Рішення

від 17.07.2018 по справі 910/3174/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2018Справа № 910/3174/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-5"

про стягнення 130 841,92 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Дорощенко М.В., представник, довіреність № 527 від 02.04.2018 р.;

Від відповідача: Сенчило В. В., представник, довіреність № б/н від 16.04.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-5" про стягнення заборгованості в розмірі 130 841,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором №06273/4-08 від 18.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.04.2018 року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 року № 05-23/695 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018 року, справа № 910/3174/18 передана для розгляду судді Мандриченку О. В. у зв'язку з лікарняним судді Мельника В. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2018 прийнято справу № 910/3174/18 до свого провадження суддею Мандриченком О.В., призначено слухання справи на 14.06.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3174/18 до судового розгляду по суті на 26.06.2018.

У судовому засіданні 26.06.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням свого письмового відзиву на позовну заяву просив закрити провадження в частині основного боргу в розмірі 83 182,80 грн., стягнути з відповідача 13 550,33 грн. основного боргу та штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.07.2018 проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , в

подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , яке в свою чергу перейменовано у Приватне акціонерне товариство акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом Авіатор-5 (Абонент) 18 січня 2006 року було укладено договір № 06273/4-08 на послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1 договору облік поставленої води здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до правил користування та місцевих правил приймання.

Зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника Абонента. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1.6 договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки за письмовою вимогою постачальника направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними ля цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених обонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні оди відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Відповідно до п. 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з оґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься бепідставною (п. 2.2.4 договору).

Згідно п. 7.1. договору, цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість послуг з водопостачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, в зв'язку з чим у відповідача за кодом 8-1131 та кодом 8-51131 за період з 01.01.2015 по 30.11.2017 утворилася заборгованість розміром 96 733,13 грн. За неналежне виконання зобов'язань позивачем також нараховані 11 595,90 грн. інфляційної складової боргу, 5 268,95 грн. трьох відсотків річних, 12 407,28 грн. пені та 4 836,66 грн. штрафу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами укладеного сторонами договору передбачено не лише надання послуг з постачання питної води, але і приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу.

Пунктом 1.4 Правил користування № 190 визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мінюсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з п. 1.2 Правил приймання № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як визначено п. 1.4 Правил приймання № 37, абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п. 2.4 вказаних Правил приймання, підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу (позивача).

Як вбачається з наданих відповідачем копій платіжних доручень після позовного періоду зазначеного в розрахунку позовних вимог відповідач здійснив оплати за вказаний позивачем період, а саме:

- 10 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 229 від 27.03.2018; призначення платежу: сплата за послугу по водовідведенню гарячої води за період 2015р.-березень 2018, код абонента 51131;

- 2 215,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 206 від 30.01.2018; призначення платежу: сплата за прийняття стічних вод за період жовтень - грудень 2017, код абонента 51131;

- 27 018,38 грн. відповідно до платіжного доручення № 205 від 30.01.2018; призначення платежу: сплата за постачання холодної води за період 2015 - 2017, код абонента 1131;

- 10 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 186 від 25.12.2017; призначення платежу: сплата за прийняття стічних вод за період жовтень 2016 - вересень 2017, код абонента 51131;

- 50 000,000 грн. відповідно до платіжного доручення № 185 від 25.12.2017; призначення платежу: сплата за постачання холодної води згідно додаткової угоди від 01.11.2017, код абонента 1131.

З вищевказаних платіжних доручень слідує, що відповідачем було повністю сплачено заявлено позивачем суму основного боргу в розмірі 96 733,13 грн. за спірний період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, судом прийнято рішення про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 96 733,13 грн.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати наданих послуг, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 12 407,28 грн. пені та 4 836,66 грн. штрафу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2. договору передбачено відповідальність абонента у вигляді сплати пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, Абонент плачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення відповідча пені в розмірі 12 407,28 грн. та 4 836,66 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному розмірі за вказаний позивачем період.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 5 268,95 грн. 3% річних та 11 595,90 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 268,95 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 595,90 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі за вказаний позивачем період.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем було долучено заяву про застосування строку позовної давності.

За приписами ч.1. ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

До дій, що свідчить про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку належить, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10).

Позивачем до Господарського суду м. Києва надано розгорнутий розрахунок позовних вимог з якого вбачається, що відповідач здійснював часткову оплату за надані йому послуги, що не заперечується самим відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень. Вищевказане свідчить про визнання відповідачем факту існування заборгованості за договором № 06273/4-08 від 18.01.2006. та є обґрунтованою підставою стверджувати, про переривання строків позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 96 733,13 грн. підлягає закриттю, а інші позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 96 733,13 грн. закрити.

2. Інші позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-5" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 33-А, код ЄДРПОУ 23698919) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 03327664) 11 595 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 90 грн. інфляційних втрат, 5 268 (п'ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 95 грн. три проценти річних, 12 407 (дванадцять тисяч чотириста сім) грн. 28 коп. пені, 4 836 (чотири тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 66 коп. штрафу та 1 962 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят дві) грн. 63 коп. судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 02.08.2018 р