_1 порушив його трудові права, а саме право бути звільненим з займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, позивач вважає, що ПАТ Савранський маслозавод було порушено його право на звільнення з роботи за власною ініціативою, яке передбачено ч. 1 ст. 38 КзПП України. Оскільки позивач не може продовжувати працювати за трудовим договором, не має можливості його розірвати, з незалежних від нього підстав, позбавлений права набути статус безробітного, влаштуватися на іншу роботу, просить позовні вимоги задовольнити.

Позивач у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом поштового повідомлення та оголошення на сайті суду, заперечень проти позову суду не надав, про поважність причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність не з'явившихся осіб на підставі наявних у справі доказів, згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України , в порядку заочного розгляду справи.

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу .

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 15 червня 1998 року ОСОБА_1 було призначено на посаду Голови правління ПАТ Савранський маслозавод (ЄДРПОУ 05464678,вул. Леніна, будинок 112, смт. Саврань, Савранський район, Одеська обл., 66200), що підтверджується записом наявним у трудовій книжці та відомостями внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де ОСОБА_1 зазначений як керівник та підписант.

Відомості про голову правління ПАТ Савранський маслозавод внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 6-9). Відповідні відомості про прийняття на посаду голови правління зазначені в трудовій книжці позивача, виданій 23.08.2018 року (а.с. 5).

Відповідно до ч. З ст. 53 ЗУ Про акціонерні Товариства до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні директори.

Відповідно до ст. 55 ЗУ Про акціонерні товариства засідання наглядової ради скликаються за ініціативою голови наглядової ради або на вимогу члена наглядової ради.

Засідання наглядової ради також скликаються на вимогу ревізійної комісії, виконавчого органу чи його члена, інших осіб, визначених статутом акціонерного товариства, які беруть участь у засіданні наглядової ради.

Відповідно до ст. 61 ЗУ Про акціонерні товариства повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) припиняються за рішенням наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про призначення голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) або особи, яка тимчасово здійснюватиме його повноваження, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

22.02.2018 року позивачем надіслано на адресу наглядової ради ПАТ Савранський маслозавод , цінним листом з описом заяву звільнення з посади директора за власним бажанням. Заяву позивача, наглядовою радою ПАТ Савранський маслозавод нерозглянуто.

Посилаючись на те, що факт припинення трудових відносин з відповідачем не підтверджений, трудовий договір не розірвано з незалежних від позивача обставин, а тому він не може реалізувати своє конституційне право на працю або набути статусу безробітної, влаштуватися на інше місце роботи, позивач просить встановити факт припинення трудових відносин між ним та відповідачем відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з 08.03.2018.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, даних у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення та положення ч. 6 ст. 235 ЦПК України згідно зі змістом якої встановлення юридичних фактів у справі, де виникає спір про право, здійснюється в порядку позовного провадження.

Згідно ч. 2 ст. 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

За змістом ст. 22 КЗпП України, Конституції України, будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 ст. 38 КЗпП України зазначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП України).

При цьому, суд зазначає, що для визначення правової підстави розірвання трудового договору значення має сам лише факт порушення законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причин такого порушення та істотність порушення трудових прав працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з п.п. 8, 9 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України N 260 від 08.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за N 554/5745, Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою в разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів.

Враховуючи, що позивач позбавлений можливості продовжувати працювати за трудовим договором, не має можливості розірвати договір з незалежних від нього підстав, в порядку передбаченим зазначеними вище законодавчими актами, що позбавляє права набути статус безробітнього чи влаштуватися на інше місце роботи, а тому суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що обґрунтовані на законі, доведені матеріалами справі та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись: ст. 38 КзППУкраїни , ст. ст. 263-265, 280ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Савранський молокозавод" про визнання трудових відносин припиненими задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини поміж ОСОБА_1 і ПАТ Савранський маслозавод (ЄДРПОУ 05464678 вул. Леніна 112 смт. Саврань. Савранського району Одеської області) з 08.03.2018 року в зв'язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КзПП України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в Гайворонський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення .

Суддя: Р. Ю. Сліпенко

Дата документу 22.06.2018