Рішення

від 31.07.2018 по справі 409/1461/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 409/1461/18

Пров. № 2/409/725/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2018 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 22 лютого 2012 року в селі Просторе Білокуракинського району у віці 68 років за адресою свого мешкання померла ОСОБА_5, яка доводилась рідною бабусею позивача та третьої особи. Після її смерті відкрилася спадщина. На випадок своєї смерті за часів життя померла ОСОБА_5 зробила розпорядження у вигляді заповіту, згідно з яким належне їй майно, а саме: земельну ділянку вона заповідала позивачу. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини через те, що не знав про наявність складеного на його користь заповіту, а також через відсутність правовстановлюючих документів. Звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено через відсутність пропущений строк та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Унеможливлення реалізації своїх спадкових справ і спонукало її, як єдиної та належної спадкоємиці за законом звернутися до суду з позовом, в якому позивачка просить визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримали повністю.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району та третя особа не з'явилися, подавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі, надали заяву про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 лютого 2012 року в селі Просторе Білокуракинського району у віці 68 років за адресою свого мешкання померла ОСОБА_5, про що ОСОБА_3 сільською радою Білокуракинського району Луганської області було зроблено відповідний актовий запис за № 02 та видано свідоцтво про смерть серії І-ЕД № 315189 (а.с.9). Відповідно до довідки вих..№1593 від 23.10.2017р., виданої ОСОБА_3 сільською радою на момент смерті ОСОБА_5 разом із нею була зареєстрована її донька ОСОБА_6 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про смерть І-ЕД №501256 ОСОБА_6 померла, про що виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району було складено актовий запис № 07. Спадщину після її смерті прийняла третя особа ОСОБА_4 (а.с.21).

Відповідно до свідоцтва про народження VII-УР № 0511305(а.с.24), Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00017960314 (а.с.25), свідоцтва про народження серії ІУ-ЕД №336437 (а.с.31), свідоцтва про народження серії ІУ-ЕД №404840 (35) та Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00018902540 (а.с.32) позивач та третя особа є онуками померлої ОСОБА_5 та дітьми померлої ОСОБА_6

Із дослідженого в судовому засіданні дублікату заповіту від 25.11.2004р., посвідченого секретарем Просторівської сільської ради, реєстровий №533, який має силу оригіналу та виданий 09.02.2017р. ОСОБА_3 сільською радою Білокуракинського району вбачається, що померла ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила розпорядження у вигляді заповіту згідно з яким належне їй майно вона заповідала позивачу (а.с.10).

Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю І-ЛГ № 000390 (а.с.13) та копії Сертифікату на право на земельну частку (пай) ЛГ № 0109420 (а.с.18), довідки Відділу у Білокуракинському районі ГУ Держгеокадастру у Луганській області №31-12-0,18-105/102-18 від 26.02.2018р. (а.с.17) та Відомості з технічної документації із землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою померлій ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка № 536 кадастровий номер 4420987700:08:003:0181 загальною площею 9,1183 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району Луганської області та земельна частка (пай) загальною площею 10,88 умовних кадастрових гектар, залишок якої становить 2,08 умовних кадастрових гектар (пасовища) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства Батьківщина Білокуракинського району Луганської області.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 13.12.2017р. НМХ 864889, НМХ 864890 спадкоємицею майна померлої ОСОБА_6 є третя особа по справі ОСОБА_4 (а.с.26,27). Із заяви третьої особи ОСОБА_4, посвідченої секретарем Просторівської сільської ради Білокуракинського району, реєстровий номер №13, вбачається, що від спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 вона відмовилась на користь позивача (а.с.30) та позивач є єдиним та належним спадкоємцем майна за заповітом та за законом.

Із постанови виконуючого обов'язки державного нотаріуса Білокуракинської державної нотаріальної контори вбачається, що позивач є спадкоємцем за заповітом та за законом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено через пропущений шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, що підтверджували б належність цього майна спадкодавцю (а.с.8). Нотаріус, відмовляючи в оформленні спадкових прав позивачу, зазначив не тільки про пропуск строку для прийняття спадщини, а й про відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

В судовому засіданні було встановлено, що Державний акт І-ЛГ № 000390 та Сертифікат на право на земельну частку (пай) ЛГ № 0109420, видані на ім'я померлої 22.02.2012р. ОСОБА_5, було втрачено.

Таким чином, позивач при винесенні окремого рішення про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в будь-якому разі позбавлений можливості оформити свої спадкові права нотаріально. У зв'язку з чим, суд вважає можливим, визнавши причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною, визнати право власності на спадкове майно за позивачем.

Згідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця ... .

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.5 цієї статті незалежно від часу прийняття спадщини вона належать спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. В судовому засіданні встановлено, що позивач, який мешкав окремо та не знав про наявність складеного на його користь заповіту, а також через відсутність правовстановлюючих документів з поважних причин своєчасно не звернувся до нотаріального органу.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача та визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. До способів набуття права власності відносяться юридичні факти, що базуються на правоприємстві, зокрема, спадкування.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.328,1218,1261,1268,1272 ЦК України, ст.ст.10,12,77-81,89,259,263-265,268,315, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В АЛ И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 строк для прийняття спадщини на спадкове майно, що належало померлій 22.02.2012р. ОСОБА_5

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на спадкове майно, а саме:

- земельну ділянку № 536 кадастровий номер 4420987700:08:003:0181 загальною площею 9,1183 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_3 сільської ради Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Державного акту на право приватної власності на землю I-ЛГ № 000390, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 35 належало померлій 22.02.2012р. ОСОБА_5;

- земельну частку (пай) загальною площею 10,88 умовних кадастрових гектар, залишок якої становить 2,08 умовних кадастрових гектар (пасовища) із земель колишнього колективного сільськогосподарського підприємства Батьківщина Білокуракинського району Луганської області, право власності на яку на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0109420 від 28.02.1997р. за № 302 належало померлій 22.02.2012р. ОСОБА_5

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою: вулиця Шкільна буд. №69, с. Просторе, Білокуракинський район, Луганська область, поштовий індекс 92230.

Відповідач - ОСОБА_3 сільска рада, код ЄДРПОУ 04336004 Юридична адреса: село Просторе, Білокуракинський район, Луганська область, поштовий індекс 92230.

ОСОБА_7 особа - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, яка зареєстрована та мешкає за адресою: вул. Шкільна буд. №49, с. Просторе, Білокуракинський район, Луганська область, поштовий індекс 92230.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області ОСОБА_7