Рішення

від 31.07.2018 по справі 904/2590/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2590/18

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 24023грн.57коп., 3% річних у розмірі 304грн.34коп., інфляційної складової у розмірі 946грн.66коп. та пені у розмірі 3310грн.94коп.

За участю представників:

Від позивача: Жеранський С.В., дов. №2 від 02.01.2018р.

Від відповідача: не з`явився

Вільний слухач: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 24023грн.57коп., 3% річних у розмірі 304грн.34коп., інфляційної складової у розмірі 946грн.66коп. та пені у розмірі 3310грн.94коп.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання теплової енергії №624 від 01.04.2011р., в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з оплати теплової енергії, позивач нарахував та просить стягнути суму 3% річних, інфляційної складової та пеню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача в судові засідання від 10.07.2018р. та 31.07.2018р. не з'явився.

Ухвали суду про призначення судових засідань були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. 56 - 58).

Згідно з інформацією з інтернет сайту Укрпошти, поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідача, повернута до суду у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Отже, відповідача відповідно до глави 7 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 31.07.2018р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 31.07.2018р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення позивача, суд установив таке.

01.04.2011р. між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (далі - теплопостачальне підприємство) та Комунальним підприємством "Житлове господарство Центрального району" Дніпропетровської міської ради (далі - споживач) підписаний договір про постачання теплової енергії №624 (далі - договір).

За умовами зазначеного договору теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених цим договором (пункт 2.1 договору).

Згідно пункту 3.3 договору фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору.

Відповідно до пункту 4.2.2 договору споживач зобов'язується до 01 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі незгоди із зазначеним актом здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов'язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії, або з відповідним актом, про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 календарних днів з моменту одержання акту здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період.

Пунктом 6.1 договору визначено, що облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток № 2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується у відповідності до теплового навантаження (визначеного додатком №1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Облік споживання теплової енергії Споживачем здійснюється по приладу обліку за адресою пр. К. Маркса, 88а, розрахунковим способом за адресою: вул. Комсомольська, 68-б (пункт 6.2 договору).

Відповідно до пункту 6.5 договору споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно, в термін не пізніше 01 (першого) числа місяця наступного за розрахунковим, подає до теплопостачального підприємства звіт про фактичне споживання теплової енергії. В разі несвоєчасного надання звіту про фактичне споживання теплової енергії за показниками комерційних приладів обліку, або виходу з ладу комерційних приладів обліку, кількість тепло енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальним підприємством у відповідності до теплового навантаження, визначеного додатком №1 договору з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з поясненнями позивача, відповідачем не надавались звіти про фактичне використання об'ємів споживання теплової енергії, згідно приладів обліку, за об'єктом розташованим за адресою пр. К. Маркса, 88а. Таким чином, у спірний період позивач здійснював нарахування згідно теплового навантаження з урахуванням температури зовнішнього повітря та фактичної кількості діб подачі теплової енергії.

Положеннями пункту 6.8 договору встановлено, що споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується.

Відповідно до пункту 6.9 договору споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію в продовж 5 (п'яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов'язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Пунктом 6.10 договору передбачено, що сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі - приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п'яти) календарних діб, з моменту отримання, підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним з боку споживача.

Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 01.04.2013р., в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно пункту 11.2 договору у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору не обмежена.

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторони мали намір змінити або припинити строк дії договору про постачання теплової енергії №624 від 01.04.2011р., внаслідок чого суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних відносин договір був чинним.

На виконання умов договору, позивач протягом періоду з жовтня 2017 року по грудень 2017 року, поставив відповідачу теплову енергії на загальну суму 24023грн.57коп., з яких: 403грн.64коп. - вартість теплової енергії поставленої в жовтні 2017р.; 12242грн.88коп. - вартість теплової енергії поставленої в листопаді 2017р.; 11654грн.57коп. - вартість теплової енергії поставленої в грудні 2017р.

Позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки на оплату №624 від 31.10.2017р. на суму 403грн.64коп., №624 від 30.11.2017р. на суму 12242грн.88коп., №624 від 31.12.2017р. на суму 11654грн.57коп. та акти прийому - передачі теплової енергії №624 від 31.10.2017р. на суму 403грн.64коп., №624 від 30.11.2017р. на суму 12242грн.88коп., №624 від 31.12.2017р. на суму 11654грн.57коп. (а.с. 25 -30).

На підтвердження направлення вказаних документів на адресу відповідача, позивачем надані реєстри отримання платіжних документів та актів виконаних робіт споживачам за жовтень 2017р., листопад 2017р. та грудень 2017р. (а.с. 31 - 33).

Згідно вказаних актів рахунок на оплату та акт прийому - передачі теплової енергії за жовтень 2017р., отримані відповідачем 09.11.2017р.; за листопад 2017р. - 08.12.2017р.; за грудень - 09.01.2018р.

З огляду на положення спірного договору, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість теплової енергії, отриманої в жовтні 2017р. в строк до 14.11.2017р. (включно); в листопаді 2017р. - до 13.12.2017р. (включно); в грудні 2017р. - до 15.01.2018р. (включно).

Комунальне підприємство "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради своїх зобов'язань з оплати, отриманої протягом періоду з жовтня 2017 року по грудень 2017 року, теплової енергії не виконало, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 24023грн.57коп. На теперішній час строк оплати вказаної заборгованості є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 24023грн.57коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 9.4.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 15.11.2017р. по 01.06.2018р. в розмірі 3310грн.94коп.

Відповідно до пункту 9.4.4 договору в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши розрахунок пені наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 3310грн.94коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 949грн.66коп. за загальний період з листопада 2017р. по квітень 2018р. та 3% річних в розмірі 304грн.34коп. за загальний період з 15.11.2017р. по 01.06.2018р.

За результатом перевірки розрахунку суми інфляційних витрат, судом встановлено, що при визначенні періоду нарахування, позивачем допущено помилку.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

З огляду на викладене, належний період нарахування інфляційної складової на заборгованість за жовтень 2017р. становить грудень 2017р. - квітень 2018р.; заборгованість за листопад 2017р. - січень 2018р. - квітень 2018р.; заборгованість за грудень 2017р. - лютий 2018р. - квітень 2018р.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума інфляційної складової за загальний період з грудня 2017р. по квітень 2018р. в розмірі 870грн.97коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 78грн.69коп. слід відмовити.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 304грн.34коп.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі в розмірі 1757грн.15коп.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради до Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради про стягнення суми основного боргу у розмірі 24023грн.57коп., 3% річних у розмірі 304грн.34коп., інфляційної складової у розмірі 946грн.66коп. та пені у розмірі 3310грн.94коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Житлове господарство Центрального району" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 21852055; місцезнаходження: 49070, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 88 А) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код: 32688148; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 37) суму основного боргу у розмірі 24023грн.57коп., 3% річних у розмірі 304грн.34коп., інфляційну складову у розмірі 870грн.97коп., пеню у розмірі 3310грн.94коп. та судовий збір в розмірі 1757грн.15коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 78грн.69коп. - відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 31.07.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст підписаний 06.08.2018р.

Суддя Р.Г.Новікова