Ухвала

від 02.08.2018 по справі 750/14079/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 750/14079/17

провадження № 61-39665ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області

від 31 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мстислав про зобов'язання припинити зловживати правами ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мстислав

(далі - ТОВ ТД Мстислав ) про зобов'язання припинити зловживати правами на подачу заяв про заборону вчинення реєстраційних дій щодо предмета іпотеки - приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 та належить відповідачу. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно договору про відступлення права вимоги від 29 травня 2017 року вона є новим кредитором за договором позики, укладеним 20 серпня

2010 року між ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_3, який є директором ТОВ ТД Мстислав . Разом із відступленням права вимоги за договором позики відбулось одночасне відступлення і за іпотечним договором, предметом якого є приміщення по

АДРЕСА_1, яке належить відповідачу та було передано в іпотеку ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов'язань за договором позики. Позивач зазначала, що вона позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію відомостей про відступлення права вимоги за іпотечним договором, як того вимагає положення статті 24 Закону України Про іпотеку , оскільки, не бажаючи повертати їй заборгованість за договором позики, ОСОБА_3 своїми діями чинить їй перешкоди.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що відповідач в особі директора - боржника ОСОБА_3 звертається із заявами про заборону вчинення реєстраційних дій щодо вказаного об'єкта нерухомого майна, чим обмежуються її права як іпотекодержателя на проведення реєстраційних дій, просила позов задовольнити.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 березня

2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня

2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

02 липня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова

від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, і такі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Малозначна справа є малозначною в силу своїх властивостей (предмету позову, складності справи, наявності суспільного інтересу, а також значення справи для сторін), тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи те, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд має право визнати справу малозначною.

Враховуючи те, що позивач у цій справі звернулась за захистом права на державну реєстрацію відомостей про відступлення права вимоги за договором іпотеки, яке передбачене Законом України Про іпотеку та Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також іншими нормативно-правовими актами, реалізація якого залежить виключно від поведінки самого позивача і не потребує ухвалення судового рішення про визнання права позивача на вчинення реєстраційних дій, перешкоди для реалізації такого права позивача відсутні, а також те, що державний реєстратор не є відповідачем у цій справі, Верховний Суд вважає за можливе визнати на даній процесуальній стадії справу малозначною та відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.

Випадків, які передбачені підпунктами а, в пункту 2 частини третьої

статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі може підлягати касаційному оскарженню у цій справі не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Мстислав про зобов'язання припинити зловживати правами, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 21 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2018 року - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников