Постанова

від 26.07.2018 по справі 540/356/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/356/18 Номер провадження 22-ц/786/1522/18Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів: Лобова О.А., Карпушина Г.Л.,

при секретарі: Коротун І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Коновалівське на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Коновалівське до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі не дійсним,

В С Т А Н О В И В :

10 травня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Коновалівське (далі ТОВ Коновалівське ) звернулося до суду з позовом до відповідачів, у якому просить визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01 березня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, об'єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 4,49 га з кадастровим номером 5323081900:00:001:0156, розташована на території Коновалівської сільської ради Машівського району Полтавської області.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам за його дорученням чи вказівкою, чи без такої, вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод ТОВ Коновалівське та будь-яким іншим особам, які діють в інтересах ТОВ Коновалівське , користуватися земельною ділянкою площею 4,49 га з кадастровим номером 5323081900:00:001:0156, розташованою на території Коновалівської сільської ради Машівського району Полтавської області.

Вимоги про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що між ним та ОСОБА_3 укладено договір оренди спірної земельної ділянки терміном на 10 років, до 02 березня 2019 року. Однак товариство дізналося, що ОСОБА_3 уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з ОСОБА_2, та направив їм листа про заборону проводити будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 5323081900:00:001:0156. На даний час розпочинаються весняно-польові роботи, а ОСОБА_2 вже встановлено межі земельної ділянки та проведено роботи пов'язанні з засіванням, що свідчить про ціленаправлене перешкоджання товариству здійснювати мирне користування спірною земельною ділянкою.

Позивач зазначає, що вжиття саме цього заходу забезпечення позову дасть змогу ТОВ Коновалівське безперешкодно та вчасно провести весняно-польові роботи, а також зібрати урожай на земельній ділянці з кадастровим номером 5323081900:00:001:0156, що в подальшому забезпечить ефективний захист та поновлення порушеного права позивача на мирне користування вказаною земельною ділянкою. Вважає, що такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами та не порушує прав відповідачів, оскільки не пов'язаний з матеріальними наслідками. Крім того, вжиття цього заходу забезпечення позову не перешкоджатиме господарській діяльності будь-якої юридичної або фізичної особи.

Ухвалою Машівського районного суду м. Полтави від 14 травня 2018 року у задоволенні заяви ТОВ Ковалівське відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що зі змісту заяви реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається. Суд першої інстанції вважає, що доводи позивача в заяві про забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред'явленим позовним вимогам, питання щодо усунення перешкод позивачу в користуванні земельної ділянки є предметом позову, тобто вимоги заяви про забезпечення позову є фактично дублюванням позовних вимог.

Суд першої інстанції також зазначив, що зі змісту заяви про забезпечення позову випливає, що заявник прохав заборонити будь-яким фізичним та юридичним особам користуватися земельною ділянкою, проте, предметом даних позовних вимог є, зокрема, і правомірність передачі земельної ділянки в оренду ОСОБА_2, а тому дані вимоги не можуть бути задоволені в межах вирішення заяви про забезпечення позову.

Із ухвалою суду непогодився позивач, який його оскаржив, у апеляційній сказі просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що маються всі підстави для забезпечення позову, оскільки у разі задоволення позову, порушене право позивача не буде поновленим, крім того, суд першої інстанції не дав оцінки доказам, які були надані до матеріалів справи, а висновки суду мають припущення.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі вважають, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, вважають, що підстави для забезпечення позову відсутні, а забезпечення позову у спосіб визначений позивачем призведе до значних збитків відповідачу ОСОБА_2

У судове засідання представник ТОВ Коновалівське не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо відмови у задоволенні вибраного позивачем способу забезпечення позову, оскільки вказаний спосіб забезпечення позову призведе до фактичного припинення використання земельної ділянки за призначенням та унеможливить проведення відповідних заходів для утримання її у належному стані.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала судді постановлена з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Коновалівське - залишити без задоволення.

Ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 27 червня 2018 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді: Г.Л. Карпушин

ОСОБА_5